‘≥нанси > ‘≥нансова система япон≥њ

” зв'¤зку з тим, що кейрецу не Ї жорстко залежними орган≥≠зац≥¤ми, ¤к, наприклад, вертикально ≥нтегрован≥ корпорац≥њ в —Ўј, а сукупн≥стю жорстких ≥ слабких взаЇмозв'¤зк≥в, доцент≠рових ≥ в≥дцентрових тенденц≥й, це дозвол¤Ї њм легше пристосову≠ватис¤ до вимог зовн≥шнього середовища.

–инок, що функц≥онуЇ на так≥й основ≥, усередин≥ групи виг≥дн≥ше дл¤ вс≥х його учасник≥в, н≥ж в≥льний ринок на¤вних то≠вар≥в. “ут нижчий ступ≥нь ризику, нижч≥ витрати за угодами. Ќа др≥бних п≥дприЇмствах нижчий р≥вень зароб≥тноњ плати. ÷е слу≠жить одн≥Їю з причин того, що в крањн≥ збер≥гаЇтьс¤ значна р≥зниц¤ в р≥вн¤х зароб≥тноњ плати м≥ж великими, середн≥ми ≥ др≥бними ком≠пан≥¤ми. ” середньому зароб≥тна плата на останн≥х становить близько 60% оплати зайн¤тих на великих п≥дприЇмствах.

ќсоблив≥сть економ≥чноњ модел≥ пол¤гаЇ в Їдност≥ державного апарату ≥ великого кап≥талу у вир≥шенн≥ загальних проблем. ќс≠новн≥ ц≥л≥ ≥ завданн¤ загальнонац≥ональних план≥в економ≥чного розвитку конкретно вт≥люютьс¤ в зм≥ст≥ внутр≥шньокорпоративних план≥в, що мають директивний характер. «а рахунок цього утворюЇтьс¤ складна, взаЇмозв'¤зана система плануванн¤. ¬нутр≥шньокорпоративн≥ плани у свою чергу також враховують≠с¤ при розробц≥ загальнодержавних програм через механ≥зм кон≠сультац≥й з найб≥льшими об'Їднанн¤ми приватних компан≥й Ч Ђћ≥цуб≥с≥ї, Ђ ейданренї, Ђƒюкайї, ЂЌ≥ккейренї, а також з в≥дпов≥дними асоц≥ац≥¤ми ≥ ф≥нансово-промисловими групами.

ѕо сут≥ справи, у япон≥њ про¤вилас¤ ч≥тка тенденц≥¤ форму≠ванн¤ модел≥ економ≥чного самовр¤дуванн¤ без поЇднанн¤ њњ з акц≥онерною власн≥стю. ёридичн≥ особи купують акц≥њ дл¤ забезпеченн¤ стаб≥льност≥ зв'¤зк≥в з тими чи ≥ншими ф≥рмами. —ис≠тема взаЇмного утриманн¤ акц≥й майже ц≥лком виводить ком≠пан≥њ з-п≥д впливу коливань на фондов≥й б≥рж≥ ≥ зовн≥шньоњ скуп≠ки акц≥й. ¬становленн¤ довгострокових зв'¤зк≥в м≥ж банками ≥ компан≥¤ми забезпечуЇтьс¤ не т≥льки через взаЇмне волод≥нн¤ акц≥¤ми, а й через кредитуванн¤.

—еред державних ф≥нансових орган≥зац≥й ≥снують ÷ентральний банк япон≥њ ≥ японський банк розвитку, 11 сусп≥льних ф≥нансових орган≥зац≥й, а також система поштових установ. японський банк розвитку утворений ¤к допом≥жний банк дл¤ забезпеченн¤ роботи приватних орган≥зац≥й шл¤хом наданн¤ довгострокових кредит≥в п≥д ф≥ксован≥ процентн≥ ставки та участ≥ в акц≥онерному кап≥тал≥.

—пециф≥чна система кредитуванн¤ компан≥й була створена ще на першому етап≥ п≥сл¤воЇнного розвитку. —уть ц≥Їњ системи пол¤гала в тому, що п≥д гарант≥њ м≥н≥стерства ф≥нанс≥в ≥ банку япон≥њ комерц≥йн≥ банки надавали максимальн≥ кредити великим компан≥¤м. ÷е забезпечувало надзвичайно стаб≥льн≥ умови п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ компан≥й у ф≥нансовому в≥дношенн≥.

“ака система непр¤мого ф≥нансуванн¤ знижуЇ необх≥дн≥сть ви≠киданн¤ своњх кошт≥в на ринок кап≥талу. ѕри пр¤мому ф≥нансу≠ванн≥ через кредитний ринок структура виробництва ≥ управ≠л≥нн¤ повинна забезпечувати високий р≥вень прибутку, щоб залу≠чати ≥нвестор≥в. ѕри непр¤мому ф≥нансуванн≥ банкам важливий не високий прибуток, а стратег≥¤ розширенн¤ своЇњ частки на ринку, тому що банки оч≥кують продовженн¤ одержанн¤ великих позичок, ¤к≥ допускають велик≥ виплати по них.  р≥м того, взаЇмне волод≥нн¤ акц≥¤ми допускаЇ взаЇморозрахунок, а зв≥дси висок≥ див≥денди втрачають сенс. ¬ ≥нтересах розвитку п≥дпри≠Їмства важлив≥ше нарощувати внутр≥шн≥ резерви ≥ кап≥таловкла≠денн¤, зб≥льшувати доходи в≥д зростанн¤ вартост≥ акц≥й.

¬ажливе м≥сце в систем≥ регулюванн¤ займають процентн≥ став≠ки ≥ валютний контроль з под≥лом внутр≥шнього ≥ св≥тового ринк≥в.  ом≥тет з пол≥тики Ѕанку япон≥њ (вищий орган прийн¤тт¤ р≥шень банком) встановлював депозитн≥ ≥ позичков≥ ставки в межах м≥≠н≥муму. ƒепозитний в≥дсоток по кожному виду, короткостроковий в≥дсоток ≥ прив'¤зана до нього вс¤ система процентних ставок пр¤≠мувала за рухом оф≥ц≥йноњ обл≥ковоњ ставки. ѕор¤д з к≥льк≥сним об≠меженн¤м банк≥вського кредитуванн¤ це дозвол¤ло до початку 70-х рр. ефективно зд≥йснювати пр¤ме кредитно-грошове регулю≠ванн¤, а також занижувати витрати залученн¤ кошт≥в банками ≥ певною м≥рою кап≥тальн≥ витрати компан≥й. ” 70-≥ рр. почалас¤ л≥берал≥зац≥¤ процентних ставок на ф≥нансових ринках, що вклю≠чала не т≥льки зв≥льненн¤ позичкового в≥дсотка, а й в≥дсотка по депозитах та ≥нших ≥нструментах моб≥л≥зац≥њ кошт≥в банками ≥ п≥д≠приЇмствами, що довгий час встановлювавс¤ на заниженому р≥вн≥.

ѕредставницька група приватних ф≥нансових орган≥зац≥й Ч звичайн≥ банки, серед ¤ких вид≥л¤ютьс¤ 11 найб≥льших, так зва≠них м≥ських банк≥в, ¤к≥ мають широку мережу по вс≥й япон≥њ ≥ ак≠тивних у м≥жнародному б≥знес≥. ƒ≥¤льн≥сть рег≥ональних банк≥в (близько 130) обмежена певною територ≥Їю.

≤нша група приватних ф≥нансових орган≥зац≥й Ч р≥зн≥ спец≥ал≥≠зован≥ ф≥нансов≥ установи: один спец≥альний банк дл¤ зд≥йсненн¤ валютних операц≥й, три банки довгострокового ф≥нансуванн¤, с≥м траст-банк≥в, що також спец≥ал≥зуютьс¤ на довгостроковому ф≥нан≠суванн≥. ” склад≥ спец≥ал≥зованих ф≥нансових орган≥зац≥й дл¤ др≥бного / середнього б≥знесу в япон≥њ ≥снують приблизно 450 кредит≠них асоц≥ац≥й кооперативних орган≥зац≥й ≥ близько 400 кредитних союз≥в. ™ також 47 трудових банк≥в, ¤к≥ працюють з невеликими ко≠штами прац≥вник≥в. —еред ≥нших ф≥нансових орган≥зац≥й Ї 30 ком≠пан≥й страхуванн¤ житт¤, 24 компан≥њ майнового страхуванн¤ ≥ 270 компан≥й по операц≥¤х з ц≥нними паперами.

японську ф≥нансову систему поЇднуЇ м≥жбанк≥вська ≥нфор≠мац≥йна система телекомун≥кац≥й, ¤ка. Ї найб≥льш розвинутою у св≥т≥, тому що, пов'¤зуючи за допомогою комп'ютерноњ мереж≥ приблизно 5300 ф≥нансових орган≥зац≥й ≥ 42000 ф≥л≥й, дозвол¤Ї одержувати переведен≥ з будь-¤кого м≥сц¤ кошти в той же день.

3. Ѕюджетний устр≥й ≥ бюджетна система япон≥њ

япон≥¤ Ч конституц≥йна монарх≥¤. ¬≥дпов≥дно до д≥ючоњ з 1947 р. конституц≥њ ≥мператор Ї Ђсимволом держави ≥ Їдност≥ на≠родуї, його статус визначаЇтьс¤ волею всього народу, ¤кому на≠лежить суверенна влада.

¬ищий орган державноњ влади ≥ Їдиний законодавчий орган Ч парламент, що складаЇтьс¤ з двох палат: ѕалати представник≥в (512 депутат≥в) ≥ ѕалати радник≥в (252 депутати). “ерм≥н повнова≠жень депутат≥в ѕалати представник≥в Ч 4 роки, ѕалати рад≠ник≥в Ч 6 рок≥в (з переобранн¤м половини складу кожн≥ три. роки). ¬иконавча влада зд≥йснюЇтьс¤ каб≥нетом м≥н≥стр≥в на чол≥ з прем'Їр-м≥н≥стром.

 р≥м традиц≥йного ф≥нансуванн¤ крањни через поточний бюд≠жет, дох≥дна частина ¤кого формуЇтьс¤ за рахунок податк≥в, у япон≥њ ≥снуЇ ≥ паралельна, теж державна, система ф≥нансуванн¤ економ≥чних проект≥в, але ≥з залученн¤м позабюджетних, у тра≠диц≥йному розум≥нн≥, кошт≥в. ÷¤ система називаЇтьс¤ державною ≥нвестиц≥йною програмою ≥ використовуЇтьс¤ дл¤ розвитку пр≥оритетних, з погл¤ду держави, виробництв та об'Їкт≥в. “аким чином, фактично ур¤д япон≥њ маЇ реальний важ≥ль проведенн¤ структурноњ ≥ промисловоњ пол≥тики.

ѕод≥бне розмежуванн¤ в державному ф≥нансуванн≥ маЇ в япон≥њ давню ≥стор≥ю. ¬оно виникло ще в пер≥од ћейдз≥ (1868-1912 р.) ≥ бере св≥й початок з р≥шенн¤ ур¤ду в 1878 р. вико≠ристовувати поштов≥ заощадженн¤ громад¤н з метою промисло≠вого розвитку. —ьогодн≥ ц¤ система ≥снуЇ у вигл¤д≥ так званоњ ѕрограми державних позик та ≥нвестиц≥й.

 р≥м джерел надходженн¤ кошт≥в, ѕрограма державних по≠зик та ≥нвестиц≥й в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д загальнодержавного бюджет≠ного ф≥нансуванн¤ ≥ тим, що њњ кошти вид≥л¤ютьс¤ на умовах зворотност≥, терм≥новост≥ ≥ платност≥.  ап≥таловкладенн¤ ≥ позики, отриман≥ компан≥¤ми в рамках ц≥Їњ програми, п≥дл¤гають повно≠му поверненню з нарахуванн¤м в≥дсотк≥в, ¤к≥ сьогодн≥ встанов≠люютьс¤ в основному на р≥вн≥ приватних кредитних установ.

ѕрограма розробл¤Їтьс¤ ур¤дом одночасно з п≥дготовкою проекту Ђзвичайногої поточного бюджету, але окремо в≥д нього. .японський ≥нвестиц≥йний бюджет також проходить щор≥чне за≠твердженн¤ в парламент≥. ‘≥нансовими джерелами ѕрограми державних позик та ≥нвестиц≥й Ї:

1) система поштових заощаджень громад¤н; 2) система по≠штового страхуванн¤ житт¤; ”) пенс≥йн≥ фонди; 4) спец≥альний рахунок промислового ≥нвестуванн¤; 5) гарантован≥ ур¤дом зо≠бов'¤зан≥м ≥ позики.

ѕрограма державних позик та ≥нвестиц≥й оперуЇ в даний час кап≥талами, що дос¤гають 10% вартост≥ ¬¬ѕ. ÷е приблизно в≥дпов≥даЇ сум≥, що становить 2/3 загальних витрат бюджету.

4. ƒержавний бюджет, склад ≥ структура його доход≥в та витрат

ƒоходи ≥ витрати бюджету мають певне групуванн¤, ¤ке м≥стить розд≥ли, статт≥ ≥ параграфи. ƒоходи п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на 7 розд≥л≥в, 11 статей ≥ 43 параграфи, витрати Ч на 13 розд≥л≥в, 41 статтю ≥ 242 параграфи. ’арактерною рисою бюджету япон≥њ Ї те, що неви≠користан≥ кошти переход¤ть на наступний бюджетний р≥к.

ƒох≥дна частина бюджету япон≥њ складаЇтьс¤ з податкових ≥ неподаткових надходжень. —еред податкових надходжень близь≠ко 40% становить прибутковий податок з ф≥зичних ос≥б, близько 30% - податок на прибуток юридичних ос≥б (на прибуток ком≠пан≥й) ≥ також близько 30% Ч непр¤м≥ податки (ст¤гнут≥ з прода≠жу алкогольних напоњв, сигарет, предмет≥в розкош≥). ” пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими крањнами частка неподаткових надходжень у япон≥њ до≠сить висока. —юди вход¤ть доходи в≥д орендноњ плати, продажу зе≠мельних д≥л¤нок та ≥ншоњ нерухомост≥, пен≥, штрафи, доходи в≥д лотерей, позики ≥ т.п. ќсоблив≥сть япон≥њ пол¤гаЇ в тому, що по≠казник питомоњ ваги державних витрат у ¬¬ѕ крањни с одним з найменших серед показник≥в розвинутих крањн (9,3% у 1991 р.).

–еал≥зац≥¤ державного бюджету зд≥йснюЇтьс¤ в' трьох основ≠них формах: пр¤м≥ виплати (в основному на утриманн¤ адм≥н≥ст≠ративного апарату), витрата кошт≥в по спецрахунках (пенс≥йне забезпеченн¤, соц≥альне страхуванн¤, громадськ≥ роботи, оборо≠на) ≥ ф≥нансова допомога м≥сцевим адм≥н≥страц≥¤м.

¬еличезну частину витрат державного бюджету становл¤ть соц≥альн≥ витрати. ј серед них Ч пенс≥њ по старост≥ й ≥нвал≥днос≠т≥. ÷е пов'¤зано з тим, що чисельн≥сть даноњ категор≥њ пост≥йно зростаЇ ≥ до 2025 р. дос¤гне 5,2 млн. чолов≥к проти 2 мли. у 1993 р.  р≥м того, через зростанн¤ тривалост≥ житт¤ ≥ зб≥льшенн¤ пер≥о≠ду трудовоњ активност≥ ц≥Їњ категор≥њ населенн¤, а також недо≠стач≥ молодоњ робочоњ сили люди похилого в≥ку стануть важли≠вим компонентом ринку прац≥.

ѕенс≥йна система япон≥њ досить складна ≥ багатошарова.  оштами державного бюджету забезпечуЇтьс¤ 1/3 виплат базовоњ пенс≥њ. ≤нше виплачуЇтьс¤ за рахунок р≥зних пенс≥йних фонд≥в.

«а рахунок бюджету ф≥нансуЇтьс¤ в япон≥њ так звана сусп≥льна допомога. ¬она охоплюЇ тих, хто сам не може забезпечити м≥н≥≠мальний р≥вень житт¤. “ака допомога надаЇтьс¤ на основ≥ «ако≠ну Ђѕро гарант≥њ прожиткового м≥н≥мумуї ≥ виплачуЇтьс¤ з а с≥мо≠ма ном≥нац≥¤ми: на повс¤кденн≥ потреби, осв≥ту, житло, медичне обслуговуванн¤, материнство, по безроб≥ттю, на похорони. ” се≠редин≥ 90-х рр. њњ одержували 0,7% населенн¤ проти 2,4% у 1951 р., коли закон був прийн¤тий. ƒо 2025 р. плануЇтьс¤ п≥дн¤ти витра≠ти на соц≥альне забезпеченн¤ ≥, зокрема, п≥двищити р≥вень соц≥альноњ захищеност≥ вс≥х нужденних. 75% виплат по сусп≥льн≥й допомоз≥ надаютьс¤ з центрального бюджету, 25% Ч з бюджет≥в м≥сцевих орган≥в влади.

–еал≥зуючи програму науково-техн≥чного прогресу, ур¤д япон≥њ зб≥льшуЇ державн≥ асигнуванн¤ на Ќƒƒ –. ќсоблива ува≠га, що прид≥л¤Їтьс¤ науц≥ й осв≥т≥, по¤снюЇтьс¤ тим, що вони пе≠ретворилис¤ в головний структурний фактор економ≥чного зрос≠танн¤: ¤кщо в 1960-1970 рр. прир≥ст ¬¬ѕ забезпечувавс¤ за њх ра≠хунок на 57%, то в 1985-1995 рр. цей показник п≥дн¤вс¤ до 75-80%. —еред витрат на науку 13% становл¤ть асигнуванн¤ на соц≥альн≥ науки, а 87% Ч на природн≥ ≥ техн≥чн≥. ¬ найближч≥ ро≠ки нам≥чено л≥кв≥дувати ≥снуючий перек≥с у ф≥нансуванн≥.

«а рахунок державного бюджету ф≥нансуютьс¤ дорожнЇ буд≥в≠ництво, роботи з розвитку ав≥ац≥йного ≥ зал≥зничного транспорту, системи зв'¤зку, витрати з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в стих≥йних лих ≥ т.п.

ўо стосуЇтьс¤ в≥йськових витрат, то њх р≥вень у япон≥њ, у пор≥в≠н¤нн≥ з ≥ншими розвинутими кап≥тал≥стичними крањнами, досить низький. ¬≥йськов≥ витрати в япон≥њ не виход¤ть за меж≥ 1% ¬¬ѕ.

ўор≥чно росте така статт¤ бюджету, ¤к витрати по державно≠му боргу. ” 1997-1998 рр. њхн¤ частка становила 21,7%. Ќа≠прик≥нц≥ 1997 р. парламент япон≥њ прийн¤в закон Ђѕро реформу ф≥нансовоњ системиї, де запропоновано до 2000 р. домогтис¤, щоб витрати поточного року не перевищували витрати попереднього.

¬становлено так≥ показники витрат на 2000 ф≥н. р. у пор≥в≠н¤нн≥ з 1997р.: зб≥льшен≥ витрати на соц≥альне забезпеченн¤ при≠близно на 6%, витрати на заохоченн¤ науки ≥ техн≥ки Ч на 5%; збережен≥ в колишн≥х розм≥рах витрати на культуру й осв≥ту, оборону, на заходи у сфер≥ енергетики, на п≥дтримку малого ≥ се≠реднього п≥дприЇмництва; зменшен≥ витрати на п≥дприЇмства сусп≥льного сектору б≥льш н≥ж на 7%, на ур¤дову допомогу крањ≠нам, що розвиваютьс¤, Ч на 10%, на дотац≥њ органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ч на 27%.

5. Ѕюджетний процес ≥ державний ф≥нансовий контроль у япон≥њ

‘≥нансовий р≥к у япон≥њ починаЇтьс¤ 1 кв≥тн¤ ≥ зак≥нчуЇтьс¤ 31 березн¤ наступного року. ѕ≥дготовка проекту бюджету зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ≥ його департаментами. ≤нш≥ м≥н≥стерства ≥ в≥домства готують пропозиц≥њ щодо обс¤гу ≥ структури своњх бюджет≥в, а також з де¤ких ≥нших ф≥нансових питань ≥ де п≥зн≥ше 31 серпн¤ направл¤ють в≥дпов≥дн≥ документи в бюджетний департамент м≥н≥стерства ф≥нанс≥в.

Ѕюджетний департамент м≥н≥стерства ф≥нанс≥в з вересн¤ по грудень розгл¤даЇ матер≥али, що над≥йшли, пор≥внюЇ ц≥ запити з передбачуваними доходами ≥ на њх основ≥ розробл¤Ї проект бюд≠жету. ѕроект направл¤Їтьс¤ дл¤ узгодженн¤ в ”правл≥нн¤ еко≠ном≥чного плануванн¤, а пот≥м Ч на розгл¤д каб≥нету м≥н≥стр≥в.

ѕ≥сл¤ схваленн¤ каб≥нетом м≥н≥стр≥в ур¤д вносить виправлен≠н¤, у с≥чн≥ представл¤Ї проект бюджету на затвердженн¤ в парламент ≥ намагаЇтьс¤ забезпечити його прийн¤тт¤ до початку нового ф≥нансового року. ѕ≥сл¤ обговоренн¤ в бюджетн≥й ком≥с≥њ парламент затверджуЇ бюджет у вигл¤д≥ закону.

¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ япон≥њ парламенту належить ви≠ключне право розпор¤джатис¤ державними ф≥нансами.

¬иконанн¤ бюджету зд≥йснюЇтьс¤ м≥н≥стерством ф≥нанс≥в та ≥ншими м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами.  асове обслуговуванн¤ бю≠джету зд≥йснюЇ японський банк ≥ його в≥дд≥ленн¤. ћ≥н≥стерства ≥ в≥домства в межах встановлених њм витрат представл¤ють у м≥н≥стерство ф≥нанс≥в своњ плат≥жн≥ кошториси, ¤к≥ м≥н≥стерством розгл¤даютьс¤ ≥ затверджуютьс¤. ƒал≥ коп≥њ кошторис≥ в направл¤≠ютьс¤ в японський банк ≥ останн≥й зд≥йснюЇ в≥дпов≥дн≥ операц≥њ.

 онтроль за витратою затверджених асигнувань проводитьс¤ поквартальне у форм≥ зв≥т≥в м≥н≥стерств ≥ в≥домств.  онтролери м≥н≥стерства ф≥нанс≥в вивчають отриман≥ зв≥ти, перев≥р¤ють дан≥ ≥ складають загальний зв≥т про виконанн¤ бюджету з доход≥в ≥ ви≠трат. «агальний зв≥т представл¤Їтьс¤ ур¤ду, що, у свою чергу, в≥дправл¤Ї його на розгл¤д рев≥з≥йного бюро. ѕ≥сл¤ того ¤к рев≥з≥йне бюро дасть висновок, зв≥т затверджуЇтьс¤ ур¤дом ≥ пе≠редаЇтьс¤ на розгл¤д ≥ затвердженн¤ в парламент.

6. Ѕюджети м≥сцевих орган≥в влади, ф≥нансове вир≥внюванн¤

” япон≥њ усього нараховуЇтьс¤ 14 округ≥в ≥ 47 префектур, ¤к≥ об'Їднують 3045 м≥ст, селищ, район≥в ≥з самост≥йним бюджетом.

ƒох≥дна частина м≥сцевих бюджет≥в складаЇтьс¤ з податкових ≥ неподаткових надходжень (рис. 6.1).

” 90-х рр. загальн≥ доходи м≥сцевих орган≥в управл≥нн¤ стано≠вили 80,41 трлн. Їн. « них власн≥ податков≥ надходженн¤ Ч 33,45 трлн. Їн, або 41,6% дох≥дноњ частини м≥сцевих бюджет≥в;

–ис. 2 —труктура доход≥ в м≥сцевих орган≥в влади япон≥њ в 90-х рр.

14,33 трлн. Їн, або 17,8%, дали в≥драхуванн¤ в≥д загальнодержав≠них податк≥в; 10,65трлн. Їн, або 13,2%, становили дотац≥њ держа≠ви на зд≥йсненн¤ загальнонац≥ональних заход≥в; ≥нш≥ 21,98 трлн. Їн, або 27,3% доход≥в м≥сцевих бюджет≥в, Ч це неподатков≥ надход≠женн¤, включаючи позики.

ƒана д≥аграма св≥дчить про те, що в япон≥њ м≥сцев≥ податки не дом≥нують у м≥сцевих бюджетах, становл¤чи менше половини њх дох≥дноњ частини. ÷е в≥др≥зн¤Ї ¤понську податкову систему в≥д п≥вн≥чноамериканськоњ, де м≥сцев≥ податки перевищують 2/3 бю≠джету мун≥ципал≥тет≥в. ћ≥сцев≥ органи влади япон≥њ мають пра≠во регулюванн¤ своњх податк≥в, але не встановленн¤ њх.

«а рахунок кошт≥в м≥сцевих орган≥в влади в япон≥њ ф≥нансу≠ютьс¤ розвиток виробничоњ ≥нфраструктури, заходи, пов'¤зан≥ з л≥кв≥дац≥Їю насл≥дк≥в стих≥йних лих.  р≥м того, через м≥сцев≥ бю≠джети зд≥йснюютьс¤ витрати на п≥дготовку робочоњ сили, випла≠ту р≥зних допомог, пенс≥й. «начна частина бюджетних кошт≥в ви≠трачаЇтьс¤ на утриманн¤ м≥сцевих орган≥в влади, у тому числ≥ пол≥ц≥њ, орган≥в суду ≥ прокуратури.

¬ивчаючи витрати м≥сцевих орган≥в влади, необх≥дно в≥дзна≠чити, що њхн¤ питома вага у ¬¬ѕ значно б≥льше питомоњ ваги у ¬¬ѕ витрат центрального ур¤ду (табл. 2).

“аблиц¤ 2 ѕитома вага державних витрат япон≥њ у ¬¬ѕ у 1966-1991рр., %

1	2	3

Ќазва: ‘≥нансова система япон≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2790 прочитано)