‘≥нанси > ‘≥нансова система япон≥њ
‘≥нансова система япон≥њ—тор≥нка: 1/3
«м≥ст 1. —уть корпоративноњ ринковоњ економ≥ки япон≥њ. ƒжерела стр≥мкого економ≥чного зростанн¤. 2. ‘≥нанси великих приватних корпорац≥й ≥ державних п≥дпри≠Їмств. 3. Ѕюджетний устр≥й ≥ бюджетна система -япон≥њ. 4. ƒержавний бюджет, склад ≥ структура його доход≥в та витрат. 5. Ѕюджетний процес ≥ державний ф≥нансовий контроль у япон≥њ. Ѕюджети м≥сцевих орган≥в влади, ф≥нансове вир≥внюванн¤. “енденц≥њ ≥ проблеми розвитку ф≥нансовоњ системи япон≥њ. 1. —уть корпоративноњ ринковоњ економ≥ки япон≥њ. ƒжерела стр≥мкого економ≥чного зростанн¤ Ќин≥шн≥ позиц≥њ япон≥њ у —в≥товому господарств≥ Ч резуль≠тат њњ економ≥чного розвитку в друг≥й половин≥ XX ст. ” 1938 р. на њњ частку припадало всього 3% валового св≥тового продукту. ’оча розмови про Ђ¤понське дивої припинилис¤, феномен ¤понськоњ економ≥ки продовжуЇ викликати п≥двищений ≥нтерес. —правд≥, чому крањна з величезною зовн≥шньоеконом≥чною за≠лежн≥стю, практично позбавлена природних ресурс≥в, незважаю≠чи на вс≥ безладд¤ ≥ катакл≥зми останн≥х дес¤тир≥ч, збер≥гаЇ роль св≥тового л≥дера за багатьма найважлив≥шими напр¤мками на≠уково-техн≥чного прогресу. япон≥¤ при цьому демонструЇ над≠звичайно високий ступ≥нь адаптац≥њ до м≥нливих умов розвитку економ≥ки. ÷≥ зм≥ни в≥дбуваютьс¤ не просто на баз≥ технолог≥ч≠них ≥нновац≥й, а в безупинн≥й ≥ дуже складн≥й взаЇмод≥њ техн≥ки, технолог≥њ, економ≥чних ≥ соц≥ально-пол≥тичних фактор≥в. Ќа висок≥ темпи зростанн¤ ¤понськоњ економ≥ки був нац≥лений њњ господарський механ≥зм, що склавс¤ п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, своЇр≥дн≥сть рис ¤кого дозвол¤Ї говорити про особливу модель. ѕрот¤гом тривалого часу ¬¬ѕ був Їдиним критер≥Їм розвит≠ку ¤понськоњ економ≥ки. ¬важалос¤, що економ≥чне зростанн¤ ав≠томатично веде до п≥двищенн¤ добробуту, тому спец≥альн≥ захо≠ди в ц≥й галуз≥ в≥дкладалис¤, поки крањна не дос¤гне р≥вн¤ ≥нших крањн. ” 60-≥ рр. близько 60% державних ≥нвестиц≥й йшло на роз≠виток промисловоњ ≥нфраструктури ≥ лише незначна частина вкладалас¤ в соц≥альну сферу. «абезпеченн¤ швидких темп≥в економ≥чного зростанн¤ вима≠гало високого р≥вн¤ нагромадженн¤. ¬оно майже ц≥лком забезпе≠чувалос¤ внутр≥шн≥ми заощадженн¤ми, кожен компонент ¤ких був крупним за м≥жнародними стандартами. ” зв'¤зку з цим ре≠альн≥ дисконтн≥ ставки були нижч≥, н≥ж в ≥нших крањнах, що ство≠рювало умови дл¤ зростанн¤ ≥нвестиц≥й (табл. 1). “аблиц¤ 1 Ќорма заощаджень, % ѕоказники по крањнах, до 40-х рр. XX ст. | 1950-1959 рр. | 1960-1984 рр. | 1990-1995 рр. | япон≥¤, 11,7 (1869-1938 р.) | 30,2 | 32,5 | 32,5 | Ѕритан≥¤, 12,3 (1860-1929р.) | 16,2 | 18,2 | 20,5 | Ќ≥меччина, 20,9 (1851-1928 р.) | 26,8 | 23,7 | 23,7 | ≤тал≥¤, 12,9 (1861 -1930р.) | 19,8 | 21,0 | 20,7 | —Ўј, 18,7(1 869-1938 р.) | 18,4 | 18,0 | 15,9 | ¬исока норма нагромадженн¤ в≥дбивала велетенський розмах нового буд≥вництва ≥ переустаткуванн¤ виробничого апарату, що ≥снував. ќсновн≥ кошти йшли на створенн¤ нових виробничих потужностей. ÷е забезпечувало високий ступ≥нь новизни устат≠куванн¤ Ч його середн≥й в≥к п≥дтримувавс¤ на р≥вн≥ 5,5-6 рок≥в (у —Ўј Ч 9 рок≥в). ќрган≥зац≥¤ сер≥йного виробництва забезпе≠чувала високу ефективн≥сть кап≥тальних вкладень. ќсновн≥ кап≥таловкладенн¤ направл¤лис¤ в активн≥ елементи основного кап≥талу, њх норма в 1,5-2 рази перевершувала в≥дпо≠в≥дний р≥вень ≥нших пров≥дних ≥ндустр≥альних крањн, становл¤чи 16-19,4% ¬¬ѕ. ¬ умовах державного регулюванн¤ ≥ широкоњ п≥дтримки роз≠вивалос¤ с≥льське господарство, основу ¤кого становл¤ть др≥бн≥ ферми. Ќаймана прац¤ й орендн≥ в≥дносини не одержали тут ши≠рокого розповсюдженн¤. “≥льки 7% господарств мають понад 2 та земл≥, а 70% ус≥х господарств одержують своњ доходи поза га≠луззю, в основному в промисловост≥ ≥ сфер≥ послуг. ¬ласники др≥бних земельних д≥л¤нок працюють у себе в господарств≥ лише у св¤тков≥ ≥ вих≥дн≥ дн≥. ƒержава Ї монопольним покупцем бага≠тьох вид≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ за ц≥нами, вищими в≥д св≥тових. ÷¤ п≥дтримка створюЇ штучний кл≥мат дл¤ даноњ галуз≥. 2. ‘≥нанси великих приватних корпорац≥й ≥ державних п≥дприЇмств ќсоблив≥сть економ≥чного ладу Ч вертикальна ≥нтеграц≥¤ ф≥рм, њх групуванн¤, що пронизуЇ всю систему д≥лових в≥дносин у крањн≥. –озр≥зн¤ютьс¤ два р≥вн≥ чи типи утворенн¤ економ≥чних угрупо≠вань. ѕерший Ч традиц≥йний дл¤ б≥льшост≥ зах≥дних крањн. ¬≥н ба≠зуЇтьс¤ на переплетенн≥ кап≥талу та особистоњ ун≥њ. ”н≥кальн≥сть ¤понськоњ господарськоњ системи визначаЇтьс¤ на¤вн≥стю груп (кейрецу), ¤к≥ Ї об'Їднанн¤ми великих компан≥й ≥з др≥бними та се≠редн≥ми, що базуютьс¤ на зв'¤зках р≥зних вид≥в, головними з ¤ких виступають виробнич≥, обумовлен≥ головними ф≥рмами.
Ќазва: ‘≥нансова система япон≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2790 прочитано) |