’≥м≥¤ > ’≥м≥чн≥ елементи в продуктах харчуванн¤

’≥м≥чн≥ елементи в продуктах харчуванн¤

’арчуванн¤ Ї найважлив≥шою ф≥з≥олог≥чною потребою людини, в≥д ¤кого залежить стан здоровТ¤ та тривал≥сть житт¤. « њжею до орган≥зму людини надходить понад 600 р≥зноман≥тних харчових речовин (нутр≥Їнт≥в), ¤к≥ по-р≥зному впливають на функц≥ональний стан орган≥зму. —еред них розр≥зн¤ють макронутр≥Їнти (б≥лки, жири, вуглеводи, макроелементи) та м≥кронутр≥Їнти (м≥кроелементи, в≥там≥ни).

Ќа в≥дм≥ну в≥д х≥м≥чних елемент≥в, ¤к≥ складають основну масу живоњ речовини, ≥ так званих м≥кроелемент≥в (вуглець, кисень, водень, с≥рка тощо), х≥м≥чн≥ речовини, що ≥снують у природ≥ (у рослинних ≥ тваринних орган≥змах, грунтах та вод≥) в дуже мал≥й к≥лькост≥, називають м≥кроелементами. —юди в≥днос¤ть йод, селен, марганець, зал≥зо, цинк, м≥дь та ≥нш≥.

Ќин≥ в т≥л≥ людини ви¤влено близько 65 м≥кроелемент≥в. ¬становлено, що вони Ї життЇво необх≥дними ≥ тому повинн≥ надходити до орган≥зму з њжею. ¬ орган≥зм≥ м≥кроелементи вход¤ть до складу орган≥в ≥ тканин, багатьох орган≥чних сполук - б≥лк≥в, фермент≥в, гормон≥в, в≥там≥н≥в. ћ≥кроелементи посилюють оп≥рн≥сть орган≥зму до неспри¤тливоњ д≥њ навколишнього середовища. ¬они потр≥бн≥ дл¤ стимулюванн¤ росту, формуванн¤ к≥сток, в≥дновленн¤ кл≥тин ≥ тканин, роботи вс≥х орган≥в ≥ систем.

ќтже, розпочнемо знайомство з м≥кроелементами нашого орган≥зму ≥з цинку.

ѕро те, що нам необх≥дний цинк, ми д≥зналис¤ не так давно, хоча цинковою маззю л≥кували рани ще за час≥в фараон≥в, а може й ран≥ше. ќднак зараз ми знаЇмо про цинк значно б≥льше. ÷ей елемент знайдено в ус≥х кл≥тинах ≥ органах людського орган≥зму. Ќайб≥льше його в ендокринних залозах - г≥поф≥з≥ та п≥дшлунков≥й залоз≥, с≥тк≥вц≥ ока, а також у чолов≥чих статевих залозах, особливо њх секрет≥ - сперм≥, ¤ка м≥стить величезну к≥льк≥сть цинку (100-200 мг на 100 г сперми).

Ќадход¤чи в орган≥зм людини, цинк всмоктуЇтьс¤ в тонкому кишечнику, п≥сл¤ цього потрапл¤Ї в печ≥нку, а зв≥дти - в ус≥ необх≥дн≥ органи. Ѕудучи зв'¤заним з ферментами, гормонами ≥ в≥там≥нами, в≥н зд≥йснюЇ значний вплив на фундаментальн≥ життЇв≥ процеси: кровотворенн¤, розмноженн¤, р≥ст ≥ розвиток орган≥зму, обм≥н б≥лк≥в, жир≥в та вуглевод≥в.

¬≥домо, що цинк, стимулюючи гормональну д≥¤льн≥сть г≥поф≥зу, спри¤Ї росту орган≥зму та зб≥льшенню його ваги. ¬≥дпов≥дно, недостатн≥сть цього м≥кроелементу призводить до затримки росту ≥ зниженн¤ маси т≥ла. ” жител≥в де¤ких крањн —ереднього —ходу, частини район≥в ™гипту, продукти харчуванн¤ ¤ких б≥дн≥ цинком, часто спостер≥гаЇтьс¤ розвиток карликовост≥.  ≥льк≥сть цинку в орган≥зм≥ також впливаЇ на р≥ст н≥гт≥в та волосс¤, стан шк≥рних покрив≥в. Ќе виключено, що облис≥нн¤ чолов≥к≥в у старшому в≥ц≥ зумовлене деф≥цитом в њхньому орган≥зм≥ саме цинку.

¬ажлива роль цього м≥кроелементу у функц≥њ чолов≥чих статевих орган≥в. ÷инк спри¤Ї секрец≥њ фол≥кулостимулюючого (того, що активуЇ утворенн¤ сперматозоњд≥в у с≥м'¤них канальц¤х) ≥ лютењн≥зуючого (в≥дпов≥дального за продукуванн¤ тестостерону в кл≥тинах навколо канальц≥в) гормон≥в. “обто, в≥н активно впливаЇ на репродуктивну функц≥ю чолов≥к≥в. “ому деф≥цит цього елементу може призвести до порушенн¤ сперматогенезу, атроф≥њ ¤Їчок ≥ нав≥ть статевоњ стерильност≥.

¬и¤влено зв'¤зок також м≥ж недостатн≥стю цинку в њж≥ ≥ заживленн¤м ран. ” хворих ≥з важковил≥ковними ранами к≥нц≥вок спостер≥галос¤ зменшенн¤ к≥лькост≥ цинку в кров≥. ƒодаткове введенн¤ в њх харчовий рац≥он цинку спри¤ло швидкому загоЇнню ран. ќтож, цей елемент в≥д≥граЇ важливу роль у регенерац≥њ ≥ заживленн≥ тканин.

ƒо найб≥льш ранн≥х ознак недостатност≥ цинку можуть в≥дноситись апат≥¤ ≥ депрес≥¤. ќписан≥ випадки важкоњ депрес≥њ (спроби самогубства в груп≥ дорослих людей, хворих на в≥русний гепатит), що супроводжувалис¤ деф≥цитом цинку.

ѕорушенн¤ обм≥ну цього елементу може про¤вл¤тис¤ також пониженн¤м чи спотворенн¤м смакових ≥ нюхових в≥дчутт≥в. ƒоведена активна участь цинку в обм≥н≥ в≥там≥ну ј (ретинолу), ¤кий повинен пост≥йно надходити до с≥тк≥вки ока дл¤ утворенн¤ зорового п≥гменту ≥ попередженн¤ "кур¤чоњ сл≥поти".

Ћабораторно встановлено, що недостатн≥сть цинку може викликати вроджен≥ вади розвитку орган≥в ≥ систем, особливо легень та центральноњ нервовоњ системи. ќтож, важлив≥сть цинку в орган≥зм≥ людини беззаперечна. ƒобова потреба його в орган≥зм≥ дорослого становить близько 0,2 мг/кг ваги (тобто 10-15 мг), а п≥дл≥тка, ¤кий росте, - не менше 0,3 мг на 1 кг ваги т≥ла.

ƒеф≥циту цинку в орган≥зм≥ здорових людей не буваЇ, тому що цей м≥кроелемент Ї у продуктах, ¤к≥ вход¤ть до зм≥шаного харчового рац≥ону людини, в достатн≥й к≥лькост≥. ” ваг≥тних ж≥нок може розвинутис¤ недостатн≥сть цинку, тому треба споживати так≥ продукти, ¤к крупа (пшенична, рисова), бур¤ки, цибул¤, гриби, зелень, м'¤со (¤ловиче, крол¤че, птиц≥), кур¤ч≥ ¤йц¤, рибу. ÷≥каво, що найб≥льше цинку м≥ст¤ть устриц≥ (270-600 мг/кг). «а ними ≥дуть вис≥вки, проросл≥ зерна пшениц≥ (130-202 мг/кг). ¬ грибах м≥ститьс¤ 75-140 мг/кг цинку, в риб≥ й печ≥нц≥ на 1 кг припадаЇ в≥д 30 до 85 мг цього м≥кроелементу, а в пшеничному борошн≥ - в≥д 20 до 50 мг/кг.

ќсобливо необх≥дний цинк також дит¤чому орган≥змов≥ в пер≥од його ≥нтенсивного росту ≥ статевого дозр≥ванн¤.

Ќапевно, з йодом зустр≥чалис¤ вс≥. ќсобливо, коли треба було обробити збит≥ кол≥нц¤ малюка чи маленьк≥ ранки та подр¤пинки дл¤ запоб≥ганн¤ ≥нф≥куванн¤ ран. ј ще ми згадуЇмо про нього, натрапл¤ючи на де¤ких продуктах на напис "йодована с≥ль", "йодоване молоко" тощо. ўо ж це за м≥кроелемент ≥ в чому пол¤гаЇ його важлив≥сть дл¤ нас ≥з вами?

ўитопод≥бна залоза - однин з основних споживач≥в йоду

ѕочнемо з того, що йод - нев≥д'Їмна частина нашого житт¤. якщо в орган≥зм≥ людини накопичуЇтьс¤ в середньому в≥д 20 до 50 мг цього м≥кроелемента, то з даноњ к≥лькост≥ в м'¤зах залишаЇтьс¤ близько 10-25 мг, а в щитопод≥бн≥й залоз≥ - 6-15 мг. ўодо останньоњ, то в н≥й йод в≥дкладаЇтьс¤ в м≥тохондр≥¤х еп≥тел≥альних кл≥тин ≥ входить до складу речовин, ¤к≥ згодом конденсуютьс¤ в гормон тироксин. ÷ей гормон Ї вкрай важливим дл¤ нас, оск≥льки здатний стимулювати процеси обм≥ну в орган≥зм≥.

√либше дихайте морським пов≥тр¤м ≥ њжте "морську капусту"

” грунтах ≥ рослинах нечорноземноњ, сухостеповоњ, пустельноњ та г≥рськоњ зон йод м≥ститьс¤ в недостатн≥й к≥лькост≥ або ж в незбалансованому з де¤кими ≥ншими м≥кроелементами (кобальт, марганець, м≥дь) стан≥. —аме з цим пов'¤зане поширенн¤ ендем≥чного зобу, що призводить до розладу функц≥њ щитопод≥бноњ залози ≥ зм≥ни будови останньоњ. ’оча, варто зазначити, що в одному й тому самому рег≥он≥ не вс≥ люди хвор≥ють на зоб, оск≥льки це залежить в≥д умов житт¤ та можливостей пристосуванн¤ орган≥зму до нестач≥ йоду.

” приморських област¤х к≥льк≥сть цього м≥кроелемента в одному куб≥чному метр≥ пов≥тр¤ може дос¤гати 50 мкг, а на континентальних ≥ г≥рських м≥сцевост¤х - лише 1 або нав≥ть 0,2 мкг. ѕоглинанн¤ йоду рослинами залежить в≥д вм≥сту його сполук в грунтах та, власне, виду рослин. ƒе¤к≥ орган≥зми, так зван≥ концентратори йоду (наприклад, морськ≥ водорост≥ - фукус, лам≥нар≥¤, ф≥лофора), можуть накопичувати до 1% йоду, а губки - до 8,5%. —аме так≥ водорост≥ використовують дл¤ промислового отриманн¤ цього м≥кроелемента.

¬ людський орган≥зм йод надходить з њжею, водою ≥ пов≥тр¤м. ќднак все-таки основним його джерелом залишаютьс¤ рослинн≥ продукти. ¬смоктуванн¤ м≥кроелемента в≥дбуваЇтьс¤ в передн≥х в≥дд≥лах тонкого кишечника. ¬ид≥л¤Їтьс¤ ж в≥н з орган≥зму переважно через нирки (до 70-80%), молочн≥, слинн≥ та потов≥ залози ≥ частково з жовчю. ” р≥зних рег≥онах вм≥ст йоду в добовому рац≥он≥ людини коливаЇтьс¤ в≥д 20 до 240 мкг (при норм≥ 115-160 мкг), причому добова потреба в цьому елемент≥ становить близько 3 мкг на 1 кг маси ≥ залежить в≥д њњ ф≥з≥олог≥чного стану (пер≥од росту, ваг≥тност≥ вимагаЇ б≥льшоњ к≥лькост≥ йоду), пори року, температури (переохолодженн¤ орган≥зму зб≥льшуЇ потребу в м≥кроелемент≥), адаптац≥њ орган≥зму до вм≥сту йоду в середовищ≥. ¬веденн¤ в орган≥зм йоду п≥двищуЇ основний обм≥н, п≥дсилюЇ окисн≥ процеси, тон≥зуЇ м'¤зи, стимулюЇ статеву функц≥ю.

ѕрепарати, що м≥ст¤ть йод, мають антибактер≥альн≥ та протигрибков≥ властивост≥, протизапальну, в≥двол≥каючу д≥њ. «астосовують йодовм≥сн≥ засоби зовн≥шньо дл¤ знезараженн¤ ран або ж дл¤ п≥дготовки д≥л¤нки т≥ла до проведенн¤ х≥рург≥чного втручанн¤. ¬живанн¤ препарат≥в йоду впливаЇ на обм≥н речовин, п≥дсилюЇ функц≥ю щитопод≥бноњ залози. ћал≥ ж дози цього м≥кроелемента гальмують функц≥ю останньоњ, д≥ючи на утворенн¤ тироксину. ќск≥льки йод впливаЇ на б≥лковий ≥ жировий обм≥ни, в≥н знайшов застосуванн¤ в л≥куванн≥ атеросклерозу, завд¤ки властивост≥ знижувати вм≥ст холестерину в кров≥ та п≥двищувати протизгортальну активн≥сть кров≥. –ентгенконтрастн≥ речовини, що м≥ст¤ть йод, використовують в д≥агностичних ц≥л¤х, зокрема, дл¤ виконанн¤ рентген≥вських зн≥мк≥в.

“ривале застосуванн¤ препарат≥в йоду, причому за п≥двищеноњ чутливост≥ до них, може призвести до виникненн¤ йодизму, що про¤вл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ нежитю, кропивниц≥, набр¤ку  в≥нке, слино- ≥ сльозотеч≥, вугрепод≥бних висипань (йододерма).

ѕрепарати йоду не можна приймати ваг≥тним, при туберкульоз≥ легень, захворюванн¤х нирок, хрон≥чн≥й п≥одерм≥њ, гемораг≥чних д≥атезах, кропивниц≥.

ƒжерелом йоду Ї харчов≥ продукти рослинного ≥ тваринного походженн¤. ¬≥н м≥ститьс¤ в овочах, фруктах, крупах, м'¤с≥, риб≥, ¤йц¤х, молоц≥ та молочних продуктах. –иба ≥ рибн≥ продукти значно багатш≥ на нього, н≥ж, наприклад, м'¤со великоњ рогатоњ худоби. ¬становлено, що продукти мор¤ - молюски (устриц≥, м≥д≥њ, морськ≥ греб≥нц≥, кальмари), голкошк≥р≥ (трепанги, голотур≥њ), ракопод≥бн≥ (краби, креветки, лангусти, омари) - в≥дзначаютьс¤ високим вм≥стом йоду. ћ'¤со цих тварин за своЇю поживн≥стю краще, н≥ж багатьох риб, добре засвоюЇтьс¤.

1	2

Ќазва: ’≥м≥чн≥ елементи в продуктах харчуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2156 прочитано)