÷≥нн≥ папери > ѕроблеми формуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥

–озвиток б≥ржовоњ торг≥вл≥ викликав створенн¤ значноњ к≥лькост≥ спец≥ал≥зованих брокерських компан≥й, основним видом д≥¤льност≥ ¤ких стали операц≥њ за кошти на ринку ц≥нних папер≥в. «начний ≥нтерес до брокерського б≥знесу був зумовлений такими факторами, ¤к значний р≥вень прибутковост≥, по¤ва великоњ к≥лькост≥ зовн≥шн≥х покупц≥в, зац≥кавлених у портфельних ≥нвестиц≥¤х в украњнськ≥ ÷ѕ, ≥ так званий ≥нвестиц≥йний бум на ринках, що народжуютьс¤ (зокрема в –ос≥њ). ” цей пер≥од починаЇтьс¤ процес концентрац≥њ власност≥ шл¤хом придбанн¤ стратег≥чними покупц¤ми ÷ѕ на в≥дкритому ринку, причому значна к≥льк≥сть операц≥й в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом куп≥вл≥ ÷ѕ у населенн¤.

÷ей пер≥од характеризуЇтьс¤ бурхливим розвитком ≥нфраструктури фондового ринку: зТ¤вл¤Їтьс¤ велика к≥льк≥сть торговельних майданчик≥в, розвиваютьс¤ реЇстраторськ≥ й депозитарн≥ установи, створюЇтьс¤ позаб≥ржова фондова торгова система, розвиваютьс¤ профес≥йн≥ асоц≥ац≥њ та сп≥лки. Ќа жаль, сьогодн≥ можна констатувати: органи влади ≥ контролю не були належним чином п≥дготовлен≥ до такого бурхливого розвитку ринку, що призвело до значноњ к≥лькост≥ правопорушень та зловживань.

≤з розвитком ринку корпоративних ÷ѕ отримав значний ≥мпульс до налагодженн¤ ≥ сегмент державних боргових зобовТ¤зань - ¤к внутр≥шн≥х (обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ державноњ позики), так ≥ зовн≥шн≥х (Ївробондз).ѕерший аукц≥он (закритий) ≥з розм≥щенн¤ ќ¬ƒѕ був проведений 10 березн¤ 1995 року.

ўо стосуЇтьс¤ ринку ќ¬ƒѕ цього пер≥оду, ¤скравим прикладом буде ситуац≥¤ 1997 року. ѕочаток 1997 року на фондовому ринку ”крањни характеризувавс¤ досить високою дох≥дн≥стю ќ¬ƒѕ (60-70 % р≥чних ). —таб≥льний курс нац≥ональноњ валюти робив дл¤ нерезидент≥в дуже виг≥дними вкладенн¤ в державн≥ ц≥нн≥ папери. јдже на ринку акц≥й доти фактично не було н≥ л≥кв≥дних ÷ѕ, н≥ ≥нвестор≥в.

” першому квартал≥ ћ≥нф≥н зменшив дох≥дн≥сть ќ¬ƒѕ до 25-35 % р≥чних, його позиц≥њ тод≥ здавалис¤ досить м≥цними. —таб≥льн≥сть курсу гривн≥ все ще давала змогу ≥ноземним ≥нвесторам збер≥гати прийн¤тну дох≥дн≥сть у тверд≥й валют≥. ¬ цей пер≥од в≥дбуваЇтьс¤ кардинальна перебудова у структур≥ власник≥в ќ¬ƒѕ. ƒуже низьк≥ доходи за цими ÷ѕ змушують в≥тчизн¤н≥ банки шукати ≥нших ≥нструмент≥в дл¤ отриманн¤ доходу, оск≥льки варт≥сть запозичених кошт≥в дл¤ банк≥в ”крањни набагато вища в≥д вартост≥ кошт≥в ≥ноземних ≥нвестор≥в. “аким чином , питома вага ≥ноземц≥в у запозиченн¤х ћ≥нф≥ну суттЇво зб≥льшувалас¤.

” другому квартал≥ 1997 року спостер≥галос¤ подальше зниженн¤ дох≥дност≥ ќ¬ƒѕ - до 20-23 % р≥чних. Ќа цьому ринку остаточно почали дом≥нувати нерезиденти. “акий висновок можна було легко зробити п≥сл¤ 1 липн¤. ≤з цього дн¤ прибуток за ќ¬ƒѕ на первинному ринку почав обкладатис¤ 30-процентним податком. ÷е суттЇво зменшило приваблив≥сть обл≥гац≥й дл¤ в≥тчизн¤них ≥нвестор≥в. якби вс≥ учасники ринку перебували в однакових умовах, то введенн¤ податку враз спричинило б або зб≥льшенн¤ ставки розм≥щенн¤ ќ¬ƒѕ на первинному ринку, або суттЇве зменшенн¤ обс¤г≥в запозиченн¤ ћ≥нф≥ну. јле н≥чого под≥бного не сталос¤. —права в тому, що нерезиденти сплачують податок у в≥дпов≥дно до двосторонн≥х м≥жнародних угод про уникненн¤ подв≥йного оподаткуванн¤, тому зм≥ни у внутр≥шньому податковому законодавств≥ њх аж н≥¤к не стосуютьс¤. ј оск≥льки переважну к≥льк≥сть покупц≥в на ринку ќ¬ƒѕ становили нерезиденти, то ринок зовс≥м не в≥дреагував на запровадженн¤ нового податку.

«а цих умов приплив ≥ноземних ≥нвестор≥в забезпечував стаб≥льно високий попит на гривню, тож ЌЅ” усп≥шно поповнював валютн≥ резерви. јле вже тод≥ експерти висловлювали побоюванн¤ з приводу можливоњ зворотноњ реакц≥њ. јдже в раз≥ виникненн¤ форс-мажорних обставин нерезиденти, ¤к правило, масово покидають ринок, що спричин¤Ї р≥зку девальвац≥ю нац≥ональноњ валюти. Ќа ринку корпоративних ÷ѕ у другому квартал≥ 1997 року спостер≥гаЇтьс¤ актив≥зац≥¤ ≥нвестор≥в. ѕ≥двищуютьс¤ в ц≥н≥ акц≥њ х≥м≥чноњ, нафтогазовоњ, металург≥йноњ промисловост≥. ‘ондов≥ ≥ндекси св≥дчать про поступове зростанн¤. “од≥ почали уже всерйоз говорити про прих≥д на наш ринок ≥ноземних банк≥в-депозитар≥њв.

јле його не в≥дбулос¤. ѕроте в третьому квартал≥, за словами оператор≥в, на ринку зТ¤вилос¤ дек≥лька в≥домих ≥ноземних ≥нвестор≥в, ¤к≥ значно актив≥зували ситуац≥ю на ринку корпоративних ÷ѕ. ÷е зб≥глос¤ з пер≥одом п≥льговоњ приватизац≥њ п≥дприЇмств енергетики. јкц≥њ цих п≥дприЇмств одразу привернули увагу ≥нвестор≥в. ”насл≥док недооц≥неност≥ њхн¤ курсова варт≥сть за к≥лька м≥с¤ц≥в зросла б≥льш ¤к на 100 %. “акий переб≥г под≥й п≥д≥гр≥вав ≥нтерес ≥нвестор≥в до ринку акц≥й у ц≥лому, що призвело до п≥двищенн¤ котирувань основноњ маси б≥льш-менш л≥кв≥дних акц≥й.

ј на ринку ќ¬ƒѕ в третьому квартал≥ зТ¤вилис¤ перш≥ симптоми кризовоњ ситуац≥њ. ћ≥нф≥н продовжував проводити пол≥тику зниженн¤ дох≥дност≥ держобл≥гац≥й, ¤ка дос¤гла рекордно низького р≥вн¤ за час ≥снуванн¤ ќ¬ƒѕ - 19-23 % р≥чних. Ќаприк≥нц≥ вересн¤ розпочавс¤ в≥дплив кошт≥в нерезидент≥в ≥з цього ринку. ќчевидно, такий р≥вень дох≥дност≥ уже не влаштовував ≥нвестор≥в. ћ≥нф≥н в≥дразу з≥ткнувс¤ з гострими проблемами щодо виплат за розм≥щеними ран≥ше позиками.

—итуац≥¤ зм≥нилас¤ т≥льки з 8 жовтн¤. ћ≥нф≥н змушений був п≥ти на поступки ≥ п≥двищив ставку дох≥дност≥ за ќ¬ƒѕ майже на 5 процентних пункт≥в. Ќеобх≥дно зазначити, що цей крок ем≥тента одразу покращив житт¤ ЌЅ”. јдже п≥д час в≥дпливу кошт≥в нерезидент≥в Ќац≥ональному банку довелос¤ витрачати валютн≥ резерви. ¬≥дразу п≥сл¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ дох≥дност≥ ќ¬ƒѕ на валютн≥й б≥рж≥ зТ¤вилас¤ пропозиц≥¤ американського долара.

«давалос¤ кризу вже подолали, але справжн≥ неприЇмност≥ були ще попереду. ѓх причиною став той самий форс-мажор, про ¤кий згадувалос¤ ран≥ше. …детьс¤ про кризу на св≥тових фондових ринках, п≥сл¤ ¤коњ ≥ноземн≥ ≥нвестори почали масово виводити своњ кап≥тали з крањн ≥з перех≥дною економ≥кою, в тому числ≥ ≥ з ”крањни. ўоб протисто¤ти цьому процесу, ЌЅ” довелос¤ вдатис¤ до непопул¤рних жорстких адм≥н≥стративних обмежень на валютному ринку, а ћ≥нф≥ну п≥двищувати дох≥дн≥сть ќ¬ƒѕ б≥льш ¤к удв≥ч≥.

 орпоративний ринок ц≥нних папер≥в в≥дреагував на р≥зке п≥двищенн¤ дох≥дност≥ ќ¬ƒѕ обвальним пад≥нн¤м курсу акц≥й. ‘ондов≥ ≥ндекси з к≥нц¤ жовтн¤ до к≥нц¤ року знизилис¤ б≥льш ¤к на 30 %

јле все ж таки цей етап вн≥с позитивн≥ моменти в розвиток фондового ринку ”крањни. ќсновними дос¤гненн¤ми цього етапу розвитку ринку можна назвати:

- розвиток ринковоњ ≥нфраструктури (б≥ржов≥ та позаб≥ржов≥ установи, агенц≥њ з перереЇстрац≥њ прав власност≥ - незалежн≥ реЇстратори та депозитарн≥ установи, створенн¤ профес≥йних асоц≥ац≥й);

- створенн¤ галуз≥ профес≥йних учасник≥в фондового ринку ( брокерських та ф≥нансових компан≥й);

- по¤ва та розвиток спец≥альних державних контролюючих установ (державна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в ≥ фондового ринку);

- активне входженн¤ до украњнського фондового ринку зовн≥шнього венчурного кап≥талу.

ќсновною хибою цього етапу Ї переоц≥нка можливостей нац≥онального фондового ринку, штучне форсуванн¤ його розвитку та стратег≥чн≥ помилки у процес≥ проведенн¤ приватизац≥њ, посилен≥ св≥товою ф≥нансовою кризою.

„етвертий етап розвитку фондового ринку в ”крањн≥, ¤кий в≥драховуЇтьс¤ в≥д початку ф≥нансовоњ кризи ≥ до сьогодн≥, ставить б≥льше запитань, ан≥ж даЇ в≥дпов≥дей щодо перспектив розвитку фондового ринку в ”крањн≥. Ќа сьогодн≥ украњнський ринок маЇ досить добре розвинену систему об≥гу ÷ѕ (нац≥ональну депозитарну систему, електронн≥ торгов≥ системи ≥ т. ≥н.), розвинут≥ контролююч≥ органи та органи захисту прав акц≥онер≥в, але активн≥сть у цьому сегмент≥ економ≥ки дуже незначна.

‘≥нансовий ринок ”крањни в≥дкритий дл¤ зах≥дних ≥нвестиц≥й, однак його приваблив≥сть, за оц≥нкою зах≥дних ≥нвестор≥в, украй низька. ¬т≥м, це б≥да не лише нашоњ крањни. «г≥дно з ≥нтегральними показниками р≥вн¤ ризику крањни, що визначаютьс¤ дл¤ 117 держав за 9 р≥зними напр¤мами, б≥льш≥сть крањн —Ќƒ знаходитьс¤ на позиц≥¤х аутсайдер≥в у рейтингу ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥. “ак , за даними на 01.2000 року ”крањна займала 126 м≥сце з загальним балом 29,85 пор≥вн¤но з Ћюксембургом, ¤кий займаЇ перше м≥сце з загальним балом 98,48 з 100 максимальних. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, –ос≥¤ займаЇ 161 м≥сце, њњ загальний бал складав 20,86. ”крањна маЇ так≥ значенн¤ показник≥в:

- пол≥тичний ризик - 3,17 з 25 можливих;

- економ≥чна ефективн≥сть - 4,05 з 25 можливих;

- показники боргу - 9,76 з 10 максимальних;

- борг за дефолтом або за зм≥неним режимом погашенн¤ - маЇ максимально можливий бал - 10,00;

- кредитний рейтинг - 0,63 з максимальних 10;

- доступ до банк≥вського ф≥нансуванн¤ - 0,16 з можливих 5;

- доступ до короткострокового ф≥нансуванн¤ - 1,83 з максимальних 5 бал≥в;

- доступ до ринку кап≥талу - 0,25 з максимальних 5;

- дисконт по форфейтингу - цей бал не п≥двищивс¤ з нульовоњ в≥дм≥тки з 5 максимальних.

Ќизький рейтинг ”крањни св≥дчить про загалом негативну оц≥нку процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ в њњ економ≥ц≥.

“аблиц¤ 3. ƒинам≥ка обс¤г≥в кап≥тал≥зац≥њ основних субТЇкт≥в ф≥нансового ринку ”крањни в 1998 роц≥.

1	2	3	4

Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (5354 прочитано)