‘≥нанси > ≈коном≥чна сутн≥сть санац≥њ п≥дприЇмств, передумови прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо проведенн¤ ф≥нансовоњ санац≥њ п≥дприЇмств
«г≥дно з класичною моделлю, функц≥ональну схему ¤коњ показа≠но на рис. 1, процес ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмства по≠чинаЇтьс¤ з ви¤вленн¤ та анал≥зу причин ф≥нансовоњ кризи. Ќа осно≠в≥ первинноњ ≥нформац≥њ (первинн≥ бухгалтерськ≥ документи, р≥≠шенн¤ збор≥в акц≥онер≥в, ф≥нансов≥ плани тощо) визначаютьс¤ зов≠н≥шн≥ та внутр≥шн≥ фактори кризи, а також реальний ф≥нансовий стан ф≥рми. ” рамках внутр≥шнього анал≥зу поглиблено досл≥джуЇтьс¤ ф≥≠нансовий стан на основ≥ розрахунку р¤ду коеф≥ц≥Їнт≥в. ќсновними з них с показники платоспроможност≥, л≥кв≥дност≥, ф≥нансового л≥ве-риджу, прибутковост≥ тощо. оли отримано необх≥дн≥ дан≥ щодо ф≥≠нансового стану п≥дприЇмства та причин ф≥нансовоњ кризи, зг≥дно з класичною моделлю санац≥њ робл¤ть висновок про можлив≥сть або недоц≥льн≥сть санац≥њ даноњ господарськоњ одиниц≥. якщо виробни≠чий потенц≥ал п≥дприЇмства зруйновано, кап≥тал втрачено, структу≠ра балансу незадов≥льна, то приймають р≥шенн¤ про консервац≥ю та л≥кв≥дац≥ю суб'Їкта господарюванн¤. Ћ≥кв≥дац≥ю може бути зд≥йс≠нено на добров≥льн≥й основ≥ (злитт¤, продаж об'Їкта ц≥лком або час≠тинами) та в примусовому пор¤дку. ƒобров≥льна л≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмства-боржника Ч це процедура л≥кв≥дац≥њ неспроможного п≥дприЇмства, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ поза су≠довими органами, на п≥дстав≥ р≥шенн¤ власник≥в або угоди, укладе≠ноњ м≥ж власниками даного п≥дприЇмства та кредиторами ≥ п≥д контролем останн≥х. ѕримусова л≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмства Ч це процедура л≥кв≥дац≥њ не≠спроможного п≥дприЇмства, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ з р≥шенн¤ арб≥тражно≠го суду (¤к правило, в процес≥ провадженн¤ справи про банкрутство). –ис. 1. ласична модель санац≥њ (за: Zdrowomyslow N.. Spies —., Gellink M. Sanierung in Kriesenzeiten // Der Betriebswirtschaft. Ч 1994. Ч є 2. Ч S. 25) ” раз≥, коли п≥дприЇмство маЇ реальну можлив≥сть в≥дновити платоспроможн≥сть, л≥кв≥дн≥сть та прибутков≥сть, маЇ достатньо квал≥ф≥кований управл≥нський персонал, ринки збуту товар≥в, а ви≠робництво продукц≥њ в≥дпов≥даЇ пр≥оритетним напр¤мкам економ≥ки крањни, приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про проведенн¤ санац≥њ. “ут треба зазначити, що в економ≥чн≥й л≥тератур≥ часто згадуЇть≠с¤ концепц≥¤ швидкого ви¤вленн¤ ф≥нансовоњ кризи та радикальних санац≥йних д≥й (Primal des Handelns). ѕрихильники ц≥Їњ концепц≥њ (в основному економ≥сти-практики) не враховують того факту, що во≠на не залишаЇ часу дл¤ ретельного досл≥дженн¤ причин кризи та розробки оптимальноњ санац≥йноњ стратег≥њ. Ќавпаки, велика група теоретик≥в (ƒ. ‘ехнер, √. √есс, Ќ. «дравомислов та ≥нш≥) ц≥лком справедливо стверджуЇ, що Ђцейтнотї у п≥дготовц≥ санац≥йних за≠ход≥в Ч основний фактор майбутн≥х невдач, оск≥льки втрачаЇтьс¤ шанс дл¤ розробки ≥мпров≥зованих та гнучких д≥й. —аме тому окре≠мим анал≥тичним блоком у класичн≥й модел≥ Ї формуванн¤ стратег≥≠чних ц≥лей та тактики проведенн¤ санац≥њ. —тратег≥¤ Ї узагальненою моделлю д≥й, необх≥дних дл¤ дос¤г≠ненн¤ поставлених ц≥лей через координац≥ю та розпод≥л ресурс≥в компан≥њ. ≥нцева мета санац≥йноњ стратег≥њ пол¤гаЇ в дос¤гненн≥ до≠вготривалих конкурентних вигод, ¤к≥ б забезпечили компан≥њ високу рентабельн≥сть. —уть њњ Ч у вибор≥ найл≥пших вар≥ант≥в розвитку ф≥рми та в оптим≥зац≥њ пол≥тики кап≥таловкладень. ѕрактика показуЇ, що усп≥шна ф≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства залежить приблизно на 70% в≥д стратег≥чноњ спр¤мова≠ност≥, на 20% Ч в≥д ефективност≥ оперативного управл≥нн¤ ≥ на 10% Ч в≥д ¤кост≥ виконанн¤ поточних завдань. ¬иход¤чи з цього загальний ус≠п≥х санац≥њ забезпечують: ¤к≥сть стратег≥чного анал≥зу; реальн≥сть стра≠тег≥чного плануванн¤; р≥вень реал≥зац≥њ стратег≥чних завдань. ¬≥дпов≥дно до вибраноњ стратег≥њ розробл¤ють програму санац≥њ, тобто систему спрогнозованих, взаЇмозв '¤заних заход≥в, спр¤мова≠них на вих≥д п≥дприЇмства з кризи. ¬она формуЇтьс¤ на основ≥ ком≠плексного вивченн¤ причин ф≥нансовоњ кризи, анал≥зу внутр≥шн≥х резерв≥в, висновк≥в про можливост≥ залученн¤ стороннього кап≥талу та стратег≥чних завдань санац≥њ. Ќаступним елементом класичноњ модел≥ оздоровленн¤ Ї проект санац≥њ, ¤кий розробл¤Їтьс¤ на баз≥ санац≥йноњ програми ≥ м≥стить: техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤ санац≥њ; розрахунок обс¤г≥в ф≥нансових ресурс≥в, необх≥дних дл¤ дос¤г≠ненн¤ стратег≥чних ц≥лей; конкретн≥ граф≥ки та методи моб≥л≥зац≥њ ф≥нансового кап≥талу; строки освоЇнн¤ ≥нвестиц≥й та њхньоњ окупност≥; оц≥нку ефективност≥ санац≥йних заход≥в; прогнозован≥ результати виконанн¤ проекту. ¬ажливим компонентом санац≥йного процесу Ї координац≥¤ та контроль за ¤к≥стю реал≥зац≥њ запланованих заход≥в. ер≥вн≥ служби п≥дприЇмств повинн≥ своЇчасно ви¤вл¤ти та використовувати нов≥ санац≥йн≥ резерви, а також приймати об'Їктивн≥ квал≥ф≥кован≥ р≥≠шенн¤ дл¤ подоланн¤ можливих перешкод щодо зд≥йсненн¤ оздо≠ровчих заход≥в. ƒ≥йову допомогу тут може надати оперативний са≠нац≥йний контрол≥нг, ¤кий синтезуЇ ≥нформац≥йну, планову, консал≠тингову, координац≥йну та контрольну функц≥њ. ќргани контрол≥нгу дл¤ виконанн¤ своњх функц≥й використовують так≥ основн≥ ≥нстру≠менти та методи: бенчмарк≥нг (анал≥з п≥дприЇмства в пор≥вн¤нн≥ з конкурентами), систему раннього попередженн¤ та реагуванн¤, варт≥сний анал≥з, портфельний анал≥з, анал≥з точки беззбитковост≥, ≥м≥тац≥йне моделюванн¤, калькулюванн¤, систему планово-контрольних розрахунк≥в та р¤д ≥нших. «авданн¤м санац≥йного контрол≥нгу Ї ≥дентиф≥кац≥¤ операти≠вних результат≥в та п≥дготовка проект≥в р≥шень щодо використанн¤ ви¤влених резерв≥в та подоланн¤ додаткових перешкод. –озробка проекту ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмств –озробка проекту ф≥нансового оздоровленн¤ зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, ф≥нансовими та контрол≥нговими службами п≥дприЇмства, ¤ке перебуваЇ у ф≥нансов≥й криз≥, представниками потенц≥йного са-натора, незалежними аудиторськими та консалтинговими ф≥рмами. ѕроект санац≥њ складаЇтьс¤ з≥ вступу та двох розд≥л≥в. ” вступ≥ в ≥дображаютьс¤: фактичний ф≥нансовий стан п≥дприЇмства (фактичний обс¤г реал≥≠зац≥њ, величина прибутк≥в (збитк≥в), р≥вень заборгованост≥, коеф≥ц≥Їн≠ти платоспроможност≥, л≥кв≥дност≥, ф≥нансового л≥вериджу тощо); анал≥з причин кризовоњ ситуац≥њ; характеристика ринк≥в збуту продукц≥њ; кадровий потенц≥ал та ≥нш≥ вих≥дн≥ параметри. р≥м того, фор≠мулюютьс¤ стратег≥чн≥ ц≥л≥ санац≥њ ≥ стислий прогноз результат≥в проведенн¤ ф≥нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмства. ѕерший розд≥л м≥стить конкретний план ф≥нансового оздоров≠ленн¤, складовими частинами ¤кого Ї: а) план маркетингу та оц≥нка ринк≥в збуту продукц≥њ. ” цьому п≥дрозд≥л≥ визначають ринков≥ фактори, ¤к≥ впливають на збут про≠дукц≥њ та м≥стк≥сть ринку; мотивац≥ю споживач≥в; ступ≥нь еластич≠ност≥ попиту та р≥вень платоспроможного попиту на продукц≥ю п≥д≠приЇмства; умови збуту; галузев≥ ризики; ситуац≥ю на сум≥жних товарних ринках. ≥льк≥сна оц≥нка частини ринку, ¤ка належить п≥дприЇмству, проводитьс¤ за основними споживачами готовоњ про≠дукц≥њ з посиланн¤м на поточн≥ обс¤ги реал≥зац≥њ та на перспективи њњ зб≥льшенн¤. р≥м того, даЇтьс¤ перел≥к можливих конкурент≥в, њх≠н≥ переваги та недол≥ки, а також схема реал≥зац≥њ продукц≥њ, методи стимулюванн¤ реал≥зац≥њ та пропозиц≥њ щодо оптимального сп≥вв≥д≠ношенн¤ реал≥зац≥йноњ ц≥ни й соб≥вартост≥. ƒаЇтьс¤ оц≥нка д≥¤льнос≠т≥ п≥дприЇмства з погл¤ду антимонопольного законодавства; б) план виробництва та кап≥таловкладень, ¤кий м≥стить дан≥ про ви≠користанн¤ обладнанн¤, його знос, витрати, пов'¤зан≥ з в≥дновленн¤м (придбанн¤ нового обладнанн¤, ремонт та реконструкц≥¤), можливост≥ оренди чи л≥зингу. “акож характеризуЇтьс¤ виробничий процес, його Ђвузьк≥ї м≥сц¤, комерц≥йн≥ зв'¤зки з постачальниками сировини (вклю≠чаючи на¤вн≥сть альтернатив). —л≥д вказати, ¤ке саме обладнанн¤, тех≠н≥чну документац≥ю, технолог≥ю, Ђноу-хауї, у кого, на ¤ких умовах та в ¤кий терм≥н потр≥бно придбати, суму витрат на придбанн¤; в) орган≥зац≥йний план, що в ньому в≥дображають орган≥зац≥й≠ну структуру п≥дприЇмства, можливост≥ реструктуризац≥њ, анал≥≠зують управл≥нський та кадровий склад, фактичну к≥льк≥сть пра≠ц≥вник≥в та пропозиц≥њ щодо њњ зменшенн¤, можливост≥ злитт¤, приЇднанн¤ чи розукрупненн¤ з урахуванн¤м вимог антимонопо≠льного законодавства; г) ф≥нансовий план, в ¤кому треба подати прогноз обс¤г≥в випус≠ку та реал≥зац≥њ продукц≥њ, баланс грошових надходжень та витрат, зведений баланс актив≥в ≥ пасив≥в (на початок та к≥нець поточного року), анал≥з шл¤х≥в дос¤гненн¤ беззбитковост≥ п≥дприЇмства, оц≥н≠ку потреб в ≥нвестиц≥¤х, форми та джерела моб≥л≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в, граф≥ки освоЇнн¤, окупност≥ та поверненн¤ ф≥нансових ре≠сурс≥в (¤кщо њх було залучено на поворотн≥й основ≥). ” другому розд≥л≥ проекту санац≥њ детал≥зують оч≥куван≥ результа≠ти виконанн¤ проекту, дають оц≥нку ефективност≥ запропонованоњ форми оздоровленн¤, а також прогнозують можливий ризик та збит≠ки. ќсновою дл¤ вибору т≥Їњ чи ≥ншоњ форми санац≥њ Ї розрахунок њњ ефективност≥ (≈), ¤ку можна визначити за такою формулою: ≈ = | ѕрогнозований обс¤г додаткового прибутку | –озм≥р вкладень на проведенн¤ санац≥њ |
Ќазва: ≈коном≥чна сутн≥сть санац≥њ п≥дприЇмств, передумови прийн¤тт¤ р≥шенн¤ щодо проведенн¤ ф≥нансовоњ санац≥њ п≥дприЇмств ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (3788 прочитано) |