ѕсихолог≥¤ > —≥мейн≥ в≥дносини

—≥мейн≥ в≥дносини

 урилюк ќ

¬ѕЋ»¬ —≤ћТѓ Ќј —ќ÷≤јЋ№Ќќ-ѕ—»’ќЋќ√≤„Ќ”

јƒјѕ“ј÷≤ё ѕ≤ƒЋ≤“ ≤¬

—≥мТ¤ сама древн¤ ≥ ст≥йка соц≥альна сп≥льн≥сть. ¬иникнувши на зор≥ людства вона пройшла через багатов≥кову ≥стор≥ю, ¤вл¤ючи собою ун≥кальну опору сусп≥льства.

—≥мТ¤ в≥дновлюЇ духовн≥ ≥ ф≥зичн≥ сили людини, зар¤джаЇ њњ енерг≥Їю дл¤ активноњ дл¤ активноњ участ≥ в сусп≥льному житт≥. ¬ н≥й в≥дбуваЇтьс¤ не т≥льки ф≥зичне народженн¤ людини, але ≥ первинна соц≥ал≥зац≥¤ ≥ вихованн¤, духовне дозр≥ванн¤ особистост≥.

ќсобливо актуальним це Ї дл¤ п≥дл≥тк≥в, адже саме в п≥дл≥тковому в≥ц≥, коли най≥нтенсивн≥ше в≥дбуваЇтьс¤ розвиток самосв≥домост≥, батьк≥вське ставленн¤ набуваЇ вир≥шального значенн¤ дл¤ становленн¤ ≥ закр≥пленн¤ образу УяФ. ÷ей образ ≥ ставленн¤ до себе формуЇтьс¤ п≥д впливом того образу, що склавс¤ у батьк≥в.

—п≥лкуванн¤ батьк≥в з дитиною зумовлюЇтьс¤ установками стосовно нењ, ¤к≥ в≥дображають особливост≥ њх сприйманн¤ та розум≥нн¤ дитини.

¬≥д того, ¤к батьки сприймають ≥ розум≥ють п≥дл≥тка, його потреби, ≥нтереси, психолог≥чн≥ стани та переживанн¤, а, отже, в≥дпов≥дно ≥ взаЇмод≥ють з ним, залежить сприйманн¤ ≥ оц≥нка п≥дл≥тком себе, формуванн¤ позитивного чи негативного образу УяФ, прийн¤тт¤ чи неприйн¤тт¤ своЇњ особистост≥. Ѕатьк≥вськ≥ установки щодо д≥тей впливають на усв≥домленн¤ ними мотив≥в своЇњ повед≥нки ≥ д≥¤льност≥, формуванн¤ ц≥нностей ≥ ≥деал≥в, виробленн¤ оц≥нок ≥ самооц≥нок, за ¤кими д≥ти оц≥нюють себе ≥ людей, що њх оточують. ”се це позначаЇтьс¤ на соц≥альн≥й адаптац≥њ д≥тей.

ќкрем≥ аспекти ц≥Їњ проблеми були розкрит≥ в роботах ¬.ј.√оршкова, ≤.≤.ƒрукарова, ƒ.√.≈лькон≥на, –.ћ. апраловоњ, ј.ћ.—азоновоњ, ј.≤.”шат≥ковоњ, ј.¬.‘урмана.

≤.—. он вважаЇ, що немаЇ н≥ одного соц≥ального чи психолог≥чного аспекту повед≥нки п≥дл≥тк≥в, ¤кий би не залежав в≥д с≥мейних умов сьогодн≥ чи в минулому.

—≥мТ¤ маЇ особливий вплив на формуванн¤ соц≥ально-психолог≥чноњ адаптац≥њ п≥дл≥тк≥в. ¬она бере уже з перших дн≥в житт¤ дитини на себе турботу про њњ здоровТ¤ ≥ вихованн¤, даЇ початков≥ знанн¤ про оточуюче, вводить ≥ керуЇ ними в цьому св≥т≥, виробл¤Ї у¤вленн¤ ≥ навики, допомагаЇ зд≥йснювати контакти з багатьма людьми.

Ќа думку Ћ.≤.јнциферовоњ с≥мТњ належить ц≥ла пал≥тра властивих њй стимул¤тор≥в психосоц≥ального розвитку дитини, найважлив≥ш≥ з ¤ких - ≥нтенсивн≥сть та багатство сп≥лкуванн¤ з дорослими, ≥нтимн≥ та ст≥йк≥ емоц≥йн≥ контакти з пост≥йними особами (батько, мати, ≥н. члени с≥мТњ), батьк≥вська любов ≥ турбота. ÷е природн≥ стимул¤тори, що найб≥льш повно в≥дпов≥дають потребам розвитку дитини, њњ емоц≥йного св≥ту ≥ культури, багатого спектру вищих людських почутт≥в.

–.ћ. апралова описала, зокрема, д≥тей , що росли при гострому деф≥цит≥ сп≥лкуванн¤ з дорослими ≥ повн≥й в≥дсутност≥ педагог≥чноњ ≥ виховноњ роботи. –≥вень соц≥ального розвитку таких д≥тей ви¤вивс¤ вкрай низьким, що знаходимо у вираженн≥ в≥дсутност≥ уваги ≥ ≥нтересу до дорослих, апатичност≥, пасивному ставленн≥ до оточуючих. ѕро важлив≥сть материнськоњ любов≥ ≥ турботи св≥дчать також досл≥дженн¤, проведенн≥ у ‘ранц≥њ п≥д кер≥вництвом –удинеско-ќбр≥ (1956) ≥ ћ.ћайергоффом (1961) в Ўвейцар≥њ ≥ ≥нших крањнах. ¬≥дсутн≥сть материнськоњ турботи приводить до псих≥чноњ депривац≥њ, з ¤кою повТ¤зане в≥дхиленн¤ в розвитку.

¬ систем≥ внутр≥шньос≥мейних стосунк≥в головними виступають в≥дносини м≥ж подружж¤м. ¬они створюють с≥мТю ≥ визначають њњ обличч¤. —аме в≥д характеру ≥ стану подружн≥х взаЇмин залежить морально-емоц≥йний кл≥мат с≥мТњ ≥ њњ виховн≥ можливост≥.

як в≥домо, ступ≥нь морально-емоц≥йноњ повноти ≥ виразност≥ подружн≥х стосунк≥в по-р≥зному представлена в таких (з точки зору њњ структури) типах с≥мей, ¤к демократична, авторитарна ≥ перех≥дного типу. ¬≥дпов≥дно неоднаковий њх вплив на розвиток дитини.

÷≥кав≥ пор≥вн¤льн≥ досл≥дженн¤, проведенн≥ в колишньому —–—–, —Ўј, ƒан≥њ. ƒосл≥дниками ƒ. енделем ≥ √.Ћессером ви¤влено, що демократичний тип с≥мТњ маЇ виховний вплив, а також встановлено, що, зокрема, в с≥мТњ з б≥льш високим р≥внем демократизац≥њ с≥мейних стосунк≥в значно вище усп≥шн≥сть д≥тей в школ≥, б≥льш розвинут≥ так≥ ¤кост≥, ¤к доброта, працелюбство, самост≥йн≥сть, безкорислив≥сть, скромн≥сть, самокритичн≥сть. ƒ≥ти з таких с≥мей мають кращу п≥дготовлен≥сть до рол≥ майбутнього с≥мТ¤нина, структура њх життЇвих ц≥лей представл¤Ї б≥льш соц≥альну ц≥нн≥сть, н≥ж у д≥тей з с≥мей ≥з низьким р≥внем демокрануац≥њ подружн≥х взаЇмин.

ƒосл≥дженн¤ –.ћ. апраловоњ ≥ ј.≤.”шат≥кова показали, що с≥мейн≥ в≥дносини мають значний вплив на вольовий розвиток у п≥дл≥тковому в≥ц≥. ¬ умовах зат¤жних конфл≥кт≥в в с≥мТњ морально-вольова сфера дитини травмуЇтьс¤. ¬ таких с≥мТ¤х було ви¤влено всього 13% учн≥в з позитивно направленою ≥ в≥дносно розвинутою волею.

97% респондент≥в мали в≥дхиленн¤ в направленост≥ ≥ ступен≥ вольового розвитку, в тому числ≥ 30% ≥з них мали негативно направлену сильну волю ≥ 20% - негативно направлену слабку волю.

ƒосл≥дженн¤ д≥тей з благополучних с≥мей показало, що б≥льш≥сть д≥тей мала позитивну вольову направлен≥сть.

«а результатами отриманими ¬.ј.√оршковим у 89,4% п≥дл≥тк≥в в с≥мТ¤х з дезорган≥зованими стосунками заф≥ксовано почутт¤ страху, в≥дсутн≥сть навик≥в культури сп≥лкуванн¤, спостер≥гаЇтьс¤ озлоблен≥сть, протер≥чч¤ ≥нтерес≥в, у 58,7% респондент≥в - сором за батьк≥в ≥ т.д. јнал≥зуючи мотивац≥ю навчанн¤, показники усп≥шност≥, сл≥д в≥дм≥тити, що 57,6% п≥дл≥тк≥в ≥з цих с≥мей систематично порушують дисципл≥ну в школ≥, 63% - другор≥чники, 91,7% - не про¤вл¤ють ст≥йкого ≥нтересу до навчанн¤ та сусп≥льноњ д≥¤льност≥.

«а даними Ћ.ћ.—азоновоњ, неблагополучна с≥мТ¤ негативно впливаЇ не т≥льки на п≥знавальну д≥¤льн≥сть, але ≥ на мовний розвиток дитини.

¬становлена також законом≥рн≥сть, в≥дпов≥дно ¤к≥й д≥ти, вихован≥ в конфл≥ктн≥й с≥мТњ, ви¤вл¤ютьс¤ погано п≥дготовленими до подружнього житт¤.

≤.≤.ƒрукаров вказуЇ, що пост≥йн≥ конфл≥кти м≥ж батьками стають причиною дит¤чоњ злочинност≥, а зг≥дно даних, до 70-75% малол≥тн≥х злочинц≥в росли в конфл≥ктних с≥мТ¤х.

«а даними ј.ё.“ав≥та, конфл≥ктн≥ в≥дносини м≥ж батьками створюють умови дл¤ ранн≥х сексуальних стосунк≥в. “аким чином, патолог≥¤ с≥мейних в≥дносин проектуЇ надзвичайно широкий спектр аномал≥й.

јмериканськ≥ соц≥ологи ≈.≤.√люк, наприклад, вважають, що там, де в с≥мТњ здорова обстановка, шанси на виникненн¤ у дитини антисоц≥альних нахил≥в можна визначити, ¤к 3 до 100. ¬ тих же випадках, де домашн≥ умови незадов≥льн≥, шанси п≥дн≥маютьс¤ до 98 ≥з 100.

јнал≥з л≥тератури з проблеми досл≥дженн¤ св≥дчить про те, що с≥мейн≥ стосунки - сильний специф≥чний виховний фактор ≥, в той же час, дуже раниме м≥сце в с≥мТњ.

ѕривертають увагу роботи психоанал≥тичного напр¤мку, де стверджуЇтьс¤, що психолог≥чна позиц≥¤ особистост≥ залежить в≥д посл≥довност≥ народженост≥ дитини в с≥мТњ, що ц¤ позиц≥¤ п≥зн≥ше впливаЇ на процес встановленн¤ контакт≥в з однол≥тками в школ≥.

–. алларе та ≥нш≥, в≥дстоюючи точку зору ј.јдлера, що посл≥довн≥сть народженост≥ ≥ндив≥да впливаЇ на шк≥льну адаптац≥ю ≥ визначаЇ стиль взаЇмод≥њ дитини з однол≥тками, провели досл≥дженн¤ 679 д≥тей, у ¤ких були ви¤влен≥ проблеми з≥ шк≥льною адаптац≥Їю. Ќа основ≥ ≥нформац≥њ про чергов≥сть народженн¤ досл≥джуван≥ були умовно под≥лен≥ на наступн≥ групи: Їдиних, старших, молодших ≥ Упром≥жнихФ д≥тей в с≥мТњ. ¬ ход≥ досл≥дженн¤ була отримана ≥нформац≥¤ про усп≥шн≥сть та адаптац≥ю цих д≥тей в школ≥.

–езультати показали, що значн≥ проблеми, повТ¤зан≥ з адаптац≥Їю, спостер≥гаютьс¤ у пром≥жних д≥тей. ѓм характерн≥ труднощ≥ в навчанн≥.

¬≥домий психолог ќ.ћ.ЋеонтьЇв вважав п≥дл≥тковий пер≥од другим (п≥сл¤ дошк≥льного) народженн¤м особистост≥. …ого ознакою Ї досить високий р≥вень самост≥йност≥, здатност≥ до самовдосконаленн¤ ≥ самовихованн¤, регулюванн¤ своЇњ д≥¤льност≥ на основ≥ поставленоњ мети. ≤стотним моментом формуванн¤ системи саморегул¤ц≥њ повед≥нки, стосунк≥в з оточуючими у п≥дл≥тковому в≥ц≥ Ї ≥нтенсивний розвиток й упор¤дкуванн¤ ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й, ¤к≥ виступають узагальненою характеристикою ≥ показником реального процесу становленн¤ особистост≥.

1	2	3

Ќазва: —≥мейн≥ в≥дносини
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-03 (2645 прочитано)