Ѕ≥олог≥¤ > ÷исплатина

Ќещодавно до кл≥тин мишиноњ л≥мфоми R1.1, резистентних до д≥њ цисплатина були одержан≥ антит≥ла, ¤к≥ реагували з гл≥копроте≥дом з молекул¤рною масою 200кƒ, г≥перекспресованим на поверхн≥ цих кл≥тин.  ≥льк≥сть б≥лка на кл≥тинн≥й поверхн≥ знаходилась у зворотн≥й залежност≥ в≥д акумулюванн¤ цисплатина у кл≥тинах та корелювала з р≥внем њх чутливост≥ до цисплатина. Ѕуло запропоновано, що даний б≥лок може бути аналогом –-гл≥копроте≥да (Pgp) ≥ Ї непрацездатним каналом, що г≥перекспресований на кл≥тинн≥й поверхн≥ дл¤ компенсац≥њ дефектноњ функц≥њ [33].

¬ резистентних до цисплатина кл≥тинах з п≥двищеним вм≥стом глутат≥она часто спостер≥гаЇтьс¤ г≥перекспрес≥¤ √S-’-помпи. ¬ цитоплазматичних везикулах таких кл≥тин знаходитьс¤ б≥льше кон`югат≥в √S-Pt, н≥ж в чутливих кл≥тинах [34]. “ака внутр≥шньокл≥тинна компартментал≥зац≥¤ л≥к≥в та продукт≥в њх метаболизму також вважаЇтьс¤ одним з механ≥зм≥в л≥карськоњ резистентност≥. ¬ багатьох випадках резистентн≥ пухлинн≥ кл≥тини в≥др≥зн¤ютьс¤ розвинутою везикул¤рною с≥ткою, що дозвол¤Ї њм просторово нейтрал≥зувати токсини та виводити њх шл¤хом екзоцитозу.

¬ експериментах з використанн¤м бутион≥нсульфоксим≥на (BSO), ≥нг≥б≥тора синтезу глутат≥она, було показано, що при витощенн≥ внутр≥шньокл≥тинного глутат≥она активн≥сть √S-’-помпи лише трохи зменшуЇтьс¤ [35]. “аким чином, ефективн≥сть транспорту √S-Pt-кон`югат≥в визначаЇтьс¤ не т≥льки концентрац≥Їю останн≥х, а й експрес≥Їю переносника.

ќстанн≥м часом з`¤вилис¤ роботи, що засв≥дчують, що б≥лок, асоц≥йований з загальною л≥карською резистентн≥стю (MRP але не Pgp) може функц≥онувати ¤к √S-’-помпа [36,37]. ÷¤ г≥потеза п≥дтверджуЇтьс¤ такими фактами: 1) кл≥тини, що г≥перекспресують MRP секретують у культуральне середовище б≥льше глутат≥она; 2) витощенн¤ внутр≥шньокл≥тинного глутат≥она за допомогою BSO запоб≥гаЇ виведенню л≥к≥в з кл≥тин за допомогою MRP; 3) г≥перекспрес≥¤ MRP в≥дпов≥даЇ п≥дсиленому ј“‘-залежному транспорту кон`югат≥в √S-’; 4) антит≥ла до MRP реагують з б≥лком з молекул¤рною масою 190 кƒ, ¤кий може зв`¤зуватись з √S-кон`югатами та лейкотр≥Їном —4.

“аким чином, видаленн¤ з кл≥тин комплекс≥в глутат≥он-S-платина переносниками з активн≥стю √S-’-помпи Ї важливим механ≥змом резистентност≥, завд¤ки ¤кому внутр≥шньокл≥тинна концентрац≥¤ препарату п≥дтримуЇтьс¤ на низькому р≥вн≥, що спри¤Ї зменшенню його пошкоджуючого ефекту.

4.2.¬нутр≥шньокл≥тинн≥ т≥олов≥ детоксикуюч≥ системи

4.2.1. —истема глутат≥она

√лутат≥он та ферменти його метабол≥зму Ї важливими елементами меxан≥зму резистентност≥ кл≥тин до алк≥луючих агент≥в, в тому числ≥ сполук платини.

Ѕ≥льш≥сть кл≥тинних л≥н≥й, резистентних до д≥њ цисплатина в≥др≥зн¤ютьс¤ п≥двищеним вм≥стом внутр≥шньокл≥тинного глутат≥она та/чи г≥преактивн≥стю фермента, що ≥н≥ц≥юЇ синтез глутат≥она g-глутам≥лцисте≥нсинтетази (g-√÷—) [38-40]. ќднак описан≥ приклади ст≥йких до д≥њ цисплатина кл≥тинних л≥н≥й з нормальним [41,42] та зниженим [43] у пор≥вн¤нн≥ з чутливими л≥н≥¤ми вм≥стом глутат≥она.

—учасн≥ стереоскоп≥чн≥ та спректроскоп≥чн≥ методи дозволили визначити, що глутат≥он та цисплатин реагують безпосередньо у безкл≥тинн≥й систем≥ в мол¤рному сп≥вв≥дношенн≥ 2/1, утворюючи хелатний комплекс диглутат≥онплатини. ѕ≥сл¤ 12 годин ≥нкубац≥њ кл≥тин в середовищ≥ з цисплатином концентрац≥¤ √S-Pt-кон`югат≥в стаЇ максимальною. ѕри цьому 60% внутр≥шньокл≥тинноњ платини знаходитьс¤ у зв`¤заному стан≥ [10].

«аслуговують на увагу дан≥, отриман≥ в експериментах з використанн¤м ≥нг≥б≥тора синтезу глутат≥она бут≥он≥нсульфоксим≥на (BSO). ќбробка BSO кл≥тинних л≥н≥й раку шлунка людини MKN-28 та MKN-45 , раку ¤Їчника    та ћЌ, аденокарциноми ротовоњ порожнини  ¬ призводить до сенсиб≥л≥зац≥њ кл≥тин до д≥њ цисплатина [44,45]. ѕричому витощенн¤ внутр≥шньокл≥тинного глутат≥она за допомогою BSO не впливало на акумулюванн¤ цисплатина в кл≥тинах а також формуванн¤ кон`югат≥в GSH-Pt [46].

ѕри вивчeнн≥ взаЇмод≥њ фермент≥в метабол≥зму глутат≥она та њх рол≥ в механ≥змах резистентност≥ велике значенн¤ мають експерименти з використанн¤м культур кл≥тин, трансфекованих генами в≥дпов≥дних ензим≥в. Ќаприклад, кл≥тини раку леген≥в людини, трансфекован≥ геном фермента g-√÷—, мають у 2 рази б≥льше глутат≥она, в 1,6 рази п≥двищену активн≥сть √S-’-помпи та в 1,5 рази меньшу акумул¤ц≥ю цисплатина, в 6,7 рази б≥льшу резистентн≥сть до цисплатина у пор≥вн¤нн≥ з батьк≥вською кл≥тинною л≥н≥Їю. ¬итощенн¤ внутр≥шньокл≥тинного глутат≥она в трансфектах за допомогою BSO не впливало на резистентн≥сть до цисплатина. ” таких випадках збер≥глась висока активн≥сть √S-X-помпи ≥ тому внутр≥шньокл≥тинна концентрац≥¤ платини не зм≥нилас¤. “аким чином, в дан≥й кл≥тинн≥й систем≥ резистентн≥сть обумовлена посиленим видаленн¤м √S-Pt-конюгат≥в за допомогою √S-’-помпи, що не загубила своЇњ активност≥ нав≥ть при витощенн≥ субстрата (глутат≥она) [47].

¬ той же час не винайдено н≥¤кого зв`¤зку м≥ж р≥внем експрес≥њ глутат≥онредуктази та глутат≥онпероксидази та ступенем ст≥йкост≥ кл≥тин до д≥њ цисплатина [48,49].

4.2.2.ћеталотеоне≥ни

ќсоблива роль у формуванн≥ резистентност≥ в≥дводитьс¤ металотеоне≥нам.

ќск≥льки у в≥льному стан≥ ц≥ сполуки нуклеоф≥льн≥, металотеоне≥ни зв`¤зуютьс¤ з електроф≥льними протипухлинними препаратами типу цисплатина, а також мелфаланом та де¤кими антиб≥отиками: адр≥ам≥цином, блеом≥цином та доксоруб≥цином.

 л≥тини, що г≥перексперсують металотеоне≥ни, часто резистентн≥ до д≥њ цисплатина [50,51]. ќднак металотеоне≥н не Ї обов`¤зковим компонентом резистентност≥ до цього препарату, оск≥льки зустр≥чаютьс¤ резистентн≥ до цисплатина кл≥тинн≥ л≥н≥њ, в ¤ких металотеоне≥н не ви¤вл¤Їтьс¤ [43].

ѕри обробц≥ цисплатином резистентних до препарата кл≥тин з п≥двищеним вм≥стом металотеоне≥на 70% внутр≥шньокл≥тинноњ платини знаход¤ть у зв`¤заному з б≥лком стан≥.

ƒосл≥ди по трансфекц≥њ гена металотеоне≥на ≤≤а показали, що кл≥тини-трансфекти набувають резистентност≥ до цисплатина, хлорамбуцила та мелфалана [52].

ƒобре виражена експрес≥¤ металотеоне≥на в пухлинах може мати прогностичне значенн¤. Ќаприклад, при л≥куванн¤ хворих на рак стравоходу за допомогою цисплатина 5-р≥чна життЇздатн≥сть пац≥Їнт≥в з металотеоне≥н-в≥д`Їмними пухлинами становить 56%, а пац≥Їнт≥в з металотеоне≥н-позитивними пухлинами Ц 26% [53].

« наведених вище даних можна заключити, що у випадках п≥двищеноњ експрес≥њ металотеоне≥н Ї важливою складовою резистентност≥ до цисплатина.

4.3.–епарац≥¤ пошкоджень ƒЌ .

–езистентн≥сть кл≥тин до д≥њ цисплатина може залежати в≥д стану системи репарац≥њ пошкоджень ƒЌ .

ќдин з механ≥зм≥в резистентност≥ кл≥тин до цисплатину Ц прискорена репарац≥¤ цисплатин-ƒЌ -адукт≥в [54]. „утлив≥ до д≥њ цисплатина кл≥тинн≥ л≥н≥њ в≥др≥зн¤ютьс¤ зниженою здатн≥стю л≥кв≥дувати основн≥ адукти ƒЌ  та цисплатина (GG-Pt та GA-Pt), а також послабленою активн≥стю ƒЌ -пол≥мераз [55,56]. ќбробка резистентних до цисплатина кл≥тин аф≥дико≥ном Ц ≥нг≥б≥тором ƒЌ -пол≥мераз a та b повертаЇ чутлив≥сть до цисплатина, що стверджуЇ роль репарац≥њ адукт≥в цисплатин-ƒЌ  у формуванн≥ резистентност≥ [57].

Ќа сьогодн≥ мало в≥домо, щодо л≥кв≥дац≥њ продукт≥в платинуванн¤ ƒЌ  у м≥тохондр≥¤х. ¬важають, що м≥тохондр≥альна ендонуклеаза G (Endo G) може брати участь у репаративних процесах цих органел [58].

Ќещодавно з культуральноњ р≥дини пухлинних кл≥тин та б≥опс≥йного матер≥алу пухлин людини були вид≥лен≥ б≥лки HMG (high-mobility group) та њм под≥бн≥, ¤к≥ зв`¤зуютьс¤ з ƒЌ , що пошкоджена цисплатином, але не трансплатином чи ультраф≥олетовим випром≥ненн¤м [59,60]. ÷≥ б≥лки Ц висококонсервативн≥, локал≥зуютьс¤ у цитоплазм≥ та ¤др≥ кл≥тини. ѓх б≥олог≥чна роль ще точно не встановлена. ≤нтенсивн≥сть зв`¤зуванн¤ ƒЌ  з цисплатином та HMG-под≥бними б≥лками пр¤мо пропорц≥йна ступеню пошкодженн¤ ƒЌ . ƒЌ  резистентних кл≥тин зв`¤зуЇтьс¤ з цими б≥лками б≥льш ефективно. HMG-б≥лки взаЇмод≥ють з платинованою ƒЌ , закривають пошкоджен≥ сайти в≥д фермент≥в ексциз≥йноњ репарац≥њ. ѕрипускають, що зв`¤зуванн¤ HMG-под≥бних б≥лк≥в з пошкодженою ƒЌ  може викликати зупинку репл≥кац≥њ чи транскрипц≥њ, а також впливати на роботу систем контролю кл≥тинного циклу при руйнуванн≥ ƒЌ .

¬≥домо, що так≥ дефекти системи репарац≥њ нев≥дпов≥дностей (mismatch repair), ¤к недостатн¤ експрес≥¤ б≥лк≥в hMSH2 чи hMLH-1, призвод¤ть до виникненн¤ резистентност≥ до цисплатина [61,62]. MSH2-б≥лок сам по соб≥ чи разом з б≥лком GTBP/p160 розп≥знаЇ невелик≥ зм≥ни у ланцюгу ƒЌ , наприклад, продукти платинуванн¤ ƒЌ , ≥ зв`¤зуЇтьс¤ з ними.

јприор≥ можна було б припустити, що в≥дсутн≥сть ¤коњ-небудь частини системи репарац≥њ ƒЌ  спри¤Ї розвитку г≥перчутливост≥ до д≥њ цисплатина, що в≥дбуваЇтьс¤ у кл≥тинах, дефектних за системою ексциз≥йноњ репарац≥њ. јле у випадку порушенн¤ функц≥њ системи mismatch repair кл≥тина набуваЇ резистентност≥ до цисплатина. ÷ей феномен можна розгл¤дати з двох позиц≥й. ѕо-перше, порушенн¤ системи mismatch repair може бути насл≥дком ≥ндукованого цисплатином випадкового мутагенезу, що в результат≥ обумовлюЇ ст≥йк≥сть до д≥њ цисплатина. ѕо-друге, саме дефект у робот≥ ц≥Їњ системи репарац≥њ може покласти початок резистентност≥ [63,64].

 омплекс б≥лк≥в репарац≥њ Урозп≥знаЇФ адукти у ланцюгу-шаблон≥ ƒЌ  та намагаЇтьс¤ виправити ланцюг, що синтезуЇтьс¤ [65]. “ак, поки ≥снуЇ адукт у ланцюгу-шаблон≥, а п≥дб≥р нових основ не л≥кв≥дуЇ нев≥дпов≥дн≥сть, що ≥снуЇ, генеруЇтьс¤ сигнал, ¤кий запускаЇ програму апоптозу. якщо система mismatch repair не працюЇ, такий сигнал не генеруЇтьс¤, кл≥тини стають толерантними до адукт≥в цисплатин-ƒЌ  та набувають резистентного фенотипу.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ÷исплатина
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2107 прочитано)