Ѕ≥олог≥¤ > ÷исплатина

” випадку порушенн¤ системи ексциз≥йноњ репарац≥њ спостер≥гаЇтьс¤ протилежний ефект.  л≥тини, дефектн≥ по систем≥ ексциз≥йноњ репарац≥њ значно б≥льш чутлив≥ до д≥њ цисплатина, н≥ж нормальн≥ кл≥тини [66].

ѕоказано, що цисплатин ≥ндукуЇ експрес≥ю важливого дл¤ ексциз≥йноњ репарац≥њ гена ERCC-1. јле до активац≥њ гена ERCC-1 в≥дбуваЇтьс¤ активац≥њ ген≥в c-fos та c-jun, а також фосфорилюванн¤ б≥лка c-Jun [67].

Ќещодавно був в≥дкритий новий ген BRCA1, пов¤заний з репарац≥Їю пошкодженоњ ƒЌ . ѕоказано, що г≥перекспрес≥¤ цього гена в кл≥тинах рака ¤Їчника та молочноњ залози асоц≥йована з резистентн≥стю до д≥њ цисплатина [68].

“опо≥зомерази ≤ та ≤≤, що релаксують сп≥рал≥ ƒЌ , Ї важливими ферментами репл≥кац≥њ, транскрипц≥њ та рекомб≥нац≥њ. ¬они в≥д≥грають суттЇву роль у процесах усуненн¤ адукт≥в ƒЌ -цисплатин. ” багатьох резистентних до д≥њ цисплатина кл≥тинах спостер≥гаЇтьс¤ п≥двищена активн≥сть топо≥зомерази ≤≤ [69]. ≤нг≥б≥тори топо≥зомераз ≤ та ≤≤: етопозид, камтотецин, —–“-11, SN-38, новоб≥оцин Ц викликають сенсиб≥л≥зац≥ю резистентних кл≥тин до д≥њ цисплатина [70-72].

ўе одним механ≥змом резистентност≥ до цисплатина на р≥вн≥ ƒЌ  може бути п≥двищена концентрац≥¤ в кл≥тин≥ в≥льних нуклеотид≥в (наприклад, ј“‘, јƒ‘), ¤к≥ конкурують з ƒЌ  за зв`¤зуванн¤ з цисплатином [73]. “аким чином, в≥льн≥ нуклеотиди, концентрац≥¤ ¤ких у цитоплазм≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в р≥зних кл≥тинах, можуть значно впливати на чутлив≥сть пухлин до цисплатина.

¬ажливо також розгл¤нути утворенн¤ зшивок ƒЌ -б≥лок п≥д д≥Їю цисплатина. ’оча к≥льк≥сть цих адукт≥в набагато менше, н≥ж у раз≥ м≥ж- та внутри- ланцюгових зшивок, але в≥дм≥чено, що вони також в≥дпов≥дальн≥ за цитотоксичний ефект цисплатина. Ќаприклад, було показано, що одна резистентна до д≥њ цисплатина кл≥тинна л≥н≥¤ раку ¤Їчника утримувала у 6 раз≥в менше цитокератина 18, н≥ж чутлива л≥н≥¤. “рансфекц≥¤ кƒЌ  цитокератина 18 в кл≥тини резистентноњ л≥н≥њ давала клони з п≥двищеним р≥внем цього б≥лка та у б≥льшост≥ випадк≥в з чутливим фенотипом. ѕри цьому було встановлено, що п≥сл¤ обробки цисплатином, з ƒЌ  у кл≥тинах зв`¤зуютьс¤ нег≥стонов≥ б≥лки. ѕ≥зн≥ше ц≥ б≥лки було ≥дентиф≥ковано ¤к цитокератини [74]. ћожливо, що формуванн¤ зшивок цитокератин-ƒЌ , асоц≥юЇтьс¤ з цитотоксичн≥стю цисплатина. “од≥ зменшенн¤ продукц≥њ цитокератина 18 у резистентних кл≥тинах веде до зменшенн¤ к≥лькост≥ зшивок б≥лок-ƒЌ  та, ¤к насл≥док, зниженн¤ чутливост≥ до цисплатина.

¬иход¤чи з вищенаведеного, можна заключити, що резистентн≥сть до д≥њ цисплатина на р≥вн≥ ƒЌ  обумовлена п≥двищеною активн≥стю систем репарац≥њ кл≥тини чи њњ толерантн≥стю до ≥снуючих ƒЌ -Pt-адукт≥в.

4.4.«м≥ни генома, що асоц≥йован≥ з резистентн≥стю до цисплатина.

ќск≥льки кл≥тинна резистентн≥сть Ї ст≥йко спадковою ознакою в р¤ду покол≥нь, можна зробити висновок, що ст≥йк≥сть до д≥њ цисплатина визначаЇтьс¤ генетичними особливост¤ми кл≥тини.

¬становлено, що основна роль в цьому феномен≥ належить 11-й та 16-й хромосомам у людини [75]. Ќа кл≥тинних г≥бридах з р≥зним хромосомним складом було показано, що обов¤зковою умовою резистентного фенотипа Ї на¤вн≥сть 16-њ хромосоми з резистентних кл≥тин та 11-њ хромосоми з чутливих кл≥тин. ѕри цьому основну роль граЇ 16-та хромосома, а 11-та хромосома необх≥дна дл¤ њњ нормального функц≥онуванн¤. ÷≥ хромосоми залучен≥ у р≥зн≥ боки резистентност≥. Ќа 16-т≥й хромосом≥ присутн≥ гени MRP (multidrug resistance associated protein), LRP (lung resistance protein), гени додаткового б≥лка ексциз≥йноњ репарац≥њ-4, металотеоне≥на. Ќа 11-њй хромосом≥ розташован≥ гени, що кодують глутат≥он трансферазу p (√S“-p), а також проте≥н, що розп≥знаЇ специф≥чн≥ посл≥довност≥ пошкодженоњ ƒЌ .

„утлив≥сть пухлинних кл≥тин до д≥њ цисплатина може залежати в≥д функц≥ональноњ активност≥ ген≥в р 53 та ген≥в родини bcl.

Ќа сьогодн≥ все ще залишаЇтьс¤ в≥дкритим питанн¤ про зв`¤зок л≥карськоњ резистентност≥ з р 53-статусом кл≥тин. Ќевизначен≥сть тут ≥снуЇ тому, що роль б≥лка – 53 у хемочутливост≥ кл≥тин до л≥карськоњ терап≥њ розгл¤дають з двох протилежних точок зору: 1) експрес≥¤ б≥лка – 53 дикого типу (wt p 53) зб≥льшуЇ чутлив≥сть до х≥м≥отерап≥њ шл¤хом прискоренн¤ входженн¤ кл≥тин в апоптоз; 2) б≥лок wt P 53 зменшуЇ хемочутлив≥сть, оск≥льки п≥сл¤ пошкодженн¤ ƒЌ  обумовлюЇ зупинку росту дл¤ репарац≥њ ƒЌ  [76].

¬≥домо, що п≥сл¤ д≥њ цисплатина у чутливих кл≥тинах зб≥льшуЇтьс¤ р≥вень експрес≥њ гена р 53 та в≥дпов≥дно Ц б≥лка – 53. – 53 ≥ндукуЇ експрес≥ю б≥лка р 21/WAF1/CIP1-≥нг≥б≥тора цикл≥н залежних к≥наз, що граЇ важливу роль у зупинц≥ кл≥тинного циклу у G1-фаз≥ п≥сл¤ генотоксичного стресу [77,78]. ѕ≥д час ц≥Їњ зупинки кл≥тиною приймаЇтьс¤ Ур≥шенн¤Ф: репарувати ƒЌ  чи входити в апоптоз, в залежност≥ в≥д глибини пошкодженн¤. Ќа сьогодн≥ ще нев≥дом≥ ус≥ б≥ох≥м≥чн≥ подробиц≥ того, ¤к активац≥¤ р 53 ≥н≥ц≥юЇ апоптоз.

Ѕ≥льш≥сть роб≥т по вивченню функц≥ональноњ активност≥ – 53 у резистентних до д≥њ цисплатина кл≥тинах засв≥дчують, що мутац≥њ гена р 53 призвод¤ть до розвитку резистентност≥ до х≥м≥отерап≥њ [79-82]. ѕоказано, що в резистентних кл≥тинах часто порушена внутр≥шньокл≥тинна локал≥зац≥¤ б≥лка – 53 [83] а також не в≥дбуваЇтьс¤ ≥ндукц≥¤ експрес≥њ – 53 та р 21 цисплатином [84,85]. ƒосл≥ди по трансфекц≥њ гена р 53 також довели, що перенос у дефектн≥ за функц≥Їю – 53 чи null-кл≥тини wt p53-гена обумовлюЇ зб≥льшенн¤ чутливост≥ до л≥карських препарат≥в, а трансфекц≥¤ мутантного гена mut p 53 спричин¤Ї розвиток резистентност≥ [86].

ƒосл≥джено, що в кл≥тин≥ п≥сл¤ д≥њ цисплатина разом з р 53 ≥ндукуЇтьс¤ експрес≥¤ гена mdm 2. ѕродукт даного гена в≥др≥зн¤Їтьс¤ властив≥стю утворювати комплекси з б≥лком – 53 , таким чином дезактивуючи частину внутр≥шньокл≥тинного – 53. ¬ резистентних до цисплатина кл≥тинах ≥нод≥ спостер≥гаЇтьс¤ г≥перекспрес≥¤ гена mdm 2 [87] а використанн¤ антисмислових (проти mdm 2) нуклеотид≥в у так≥й систем≥ призводить до зб≥льшенн¤ чутливост≥ до л≥карськоњ терап≥њ [88].

“аким чином, функц≥¤ – 53 може бути ≥нактивована двома шл¤хами: мутац≥¤ми безпосередньо гена р 53 а також п≥двищеним комплексоутворенн¤м – 53 з MDM 2.

јле дан≥ де¤ких досл≥джень заперечують, що мутац≥њ р 53 обов`¤зково спричин¤ють розвиток л≥карськоњ резистентност≥. Feudis з сп≥вавторами показали, наприклад, на 9 кл≥тинних л≥н≥¤х раку ¤Їчника з р≥зним р 53- статусом, що в цих кл≥тинних л≥н≥¤х п≥сл¤ обробки цисплатином р≥вень експерс≥њ р 21 п≥двищуЇтьс¤ однаковo ≥ немаЇ р≥зниц≥ у чутливост≥ до апоптозу, ≥ндукованого д≥Їю препарата [89,90].

ќднак в≥домо, що б≥льш половини зло¤к≥сних новоутворень людини в≥др≥зн¤ютьс¤ мутац≥¤ми р 53, i ц¤ ознака Ї важливим показником чутливост≥ пухлин до х≥м≥отерап≥њ [91]. ” кл≥н≥чних досл≥дженн¤х показано, що р≥вень експрес≥њ р 53 у зразках б≥опс≥йного матер≥ала при раку шлунка та ¤Їчник≥в може бути важливим прогностичним показником захворюванн¤ [92]. ƒосл≥джено, що – 53-позитивний фенотип пухлин асоц≥юЇтьс¤ з поганим прогнозом [93,94]. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що мутантна форма б≥лка маЇ подовшений час нап≥вжитт¤ ≥ тому легше ви¤вл¤Їтьс¤ ≥муног≥стох≥м≥чно.

Ѕ≥лки родини Bcl (Bcl-2, Bcl-Xl, Bcl-Xs, Bax та ≥нш≥) грають важливу роль у регул¤ц≥њ процесу апоптоза. ƒе¤к≥ з них (Bcl-Xl, Bcl-2) гальмують розвиток апоптоза, тод≥ ¤к ≥нш≥ (Bcl-Xs, Bax, Bak) Ц навпаки Ї промоторами цього процесу. ¬≥домо, що б≥лки даноњ родини здатн≥ гетеродимеризуватись, утворюючи умовний УреостатФ, ¤кий регулюЇ функц≥ональну активн≥сть б≥лк≥в [95]. ƒосл≥джено, що б≥лки Bcl-2 та Bcl-Xl г≥перекспресован≥ при багатьох неопластичних захворюванн¤х людини. ѕричому така г≥прекспрес≥¤ асоц≥йована з резистентн≥стю пухлинних кл≥тин in vitro до протипухлинних препарат≥в [96]. “ака ст≥йк≥сть кл≥тин пов`¤зана з порушенн¤м механ≥зм≥в ≥ндукц≥њ апоптозу у в≥дпов≥дь на л≥карську терап≥ю. ” досл≥дах з використанн¤м кл≥тин траксфекованих генами bcl-2 чи bcl-xl було показано, що трансфекти набувають резистентний фенотип до ц≥лого р¤ду л≥карськињ препарат≥в включаючи цисплатин [97,98]. ” таких модельних кл≥тинах була значно зменшена деградац≥¤ ƒЌ  п≥сл¤ обробки цисплатином. якщо пор≥внювати внесок продукт≥в ген≥в bcl-2 та bcl-xl у антиапоптозному ефект≥, то показано, що б≥лок Bcl-Xl маЇ б≥льший вплив [99].

ѕ≥сл¤ обробки цисплатином у чутливих кл≥тинах, що вход¤ть в апоптоз, не зм≥нюЇтьс¤ р≥вень експрес≥њ б≥лк≥в Bcl-2, Bcl-Xl та Bax (24kDa), але п≥двищуЇтьс¤ р≥вень б≥лк≥в Bak та Bax (21 kDa), тобто б≥лк≥в-агон≥ст≥в апоптозау [100-102]. ¬≥домо, що в де¤ких резистентних до цисплатина кл≥тинних л≥н≥¤х спостер≥гаЇтьс¤ знижений р≥вень експрес≥њ Bax [103], а трансфекц≥¤ гена bax спричин¤Ї п≥двищенн¤ чутливост≥ до х≥м≥отерап≥њ [104]. ј от кл≥тини з п≥двищеною експрес≥Їю Bak в≥др≥зн¤ютьс¤ б≥льшою чутлив≥стю до д≥њ цисплатина [105].

¬≥домо, що б≥лок Bcl-2 часто г≥перекспресований у пухлинах людини. ѕричиною такоњ г≥перекспрес≥њ вважають част≥ д≥лец≥њ великих нетрансльованих посл≥довностей з 3 та 5 Ц к≥нц≥в гену bcl-2 (78-ј). ƒещо суперечлив≥ дан≥ ≥муног≥стох≥м≥чних досл≥джень експрес≥њ б≥лк≥в родини Bcl у зразках б≥опс≥йного матер≥алу та прогнозуванн¤ чутливост≥ до л≥карськоњ терап≥њ у пор≥вн¤нн≥ з досл≥дженн¤ми in vivo. Ќаприклад, одн≥ досл≥дники пов≥домл¤ють, що ¬cl-2-позитивн≥ неоплаз≥њ мають слабку в≥дпов≥дь на х≥м≥отерап≥ю та поганий прогноз [106,107], ≥нш≥ Ц навпаки, спостер≥гають, що експрес≥¤ ¬cl-2 у пухлинах асоц≥юЇтьс¤ з покращеним виживанн¤м [108]. ≈кспрес≥¤ ¬ax окремо не маЇ н≥¤кого прогностичного значенн¤ [109].

–оботи, зроблен≥ з використанн¤м резистентних до д≥њ цисплатина л≥н≥¤х кл≥тин показали важлив≥сть онкогена fos в резистентност≥ до цього препарату. ¬ резистентних л≥н≥¤х кл≥тин спостер≥гали п≥двищений р≥вень експрес≥њ гена fos. Ѕули визначен≥ дв≥ важлив≥ функц≥њ Fos-б≥лка: транскрипц≥йна активац≥¤ синтеза ƒЌ  та участь у кл≥тнинн≥й прол≥ферац≥њ. Fos-б≥лок контролюЇ кл≥тинну в≥дпов≥дь на пошкодженн¤ ƒЌ  цисплатином через активац≥ю ген≥в топо≥зомерази ≤, пол≥мерази b та металотеоне≥на [2].

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ÷исплатина
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (2107 прочитано)