ћовознавство > ћовний етикет украњнц≥в

ћовний етикет украњнц≥в

ћовленнЇвий етикет

Ќорми ≥ правила повед≥нки, що њх спов≥дуЇ нац≥ональна сп≥льнота, Ц в≥дтворюють р≥вень ≥ стан њњ зр≥лост≥, досконалост≥, цив≥л≥зованост≥, самодостатност≥. Ѕо взаЇмини м≥ж людьми в≥ддзеркалюють саму сутн≥сть народноњ псих≥ки, народного характеру. ”крањнство ≥з споконв≥ку притаманними йому рисами Ц доброзичлив≥стю, чутлив≥стю, гуман≥змом, етичною культурою Ц виробило розвинуту систему мовленнЇвого етикету Ц умовних стереотип≥в сп≥лкуванн¤, в п≥дірунт≥ ¤ких Ц прагненн¤ до порозум≥нн¤, злагоди, іречност≥. «агальноукрањнськ≥ правила ≥ норми мовленнЇвого етикету поширен≥ на вс≥х теренах, де проживають украњнц≥. јле пор¤д ≥з ними Ц не зам≥нюючи, а швидше доповнюючи њх Ц вживаютьс¤ ≥ дещо в≥дм≥нн≥ засоби поштивого сп≥лкуванн¤, заснован≥ на м≥сцевих традиц≥¤х, звича¤х, обр¤дах ≥ в≥руванн¤х.

як ≥ на вс≥х украњнських земл¤х, у галицьк≥й родин≥ дитину змалечку навчають бути чемною, дотримуватись неписаних, але обовТ¤зкових у взаЇминах ≥з людьми р≥зного в≥ку ≥ стану правил етикету. —тарше покол≥нн¤  прищеплюЇ малеч≥ риси повед≥нки, що забезпечують не лише њњ комфортне сп≥в≥снуванн¤ в близькому середовищ≥, а й дають змогу засвоњти властив≥ йому ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, нац≥онально зумовлен≥ у¤вленн¤ й переконанн¤. ÷≥ норми ≥ правила, поЇднан≥ ≥з загальноукрањнськими, формують мовний тип  особистост≥. ” повед≥нц≥ чемних, вв≥чливих галичан часто-густо в≥дбиваЇтьс¤ той додатковий етичний компонент, ¤кий дещо виокремлюЇ њх серед подол¤н ≥ слобожан, пол≥щук≥в ≥ волин¤н.

як в≥домо, сусп≥льство виробл¤Ї певн≥ стандартизован≥ норми соц≥альноњ повед≥нки (у тому числ≥ ≥ мовленнЇвоњ), ¤к≥ визначаютьс¤ у¤вленн¤ми про шаблони повед≥нки у конкретн≥й ситуац≥њ. ўоб функц≥онувати ¤к Їдине ц≥ле, ¤к складна соц≥альна система, сусп≥льство маЇ встановити так≥ рамки повед≥нки ≥ндив≥д≥в, у ¤ких ц¤ повед≥нка стаЇ одноман≥тною, стаб≥льною, такою, що повторюЇтьс¤. —аме такими рамками й Ї етикет Ч система правил зовн≥шньоњ культури людини, њњ повед≥нки, пристойност≥, гарного тону тощо. ” сусп≥льств≥ в≥н функц≥онуЇ у двох основних формах повед≥нки: мовленнЇвоњ ≥ немовленнЇвоњ. як правило, ц≥ форми повед≥нки т≥сно м≥ж собою пов\'¤зан≥ ≥ взаЇмозалежн≥.

якщо етикет, ¤к встановлений у сусп≥льств≥ наб≥р правил регулюЇ нашу зовн≥шню повед≥нку у в≥дпов≥дност≥ ≥з соц≥альними вимогами, то мовленнЇвий етикет можна визначити, ¤к правила, що регулюють нашу мовленнЇву повед≥нку.

ѕ≥д мовленнЇвим етикетом розум≥ють м≥кросистему нац≥онально специф≥чних ст≥йких формул сп≥лкуванн¤, прийн¤тих ≥ приписаних сусп≥льством дл¤ встановленн¤ контакту сп≥вбес≥дник≥в, п≥дтриманн¤ сп≥лкуванн¤ у певн≥й тональност≥. “ак≥ ст≥йк≥ формули сп≥лкуванн¤, або стереотипи сп≥лкуванн¤ Ї типовими, повторюваними конструкц≥¤ми, що вживаютьс¤ у високочастотних побутових ситуац≥¤х. “обто, наб≥р тип≥зованих частотних ситуац≥й призводить до по¤ви набору мовленнЇвих засоб≥в, що обслуговують так≥ ситуац≥њ. —туп≥нь стандартизац≥њ одиниц≥ знаходитьс¤ у пр¤м≥й залежност≥ в≥д частотност≥ њњ вживанн¤.

ƒл¤ реал≥зац≥њ формул мовленнЇвого етикету потр≥бн≥ певн≥ УкоординатиФ. ћовленнЇва ситуац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ за безпосередньоњ участ≥ мовц¤ Ч У¤Ф ≥ адресата-сп≥врозмовника Ч УтиФ (чи сп≥врозмовник≥в, њх може бути к≥лька: етикетна ситуац≥¤ завжди д≥алог≥чна, бо передбачаЇ сп≥лкуванн¤, нав≥ть, ¤кщо њњ учасники (мовц≥) розд≥лен≥ часом чи простором). ƒ≥¤ здеб≥льшого в≥дбуваЇтьс¤ "тут" ≥ "тепер" (¤кщо йдетьс¤ про усне сп≥лкуванн¤).

—истему мовленнЇвого етикету нац≥њ складаЇ сукупн≥сть ус≥х можливих етикетних формул. —труктуру ж його визначають так≥ основн≥ елементи комун≥кативних ситуац≥й: звертанн¤, прив≥танн¤, прощанн¤, вибаченн¤, под¤ка, побажанн¤, проханн¤, знайомство, поздоровленн¤, запрошенн¤, пропозиц≥¤, порада, згода, в≥дмова, сп≥вчутт¤, компл≥мент, прис¤га, похвала тощо. « пом≥ж них вир≥зн¤ютьс¤ т≥, що вживаютьс¤ при з\'¤суванн≥ контакту м≥ж мовц¤ми Ч формули звертань ≥ в≥тань; при п≥дтриманн≥ контакту† Ч формули вибаченн¤, проханн¤, под¤ки та ≥н.; при припиненн≥ контакту Ч формули прощанн¤, побажанн¤.

« точки зору нац≥ональноњ специф≥ки мовленнЇвого етикету варто сказати, що структура його склалас¤ у кожноњ нац≥њ на њњ власн≥й народн≥й основ≥ п≥д впливом р≥зного роду психолог≥чних, соц≥ально-пол≥тичних, культуролог≥чних фактор≥в.

¬важаЇтьс¤, що мовленнЇвий етикет Ї одн≥Їю з важливих характеристик повед≥нки людини. Ѕо без знанн¤ прийн¤тих у сусп≥льств≥ форм етикету, без вербальних форм вираженн¤ вв≥чливих стосунк≥в м≥ж людьми, ≥ндив≥д не може ефективно, з користю дл¤ себе ≥ оточуючих зд≥йснювати процес сп≥лкуванн¤. —тельмахови† ћ. √. з цього приводу зауважуЇ: "Ќе треба забувати, що будь-¤кий, нав≥ть найменший в≥дступ в≥д мовленнЇвого етикету псуЇ настр≥й, вносить непорозум≥нн¤ в людськ≥ стосунки, а ≥нколи, нав≥ть, кал≥чить душу ≥ ранить серце людини"1.

ћовленнЇвий етикет, ¤к соц≥ально-л≥нгв≥стичне ¤вище детерм≥нований з функц≥онального боку, тобто в основ≥ його вид≥ленн¤ лежать спец≥ал≥зован≥ функц≥њ. ‘ормановська Ќ. ≤.2 нараховуЇ њх близько шести.

1	2	3	4	5

Ќазва: ћовний етикет украњнц≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-14 (8352 прочитано)