‘≥нанси > ƒержавн≥ ц≥льов≥ фонди

”крањни м≥сцев≥ ради сп≥льно ≥з п≥дприЇмствами ≥ орган≥за≠ц≥¤ми ус≥х форм власност≥ щороку визначають так≥ нор≠мативи.

ƒл¤ вс≥х —ѕƒ (юридичних ос≥б) нормативи визначено у розм≥р≥ не менше 4% в≥д загальноњ к≥лькост≥ прац≥вник≥в. ѕри к≥лькост≥ прац≥вник≥в на п≥дприЇмств≥ в≥д 15 до 25 ос≥б нор≠матив встановлюЇтьс¤ у к≥лькост≥ одного робочого м≥сц¤.

” раз≥ нестворенн¤ робочих м≥сць в≥дпов≥дно до доведеного нормативу або ¤кщо працевлаштоване ≥нвал≥д≥в менше, н≥ж передбачено нормативом, —ѕƒ зобов'¤зан≥ щороку в≥драхову≠вати до в≥дд≥лень ‘онду ц≥льов≥ кошти дл¤ створенн¤ робочих м≥сць та зд≥йсненн¤ заход≥в щодо соц≥альноњ та про≠фес≥йноњ реаб≥л≥тац≥њ ≥нвал≥д≥в.

–озм≥р в≥драхувань визначаЇтьс¤ середньою р≥чною заро≠б≥тною платою на п≥дприЇмств≥ за кожне нестворене робоче м≥сце дл¤ ≥нвал≥да.

ƒл¤ ф≥нансуванн¤ роб≥т та державних програм ≥з соц≥аль≠ного захисту ≥нвал≥д≥в створено ‘онд ”крањни соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в.

Ѕюджет ‘онду формуЇтьс¤ за рахунок:

≥ Ч кошт≥в, що передаютьс¤ ‘онду з державного бюджету;

2 Ч надходжень в≥д п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, що не забезпечили додержанн¤ встановлених норматив≥в ро≠бочих м≥сць дл¤ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в:

3 Ч благод≥йних внеск≥в орган≥зац≥й, трудових колектив≥в ≥ громад¤н;

4 Ч в≥дтворенн¤ позабюджетних кошт≥в, у тому числ≥ в≥д≠сотки за користуванн¤ комерц≥йними банками тимчасово в≥льними залишками ц≥льових кошт≥в ‘онду ”крањни соц≥≠ального захисту ≥нвал≥д≥в;

5 Ч ≥нших надходжень.

ƒо ‘онду спр¤мовуЇтьс¤ зб≥р на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤, визначений за ставкою 1% в≥д обс¤г≥в об'Їкта оподаткуванн¤ дл¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, де працюють ≥нвал≥ди.

 ошти ‘онду, зазначен≥ у пунктах 1 ≥ 2, акумулюютьс¤ на розрахункових рахунках орган≥в ƒержавного казначейства. ≤нш≥ надходженн¤ Ч на позабюджетних рахунках ‘онду.

ѕор¤док в≥дтворенн¤ позабюджетних кошт≥в ‘онду та витрачанн¤ доходу в≥д ц≥Їњ д≥¤льност≥ на зд≥йсненн¤ заход≥в щодо соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в визначаЇтьс¤ його прав≠л≥нн¤м за погодженн¤м з ћ≥н≥стерством прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни ≥ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни.

‘онд ≥ його в≥дд≥ленн¤ в ј–  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ та —евастопол≥ Ї юридичними особами.

¬≥драхуванн¤ до ‘онду соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в ”крањни не в≥днос¤тьс¤ до обов'¤зкових податк≥в ≥ збор≥в та справл¤ютьс¤ ¤к ф≥нансова санкц≥¤ за невиконанн¤ в≥дпо≠в≥дних норматив≥в. —плачуЇтьс¤ сума таких в≥драхувань за рахунок власних доход≥в п≥дприЇмства.

—ѕƒ, ¤ким визначено нормативи робочих м≥сць, призна≠чених дл¤ працевлаштуванн¤ ≥нвал≥д≥в, зобов'¤зан≥ зареЇстру≠ватис¤ у в≥дд≥ленн≥ ‘онду за м≥сцем свого знаходженн¤ не п≥зн≥ше 15 с≥чн¤ року, ¤кий настаЇ за зв≥тним.

«азначен≥ в≥драхуванн¤ перераховуютьс¤ на рахунки в≥дд≥лень ‘онду соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в ”крањни —ѕƒ самост≥йно не п≥зн≥ше 15 лютого року, наступного за зв≥тним.

6. «б≥р за забрудненн¤ навколишнього

природного середовища

ѕравовою основою цього збору Ї «акон ”крањни Ђѕро охо≠рону навколишнього природного середовищаї.

ƒл¤ концентрац≥њ кошт≥в ≥ ц≥льового ф≥нансуванн¤ при≠родоохоронних ≥ ресурсозбер≥гаючих заход≥в, у тому числ≥ наукових досл≥джень з таких питань, а також заход≥в дл¤ зниженн¤ впливу забрудненн¤ навколишнього природного се≠редовища на здоров'¤ населенн¤ утворено ƒержавний фонд охорони навколишнього природного середовища.

‘онд формуЇтьс¤ з кошт≥в в≥д збору за забрудненн¤ на≠вколишнього природного середовища та ≥нших кошт≥в в≥дпо≠в≥дно до доход≥в державного бюджету ”крањни.

«б≥р за забрудненн¤ навколишнього природного середо≠вища запроваджено з метою вир≥шенн¤ еколог≥чних проб≠лем, збереженн¤ природного середовища, а також дл¤ ство≠ренн¤ джерел ф≥нансуванн¤ в≥дпов≥дних природоохоронних заход≥в.

¬≥н встановлюЇтьс¤ за:

Ч викиди в атмосферу забруднюючих речовин стац≥онар≠ними ≥ пересувними джерелами забрудненн¤;

Ч скиди забруднюючих речовин у водн≥ ресурси ≥ п≥дземн≥ горизонти;

Ч розм≥щенн¤ в≥дход≥в у навколишньому природному се≠редовищ≥,

“реба зауважити, що ст¤гненн¤ збору не зв≥льн¤Ї п≥дпри≠Їмства в≥д в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, ¤к≥ запод≥¤н≥ порушенн¤ми природоохоронного законодавства.

—тавки збору запроваджуютьс¤ ур¤дом ј–  рим та орга≠нами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на п≥дстав≥ л≥м≥т≥в викид≥в та

скид≥в забруднюючих речовин ≥ розм≥щенн¤ в≥дход≥в, а також норматив≥в плати за них.

Ћ≥м≥ти викид≥в стац≥онарними джерелами забрудненн¤ встановлюютьс¤ ћ≥н≥стерством охорони навколишнього при≠родного середовища ≥ ¤дерноњ безпеки ”крањни у форм≥ видач≥ дозвол≥в на викиди ≥ скиди строком на 5 рок≥в.

ќб'Їктами обчисленн¤ збору Ї:

Ч обс¤ги забруднюючих речовин, ¤к≥ викидаютьс¤ в атмос≠ферне пов≥тр¤ або скидають безпосередньо у водний об'Їкт, та обс¤ги в≥дход≥в, що розм≥щуютьс¤ у спец≥ально в≥дведених дл¤ цього об'Їктах Ч дл¤ стац≥онарних джерел забрудненн¤;

Ч обс¤ги фактично спожитих вид≥в пального, завд¤ки ви≠користанню ¤ких утворюютьс¤ забруднююч≥ речовини Ч дл¤ пересувних джерел забрудненн¤.

Ќормативи збору встановлюютьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ¤к ф≥ксован≥ суми в гривн¤х за одиницю основних забруднюючих речовин та розм≥щених в≥дход≥в.

–ада м≥н≥стр≥в ј–  рим, обласн≥,  ињвська та —евасто≠польська м≥ськ≥ ради за поданн¤м орган≥в ћ≥некобезпеки мо≠жуть зб≥льшувати перел≥к вид≥в забруднюючих речовин, на ¤к≥ встановлюЇтьс¤ зб≥р за викиди ≥ скиди, враховуючи м≥с≠цев≥ умови.

«а викиди пересувними джерелами забрудненн¤ нормативи збору встановлюютьс¤ залежно в≥д виду пального та транспорту.

” пор¤дку справл¤нн¤ збору за забрудненн¤ навколиш≠нього природного середовища враховуютьс¤ л≥м≥ти викид≥в ≥ скид≥в забруднюючих речовин та розм≥щенн¤ в≥дход≥в. ¬они визначаютьс¤ на п≥дстав≥ затверджених проект≥в норматив≥в гранично допустимих викид≥в ≥ встановлюютьс¤ органами ћ≥≠некобезпеки терм≥ном на 5 рок≥в. “ак≥ л≥м≥ти довод¤тьс¤ до платник≥в збору до 1 червн¤ попереднього року.

ўор≥чн≥ л≥м≥ти скид≥в у водн≥ об'Їкти загальнодержавного значенн¤ дл¤ первинних водокористувач≥в визначаютьс¤ до≠зволами на спец≥альне водокористуванн¤, ¤к≥ видають органи ћ≥некобезпеки. Ћ≥м≥ти скид≥в щодо об'Їкт≥в м≥сцевого значен≠н¤ визначаютьс¤ у дозволах на спец≥альне водокористуванн¤, ¤к≥ видаютьс¤ м≥сцевими державними адм≥н≥страц≥¤ми, а в м≥стах обласного значенн¤ Ч виконавчими органами рад за погодженн¤м з органами ћ≥некобезпеки.

«а понадл≥м≥тн≥ обс¤ги викид≥в, скид≥в забруднюючих ре≠човин та розм≥щенн¤ в≥дход≥в зб≥р обчислюЇтьс¤ ≥ сплачу≠Їтьс¤ у п'¤тикратному розм≥р≥.

” раз≥ в≥дсутност≥ у платника затверджених л≥м≥т≥в викид≥в в≥д стац≥онарних джерел забрудненн¤, скид≥в ≥ розм≥щенн¤

в≥дход≥в та за њхн≥ понадл≥м≥тн≥ обс¤ги зб≥р обчислюЇтьс¤ ≥ сплачуЇтьс¤ в п'¤тикратному розм≥р≥.

—уми збору за викиди стац≥онарними джерелами забруд≠ненн¤ обчислюютьс¤ платниками самост≥йно щокварталу на≠ростаючим п≥дсумком з початку року ¤к добуток: затвердже≠них л≥м≥т≥в (1); фактичних обс¤г≥в викид≥в (2); норматив≥в збору (3); коригувальних коеф≥ц≥Їнт≥в (4).

«агальна сума збору визначаЇтьс¤ ¤к сума збору в межах л≥м≥ту ≥ за понадл≥м≥тн≥ викиди, враховуючи назван≥ чинники.

ѕлатники збору щор≥чно до 1 липн¤ поточного року пода≠ють до податкових орган≥в за м≥сцем њхньоњ реЇстрац≥њ прог≠нозн≥ розрахунки збору на наступний р≥к.

Ћо 15 числа, м≥с¤ц¤, наступного за зв≥тним кварталом, плат≠ники складають розрахунки збору ≥ подають њх до податкових орган≥в,

«а четвертий квартал зв≥тного року розрахунок збору (остаточний розрахунок) подаЇтьс¤ платниками, з обов'¤з≠ковим попередн≥м погодженн¤м з органами ћ≥некобезпеки, до податкових орган≥в за м≥сцем њх реЇстрац≥њ в 10-денний строк п≥сл¤ поданн¤ платниками р≥чноњ статистичноњ зв≥тност≥ про к≥льк≥сть викид≥в, скид≥в, розм≥щених в≥дход≥в та вико≠ристаного пального, але не п≥зн≥ше 20 с≥чн¤ року, наступного за зв≥тним.

ѕлатники, що не складають статистичну зв≥тн≥сть, подають р≥чний розрахунок збору та дов≥дку про фактичн≥ обс¤ги ви≠кид≥в, скид≥в, розм≥щенн¤ в≥дход≥в, використаного пального на погодженн¤ до орган≥в ћ≥некобезпеки. ѕогоджений розра≠хунок подаЇтьс¤ до орган≥в державноњ податковоњ служби до 15 с≥чн¤ року, наступного за зв≥тним.

«б≥р сплачуЇтьс¤ платниками щокварталу до 20 числа м≥≠с¤ц¤, що настаЇ за зв≥тним кварталом.

«а забрудненн¤ навколишнього природного середовища платники перераховують суми збору у сп≥вв≥дношенн≥: 30% Ч до державного бюджету ”крањни, 70% Ч до м≥сцевих бюдже≠т≥в.

” подальшому зб≥р розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж фондами охорони навколишнього природного середовища в склад≥ в≥дпов≥дних бюджет≥в:

Ч до ƒержавного фонду охорони навколишнього природ≠ного середовища, що утворюЇтьс¤ в склад≥ державного бюд≠жету Ч 30%:

Ч до м≥сцевих фонд≥в охорони навколишнього природного середовища, що утворюютьс¤ у склад≥ бюджету ј–  рим, обласних бюджет≥в;

Ч до в≥дпов≥дних м≥сцевих фонд≥в, що утворюютьс¤ у скла≠д≥ с≥льських, селищних, м≥ських бюджет≥в.

ћ≥ж  ињвським та —евастопольським м≥ськими ≥ ƒер≠жавним фондами зб≥р розпод≥л¤Їтьс¤ у такому сп≥вв≥дношен≠н≥: 70% спр¤мовуЇтьс¤ до вказаних м≥ських фонд≥в, 30% Ч до ƒержавного фонду.

«б≥р, ¤кий справл¤Їтьс¤ за викиди стац≥онарними дже≠релами забрудненн¤, скиди та розм≥щен≥ в≥дходи в межах л≥м≥т≥в, зараховуЇтьс¤ на валов≥ витрати виробництва та об≥≠гу. «а перевищенн¤ встановлених л≥м≥т≥в Ч справл¤Їтьс¤ за рахунок прибутку, що залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ платни≠к≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: ƒержавн≥ ц≥льов≥ фонди
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (6969 прочитано)