ћакроеконом≥ка > ¬алютн≥ курси ≥ валютна пол≥тика

ћј–» також консультуЇ ур¤ди про ¤кнайкращ≥ способи ≥нтенсиф≥кац≥њ економ≥чного зростанн¤.

ћ≥жнародна ‘≥нансова  орпорац≥¤ (ћ‘ ) Ї членом √рупи ¬сесв≥тнього Ѕанку. —ьогодн≥ ћ‘  - найзначн≥ше багатоб≥чне джерело позик дл¤ проект≥в приватного сектора в крањнах, що розвиваютьс¤. √оловною метою ћ‘  Ї заохоченн¤ розвитку приватного сектора.

ћожна вид≥лити основн≥ напр¤ми д≥¤льност≥ ћ‘ :

ф≥нансуванн¤ проект≥в приватного сектора, допомога компан≥¤м в крањнах, що розвиваютьс¤, в залученн≥ засоб≥в на м≥жнародних ф≥нансових ринках, ≥ консультац≥йна ≥ техн≥чна допомога б≥знесам ≥ ур¤дам.

ф≥нансуванн¤ ≥ забезпеченн¤ консалтинговоњ допомоги дл¤ п≥дприЇмств приватного сектора ≥ проект≥в в крањнах ћ‘ , що розвиваютьс¤, забезпечуЇ в партнерств≥ з приватними ≥нвесторами ≥, консультативну роботу, допомагаЇ ур¤дам створити умови, ¤к≥ могли б стимулювати притоку внутр≥шн≥х ≥ ≥ноземних приватних заощаджень ≥ кап≥таловкладенн¤.

ћ‘  безпосередньо бере участь в кап≥таловкладенн≥ т≥льки тод≥, коли необх≥дне спец≥альне спри¤нн¤, ¤ке доповнюЇ приватн≥ внески. ¬она також в≥д≥граЇ роль катал≥затора, стимулюючи ≥ моб≥л≥зуючи приватне кап≥таловкладенн¤ в св≥т≥, що розвиваЇтьс¤.

ћ‘  пропонуЇ достатньо широкий спектр ф≥нансових програм ≥ послуг дл¤ приватних компан≥й в державах-членах, у тому числ≥ довгостроков≥ позики в основних валютах з ф≥ксованим або зм≥нним тарифом, гарантуванн¤ ≥ резервне ф≥нансуванн¤, управл≥нн¤ ризиками ≥ т.д. ћ‘  ф≥нансуЇ проекти у вс≥х галуз¤х, в≥д с≥льського господарства до г≥рськоњ промисловост≥, в≥д виробництва до туризму. ’оча першочерговим напр¤мом Ї ф≥нансуванн¤ проект≥в приватного сектора, д≥¤льн≥сть ћ‘  може також розповсюджуватис¤ на компан≥њ з державною участю, ¤кщо разом з державою в них також присутн≥й приватний сектор ≥ п≥дприЇмство працюЇ на комерц≥йн≥й основ≥. ћожливо також ф≥нансуванн¤ компан≥й з ≥ноземною участю.

ƒл¤ приЇднанн¤ до ћ‘ , держава повинна бути членом ћЅ––.

Ѕагатоб≥чне агентство по гарантуванню ≥нвестиц≥й засновано 12 кв≥тн¤ 1988 ≥ Ї наймолодшим членом групи ¬сесв≥тнього банку.

…ого метою - заохоченн¤ ≥ноземного пр¤мого ≥нвестуванн¤ в держави-члени, що розвиваютьс¤, дл¤ прискоренн¤ њх економ≥чного зростанн¤. ѕерш за все, йдетьс¤ про полегшенн¤ процесу кап≥таловкладенн¤ шл¤хом гарант≥й кап≥таловкладень в≥д ризик≥в переказ≥в валюти, загроз конф≥скац≥њ, ≥ в≥йськових або цив≥льних хвилювань (пол≥тичних ризик≥в). ƒане агентство покликане спри¤ти п≥дтримц≥ поток≥в кап≥таловкладень ≥ поширювати ≥нформац≥ю щодо можливостей ≥нвестуванн¤ в державах-членах, що розвиваютьс¤.

√оловною задачею ћ≥жнародного центру по дозволу ≥нвестиц≥йних суперечок, створеного в 1966 р., Ї посередництво ≥ дозв≥л ≥нвестиц≥йних суперечок м≥ж ур¤дами ≥ приватними ≥ноземними ≥нвесторами.

—творений зг≥дно  онвенц≥њ про врегулюванн¤ ≥нвестиц≥йних суперечок м≥ж державами ≥ резидентами ≥нших крањн.

ћ≥жнародний валютний фонд (ћ¬‘) входить в систему «'Їднаних нац≥й ¤к спец≥ал≥зована установа. ¬ даний час членами ћ¬‘ Ї близько 180 крањн, включаючи вс≥ колишн≥ союзн≥ республ≥ки.

ћетою ћ¬‘ Ї:

заохоченн¤ м≥жнародноњ сп≥впрац≥ в област≥ валютноњ пол≥тики;

спри¤нн¤ збалансованому зростанню св≥товоњ торг≥вл≥ дл¤ стимулюванн¤ ≥ п≥дтримки високого р≥вн¤ зайн¤тост≥ ≥ реальних доход≥в, дл¤ розвитку виробничого потенц≥алу вс≥х член≥в ¤к головна мета економ≥чноњ пол≥тики;

п≥дтримка стаб≥льност≥ валют ≥ впор¤дкуванн¤ валютних в≥дносин м≥ж державами-членами, а також перешкодило девальвац≥њ валют з м≥ркувань конкуренц≥њ;

участь в створенн≥ багатоб≥чноњ системи платеж≥в, усуненн¤ обмежень на трансфер валюти;

наданн¤ засоб≥в дл¤ л≥кв≥дац≥њ незбалансованост≥ плат≥жних баланс≥в крањн-член≥в.

™вропейський Ѕанк –еконструкц≥њ ≥ –озвитку (™Ѕ––) був створений в 1991. ќсновною задачею Ѕанку Ї ф≥нансуванн¤ проект≥в, спри¤ючих розвитку економ≥ки. Ѕанк працюЇ керуючись принципом самоокуповуванн¤.

¬ —х≥дн≥й ™вроп≥ ™Ѕ–– зд≥йснюЇ р¤д р≥зних проект≥в: ≥нвестиц≥њ на розвиток конкретних п≥дприЇмств, певних галузей виробництва (енергетики, продовольчого сектора ≥ т.д.), а також проекти, направлен≥ на зм≥ну структури господарства (банк≥вський сектор, сектор малого б≥знесу). ™Ѕ–– маЇ представництва в б≥льшост≥ крањн —х≥дноњ ™вропи, у тому числ≥ ≥ в –ос≥њ(в ћоскв≥).

ѕри зд≥йсненн≥ своњх проект≥в ™Ѕ–– координуЇ свою роботу з ћ‘  ≥ ¬сесв≥тн≥м банком.

¬исновок

ѕон¤тт¤ валюти широко використовуЇтьс¤ в екон л≥тератур≥ та практиц≥. ¬алюта обслуговуЇ зовн≥шньоеконом≥чн≥ в≥дносини, фунц≥онуванн¤ св≥товоњ економ≥ки та ≥нтеграц≥ю до нењ нац. економ≥к окремих крањн, на њњ основ≥ функц≥онуЇ валютний ринок. ¬алюта - будь-¤к≥ грошов≥ кошти, форм-н¤ та вик-н¤ ¤ких пр¤мо чи опосередковано повТ¤зано ≥з зовн≥шньоеконом≥ч в≥дносинами. ѕравом≥рн≥сть такого трактуванн¤ валюти п≥дтверджуЇтьс¤ ≥ св≥товою валютною практикою. ќстанн¤ в пон¤тт¤ валюти включаЇ не т≥льки кошти у вигл¤д≥ законних плат≥жних засоб≥в чи депозит≥в у грошах т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни, а й ≥нш≥ валютн≥ ц≥нност≥ - плат≥жн≥ документи (чеки, вексел≥, сертиф≥кати), фондов≥ ц≥нност≥ (акц≥њ, обл≥гац≥њ) та ≥нш≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти ≥ноземного походженн¤, а також аналог≥чн≥ плат≥жн≥ документи та фондов≥ ц≥нност≥ нац походженн¤, ¤кщо вони перетинають митний кордон чи переход¤ть у власн≥сть нерезидент≥в усередин≥ крањни. ¬алюта класиф за к≥лькома критер≥¤ми. «а ем≥тентською належн≥стю валюту розр≥зн¤ють: нац, ≥ноз, колективну (—ƒ–, Ївро). «а режимом вик-н¤ валюти под≥л¤ють на: неконвертован≥, конвертован≥.

¬ал. курс- це сп≥в≥дн., за ¤ким одна валюта обм≥нюЇтьс¤ на ≥ншу, або "ц≥на" грошовоњ одиниц≥ одн≥Їњ кр-ни, що визначена в грош. одиниц≥ ≥ншоњ кр-ни. ”становленн¤ курсу називаЇтьс¤ котируванн¤м валют. ¬ал. курс в≥дбиваЇ взаЇмод≥ю сфер нац≥ональноњ та св≥товоњ економ≥к. якщо основн≥ хар-ки кожноњ валюти формуютьс¤ у межах нац. госп-в, то њх к≥льк≥сне пор≥вн¤нн¤ в≥дбуваЇтьс¤ у зовн-ек. операц≥¤х. ¬ал. курс пор≥внюЇ нац. вартост≥ не пр¤мо, а опосередковано - через њх в≥дносну куп≥вельну спроможн≥сть. ÷е забезпечуЇ на¤вн≥сть варт≥сних критер≥њв при проведенн≥ м≥жнародних розрахунк≥в, даЇ змогу вим≥рювати ефективн≥сть зовн-ек. операц≥й. ¬арт≥сною основою вал. курсу Ї паритет куп≥вельних спроможностей валют, ¤кий виражаЇ сп≥вв≥дношенн¤ середн≥х р≥вн≥в нац≥ональних ц≥н на товари, послуги, ≥нвестиц≥њ. –озр≥зн¤ють конТюнктурн≥ та структурн≥ (довгостроков≥) чинники, ¤к≥ впливають на валютн. курс.  онТюнктурн≥ чинники повТ¤зан≥ з коливанн¤м д≥ловоњ активност≥, пол≥т. та в≥йськово-пол≥т. обстановки, з чутками (≥нод≥ аж≥отажними), здогадками та прогнозами. ѕор¤д з конТюнктурними чинниками, вплив ¤ких важко передбачити, на динам≥ку вал. курсу впливають ≥ в≥дносно довгостроков≥ тенденц≥њ, ¤к≥ визначають стан т≥Їњ чи ≥ншоњ нац. грош. одиниц≥ у валютн≥й ≥Їрарх≥њ. ÷е так≥ чинники: 1) зростанн¤ нац. доходу; 2) темпи ≥нфл¤ц≥њ - чим ↑ темпи ≥нф. в кр-н≥, тим ↓ курс њњ валюти; 3) стан плат≥жного балансу - активний плат≥жний б-с спри¤Ї ↑ нац. валюти, пасивний - навпаки; 4) р≥зниц¤ прцентних ставок у крањнах - ↑ % ставки стимулюЇ приплив ≥ноземних кап≥тал≥в, ↓ - навпаки; 5) д≥¤льн≥сть вал. ринк≥в та спекул¤тивн≥ вал. операц≥њ; 6) ступ≥нь використанн¤ певноњ валюти на Ївроринку ≥ в м≥жнар. розрах-х; 7) ступ≥нь дов≥ри до валюти на нац. та св≥товому ринках;8) валютна пол-ка; 9) ступ≥нь розвитку фондового ринку.

¬алютна пол≥тика виконуЇ певн≥ функц≥њ, в ¤ких ви¤вл¤Їтьс¤ њњ призначенн¤ й економ≥чна роль. ќсновними њњ функц≥¤ми Ї: - забезпеченн¤ умов та механ≥зм≥в дл¤ реальноњ валютноњ пол≥тики держави; - створенн¤ субТЇктами валютних в≥дносин передумов дл¤ своЇчасного зд≥йсненн¤ м≥жнародних платеж≥в за поточними ≥ кап≥тальними розрахунками та спри¤нн¤ завд¤ки цьому розвитку зовн≥шньоњ торг≥вл≥; - забезпеченн¤ прибутку учасникам валютних в≥дносин; - формуванн¤ та ур≥вноваженн¤ попиту та пропозиц≥њ валюти ≥ регулюванн¤ валютного курсу; - страхуванн¤ валютних ризик≥в; - диверсиф≥кац≥¤ валютних резерв≥в.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ¬алютн≥ курси ≥ валютна пол≥тика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (12723 прочитано)