≈коном≥чн≥ теми > ¬аловий внутр≥шн≥й продукт

 р≥м показника ¬¬ѕ, що характеризуЇ р≥чний випуск к≥нцевоњ продукц≥њ ≥ послуг в економ≥ц≥, в —Ќ– Ї р¤д пох≥дних показник≥в, ¤к≥ можуть бути розрахован≥ на основ≥ ¬¬ѕ. ƒо таких показник≥в сл≥д в≥днести чистий внутр≥шн≥й продукт, валовий ≥ чистий нац≥ональний доход, на¤вний нац≥ональний доход, особистий доход, особистий безподатковий доход та ≥н.

„истий внутр≥шн≥й продукт („¬ѕ) розраховують ¤к р≥зницю м≥ж ¬¬ѕ ≥ споживанн¤м основного кап≥талу, тобто сумою амортизац≥њ поточного року (ј):

„¬ѕ = ¬¬ѕ -ј.

3. ¬аловий нац≥ональний дох≥д

¬аловий нац≥ональний доход (¬Ќƒ) Чце сума внутр≥ш≠н≥х первинних доход≥в, тобто ¬¬ѕ плюс чист≥ зовн≥шн≥ первинн≥ доходи, ¤к≥ отриман≥ резидентами даноњ крањни в≥д ≥нших крањн.

„ист≥ зовн≥шн≥ первинн≥ доходи („ѕƒз) визначаютьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж первинними доходами, ¤к≥ отриман≥ в≥д ≥нших крањн, ≥ первинними доходами, ¤к≥ передан≥ ≥ншим крањнам. ќтже, ¬Ќƒ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ¬¬ѕ на сальдо первинних доход≥в, отриманих з-за кордону ≥ переданих за кордон:

¬Ќƒ = ¬¬ѕ + „ѕƒ,

ѕри цьому сл≥д зазначити, що до первинних доход≥в в≥днос¤тьс¤ доходи, ¤к≥ отриман≥ в≥д первинного розпод≥лу сукупного доходу, тобто в≥д розпод≥лу доданоњ вартост≥ м≥ж власниками фактор≥в виробництва ≥ ур¤дом (через чист≥ податки на виробництво ≥ ≥мпорт, до ¤ких вход¤ть вс≥ податки, що зб≥льшують ц≥ну товар≥в). ѕодатки на вироб≠ництво ≥ ≥мпорт е первинним доходом держави, тобто орган≥в державного управл≥нн¤. ƒо первинних доход≥в в≥днос¤тьс¤ ≥ доходи в≥д власност≥[5, —. 119

«овн≥шн≥ первинн≥ доходи включають оплату прац≥ на≠йманих прац≥вник≥в ≥ доходи в≥д власност≥, ¤к≥ власники ф≥нансових актив≥в (грошових кошт≥в), земл≥, немате≠р≥альних (неф≥нансових) актив≥в отримують (або переда≠ють) за наданн¤ права користуванн¤ ними господарським одиниц¤м. Ќа р≥вн≥ економ≥ки в ц≥лому вони включають: в≥дсотки за надан≥ кредити; див≥денди за участь в акц≥о≠нерному кап≥тал≥; чисту ренту за користуванн¤ землею; плату за розробку запас≥в корисних копалин; плату за використанн¤ авторських прав, патент≥в, торгових знак≥в; ре≥нвестований доход ≥ноземних компан≥й та ≥н.

ѕервинн≥ доходи, ¤к≥ отримують резиденти даноњ крањни, можуть бути у форм≥ поточних трансферт≥в пере≠розпод≥лен≥ нерезидентам. ≤ навпаки, первинн≥ доходи нерезидент≥в можуть у форм≥ поточних трансферт≥в пере≠даватись резидентам даноњ крањни. « урахуванн¤м руху поточних трансферт≥в у грошов≥й ≥ натуральн≥й формах формуЇтьс¤ валовий на¤вний нац≥ональний доход (¬Ќƒн):

¬Ќƒн = ¬Ќƒ + „ѕ“з,

де „ѕ“з Ч чист≥ поточн≥ зовн≥шн≥ трансферти, тобто р≥зниц¤ м≥ж поточними трансфертами, отриманими з-за кор≠дону ≥ переданими за кордон.

«азначимо, що поточн≥ трансферти (отриман≥ ≥ пере≠дан≥) включають: платеж≥ з≥ страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в; поточн≥ податки на доходи та майно (податок на прибуток, прибутковий податок на громад¤н, податок на транспортн≥ засоби та ≥н.); в≥драхуванн¤ на соц≥альне стра≠хуванн¤; допомогу з соц≥ального забезпеченн¤, що надходить в≥д ≥нших крањн; обов'¤зков≥ збори ≥ платеж≥ в≥д домашн≥х господарств; добров≥льн≥ внески; штрафи ≥ пен≥ та ≥н [9, —. 316].

якщо в≥д ¬Ќƒ ≥ ¬Ќƒн в≥драхувати споживанн¤ основ≠ного кап≥талу (амортизац≥ю), то отримаЇмо чистий нац≥о≠нальний доход („Ќƒ) ≥ чистий на¤вний нац≥ональний доход („Ќƒн).

Ќаступний показник Чособистий доход (ќƒ). ќсобис≠тий доход складаЇтьс¤ ≥з первинних доход≥в домашн≥х гос≠подарств та њх вторинних доход≥в, ¤к≥ не зароблен≥, але отриман≥ внасл≥док перерозпод≥лу первинних доход≥в (внутр≥шн≥ соц≥альн≥ трансфертиЧ —“в та чист≥ зовн≥шн≥ соц≥альн≥ трансферти Ч „—“з).

ќƒ = («ѕ - ¬—‘) + – + „¬ + ƒ + «ƒ + —“. + „—“з

де ¬—‘ Ч в≥драхуванн¤ в≥д зароб≥тноњ плати до страхових фонд≥в;

– Ч рента ¤к доход в≥д передач≥ прав на викори≠станн¤ власност≥ (земл≥, надр тощо);

„¬ Ч чистий в≥дсоток ¤к доход в≥д ф≥нансових акти≠в≥в (позички, обл≥гац≥њ, терм≥нов≥ внески то≠що); в≥н обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж отрима≠ними ≥ сплаченими в≥дсотками;

ƒ Ч див≥денди ¤к доход в≥д участ≥ в акц≥онерному кап≥тал≥;

«ƒ Ч зм≥шаний доход, тобто доход некорпоративного (≥ндив≥дуального) б≥знесу.

¬елике значенн¤ в макроеконом≥чному анал≥з≥ маЇ показник особистого безподаткового доходу, або просто безподаткового доходу (Ѕƒ). ¬≥н обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж особистим доходом ≥ особистими податками (ќѕ):

Ѕƒ = ќƒ - ќѕ,            

ƒе ќѕ Чособист≥ податки (прибутковий податок, податки на особисте майно, на спадщину та ≥н.).

Ѕезподатковий доход використовуЇтьс¤ на особисте споживанн¤ та заощадженн¤. «азначимо, що особисте споживанн¤ охоплюЇ лише споживанн¤ домашн≥х госпо≠дарств.  ≥нцеве споживанн¤, кр≥м споживанн¤ домашн≥х господарств, включаЇ також виграти на споживанн¤ орган≥в державного управл≥нн¤ ≥ некомерц≥йних орган≥≠зац≥й, що обслуговують домашн≥ господарства.

4. Ќом≥нальний та реальний валовий внутр≥шн≥й продукт

ћакроеконом≥чн≥ показники Ч це показ≠ники в грошов≥й форм≥. “ому њхн≥й р≥вень та динам≥ка залежать ¤к в≥д ф≥зичних обс¤г≥в виробництва, так ≥ в≥д р≥вн¤ ц≥н. «вичайно, першочергове значенн¤ дл¤ сусп≥ль≠ства мають величина ≥ динам≥ка ф≥зичних обс¤г≥в вироб≠ництва.  ÷е тому, що метою сусп≥льства насамперед Ї задоволенн¤ потреб у матер≥альних благах. јнал≥з дина≠м≥ки ф≥зичних обс¤г≥в виробництва даЇ змогу визначити, ¤к зм≥нюЇтьс¤ р≥вень задоволенн¤ цих потреб. јле з≥ставленн¤ ф≥зичних обс¤г≥в виробництва р≥зних пер≥од≥в з метою визначенн¤ њхнього реального зрушенн¤ можна забезпечити лише за умов, ¤кщо ц≥ни будуть незм≥нними. Ќасправд≥ ц≥ни з року в р≥к, ¤к правило, зм≥нюютьс¤: зростають або знижуютьс¤. ÷е означаЇ, що на величину ¬¬ѕ впливають зм≥ни ¤к ф≥зичних обс¤г≥в виробництва, так ≥ ц≥н. « метою н≥велюванн¤ ц≥нового фактора в макроеконом≥чних розрахунках обчислюють два види ¬¬ѕ: ном≥нальний ≥ реальний, застосовуючи при цьому ≥ два види ц≥н: поточн≥ ≥ пост≥йн≥ [2, —. 295].

Ќом≥нальний ¬¬ѕ (¬¬ѕн) Ч це показник загального обс¤гу виробництва, ¤кий обчислюЇтьс¤ в поточних ц≥нах, тобто в фактичних ц≥нах даного року.

–еальний ¬¬ѕ (¬¬ѕр) Ч це показник загального обс¤≠гу виробництва, ¤кий обчислюЇтьс¤ в пост≥йних ц≥нах, тобто в ц≥нах року, ¤кий приймаЇтьс¤ за базу. “акий р≥к називають базовим. –еальний ¬¬ѕ не враховуЇ зм≥ну р≥вн¤ ц≥н.

Ќа основ≥ ¬¬ѕр обчислюЇтьс¤ темп зростанн¤ ф≥зичного обс¤гу виробництва (“з) ≥ темп його приросту (“п):

¬ажливе значенн¤ маЇ також обчисленн¤ темп≥в зростанн¤ та приросту ¬¬ѕ за рахунок ц≥н, тобто ≥нфл¤ц≥йноњ зм≥ни ¬¬ѕ. « ц≥Їю метою застосовуютьс¤ р≥зн≥ ≥ндекси ц≥н. ќсновними з них Ї ≥ндекс ц≥н ¬¬ѕ (≤ц), ¤кий називаЇтьс¤ дефл¤тором ¬¬ѕ; ≥ндекс споживчих ц≥н (≤—÷); ≥ндекс оптових ц≥н (≤ќ÷) [12, —. 82].

≤ндекси п≥н в≥дображають сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж сукуп≠ною ц≥ною певного набору товар≥в та послуг (ринкового кошика) дл¤ певного поточного року й сукупною ц≥ною ≤дентичноњ або схожоњ групи товар≥в та послуг у базовому роц≥. Ќайб≥льш поширеним серед цих ≥ндекс≥в Ї ≤—÷, ¤кий в≥дображаЇ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж сукупною ц≥ною ф≥ксова≠ного набору споживчих товар≥в та послуг (споживчого кошика) в поточному ≥ базовому роках.

«г≥дно з ≥снуючою практикою ≥ндекси ц≥н обчислюютьс¤ у в≥дсотках.

ƒефл¤то𠬬ѕ, тобто ≤ц, б≥льше пристосований пор≥вн¤но з ≤—÷ дл¤ вим≥рюванн¤ загального р≥вн¤ ц≥н. ƒефл¤≠то𠬬ѕ ширший, тому що враховуЇ не т≥льки ц≥ни споживчих товар≥в та послуг, а й ц≥ни ≥нвестиц≥йних увар≥в, товар≥в, ¤к≥ купуЇ держава, а також товар≥в та послу

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ¬аловий внутр≥шн≥й продукт
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-03 (7645 прочитано)