‘≥нанси > ≈коном≥чна сутн≥сть санац≥њ п≥дприЇмств, передумови прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо проведенн¤ ф≥нансовоњ санац≥њ п≥дприЇмств

≈коном≥чна сутн≥сть санац≥њ п≥дприЇмств, передумови прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо проведенн¤ ф≥нансовоњ санац≥њ п≥дприЇмств

«аходи щодо оздоровленн¤ ф≥нансовоњ системи ”крањни можуть дати позитивн≥ насл≥дки т≥льки за умови санац≥њ ф≥нанс≥в базовоњ лан≠ки економ≥ки Ч п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.

Ќин≥ в ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ ст≥йка тенденц≥¤ зб≥льшенн¤ к≥ль≠кост≥ ф≥нансове неспроможних п≥дприЇмств (у 1993 p. збитковим було кожне дванадц¤те п≥дприЇмство, в 1994 p. Ч кожне дев'¤те, в 1995 p. Ч кожне п'¤те, в 1996 p. Ч кожне третЇ, а в 1997 та 1998 pp. Ч понад 50 в≥дсотк≥в п≥дприЇмств були збитковими). —ума збитк≥в, одержаних ними прот¤гом 1998 року, становила майже 12 млрд грн. ¬≥дтак найб≥льше позовних за¤в до арб≥тражних суд≥в надходить у зв'¤зку з банкрутствами п≥дприЇмств. ” 1996 p. арб≥тражними суда≠ми розгл¤нуто 3600 справ ≥ 1700 п≥дприЇмств визнано банкрутами. ” 1997 роц≥ к≥льк≥сть справ про банкрутство зросла б≥льш н≥ж у два рази, ц¤ ж тенденц≥¤ збер≥гаЇтьс¤ й нин≥.

Ѕанкрутство ≥ л≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмстваЧ це не т≥льки збитки дл¤ його акц≥онер≥в, кредитор≥в, виробничих партнер≥в, споживач≥в продукц≥њ, а й зменшенн¤ податкових надходжень у бюджет, а та≠кож зб≥льшенн¤ безроб≥тт¤, що, у свою чергу, Ї одним ≥з фактор≥в макроеконом≥чноњ нестаб≥льност≥.

—уттЇво, однак, те, що серед п≥дприЇмств, справи про банкрутство ¤ких розгл¤даютьс¤ судами, значна к≥льк≥сть таких, що тимчасово по≠трапили у скрутне становище. ¬арт≥сть њхн≥х актив≥в набагато вища за деб≥торську заборгован≥сть. «а умови проведенн¤ санац≥њ (оздоров≠ленн¤) чи реструктуризац≥њ ц≥ п≥дприЇмства можуть розрахуватис¤ з боргами й усп≥шно функц≥онувати дал≥. ѕроте через недосконале за≠конодавство, в≥дсутн≥сть належного теоретико-методичного забезпе≠ченн¤ процесу санац≥њ, деф≥цит квал≥ф≥кованого ф≥нансового менедж≠менту, брак державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки виробничих структур та з ≥нших суб'Їктивних ≥ об'Їктивних причин багато потенц≥йно життЇ≠здатних п≥дприЇмств, у т≥м числ≥ тих, що належать до пр≥оритетних галузей народного господарства ”крањни, стають потенц≥йними банк≠рутами. ” зв'¤зку з цим вивченн¤ теми Ђ‘≥нансова санац≥¤ та банк≠рутство п≥дприЇмствї Ї надзвичайно актуальним.

” чому ж суть ф≥нансовоњ санац≥њ п≥дприЇмств?

“ерм≥н Ђсанац≥¤ї походить в≥д лат. Ђsanareї ≥ перекладаЇтьс¤ ¤к оздоровленн¤ або видужанн¤. ≈коном≥чний словник трактуЇ це по≠н¤тт¤ ¤к систему заход≥в, що зд≥йснюютьс¤ дл¤ запоб≥ганн¤ банкрут≠ству промислових, торгових, банк≥вських монопол≥й. —анац≥¤ може в≥д≠буватис¤ злитт¤м п≥дприЇмства, ¤ке перебуваЇ на меж≥ банкрутства з потужн≥шою компан≥Їю; випуском нових акц≥й або обл≥гац≥й дл¤ мо-о≥л≥зац≥њ грошового кап≥талу; зб≥льшенн¤м банк≥вських кредит≥в ≥ на≠данн¤м ур¤дових субсид≥й; перетворенн¤м короткостроковоњ заборго-ианост≥ на довгострокову; повною або частковою куп≥влею державою акц≥й п≥дприЇмства, що перебуваЇ на меж≥ банкрутства[1].

Ќа нашу думку, однак, наведене в словнику трактуванн¤ ц≥лей санац≥њ та механ≥зму њњ проведенн¤, перел≥к санац≥йних заход≥в не вичерпують сут≥ пон¤тт¤, оск≥льки запоб≥ганн¤ банкрутству ще не означаЇ оздоровленн¤ та повного виходу п≥дприЇмства з ф≥нансовоњ кризи. ѕоданий перел≥к заход≥в Ї неповним ≥ не розкриваЇ принци≠пових методолог≥чних п≥дход≥в до вибору тих чи тих форм санац≥њ.

ƒе¤к≥ з в≥тчизн¤них економ≥ст≥в (наприклад ≤. ј. Ѕланк) ≥з са≠нац≥Їю ототожнюють т≥льки заходи дл¤ залученн¤ зовн≥шньоњ ф≥≠нансовоњ допомоги, спр¤мован≥ на запоб≥ганн¤ оголошенню п≥д≠приЇмства-боржника банкрутом та його л≥кв≥дац≥њ[2]. « цим також не можна погодитись, оск≥льки моб≥л≥зац≥¤ внутр≥шн≥х ф≥нансових резерв≥в Ї нев≥д'Їмною складовою процесу оздоровленн¤ будь-¤кого п≥дприЇмства.

–¤д заруб≥жних економ≥ст≥в (Ќ. «дравомислов, Ѕ. Ѕекенферде, ћ. √ел≥нг) Ч пров≥дних фах≥вц≥в з питань виведенн¤ п≥дприЇмств ≥з ф≥нансовоњ кризи Ч дотримуЇтьс¤ думки (ми под≥л¤Їмо њњ), що санац≥¤ Ч це комплекс посл≥довних, взаЇмозв'¤заних заход≥в ф≥нансово-економ≥чного, виробничо-техн≥чного, орган≥зац≥йного, соц≥ально≠го характеру, спр¤мованих на виведенн¤ суб 'Їкта господарюванн¤ з кризи ≥ в≥дновленн¤ або дос¤гненн¤ його прибутковост≥ та конкурен≠тоспроможност≥ в довгостроковому пер≥од≥.

ќсобливе м≥сце в процес≥ санац≥њ займають заходи ф≥нансово-економ≥чного характеру, ¤к≥ в≥дображають ф≥нансов≥ в≥дносини, що виникають у процес≥ моб≥л≥зац≥њ й використанн¤ внутр≥шн≥х та зов≠н≥шн≥х ф≥нансових джерел оздоровленн¤ п≥дприЇмств. ћетою ф≥нан≠совоњ санац≥њ Ї покритт¤ поточних збитк≥в та усуненн¤ причин њх виникненн¤, поновленн¤ або збереженн¤ л≥кв≥дност≥ та платоспро≠можност≥ п≥дприЇмств, скороченн¤ вс≥х вид≥в заборгованост≥, пол≥п≠шенн¤ структури оборотного кап≥талу та формуванн¤ фонд≥в ф≥≠нансових ресурс≥в, необх≥дних дл¤ проведенн¤ санац≥йних заход≥в ви≠робничо-техн≥чного характеру.

Ќа методи проведенн¤ санац≥њ вплинули: розвиток економ≥чноњ теор≥њ, еволюц≥¤ рол≥ держави ¤к регул¤тора ринковоњ економ≥ки; макроеконом≥чн≥ зм≥ни в крањнах колишнього соц≥ал≥стичного бло≠ку та зумовлений цими зм≥нами трансформац≥йний спад; нов≥ п≥д≠ходи до приватизац≥њ (реприватизац≥њ) п≥дприЇмств. ” зв'¤зку з цим на особливу увагу заслуговують науков≥ розробки Ќ. «дра-вомислова, √. ≤ванова, X. Ќоймана, –. Ѕерндта,  . Ўнайдера, ¤к≥ досл≥джують особливост≥ проведенн¤ санац≥њ та реструктуризац≥њ п≥дприЇмств за переходу в≥д адм≥н≥стративноњ до ринковоњ системи господарюванн¤.

¬ивченн¤ теоретичноњ ≥ практичноњ бази санац≥њ п≥дприЇмств ознайомить вас з основними проблемами, що њх досл≥джують зару≠б≥жн≥ економ≥сти в дан≥й галуз≥. ѕредметом дискус≥й пров≥дних уче≠них Ќ≥меччини, —Ўј, ¬еликобритан≥њ Ї питанн¤, пов'¤зан≥ з кла≠сиф≥кац≥Їю ф≥нансових джерел санац≥њ та посл≥довн≥стю њх моб≥л≥≠зац≥њ; пор¤дком проведенн¤ санац≥йного аудиту; формами та розм≥≠рами державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки п≥дприЇмств; санац≥йними пр≥оритетами; швидк≥стю проведенн¤ ф≥нансового оздоровленн¤; приватизац≥йними аспектами санац≥њ п≥дприЇмств.

ѕередумови прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо проведенн¤ ф≥нансовоњ санац≥њ п≥дприЇмств

–≥шенн¤ про проведенн¤ санац≥њ приймають у таких (¤к правило) випадках:

1. « ≥н≥ц≥ативи суб'Їкта господарюванн¤, що перебуваЇ в криз≥, коли ≥снуЇ реальна загроза неплатоспроможност≥ та оголошенн¤ йо≠го банкрутом у недалекому майбутньому. –≥шенн¤ про санац≥ю приймаЇтьс¤ перед зверненн¤м кредитор≥в до арб≥тражного суду ≥з вимогою визнати це п≥дприЇмство банкрутом.

2. ѕ≥сл¤ того, ¤к боржник з власноњ ≥н≥ц≥ативи звернувс¤ до арб≥т≠ражного суду ≥з за¤вою про порушенн¤ справи про своЇ банкрутство (¤кщо п≥дприЇмство Ї ф≥нансове неспроможним або ≥снуЇ реальна за≠гроза такоњ неспроможност≥). ѕраво вибору умов санац≥њ (реорган≥за≠ц≥њ) при цьому залишаЇтьс¤ за боржником. ќдночасно з поданн¤м за¤ви боржник повинен подати до арб≥тражного суду список кредитор≥в та деб≥тор≥в, бухгалтерський баланс, ≥ншу ≥нформац≥ю, ¤ка характери≠зуЇ ф≥нансово-майновий стан п≥дприЇмства, а також вибран≥ ним умо≠ви проведенн¤ санац≥њ. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ м≥с¤чного терм≥ну з дн¤ опу≠бл≥куванн¤ в оф≥ц≥йному друкованому орган≥ ¬ерховноњ –ади чи  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни оголошенн¤ щодо порушенн¤ справи про банкрутство даного п≥дприЇмства в тому раз≥, коли над≥йшли пропо≠зиц≥њ в≥д ф≥зичних чи юридичних ос≥б, ¤к≥ бажають задовольнити ви≠моги кредитор≥в до боржника та подали акцептован≥ ком≥тетом кре≠дитор≥в та арб≥тражним судом пропозиц≥њ стосовно санац≥њ (реорган≥зац≥њ) неспроможного п≥дприЇмства, арб≥тражний суд при≠ймаЇ р≥шенн¤ про припиненн¤ процедури оголошенн¤ банкрутства та про проведенн¤ ф≥нансовоњ санац≥њ юридичноњ особи.

3. « ≥н≥ц≥ативи ф≥нансово-кредитноњ установи. «г≥дно ≥з «аконом ”крањни Ђѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥стьї, банк≥вська установа маЇ право до кл≥Їнта, оголошеного неплатоспроможним, застосува≠ти комплекс санац≥йних заход≥в, зокрема: передати оперативне управл≥нн¤ п≥дприЇмством адм≥н≥страц≥њ, сформован≥й за участю банку; реорган≥зувати боржника; зм≥нити пор¤док платеж≥в; напра≠вити на погашенн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ виручку в≥д реал≥≠зац≥њ продукц≥њ.

4. « ≥н≥ц≥ативи заставодержател¤ ц≥л≥сного майнового комплексу п≥дприЇмства. ” раз≥ невиконанн¤ зобов'¤зань, забезпечених ≥поте≠кою ц≥л≥сного майнового комплексу п≥дприЇмства, заставодержа-тель маЇ право зд≥йснити передбачен≥ договором заходи дл¤ оздоро≠вленн¤ ф≥нансового стану боржника, включаючи призначенн¤ своњх представник≥в у кер≥вн≥ органи п≥дприЇмства, обмеженн¤ права цьо≠го суб'Їкта господарюванн¤ розпор¤джатис¤ випущеною продукц≥≠Їю та ≥ншим майном. якщо санац≥йн≥ заходи не привели до в≥днов≠ленн¤ платоспроможност≥ п≥дприЇмства, то заставодержатель маЇ право звернутис¤ до арб≥тражного суду ≥з за¤вою про ст¤гненн¤ зас≠тавленого майна.

5. « ≥н≥ц≥ативи јгентства з питань запоб≥ганн¤ банкрутствам п≥д≠приЇмств, ¤кщо йдетьс¤ про державн≥ п≥дприЇмства. ѕ≥сл¤ внесенн¤ боржника до реЇстру неплатоспроможних п≥дприЇмств јгентство вповноважене зд≥йснювати управл≥нн¤ його майном та розробл¤ти пропозиц≥њ щодо проведенн¤ ф≥нансовоњ санац≥њ.

6. « ≥н≥ц≥ативи Ќац≥онального банку ”крањни Ч ¤кщо йдетьс¤ про ф≥нансове оздоровленн¤ комерц≥йного банку. –ежим санац≥њ Ї превентивним заходом впливу ЌЅ” на комерц≥йний банк перед за≠стосуванн¤м санкц≥й, передбачених «аконом ”крањни Ђѕро банки та —≥анк≥вську д≥¤льн≥стьї.

 ласична модель ф≥нансовоњ санац≥њ

≈коном≥чно розвинут≥ крањни по-р≥зному вир≥шують проблеми санац≥њ та банкрутства п≥дприЇмств. –≥зниц¤ визначаЇтьс¤ особливо≠ст¤ми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку, принципами побудови нац≥ональних ф≥нансових систем та њхн≥х складових Ч ф≥нанс≥в п≥дприЇмств. ÷≥л≥сний погл¤д на етапи розробки санац≥йноњ концеп≠ц≥њ окремого п≥дприЇмства репрезентуЇ так звана класична модель санац≥њ, ¤ка широко використовуЇтьс¤ ¤к основа дл¤ розробки меха≠н≥зму ф≥нансового оздоровленн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ в крањ≠нах з розвинутою ринковою економ≥кою.

1	2	3

Ќазва: ≈коном≥чна сутн≥сть санац≥њ п≥дприЇмств, передумови прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо проведенн¤ ф≥нансовоњ санац≥њ п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (3788 прочитано)