‘≥нанси > ƒержавна ф≥нансова п≥дтримка санац≥њ п≥дприЇмств

ќдним ≥з метод≥в державноњ ф≥нансовоњ допомоги п≥дприЇмствам Ї санац≥йна п≥дтримка у вигл¤д≥ повного або часткового викупу державою акц≥й п≥дприЇмств, що перебувають у ф≥нансов≥й скрут≥. ¬иступаючи в рол≥ санатора, держава керуЇтьс¤ передовс≥м народ≠ногосподарською доц≥льн≥стю. ” такий спос≥б вона протид≥Ї спаду виробництва та зростанню безроб≥тт¤. ƒержаву, нав≥ть за њњ участ≥ в кап≥тал≥, не можна розгл¤дати ¤к звичайного акц≥онера, оск≥льки монопольний прибуток ≥ прибуток взагал≥ не Ї першочерговим за≠вданн¤м њњ д≥¤льност≥ ¤к санатора. √оловною метою державних ≥нве≠стиц≥й Ї спри¤нн¤ в≥дновленню л≥кв≥дност≥ та забезпеченн¤ д≥¤льно≠ст≥ п≥дприЇмств. «начну частину державного сектора в Ќ≥меччин≥, —Ўј, Ўвец≥њ та ≥нших крањнах сформовано саме з колишн≥х приват≠них п≥дприЇмств, що опинились на меж≥ банкрутства.

¬ ”крањн≥ встановлено пор¤док, зг≥дно з ¤ким кошти на ф≥нансу≠ванн¤ п≥дприЇмств недержавноњ форми власност≥ можуть вид≥л¤тись ≥з в≥дпов≥дних бюджет≥в лише на умовах кредиту з виплатою в≥дсот≠к≥в на р≥вн≥ обл≥ковоњ ставки ЌЅ” ≥з застосуванн¤м коеф≥ц≥Їнта 1,2 або за умови передач≥ у державну власн≥сть екв≥валентноњ одержа≠ним коштам частки (паю, акц≥й) у статутному фонд≥ отримувача кошт≥в. “акий п≥дх≥д, по сут≥, в≥дображаЇ прир≥внюванн¤ бюджетних асигнувань до ≥нвестуванн¤ кап≥талу на принципах частковоњ участ≥.

як в≥домо, одним ≥з головних чинник≥в обмеженого доступу ф≥-нансово неспроможних п≥дприЇмств до кредитних ресурс≥в Ї ц≥лкови≠тий брак чи недостатн≥й розм≥р кредитного забезпеченн¤. ¬их≥д на ф≥нансовий ринок у такому раз≥ можливий за одержанн¤ санац≥йноњ п≥дтримки у форм≥ державних гарант≥й або поручительств (зо≠бов'¤занн¤ держави зд≥йснити погашенн¤ борг≥в п≥дприЇмства за його неспроможност≥ самост≥йно виконати умови кредитного договору).

ѕрот¤гом 1992-1996 pp., наприклад, украњнськ≥ п≥дприЇмства за≠лучили п≥д гарант≥њ ур¤ду 194 млн дол. ≥ноземних кредит≥в. ўодо р¤ду таких позик настали гарант≥йн≥ випадки, унасл≥док чого випла≠ти довелос¤ зд≥йснювати держав≥. ” 1997 p. виплати за цими креди≠тами становили близько 16,8 млн дол. «г≥дно з ѕостановою  аб≥не≠ту ћ≥н≥стр≥в з боржник≥в, що порушують зобов'¤занн¤ за ≥нозем≠ними кредитами, гарантован≥ украњнським ур¤дом, ст¤гуЇтьс¤ в≥дпо≠в≥дна компенсац≥¤ ≥ штраф.

ƒержавн≥ гарант≥њ надаютьс¤ п≥дприЇмствам ≥ дл¤ одержанн¤ кредит≥в в≥д в≥тчизн¤них комерц≥йних банк≥в, зокрема п≥д програ≠ми санац≥њ та реструктуризац≥њ виробництва. ќднак сл≥д врахову≠вати, що кредити, гарантован≥ ”р¤дом ”крањни, належать до дру≠гоњ групи актив≥в комерц≥йних банк≥в за ступенем ризику (коеф≥≠ц≥Їнт ризику 10).

“аке становище зумовлене труднощами, ¤к≥ виникають у комер≠ц≥йних банк≥в, котр≥ намагаютьс¤ повернути прострочен≥ кредити, надан≥ п≥д гарант≥ю ”р¤ду. Ќа початку 1997 p. загальна сума таких кредит≥в становила близько 1,5 млрд грн. як правило, банки видава≠ли так≥ кредити, використовуючи кошти, реф≥нансован≥ ЌЅ”. —тав≠ки за цими п≥льговими кредитами були в 3^t рази нижч≥ в≥д чинних на украњнському кредитному ринку. « 1995 p. ставки коригувалис¤ в≥дпов≥дно до обл≥ковоњ ставки ЌЅ” плюс 0,5%. Ќе зважаючи на те, що за багатьма позиками настали гарант≥йн≥ випадки, ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в не плануЇ виконувати своњ гарант≥њ перед комерц≥йними банками. ” зв'¤зку з цим виникаЇ питанн¤ про доц≥льн≥сть участ≥ ”р¤ду ”крањни в наданн≥ гарант≥й щодо оплати кредит≥в.

” крањнах «аходу наданн¤ державних гарант≥й та поручительств передано спец≥ал≥зованим товариствам, створеним за участю держа≠вного кап≥талу. ѕрикладом цього може бути заснований спец≥ально дл¤ таких ц≥лей нап≥вдержавний Ђ≈кс≥мбанкї (—Ўј) або “оварист≠во гарантуванн¤ кредит≥в (‘–Ќ). ÷≥ орган≥зац≥њ займаютьс¤ в≥дбором п≥дприЇмств дл¤ наданн¤ њм санац≥йноњ п≥дтримки п≥д державн≥ гарант≥њ, а також несуть в≥дпов≥дальн≥сть за ц≥льове використанн¤ позик, виданих п≥д ц≥ гарант≥њ ≥ своЇчасне њх поверненн¤. «азначимо, що наданн¤ державних гарант≥й та поручительств стало одним ≥з фактор≥в усп≥шного проведенн¤ санац≥њ таких в≥домих компан≥й, ¤к “елефункен (Ќ≥меччина) та  райслер (—Ўј).

ќдним ≥з непр¤мих метод≥в державноњ санац≥йноњ п≥дтримки п≥дприЇмств Ї наданн¤ њм дозволу на тимчасове недотриманн¤ ан≠тимонопольного законодавства. «г≥дно ≥з «аконом ”крањни Ђѕро обмеженн¤ монопол≥зму та недопущенн¤ недобросов≥сноњ кон≠куренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ї з метою запоб≥ганн¤ моно≠польному становищу окремих п≥дприЇмц≥в на ринку так≥ форми са≠нац≥њ п≥дприЇмств, ¤к реорган≥зац≥¤, злитт¤, приЇднанн¤, придбанн¤ актив≥в, створенн¤ концерн≥в та р¤д ≥нших, зд≥йснюютьс¤ за згодою јнтимонопольного ком≥тету.  оли п≥дприЇмц≥ зловживають моно≠польним становищем на ринку, антимонопольн≥ органи можуть прийн¤ти р≥шенн¤ про реорган≥зац≥ю монопольних утворень через њхн≥й примусовий под≥л.

ЌагадаЇмо, що в ”крањн≥ монопол≥стом Ї п≥дприЇмство, питома вага ¤кого на ринку певного товару перевищуЇ 35%. ” —Ўј, наприк≠лад, дозв≥л на злитт¤ конкуруючих м≥ж собою компан≥й може бути отриманий тод≥, коли одна з них перебуваЇ на меж≥ банкрутства, але маЇ значне народногосподарське значенн¤. ” ц≥лому ж, у св≥тов≥й практиц≥ проведенн¤ санац≥њ цей метод використовуЇтьс¤ у вин¤тко≠вих випадках, оск≥льки наданн¤ дозволу на монопольн≥ утворенн¤ т¤≠гне за собою негативн≥ м≥кро- та макроеконом≥чн≥ насл≥дки. «астосу≠ванн¤ цього методу може справити антиринковий ефект стратег≥чного характеру. ќтже, використовувати його можна лише тод≥, коли п≥д≠приЇмства доведуть, що в результат≥ њхнього злитт¤ буде найб≥льш повно використано ефект масштабност≥, значно знизитьс¤ соб≥вар≠т≥сть продукц≥њ та суттЇво зростуть њњ ¤к≥сн≥ параметри. «литт¤ можли≠ве лише тод≥, коли буде доведено позитивне сальдо м≥ж народногос≠подарською вигодою та негативними антиконкурентними насл≥дками.

«алежно в≥д напр¤мку економ≥чноњ доктрини держави можливе використанн¤ того чи того виду санац≥йноњ п≥дтримки п≥дприЇмств ф≥скального характеру, що може зд≥йснюватис¤ списанн¤м чи рест≠руктуризац≥Їю податкових зобов'¤зань, податковим кредитуванн¤м, наданн¤м ц≥льових податкових п≥льг п≥дприЇмствам, ¤к≥ потребують санац≥њ, а також ф≥скальними поступками головним кредиторам таких п≥дприЇмств з метою актив≥зац≥њ њхньоњ участ≥ в санац≥йних процесах.

ѕрикладом наданн¤ ф≥скальноњ санац≥йноњ п≥дтримки п≥дприЇмствам може бути «акон ”крањни Ђѕро списанн¤ та реструктуризац≥ю податко≠вих зобов'¤зань платник≥в податк≥вї. «г≥дно з цим нормативним актом суми несплачених податк≥в, ¤к≥ утворилис¤ до 30.06.1994 p., будуть спи≠сан≥ ¤к безнад≥йн≥, а податкову заборгован≥сть, котра виникла з 1.07.1994 до 31.03.1997 p., можна буде сплачувати прот¤гом дес¤ти рок≥в.

—писанню та реструктуризац≥њ п≥дл¤гаЇ заборгован≥сть з податку на додану варт≥сть (кр≥м податк≥в на ≥мпорт товар≥в), податку на прибуток п≥дприЇмств, податку на землю, внеск≥в у ƒержавний ≥н≠новац≥йний фонд, платеж≥в за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в, внеск≥в у „орнобильський фонд, платеж≥в у ‘онд соц≥аль≠ного страхуванн¤ та в ѕенс≥йний фонд.

” раз≥ порушенн¤ строк≥в погашенн¤ реструктуризованоњ забор≠гованост≥ податков≥ органи мають право ст¤гувати њњ в безакцепт≠ному пор¤дку. якщо граф≥к погашенн¤ заборгованост≥ недотримано прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в, держава маЇ право роз≥рвати контракт з ке≠р≥вництвом п≥дприЇмства (коли йдетьс¤ про державне п≥дприЇмст≠во) або розпочати справу про банкрутство (за недержавноњ форми власност≥ п≥дприЇмства-боржника).

¬икористанн¤ того чи того методу державноњ п≥дтримки санац≥њ та реструктуризац≥њ залежить в≥д конкретних характеристик п≥дприЇмст≠ва, його народногосподарського та рег≥онального значенн¤. ” ц≥лому найб≥льш економ≥чно рац≥ональними вважають наданн¤ державних гарант≥й та р≥зн≥ форми п≥дтримки ф≥скального характеру, зокрема, дл¤ стимулюванн¤ л≥зингу та актив≥зац≥њ участ≥ в санац≥њ найб≥льших кредитор≥в п≥дприЇмств, що перебувають у криз≥, а також державну допомогу у вигл¤д≥ спри¤тливоњ амортизац≥йноњ пол≥тики.

1	2

Ќазва: ƒержавна ф≥нансова п≥дтримка санац≥њ п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1740 прочитано)