’≥м≥¤ > ≤сторичн≥ кроки розвитку х≥м≥њ

Ѕ≥льш 80% св≥тових сировинних ресурс≥в ≥ палива споживаютьс¤ в наш час т≥льки одн≥Їю третьою частиною населенн¤ «емл≥. Ќезважаючи на це, потреби в сировину дуже швидко п≥двищуютьс¤ не т≥льки в крањнах що розвиваютьс¤, але й у промислово розвитих крањнах. ўоб забезпечити ц≥ всезростаюч≥ потреби, варто пост≥йно форсувати можливост≥ в≥дкритт¤ нових резерв≥в сировини. ƒл¤ цього найб≥льш придатними Ї наступн≥ шл¤хи:

- розробка не порушених дотепер д≥л¤нок земноњ кори, включаючи сировину, що м≥ститьс¤ в морськ≥й вод≥;

- перех≥д до експлуатац≥њ б≥льш б≥дних родовищ;

- утил≥зац≥¤ в≥дход≥в, залишк≥в ≥ використаних матер≥ал≥в;

- зам≥на деф≥цитноњ сировини пальними матер≥алами. ¬елик≥ над≥њ покладаютьс¤ на т≥ област≥ планети, що геолог≥чно ще мало розв≥дан≥. ѕерспективним Ї морський шельф, що знаходитьс¤ на глибин≥ близько 200 м. ÷≥ п≥дводн≥ континенти, загальна площа ¤ких у 1,5 рази б≥льше јз≥њ, у майбутньому стануть джерелами багатьох вид≥в сировини. ўор≥чно з морськоњ води на початку 70-х рок≥в добувалос¤ сировини б≥льш н≥ж на 6 млрд. руб., а до к≥нц¤ тис¤чор≥чч¤ цей обс¤г передбачаЇтьс¤ зб≥льшити до 40-50 млрд. руб.

 оли мова заходить про проблеми сировини, те незабаром центр ваги переноситьс¤ на обговоренн¤ того, ¤к обстоњть справа з металами. ѕри цьому ц≥лком доречно сказати: подбаЇмо про метали!

’≤ћ≤„Ќј —»–ќ¬»Ќј

ƒл¤ виробництва р≥зних продукт≥в споживанн¤, предмет≥в, ≥ матер≥ал≥в потр≥бна в≥дпов≥дна сировина, ¤ку називають ще ви≠х≥дним матер≥алом.

«алежно в≥д р≥вн¤ розвитку техн≥ки ≥ економ≥ки народного господарства вимоги до сировини можуть бути р≥зн≥, але в основ≠ному сировина повинна бути в природ≥ у велик≥й к≥лькост≥, бути дешевою, доступною дл¤ видобуванн¤. ƒедал≥ б≥льше використо≠вуютьс¤ в≥дходи р≥зних виробництв. “е, що зовс≥м недавно було в≥д≠ходами або нав≥ть покидьками, сьогодн≥ вже використовуЇтьс¤ ¤к сировина. “ак, хлорид кал≥ю був в≥дходом у виробництв≥ хло≠риду натр≥ю, а зараз в≥н Ї ц≥нною речовиною. ¬иробл¤ли кокс дл¤ металург≥йноњ промисловост≥, а коксов≥ гази при цьому викидались у пов≥тр¤ ¤к покидьки. «араз ц≥ гази - джерело найц≥нн≥ших речовин. —вого часу хлорид водню був покидьками у виробництв≥ соди за способом Ћеблана.

—ировину дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥ можна под≥лити на так≥ трупи:

≤. ћ≥неральна сировина, що видобуваЇтьс¤ з природних родовищ:

а) горюч≥ копалини (вуг≥лл¤, торф, сланц≥, нафта, горюч≥ гази;

б) г≥рськ≥ породи, з ¤ких можна добувати метали в чистому вигл¤д≥; в) нерудна сировина -неорган≥чн≥ природн≥ речовини, з ¤ких не добуваютьс¤ метали, хоч у багатьох з них м≥ст¤тьс¤ ме≠тали (наприклад, хлорид натр≥ю, хлорид кал≥ю, сульфати, карбона≠ти, фосфати р≥зних метал≥в тощо).

2. –ослинна ≥ тваринна сировина: деревина, зерно, картопл¤, цукров≥ бур¤ки, солома, шк≥ра, жири ≥ т. д.

¬ода ≥ пов≥тр¤.

™ тверда, р≥дка ≥ газопод≥бна сировина, а за х≥м≥чним складом њњ под≥л¤ють на неорган≥чну ≥ орган≥чну.

—учасна х≥м≥чна промислов≥сть використовуЇ вс≥ в≥дом≥ види корисних копалин. –уди дають метали ≥ р≥зн≥ гази ¤к поб≥чн≥ продукти. ¬уг≥лл¤ ≥ нафта, кр≥м енерг≥њ дають нам сировину дл¤ синтезу барвник≥в, л≥кувальних препарат≥в, пластичних мас, розчинник≥в, моторного палива, мастил тощо. Ўироко використо≠вуЇтьс¤ в х≥м≥чн≥й промисловост≥ також рослинна ≥ тваринна си≠ровина. « нењ виробл¤ють харчов≥ продукти, тканини, шк≥р¤н≥ товари, барвники, л≥кувальн≥ препарати.

Ќеметал≥чн≥ корисн≥ копалини використовуютьс¤ дл¤ вироб≠ництва багатьох речовин ≥ матер≥ал≥в. « г≥рських пор≥д д≥стають буд≥вельн≥ матер≥али, кислоти, сол≥, гази. Ўироко в≥дом≥ так≥ неметал≥чн≥ породи, ¤к кухонна с≥ль, с≥рка, апатити ≥ фосфорити,. с≥рчаний колчедан, вапн¤ки, њх можна використовувати ≥ дл¤ до≠буванн¤ метал≥в (наприклад, з карнал≥ту добувають магн≥й, з хлориду натр≥ю - натр≥й).

ƒобут≥ ≥з земл≥ корисн≥ копалини м≥ст¤ть так звану пусту породу, тобто р≥зн≥ дом≥шки до основного м≥нералу. Ќаприклад, алюм≥н≥Їв≥ руди боксити м≥ст¤ть значну к≥льк≥сть кремнезему ≥ оксиду зал≥за, ¤к≥ щодо окису алюм≥н≥ю Ї пустою породою.

¬идобуту з земноњ кори ту чи ≥ншу корисну копалину спочатку п≥дготовл¤ють до обробки. Ќайчаст≥ше п≥дготовка пол¤гаЇ в збагаченн≥, тобто очистц≥ в≥д пустоњ породи ≥ зб≥льшенн≥ таким чином вм≥сту основного компоненту.  р≥м того, сировину часто подр≥бнюють або брикетують ≥ агломерують, тобто пресують або сп≥кають, щоб д≥стати сировину у компактн≥шому стан≥. Ќайпоширен≥шим методом збагаченн¤ руд Ї флотац≥¤ - в≥докремленн¤ одного м≥нералу в≥д ≥ншого на основ≥ њх властивост≥ змочуватись або не змочуватись водою.

’≤ћ≤„Ќј ѕ–ќƒ” ÷≤я

—учасна х≥м≥чна промислов≥сть под≥л¤Їтьс¤ на окрем≥ групи п≥дприЇмств, що виробл¤ють х≥м≥чн≥ продукти з певноњ галуз≥, а саме: 1) г≥рничох≥м≥чна промислов≥сть, ¤ка виробл¤Ї апатито-фосфоритну й кал≥йну сировину, х≥м≥чну м≥неральну сировину; 2) основна х≥м≥чна промислов≥сть - п≥дприЇмства, що виробл¤ють кислоти, луги, сол≥, гази, м≥неральн≥ добрива и т. п.; 3) ан≥л≥нобарвникова промислов≥сть; 4) виробництво синтетичних та ≥нших платмас ≥ пластичних мас; 5) виробництво штучного волокна; 6) виробництво синтетичного каучуку; 7) виробництво р≥зних ≥нших

синтетичних продукт≥в-спирт≥в, альдег≥д≥в, кислот, вуглевод≥в ≥ т. п.; 8) виробництво х≥м≥ко-фармацевтичних препарат≥в; 9) ви≠робництво фотох≥м≥чних препарат≥в ≥ матер≥ал≥в; 10) л≥сох≥м≥чна промислов≥сть, що об'ЇднуЇ виробництва рослинних екстракт≥в, сухоњ перегонки деревини, г≥дрол≥зу деревини, еф≥рних масел, ду≠бильних екстракт≥в, рослинних смол та ≥н.; 11) лако-фарбн≥ ви≠робництва; 12) гумово-азбестов≥ виробництва.

”с≥ галуз≥ х≥м≥чноњ промисловост≥ т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою та з ≤ншими близькими за характером галуз¤ми виробництва, особ≠ливо такими, ¤к металург≥¤, виробництво буд≥вельних матер≥ал≥в, скла ≥ фарфоро-фа¤нсових вироб≥в, шк≥ри, паперу.

«астосуванн¤ х≥м≥чноњ продукц≥њ в с≥льському господарств!

Ї запорукою високих урожањв. ¬икористанн¤ х≥м≥чноњ продукц≥њ в р≥зних галуз¤х народного господарства спри¤Ї техн≥чному про≠гресу п≥двищуЇ культуру виробництва.

¬ќƒј ” ’≤ћ≤„Ќќћ” ¬»–ќЅЌ»÷“¬≤

¬ода в х≥м≥чному виробництв≥ в≥д≥граЇ надзвичайно важливу роль. ¬она застосовуЇтьс¤ ¤к технолог≥чний компонент у р≥зних виробничих процесах: дл¤ розчиненн¤, розведенн¤, вар≥нн¤ ≥ т. д. ¬еличезна роль води ≥ ¤к х≥м≥чноњ сировини: вона або входить до складу готовоњ продукц≥њ, або вид≥л¤Їтьс¤ п≥д час утворенн¤ основного продукту, а пот≥м випарюЇтьс¤, в≥дстоюЇтьс¤, в≥дф≥льтро≠вуЇтьс¤ тощо. Ѕ≥льш≥сть х≥м≥чних процес≥в в≥дбуваЇтьс¤ у водних розчинах. ≤нколи вода в≥д≥граЇ роль катал≥затора. Ќаприклад, з абсолютно сухим хлором не реагують нав≥ть лужн≥ метали. ќкислювальн≥ процеси без води часто в≥дбуваютьс¤ зовс≥м в ≥ншому напр¤м≥, н≥ж за участю хоч незначноњ њњ к≥лькост≥.

¬ода широко використовуЇтьс¤ в х≥м≥чн≥й промисловост≥ ¤к робочий агент у парових машинах, ¤к теплонос≥й, дл¤ передаванн¤ .тиску, енерг≥њ тощо.

¬ажко перел≥чити вс≥ способи використанн¤ води в х≥м≥чн≥й промисловост≥. ƒосить сказати, що на виробництво 1 т ам≥аку витрачаЇ≠тьс¤ в≥д 150 до 450 т св≥жоњ ≥ 600 -1850 т оборотноњ води; на 1 т х≥м≥чного волокна - 300-900 т св≥жоњ ≥ 650-4500 т оборотноњ води, тощо.

1	2

Ќазва: ≤сторичн≥ кроки розвитку х≥м≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1506 прочитано)