’≥м≥¤ > ’≥м≥чн≥ елементи в продуктах харчуванн¤

¬елика к≥льк≥сть йоду м≥ститьс¤ в морських водорост¤х. ¬≥домо б≥льше 70 вид≥в њст≥вних водоростей. Ѕагато з них уже ув≥йшли до меню харчового рац≥ону людини. « метою проф≥лактики ендем≥њ зобу в м≥сцевост¤х з низьким р≥внем йоду кор≥в ≥ курей п≥дгодовують водорост¤ми та рибним борошном. “аким чином населенн¤ цих зон маЇ можлив≥сть одержувати з добовим харчовим рац≥оном збагачен≥ йодом молоко ≥ кур¤ч≥ ¤йц¤.

¬ м≥сцевост¤х, де реЇструЇтьс¤ ендем≥чний зоб ≥ спостер≥гаЇтьс¤ нестача йоду в њж≥ людини, ¤к проф≥лактичний зас≥б ввод¤тьс¤ йодована кухонна с≥ль. ѓњ йодують на сольових рудниках ≥з розрахунку 25 г йодистого кал≥ю на одну тону сол≥. …одовану кухонну с≥ль краще тримати в темному сухому м≥сц≥, њњ не рекомендують збер≥гати тривалий час.

ƒосить широко впроваджуЇтьс¤ внесенн¤ м≥кродобрив у грунт з дом≥шками йоду, м≥д≥, марганцю, кобальту, завд¤ки ¤ким овоч≥ насичуютьс¤ йодом вдв≥ч≥ ≥ нав≥ть втрич≥ краще.

“аким чином, зараз Ї вс≥ умови дл¤ збалансуванн¤ харчового рац≥ону людини щодо м≥кроелемент≥в, недостатн¤ к≥льк≥сть ¤ких може призводити до г≥пом≥кроелементоз≥в та ендем≥чних захворювань.

¬ процес≥ збер≥ганн¤ харчових продукт≥в в≥н б≥льшою чи меншою м≥рою руйнуЇтьс¤ (в середньому в≥д 19 до 33%). —каж≥мо, картопл¤ за 4 м≥с¤ц≥ збер≥ганн¤ втрачаЇ 45% йоду, за 7 м≥с¤ц≥в - 64%.  р≥м того, значна втрата йоду в≥дбуваЇтьс¤ в результат≥ кул≥нарноњ обробки: при вар≥нн≥ ц≥лоњ картопл≥ марнуЇтьс¤ близько 32%, а др≥бно нар≥заноњ - до 48%, квасол≥ - 51%. “акож, аби уникнути цього, овоч≥ треба варити в≥дразу, не залишаючи надовго почищеними у вод≥, щоб йод та й ≥нш≥ м≥неральн≥ речовини та в≥там≥ни не переходили в нењ. —аме тому воду з в≥двареноњ картопл≥ та ≥нших овоч≥в варто не виливати, а використовувати дл¤ приготуванн¤ ≥нших овочевих страв, соус≥в тощо, адже у н≥й залишаЇтьс¤ значна к≥льк≥сть поживних речовин та м≥кроелемент≥в.

 ул≥нарна обробка риби, особливо таких сорт≥в ¤к ср≥бл¤стий хек, морський окунь ≥ камбала, також веде до досить значних втрат йоду. ≤ най≥нтенсивн≥ше це в≥дбуваЇтьс¤ п≥д час смаженн¤ (до 45-67%), вар≥нн¤ впливаЇ дещо менше, руйнуючи т≥льки 35-49% цього м≥кроелемента.

≤нш≥ продукти тваринного походженн¤ також втрачають значну к≥льк≥сть йоду: молоко в≥д п'¤тихвилинного кип'¤т≥нн¤ - 19%, м'¤со в процес≥ вар≥нн¤ - 55,6%, а ¤йц¤ - 17%.

ƒосл≥дженн¤ми доведено, що за 6 м≥с¤ц≥в йодована с≥ль у герметичн≥й упаковц≥ втрачаЇ 30% йоду, в роз≥рван≥й - 80% (в л≥тн≥ м≥с¤ц≥ 90%).

ƒо реч≥, в районах зобноњ ендем≥њ йодують також ≥ хл≥б, оск≥льки втрати йоду в процес≥ вип≥канн¤ та збер≥ганн¤ хл≥бобулочних вироб≥в до њх реал≥зац≥њ становл¤ть в середньому 10-15%.

ќтже, на даний час вченим Ї над чим працювати, зокрема, над розробкою ефективних стаб≥л≥затор≥в йоду - речовин, ¤к≥ затримують цей м≥кроелемент у продуктах на довший час.

ѕовс¤кденний добовий рац≥он людини маЇ м≥стити в середньому 115-160 мкг йоду. ƒавайте приблизно сплануЇмо, що у нас на стол≥.  оли включити до меню сн≥данку одне ¤йце, 100 г сиру, скл¤нку молока ≥ 100 г хл≥ба, то людина одержить близько 35 мкг йоду. якщо приготувати об≥д, до меню ¤кого ув≥йдуть украњнський борщ, гречана каша, пом≥дор або ог≥рок, на десерт - ¤блука або скл¤нка компоту з фрукт≥в, то к≥льк≥сть йоду в об≥д≥ буде дор≥внювати 55 мкг. “о ж на вечерю к≥льк≥сть йоду потр≥бно дал≥ поповнити, бажано одним ≥з морських продукт≥в. ≤ не один раз на тиждень, а щодн¤! ќсобливо це важливо дл¤ харчуванн¤ людей, ¤к≥ проживають на територ≥¤х, де в природ≥ недостатньо йоду ≥, отже, в харчових продуктах ≥ питн≥й вод≥ мало цього елементу.

Ќаш орган≥зм - ц≥кава енциклопед≥¤, ¤ку можна вивчати, дивуючись довершеност≥ та доц≥льност≥ абсолютно вс≥х його складових. ƒавайте будувати своЇ житт¤ розумно, знаючи своњ потреби, ц≥л≥ та корисн≥ можливост≥ оточуючого св≥ту.

“акож особливу роль у нормальн≥й життЇд≥¤льност≥ орган≥зму в≥д≥грають в≥там≥ни, ¤к≥ Ї низькомолекул¤рними орган≥чними сполуками з високою б≥олог≥чною активн≥стю. ¬≥там≥ни необх≥дн≥ дл¤ зд≥йсненн¤ механ≥зм≥в ферментативного катал≥зу, забезпеченн¤ нормального обм≥ну речовин, п≥дтриманн¤ гомеостазу, б≥ох≥м≥чного забезпеченн¤ вс≥х життЇвих функц≥њ орган≥зму. ¬они пригн≥чують атерогенез, запоб≥гають розвитку ≥шем≥чноњ хвороби серц¤, ≥нфаркту м≥окарда ≥ не використовуютьс¤ ¤к джерело енерг≥њ або пластичний матер≥ал.

—л≥д зауважити, що б≥льш≥сть в≥там≥н≥в в орга-н≥зм≥ людини не синтезуЇтьс¤, окр≥м в≥там≥ну   та б≥отину (в≥там≥н Ќ) або синтезуютьс¤ в недостатн≥й к≥лькост≥ (в≥там≥ни ¬1, ¬2, ¬6, ––, D, фолат) ≥ тому повинн≥ надходити з њжею. ”м≥ст в≥там≥н≥в у продуктах значно нижчий, н≥ж основних нутр≥Їнт≥в, ≥ не перевищуЇ, ¤к правило, 10 Ч 100 мг/100 г продукту.

«а сучасними у¤вленн¤ми вс≥ в≥там≥ни под≥л¤ють на водорозчинн≥ (—, ¬1, ¬2, ¬6, ––, ¬12, ¬с, ¬з, ¬5, Ќ), жиророзчинн≥ (ј, D, ≈,  ) та в≥там≥нопод≥бн≥ (¬4, ¬8, U, F, –, N, ¬13, ¬15, параам≥нобензойна кислота).

ƒл¤ характеристики насиченост≥ орган≥зму будь-¤ким в≥там≥ном прийн¤то розр≥зн¤ти три його стани: ав≥там≥ноз (повне виснаженн¤ в≥там≥нних ресурс≥в орган≥зму), г≥пов≥там≥ноз (р≥зке зменшенн¤ забезпеченост≥ орган≥зму одним або дек≥лькома в≥там≥нами), г≥перв≥там≥ноз (стан, що характеризуЇтьс¤ надм≥рним уведенн¤м в≥там≥н≥в в орган≥зм).

¬≥дсутн≥сть або деф≥цит в≥там≥н≥в у рац≥онах харчуванн¤ призводить до порушенн¤ обм≥ну речовин, зниженн¤ працездатност≥ та ≥мунолог≥чноњ реактивност≥ тощо. ѕ≥двищене психоемоц≥йне навантаженн¤, пог≥ршенн¤ еколог≥чноњ ситуац≥њ ≥ ¤кост≥ питноњ води, порушенн¤ структури харчуванн¤, п≥двищений рад≥ац≥йний фон, безконтрольне використанн¤ л≥к≥в Ч це перел≥к де¤ких фактор≥в, вплив ¤ких пог≥ршуЇ показники стану здоровТ¤ населенн¤ ≥ спри¤Ї масовому щоденному деф≥циту б≥льшост≥ в≥там≥н≥в ¤к у дорослого, так ≥ дит¤чого населенн¤.

ќднак дом≥нуючим фактором, ¤кий призводить до розвитку г≥по- ≥ ав≥там≥ноз≥в, Ї ал≥ментарна недостатн≥сть в≥там≥н≥в (низький ум≥ст в≥там≥н≥в у добовому рац≥он≥ харчуванн¤, втрати п≥д час кул≥нарноњ обробки продукт≥в, д≥¤ антив≥там≥нних фактор≥в, на¤вн≥сть у продуктах харчуванн¤ в≥там≥н≥в у малозасвоюван≥й форм≥, порушенн¤ оптимального сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж окремими в≥там≥нами, пог≥ршенн¤ асим≥л¤ц≥њ в≥там≥н≥в, пригн≥ченн¤ д≥¤льност≥ кишковоњ м≥крофлори, ¤ка продукуЇ низку в≥там≥н≥в тощо).

¬икористанн¤ у харчуванн≥ раф≥нованих продукт≥в (хл≥б ≥з борошна тонкого помелу, раф≥нована ол≥¤, цукор), неправильна кул≥нарна обробка харчових продукт≥в, г≥подинам≥¤ здатн≥ призвести до прихованоњ в≥там≥нноњ недостатност≥, ¤ка суттЇво впливаЇ на функц≥ональний стан орган≥зму.

—писок використаноњ л≥тератури:

’≥м≥¤ в природ≥. Ц  ., 1992.

’≥м≥чн≥ елементи в нашому житт≥. Ц ’арк≥в, 2000.

1	2

Ќазва: ’≥м≥чн≥ елементи в продуктах харчуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2156 прочитано)