÷≥нн≥ папери > ¬арт≥сть ц≥нних папер≥в, њњ визначенн¤
ѕри випуску боргових ц≥нних папер≥в у переважн≥й б≥льшост≥ випадк≥в ем≥тент вказуЇ терм≥н, на ¤кий вони випускаютьс¤, ≥ по настанн≥ ¤кого в≥н зобов'¤зуЇтьс¤ ц≥лком виконати своњ зобов'¤занн¤ перед ≥нвестором. ѕри випуску акц≥й ≥ ≥нших ц≥нних папер≥в, що п≥дтверджують участь, нав≥ть ¤кщо ем≥тент ≥ не називаЇ терм≥н, на ¤кий вони випускаютьс¤, пер≥од њхнього "житт¤" звичайно обмежуЇтьс¤ перерахуванн¤м випадк≥в, при настанн≥ ¤ких ем≥тент припинить своЇ ≥снуванн¤. –азом з ним припин¤ть "житт¤" ≥ випущен≥ њм ц≥нн≥ папери. ¬арт≥сть конкретних ц≥нних папер≥в завжди знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ стосовно тривалост≥ њх "житт¤". ÷е означаЇ, що чим б≥льша варт≥сть "житт¤" ц≥нних папер≥в, тим б≥льшою Ї њх варт≥сть. Ќаприклад, той самий ем≥тент випускаЇ обл≥гац≥њ з тривал≥стю "житт¤" у 1 р≥к ≥ 10 рок≥в. ¬арт≥сть останн≥х звичайно буде вище в пор≥вн¤нн≥ з варт≥стю перших. ÷е означаЇ що в≥дсоток по 10-р≥чних обл≥гац≥¤х буде вище, н≥ж в≥дсоток по обл≥гац≥¤х, випущеним на 1 р≥к. Ћ≥кв≥дн≥сть ц≥нних папер≥в ѕ≥д л≥кв≥дн≥стю ц≥нних папер≥в звичайно мають на уваз≥ здатн≥сть ц≥нних папер≥в перетворюватис¤ в грош≥. ≤ншими словами, л≥кв≥дн≥сть означаЇ швидк≥сть, з ¤кою визначен≥ ц≥нн≥ папери можуть бути продан≥ на ринку. «азначена здатн≥сть може бути б≥льшою в одних ц≥нних папер≥в ≥ меншою в ≥нших. “обто одн≥ ц≥нн≥ папери швидко продаютьс¤ ≥ купуютьс¤ на ринку, ≥нш≥ - б≥льш пов≥льно. ” першому випадку говор¤ть про л≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери, у другому - нел≥кв≥дн≥. Ћ≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери легко переход¤ть ≥з власност≥ одних ≥нвестор≥в у власн≥сть ≥нших. ћожна сказати, на них у будь-¤кий момент часу ≥снуЇ попит та пропозиц≥¤. Ќел≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери, ¤к правило, складно ≥ пов≥льно переход¤ть ≥з власност≥ одних ≥нвестор≥в у власн≥сть ≥нших ” зв'¤зку з цим л≥кв≥дн≥ ≥ нел≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери розр≥зн¤ютьс¤ по вартост≥. ƒл¤ будь-¤кого ≥нвестора, кр≥м ≥нших критер≥њв оц≥нки конкретних ц≥нних папер≥в, велике значенн¤ маЇ на¤вн≥сть можливост≥ продати ц≥ ц≥нн≥ папери в потр≥бний йому момент. „им б≥льше така можлив≥сть, тим краще ≥нвестору. ¬≥н може в будь-¤кий момент одержати грош≥ в≥д продажу ц≥нних папер≥в ≥ вжити њх за своњм розсудом. «а такий прив≥лей ≥нвестору приходитьс¤ платити. “ому л≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери звичайно Ї менш дох≥дними дл¤ нього. “аким чином, варт≥сть ц≥нних папер≥в знаходитьс¤ стосовно л≥кв≥дност≥ в зворотному взаЇмозв'¤зку. „им б≥льш л≥кв≥дними Ї визначен≥ ц≥нн≥ папери, тим меншою Ї њхн¤ варт≥сть.
3. ÷≥нов≥ фактори вартост≥ ц≥нних папер≥в та теор≥¤ внутр≥шньоњ вартост≥ ц≥нних папер≥в ќсновним фактором, що впливаЇ на коливанн¤ ц≥н на визначен≥ ц≥нн≥ папери, Ї фактор попиту-пропозиц≥њ. ƒаний фактор Ї одним з найб≥льш важливих закон≥в функц≥онуванн¤ ринкового механ≥зму. ÷≥на на визначений товар, роботу, послугу, ц≥нний пап≥р у кожен даний момент часу на дан≥й територ≥њ залежить в≥д сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом та пропозиц≥Їю на даний товар, роботу, послугу, ц≥нний пап≥р. ѕричому, у випадку, коли попит перевищуЇ пропозиц≥ю, ц≥на маЇ тенденц≥ю зб≥льшуватис¤; коли пропозиц≥¤ перевищуЇ попит, ц≥на маЇ тенденц≥ю зменшуватис¤. ƒ≥¤ фактора попиту-пропозиц≥њ на ринку ц≥нних папер≥в маЇ де¤к≥ особливост≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших ринк≥в (товар≥в, послуг ≥ так дал≥) на ¤ких в≥дносини попиту та пропозиц≥њ в≥дбивають, здеб≥льшого, стан реального взаЇмозв'¤зку м≥ж виробництвом ≥ споживанн¤м, на зазначеному ринку дане сп≥вв≥дношенн¤ може залежати ¤к в≥д об'Їктивних умов, так ≥ чисто ≥грових (≥нод≥ останн≥ також називають спекул¤тивними). Ќа ринку ц≥нних папер≥в вс≥ учасники пересл≥дують своњ ц≥л≥, дл¤ дос¤гненн¤ ¤ких вони змушен≥ пост≥йно приймати визначен≥ р≥шенн¤ ≥ вт≥лювати њх у житт¤. ѕри прийн¤тт≥ р≥шень оц≥нюютьс¤ поточний стан ≥ перспективи конкретних ц≥нних папер≥в. –озходженн¤ в р≥шенн¤х привод¤ть до того, що в одних випадках к≥льк≥сть бажаючих продати конкретн≥ ц≥нн≥ папери Ї б≥льшою, н≥ж бажаючих купити; в ≥нших - навпаки. ѕост≥йна взаЇмод≥¤ попиту та пропозиц≥њ прот¤гом того самого дн¤ на розвинутому ринку ц≥нних папер≥в здатна багато раз≥в схил¤ти чашу ваг то в одну, то в ≥ншу сторону. “аким чином, у кожен даний момент сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ в сутност≥ ¤вл¤Ї собою складну сукупн≥сть незалежно прийн¤тих р≥шень. –езультат њхньоњ взаЇмод≥њ в≥дбиваЇтьс¤ на динам≥ц≥ ц≥н. ¬арт≥сн≥ ≥ ц≥нов≥ фактори ц≥нних папер≥в взаЇмод≥ють один з одним ≥ впливають на ц≥ни на конкретн≥ ц≥нн≥ папери. ” кожен даний момент м≥ра впливу визначеного фактора чи групи фактор≥в може бути б≥льшою чи меншою. ” р¤д≥ випадк≥в на реальну ц≥ну конкретного ц≥нного папера б≥льший вплив робл¤ть варт≥сн≥ фактори, а попит-пропозиц≥¤ не впливаЇ активно; в ≥нших - навпаки. ” будь-¤кому випадку варто визнати, що реальна ц≥на конкретного ц≥нного папера ¤вл¤Ї собою результат взаЇмод≥њ безл≥ч≥ фактор≥в, що складаютьс¤ на визначений момент. “еор≥¤ внутр≥шньоњ вартост≥ ц≥нних папер≥в ” теор≥њ ≥ практиц≥ розвитих закордонних ринк≥в ц≥нних папер≥в використовуЇтьс¤ пон¤тт¤ економ≥чноњ чи внутр≥шньоњ вартост≥ ц≥нних папер≥в (economic-value or ≥ntr≥ns≥е-value). «азначена варт≥сть ¤вл¤Ї собою ¤к би погл¤д на варт≥сть ц≥нних папер≥в, що знаход¤тьс¤ в даний час у об≥гу, з погл¤ду майбутнього, тобто "зворотноњ перспективи". —утн≥сть даноњ теор≥њ пол¤гаЇ в наступному. ѕередбачаЇтьс¤, що внутр≥шн¤ варт≥сть ц≥нного паперу так чи ≥накше в≥дбиваЇтьс¤ в його поточн≥й ц≥н≥. ѕопит та пропозиц≥¤, що впливають на поточну ц≥ну, також значною м≥рою ірунтуютьс¤ на урахуванн≥ економ≥чноњ (внутр≥шньоњ) вартост≥. ѕоточну ц≥ну ц≥нного паперу дана теор≥¤ розгл¤даЇ ¤к величину дисконтовану стосовно вс≥Їњ суми доход≥в, що у майбутньому можна одержати по даному ц≥нному папер≥. ћайбутн≥й доход можна одержати в ¤кий-небудь майбутн≥й момент "житт¤" ц≥нного паперу, або ¤к суму доход≥в, що приход¤тьс¤ на безл≥ч окремих пер≥од≥в майбутнього "житт¤" ц≥нного паперу. ѕ≥сл¤ того, ¤к буде визначена така варт≥сть, ≥нвестор пор≥внюЇ њњ з ≥снуючою ц≥ною ≥ приймаЇ р≥шенн¤ про доц≥льн≥сть придбанн¤ або продажу ц≥нного папера. ≤снуЇ к≥лька основних правил, ¤ких варто дотримуватись при прийн¤тт≥ таких р≥шень. «окрема, перше правило ("купуй!") говорить: ¤кщо поточна ц≥на на ц≥нний пап≥р Ї меншою стосовно њњ внутр≥шньоњ вартост≥, то такий ц≥нний пап≥р потр≥бно купувати, оск≥льки в майбутньому ц≥на на нього неодм≥нно п≥дн≥метьс¤, ≥ його можна буде продати з вигодою. ƒруге правило ("продавай!") наказуЇ: ¤кщо поточна ц≥на на ц≥нний пап≥р перевищуЇ величину його внутр≥шньоњ вартост≥, то такий ц≥нний пап≥р варто продати щоб уникнути збитк≥в, оск≥льки в майбутньому ц≥на на нього обов'¤зково упаде. “ретЇ правило ("не торгуй!") встановлюЇ: ¤кщо поточна ц≥на на ц≥нний пап≥р маЇ величину, р≥вну величин≥ њњ внутр≥шньоњ вартост≥, то обидв≥ знаход¤тьс¤ в р≥вноваз≥ ≥ не сл≥д оч≥кувати, що ц≥на зм≥нитьс¤. ÷е означаЇ, що ц≥нний пап≥р правильно оц≥нюЇтьс¤ ринком, ≥ немаЇ н≥¤коњ можливост≥ д≥стати прибуток в≥д продажу або покупки такого ц≥нного паперу. „етверте правило ("торгуй у борг!") радить: ¤кщо величина поточноњ ц≥ни на ц≥нний пап≥р перевищуЇ величину њњ внутр≥шньоњ вартост≥ наст≥льки, що Ї вс≥ п≥дстави оч≥кувати, що в майбутньому ц≥на обов'¤зково упаде, то такий ц≥нний пап≥р сл≥д позичити в когось ≥ продати, дл¤ того, щоб купити його згодом по б≥льш дешев≥й ц≥н≥, повернути борг ≥ д≥стати прибуток в≥д р≥зниц≥ ц≥н. Ќезважаючи на те, що зазначен≥ вище правила Ї нескладними, на практиц≥, ¤к в≥дзначають фах≥вц≥, њх буваЇ не так-то легко застосувати, оск≥льки в б≥льшост≥ випадк≥в не вдаЇтьс¤ правильно визначити економ≥чну (внутр≥шню) варт≥сть ц≥нних папер≥в.
4. ¬изначенн¤ вартост≥ акц≥й та обл≥гац≥й ¬арт≥сть актив≥в, таких, ¤к звичайн≥ акц≥њ або обл≥гац≥њ, залежить в≥д трьох основних чинник≥в: грошового потоку в≥д актив≥в, темп≥в приросту грошового потоку, ризику або непевност≥ грошового потоку. «б≥льшенн¤ грошового потоку звичайно п≥двищуЇ ц≥ну ц≥нних папер≥в. ≤ навпаки, ц≥на падаЇ, ¤кщо грошовий пот≥к стаЇ непевний. ÷¤ взаЇмозалежн≥сть Ї основна дл¤ оц≥нки актив≥в. ¬≥дпов≥дно, необх≥дно домагатись ¤комога б≥льшого грошового потоку, водночас контролюючи ризик. √рошовий пот≥к в≥д звичайних або прив≥лейованих акц≥й вим≥рюЇтьс¤ щор≥чним див≥дендом та приростом ц≥ни акц≥й. √рошовий пот≥к в≥д обл≥гац≥й, довгострокових ц≥нних папер≥в, ¤к≥ випускаЇ одержувач позики, складаЇтьс¤ ≥з суми в≥дсотку, ¤кий одержуЇ покупець обл≥гац≥њ за р≥к. ƒл¤ визначенн¤ поточноњ ц≥ни актив≥в сл≥д дисконтувати майбутн≥ грошов≥ потоки до тепер≥шньоњ вартост≥ за в≥дпов≥дною ставкою, що враховуЇ вс≥ аспекти ризику. ќтже, ц≥на акц≥њ така ж, ¤к тепер≥шн¤ варт≥сть њњ майбутн≥х грошових поток≥в. ќц≥нка вартост≥ звичайних акц≥й ѕокупц≥ звичайних акц≥й ≥нвестують у компан≥ю, ¤ка випускаЇ акц≥њ, тобто вони стають власниками компан≥њ. ƒив≥денди на звичайн≥ акц≥њ не гарантуютьс¤. ƒив≥дендна пол≥тика кожноњ компан≥њ залежить в≥д њњ прибутк≥в та на¤вност≥ кошт≥в. ƒив≥денди, що сплачуютьс¤ за певний р≥к, можуть бути вищ≥ або нижч≥, н≥ж див≥денди, що сплачувались за попередн≥й. «а окрем≥ роки див≥денди можуть бути взагал≥ не виплачен≥. « плином часу р≥чний див≥денд в≥д акц≥њ може лишатись незм≥нним, може р≥вном≥рно зростати або зростати досить швидко вподовж к≥лькох рок≥в, пот≥м знову зростати р≥вном≥рно. « огл¤ду на все це вирахуванн¤ ц≥ни звичайних акц≥й потребуЇ обережного прогнозу майбутн≥х див≥денд≥в.
Ќазва: ¬арт≥сть ц≥нних папер≥в, њњ визначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (5070 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
