ћовознавство > ћовний етикет украњнц≥в

ѕерша з них контактна (фатична) функц≥¤ Ч встановленн¤, збереженн¤ чи закр≥пленн¤, п≥дтримуваних зв\'¤зк≥в ≥ стосунк≥в, ≥ндив≥дуальних чи соц≥ально-масових. ѕон¤тт¤ "контактна функц≥¤" однаково стосуЇтьс¤ ус≥х тематичних груп одиниць мовленнЇвого етикету, бо нав≥ть прощаючись, ми встановлюЇмо можлив≥сть подальшого контакту.

‘ункц≥¤ вв≥чливост≥ (конотативна) Ч пов\'¤зана з про¤вами вв≥чливого поводженн¤ член≥в колективу один з одним.

–егулююча функц≥¤ (регул¤тивна) Ч теж стосуЇтьс¤ ус≥х про¤в≥в мовленнЇвого етикету, бо виб≥р певноњ форми при встановленн≥ контакту регулюЇ характер стосунк≥в адресата ≥ адресанта.

‘ункц≥¤ впливу (≥мперативна, волюнтативна) - передбачаЇ реакц≥ю сп≥вбес≥дника Ч вербальну, жестову, д≥¤льн≥сну.

‘ункц≥¤ звертальна (апел¤тивна) Ч т≥сно пов\'¤зана з ≥мперативною, бо привернути увагу, означаЇ зд≥йснити вплив на сп≥вбес≥дника.

≈моц≥йно-експресивна (емотивна) функц≥¤ Ч Ї факультативною функц≥Їю, оск≥льки вона властива не ус≥м одиниц¤м мовленнЇвого етикету.

”с≥ функц≥њ мовленнЇвого етикету ≥снують на основ≥ комун≥кативноњ функц≥њ мови.

≤снуванн¤ вказаних функц≥й доводить, що мовленнЇвий етикет не Ї ¤кимось випадковим чи несуттЇвим ¤вищем, а навпаки представл¤Ї собою своЇр≥дний механ≥зм, лише з допомогою ¤кого може в≥дбуватис¤ ефективна комун≥кац≥¤.

¬загал≥ ж, за походженн¤м одиниц≥ мовленнЇвого етикету в де¤к≥й м≥р≥ наближаютьс¤ до умовних сигнал≥в. јле набагато б≥льше у них властивостей, що характеризують њх, ¤к одиниц≥ мови. ¬они не дов≥льн≥, поза¤к з\'¤вились не у результат≥ штучноњ домовленост≥, а виникли ≥ розвивались (≥ розвиваютьс¤) природно ≥ поступово, на баз≥ ≥снуючоњ мови, ¤к вторинн≥ утворенн¤.

ћовленнЇвий етикет соц≥альний за своЇю природою, бо ви¤вл¤Ї соц≥ально-рольову сторону сп≥лкуванн¤. “обто на виб≥р т≥Їњ чи ≥ншоњ одиниц≥ мовленнЇвого етикету впливаЇ соц≥альна роль ≥ндив≥да Ч нормативно схвалений сусп≥льством спос≥б повед≥нки, ¤кий оч≥куЇтьс¤ в≥д кожного, хто займаЇ дану соц≥альну позиц≥ю.

ѕри зм≥н≥ рольовоњ структури ситуац≥њ сп≥лкуванн¤ ≥ндив≥д переключаЇтьс¤ з одних стереотип≥в повед≥нки на ≥нш≥, послуговуЇтьс¤ р≥зними стил¤ми мови, р≥зними одиниц¤ми мовленнЇвого етикету ≥ т. д. “обто, соц≥альн≥ рол≥ мовноњ особистост≥ Ї ключовими в розум≥нн≥ сутност≥ мовленнЇвого етикету.

ћовленнЇвий етикет досл≥джуЇтьс¤ р≥зними л≥нгв≥стичними дисципл≥нами. Ќа нього звертають свою увагу культура мови (перша за все, з погл¤ду нормативност≥ Ч ненормативност≥ використовуваних одиниць щодо норм л≥тературноњ мови), стил≥стика, соц≥ол≥нгв≥стика. ƒосл≥дженн¤ ¤вищ мовленнЇвого етикету зд≥йснюЇтьс¤ у двох основних аспектах: соц≥ол≥нгв≥стичному ≥ стил≥стичному.

—оц≥ол≥нгв≥стика ц≥кавитьс¤ соц≥альною стороною мовленнЇвого етикету. «а допомогою мовленнЇвого етикету в≥дбуваЇтьс¤ соц≥альний вплив комун≥кант≥в один на одного, що характерно дл¤ сп≥лкуванн¤ взагал≥, а в мовленнЇвому етикет≥ ви¤вл¤Їтьс¤ особливо ¤скраво. —оц≥альна диференц≥ац≥¤ нос≥њв мови, њх пост≥йний соц≥альний статус ≥ зм≥нн≥ соц≥альн≥ рол≥ диктують доб≥р одиниць ≥, ¤к насл≥док, закр≥пленн≥сть за групами нос≥њв стил≥стично маркованих формул тощо.

« точки зору ж стил≥стики мовленнЇвий етикет - ¤вище надстильове, не прекр≥плене до жодного стилю. ћожна говорити лише про б≥льшу чи меншу м≥ру його ви¤ву у тому чи ≥ншому стил≥. Ќаприклад, найтипов≥шою формою ви¤ву мовленнЇвого етикету Ї усне контактне спонтанне д≥алог≥чне мовленн¤, ≥ ц≥ ознаки наближають мовленнЇвий етикет до розмовного мовленн¤. јле мовленнЇвий етикет не належить до розмовного мовленн¤, а тим б≥льше до розмовного стилю (хоча найб≥льш повно мовленнЇвий етикет виражаЇтьс¤ саме в усному розмовному мовленн≥).

ѕисьмова чи усна форма мовленн¤ накладаЇ певн≥ обмеженн¤ на використанн¤ мовленнЇвого етикету. Ќаприклад, еп≥стол¤рний жанр (¤к представник письмового мовленн¤) розробив специф≥чн≥ дл¤ письма одиниц≥.

¬арто сказати, що мовленнЇвий етикет збер≥гаючи традиц≥йну структуру етикетних вираз≥в, не Ї закритою системою, бо йому властива динам≥ка ≥ гнучк≥сть. „астина формул мовленнЇвого етикету поступово архањзуЇтьс¤ (наприклад, формули прив≥танн¤ Уƒобридосв≥док!Ф , УЅог на пом≥ч!Ф , У « нед≥лею будьте здоров≥!Ф). ћожуть виникати нов≥, здеб≥льшого оказ≥ональн≥ утворенн¤, що твор¤тьс¤ за типовими, дл¤ украњнськоњ мови модел¤ми. ƒе¤к≥ вирази, втративши перв≥сну семантику, вживаютьс¤ в ≥нших комун≥кативних ситуац≥¤х. Ќаприклад, вираз УЌ≥ пуху, н≥ пера! Ф , що виник у давнину серед мисливц≥в, ¤к побажанн¤ удач≥ на полюванн≥, використовуютьс¤ зараз набагато ширше.

ѕ≥дсумовуючи сказане, зауважимо, що мовленнЇвий етикет Ї одн≥Їю ≥з важливих стор≥н людського сп≥лкуванн¤, Ч це сукупн≥сть значною м≥рою стандартизованих вислов≥в, що складають собою стереотипи мовленн¤, готов≥ формули з певною синтаксичною структурою ≥ лексичним наповненн¤м.

¬иб≥р стандарту мовленнЇвоњ повед≥нки, етикетних формул залежить в≥д соц≥альних ¤костей (статусу, в≥ку, осв≥ти) адресата мовленн¤ у њх стосунку ≥з ¤кост¤ми автора висловлюванн¤, ≥ в≥д характеру взаЇмин м≥ж комун≥кантами, ступен¤ њх знайомства ≥ близькост≥ та ≥нших конкретних ситуац≥й мовленн¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: ћовний етикет украњнц≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-14 (8352 прочитано)