ћакроеконом≥ка > ¬алютн≥ курси ≥ валютна пол≥тика

„инники, ¤к≥ впливають на валютний курс.

1. “емп ≥нфл¤ц≥њ. —п≥вв≥дношенн¤ валют по њх куп≥вельн≥й спроможност≥ (паритет куп≥вельноњ спроможност≥), в≥дображаючи д≥ю закону вартост≥, служить своЇр≥дним хребтом валютного курсу. “ому на валютний курс впливаЇ темп ≥нфл¤ц≥њ. „им вище темп ≥нфл¤ц≥њ в крањн≥, тим нижче курс њњ валюти, ¤кщо не протид≥ють ≥нш≥ чинники. ≤нфл¤ц≥йне знец≥ненн¤ грошей в крањн≥ викликаЇ зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ ≥ тенденц≥ю до пад≥нн¤ њх курсу до валют крањн, де темп ≥нфл¤ц≥њ нижче. ƒана тенденц≥¤ звичайно простежуЇтьс¤ в середньо ≥ довгостроковому план≥. ¬ир≥внюванн¤ валютного курсу, приведенн¤ його у в≥дпов≥дн≥сть з паритетом куп≥вельноњ спроможност≥ в≥дбуваютьс¤ в середньому прот¤гом двох рок≥в.

«алежн≥сть валютного курсу в≥д темпу ≥нфл¤ц≥њ особливо велика у крањн з великим об'Їмом м≥жнародного обм≥ну товарами, послугами ≥ кап≥талами. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що найт≥сн≥ший зв'¤зок м≥ж динам≥кою валютного курсу ≥ в≥дносним темпом ≥нфл¤ц≥њ ви¤вл¤Їтьс¤ при розрахунку курсу на баз≥ експортних ц≥н.

2. —тан плат≥жного балансу. јктивний плат≥жний баланс спри¤Ї п≥двищенню курсу нац≥ональноњ валюти, оск≥льки зб≥льшуЇтьс¤ попит на нењ з боку ≥ноземних боржник≥в. ѕасивний плат≥жний баланс породжуЇ тенденц≥ю до зниженн¤ курсу нац≥ональноњ валюти, оск≥льки боржники продають њњ на ≥ноземну валюту дл¤ погашенн¤ своњх зовн≥шн≥х зобов'¤зань.

3. –≥зниц¤ процентних ставок в р≥зних крањнах. «м≥на процентних ставок в крањн≥ впливаЇ за ≥нших р≥вних умов на м≥жнародний рух кап≥тал≥в, перш за все короткострокових. ѕ≥двищенн¤ процентноњ ставки стимулюЇ притоку ≥ноземних кап≥тал≥в, а њњ зниженн¤ заохочуЇ в≥длив кап≥тал≥в, у тому числ≥ нац≥ональних, за межу.

4. ƒ≥¤льн≥сть валютних ринк≥в ≥ спекул¤тивн≥ валютн≥ операц≥њ. якщо курс ¤коњ-небудь валюти маЇ тенденц≥ю до пониженн¤, то ф≥рми ≥ банки завчасно продають њњ на б≥льш ст≥йк≥ валюти, що пог≥ршуЇ позиц≥њ ослабленоњ валюти. ¬алютн≥ ринки швидко реагують на зм≥ни в економ≥ц≥ ≥ пол≥тиц≥, на коливанн¤ курсових сп≥вв≥дношень. “им самим вони розширюють можливост≥ валютноњ спекул¤ц≥њ ≥ стих≥йного руху Угар¤чих грошейФ.

5. —туп≥нь використовуванн¤ певноњ валюти на Ївроринку ≥ в м≥жнародних розрахунках.

6. ѕрискоренн¤ або затримка м≥жнародних платеж≥в. ¬ оч≥куванн≥ зниженн¤ курсу нац≥ональноњ валюти ≥мпортери прагнуть прискорити платеж≥ в ≥ноземн≥й валют≥, щоб не нести втрат при п≥двищенн≥ њњ курсу. ѕри зм≥цненн≥ нац≥ональноњ валюти, навпаки, переважаЇ њњ прагненн¤ до затримки платеж≥в в ≥ноземн≥й валют≥.

7. —туп≥нь дов≥ри до валюти на нац≥ональному ≥ св≥тових ринках визначаЇтьс¤ станом економ≥ки ≥ пол≥тичною обстановкою в крањн≥, а також розгл¤нутими вище чинниками, що надають д≥ю на валютний курс. ѕричому д≥лери враховують не т≥льки дан≥ темпи економ≥чного зростанн¤, ≥нфл¤ц≥њ, р≥вень куп≥вельноњ спроможност≥ валюти, сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ валюти, але ≥ перспективи њх динам≥ки.

8. Ќа валютний курс впливаЇ темп ≥нфл¤ц≥њ. „им вище темп ≥нфл¤ц≥њ в крањн≥, тим нижче курс њњ валюти, ¤кщо не протид≥ють ≥нш≥ чинники. ≤нфл¤ц≥йне знец≥ненн¤ грошей в крањн≥ викликаЇ зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ ≥ тенденц≥ю до пад≥нн¤ њх курсу до валют крањн, де темп ≥нфл¤ц≥њ нижче. ƒана тенденц≥¤ звичайно простежуЇтьс¤ в середньо ≥ довгостроковому план≥. ¬ир≥внюванн¤ валютного курсу, приведенн¤ його у в≥дпов≥дн≥сть з паритетом куп≥вельноњ спроможност≥ в≥дбуваютьс¤ в середньому прот¤гом двох рок≥в.

«алежн≥сть валютного курсу в≥д темпу ≥нфл¤ц≥њ особливо велика у крањн з великим об'Їмом м≥жнародного обм≥ну товарами, послугами ≥ кап≥талами.

¬плив валютного курсу на зовн≥шню торг≥влю.

¬алютн≥ курси робл¤ть ≥стотний вплив на зовн≥шню торг≥влю р≥зних крањн, виступаючи ≥нструментом зв'¤зку м≥ж варт≥сними показниками нац≥онального ≥ св≥тового ринку, впливаючи на ц≥нов≥ сп≥вв≥дношенн¤ експорту ≥ ≥мпорту ≥ викликаючи зм≥ну внутр≥шньоеконом≥чноњ ситуац≥њ, а також зм≥нюючи повед≥нку ф≥рм, що працюють на експорт або конкуруючих з ≥мпортом.

¬икористовуючи валютний курс, п≥дприЇмець пор≥внюЇ власн≥ витрати виробництва з ц≥нами св≥тового ринку. ÷е даЇ можлив≥сть ви¤вити результат зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й окремих п≥дприЇмств ≥ крањни в ц≥лому. Ќа основ≥ курсового сп≥вв≥дношенн¤ валют, з урахуванн¤м питомоњ ваги даноњ крањни в св≥тов≥й торг≥вл≥ розраховуЇтьс¤ ефективний валютний курс. ¬алютний курс робить певний вплив на сп≥вв≥дношенн¤ експортних ≥ ≥мпортних ц≥н, конкурентоспроможн≥сть ф≥рм, прибуток п≥дприЇмств.

–≥зк≥ коливанн¤ валютного курсу усилюють нестаб≥льн≥сть м≥жнародних економ≥чних, у тому числ≥ валютно-кредитних ≥ ф≥нансових, в≥дносин, викликають негативн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ насл≥дки, втрати одних ≥ виграш≥ ≥нших крањн.

¬ ц≥лому знец≥ненн¤ нац≥ональноњ валюти надаЇ можлив≥сть експортерам ц≥Їњ крањни знизити ц≥ни на свою продукц≥ю в ≥ноземн≥й валют≥, одержуючи прем≥ю при обм≥н≥ вирученоњ ≥ноземноњ валюти, що подорожчала, на нац≥ональну, що подешевшала, ≥ мають нагоду продавати товари за ц≥нами нижче за середньосв≥тов≥, що веде до њх збагаченн¤ за рахунок матер≥альних втрат своЇњ крањни. ≈кспортери зб≥льшують своњ прибутки шл¤хом масового вивозу товар≥в. јле одночасно зниженн¤ курсу нац≥ональноњ валюти здорожуЇ ≥мпорт, оск≥льки дл¤ отриманн¤ ц≥Їњ ж суми в своњй валют≥ ≥ноземн≥ експортери вимушен≥ п≥двищити ц≥ни, що стимулюЇ зростанн¤ ц≥н в крањн≥, скороченн¤ ввезенн¤ товар≥в ≥ споживанн¤ або розвиток нац≥онального виробництва товар≥в зам≥сть ≥мпортних. «ниженн¤ валютного курсу скорочуЇ реальну заборгован≥сть в нац≥ональн≥й валют≥, зб≥льшуЇ т¤жк≥сть зовн≥шн≥х борг≥в, виражених в ≥ноземн≥й валют≥. Ќевиг≥дним стаЇ вив≥з прибутк≥в, в≥дсотк≥в, див≥денд≥в, одержуваних ≥ноземними ≥нвесторами у валют≥ крањн перебуванн¤. ÷≥ прибутки ре≥нвестуютьс¤ або використовуютьс¤ дл¤ закуп≥вл≥ товар≥в за внутр≥шн≥ми ц≥нами ≥ подальшого њх експорту.

ѕри п≥двищенн≥ курсу валюти внутр≥шн≥ ц≥ни стають менш конкурентоздатними, ефективн≥сть експорту падаЇ, що може привести до скороченн¤ експортних галузей ≥ нац≥онального виробництва в ц≥лому. ≤мпорт, навпаки, розшир¤Їтьс¤. —тимулюЇтьс¤ притока в крањну ≥ноземних ≥ нац≥ональних кап≥тал≥в, зб≥льшуЇтьс¤ вив≥з прибутк≥в по ≥ноземних кап≥таловкладенн¤х. «меншуЇтьс¤ реальна сума зовн≥шнього боргу, вираженого в ≥ноземн≥й валют≥, що знец≥нилас¤.

Ѕагато крањн ман≥пулюють валютними курсами дл¤ вир≥шенн¤ своњх задач ¤к в област≥ економ≥чного розвитку, так ≥ в област≥ захисту в≥д валютного ризику. ћан≥пулюванн¤ включаЇ ц≥лий р¤д заход≥в Ц в≥д штучного заниженн¤ або, навпаки, завищенн¤ курс≥в нац≥ональних валют, використовуванн¤ тариф≥в ≥ л≥ценз≥й до механ≥зму ≥нтервенц≥й.

«авишений курс нац≥ональноњ валюти Ц це оф≥ц≥йний курс, встановлений на р≥вн≥ вище паритетного курсу. ” свою чергу, занижений валютний курс Ц це оф≥ц≥йний курс, встановлений нижче за паритетний.

–озрив зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього знец≥ненн¤ валюти, тобто динам≥ки його курсу ≥ куп≥вельноњ спроможност≥, маЇ важливе значенн¤ дл¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. якщо внутр≥шнЇ ≥нфл¤ц≥йне знец≥ненн¤ грошей випереджаЇ зниженн¤ курсу валюти, то за ≥нших р≥вних умов заохочуЇтьс¤ ≥мпорт товар≥в в ц≥л¤х њх продажу на внутр≥шньому ринку за високими ц≥нами. якщо зовн≥шнЇ знец≥ненн¤ валюти обгонить внутр≥шнЇ, що викликаЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥Їю, то виникають умови дл¤ валютного демп≥нгу Ц масового експорту товар≥в за ц≥нами нижче за середньосв≥тов≥, пов'¤заного з в≥дставанн¤м пад≥нн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошей в≥д пониженн¤ њх валютного курсу, в ц≥л¤х вит≥сненн¤ конкурент≥в на зовн≥шн≥х ринках.

≤нод≥ встановлюютьс¤ р≥зн≥ режими валютних курс≥в дл¤ р≥зних учасник≥в валютного ринку залежно в≥д операц≥й, що провод¤тьс¤: комерц≥йних або ф≥нансових. „асто по комерц≥йних операц≥¤х застосовуЇтьс¤ оф≥ц≥йний валютний курс, а по операц≥¤х, пов'¤заних з рухом кап≥талу, - ринковий.  урс по комерц≥йних операц≥¤х звичайно Ї заниженим. —початку дл¤ крањн, штучно що занизили курс власноњ валюти, спостер≥гаЇтьс¤ пожвавленн¤ економ≥ки, викликане п≥двищенн¤м конкурентоспроможност≥ експорту. ѕроте дал≥ наростають обмеженн¤ внутр≥галузевого ≥ м≥жгалузевого перерозпод≥лу ресурс≥в, велика частина нац≥онального доходу пр¤муЇ в сферу виробництва за рахунок зменшенн¤ в ньому частки споживанн¤, що приводить до п≥двищенн¤ р≥вн¤ споживацьких ц≥н в крањн≥, за рахунок ¤кого в≥дбуваЇтьс¤ пог≥ршенн¤ р≥вн¤ житт¤ труд¤щих. Ќегативний вплив на зм≥ну пропорц≥й народного господарства може надати ≥ штучну п≥дтримку пост≥йного валютного курсу, р≥вень ¤коњ значно розходитьс¤ з паритетним, привод¤чи до закр≥пленн¤ однобокоњ ор≥Їнтац≥њ в розвитку окремих галузей економ≥ки.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ¬алютн≥ курси ≥ валютна пол≥тика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (12723 прочитано)