Ѕанк≥вська справа > Ѕанк≥вський менеджмент
- внутр≥шньобанк≥вське управл≥нн¤;
- управл≥нн¤ операц≥¤ми;
- управл≥нн¤ персоналом.
¬икористанн¤ механ≥зму банк≥вського менеджменту спр¤моване на вир≥шенн¤ конкретних
проблем взаЇмод≥њ в реал≥зац≥њ соц≥ально-економ≥чних технолог≥чних, соц≥ально-психолог≥чних
завдань, що виникають у процес≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ћехан≥зм менеджменту
обТЇктивно зумовлений зд≥йсненн¤м банк≥вськоњ д≥¤льност≥ в ринкових умовах,
коли результати управл≥нськоњ ≥ господарськоњ д≥¤льностей одержують оц≥нку на
ринку в процес≥ обм≥ну.
≥нцева мета банк≥вського менеджменту Ц забезпеченн¤ прибутковост≥ в д≥¤льност≥
банку шл¤хом рац≥онального орган≥зац≥њ виробничого процесу, включаючи управл≥нн¤
банком ≥ розвиток техн≥ко-технолог≥чноњ бази, а також ефективне використанн¤
кадрового потенц≥алу з одночасним п≥двищенн¤м квал≥ф≥кац≥њ, творчоњ активност≥
та ло¤льност≥ кожного прац≥вника
ќдним ≥з найважлив≥ших компонент≥в банк≥вського менеджменту Ї управл≥нн¤
п≥дприЇмницьким середовищем банку. Ѕанк д≥Ї в дуже м≥нливих умовах, спричинених
розмањтт¤м в≥дносин, що складаютьс¤ м≥ж ним та р≥зними економ≥чними субТЇктами.
—укупн≥сть цих в≥дносин ≥ утворюЇ пон¤тт¤ п≥дприЇмницького середовища банку.
ѕ≥дприЇмницьке середовище банку розгл¤дають у двох напр¤мах: анал≥з м≥кросередовища
≥ анал≥з макросередовища.
ќтже, т≥льки в результат≥ ретельного анал≥зу м≥росередовища банку з обов'¤зковим
урахуванн¤м ус≥х чинник≥в макросередовища можна скласти у¤вленн¤ про п≥дприЇмницьке
середовище банку. –озум≥нн¤ його ≥ управл≥нн¤ зазначеними взаЇмозв'¤зками -
одне з найважлив≥ших завдань банк≥вського менеджменту.
2.ѕ–»Ќ÷»ѕ» ќ–√јЌ≤«ј÷≤…Ќќѓ ѕќЅ”ƒќ¬» ЅјЌ ”
—пособи орган≥зац≥њ ≥ структури будь-¤коњ компан≥њ визначаютьс¤ предметом
њњ д≥¤льност≥, њњ сусп≥льно-економ≥чною сутн≥стю, њњ ц≥л¤ми та ≥стор≥Їю.
” загальному вигл¤д≥ предметом д≥¤льност≥ банк≥в Ї обслуговуванн¤ ф≥нансових
операц≥й суб'Їкт≥в економ≥чних в≥дносин.
ќсновн≥ типи операц≥й комерц≥йних банк≥в: розрахунков≥ та касов≥ операц≥њ
(веденн¤ рахунк≥в), плат≥жн≥ операц≥њ, депозити (збер≥гальн≥) операц≥њ, кредитн≥
операц≥њ, операц≥њ з ц≥нними паперами. —труктура ≥ орган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ будь-¤кого
банку мають давати можлив≥сть зд≥йснювати все ц≥ операц≥њ. ÷¤ вимога, ¤к правило,
пр¤мо в≥дображаЇтьс¤ у структур≥ банк≥в, визначаючи назви банк≥вських п≥дрозд≥л≥в:
каса, управл≥нн¤ розрахункових операц≥й (операц≥йне керуванн¤), кредитне керуванн¤,
в≥дд≥л депозитних операц≥й, в≥дд≥л м≥жнародних платеж≥в, департамент операц≥й
з ц≥нними паперами.
омерц≥йний банк, ви¤вл¤Ї не одну, а безл≥ч сусп≥льно-економ≥чних сутностей.
ѕо-перше, банк Ї ≥нструментом зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й суб'Їкт≥в економ≥чних
в≥дносин. Ќаприклад, провод¤чи розрахунки м≥ж кл≥Їнтами, банк лише обслуговуЇ
њхн≥ угоди, залишаючись непричетним до мотив≥в зд≥йсненн¤ та результат≥в таких
угод. ѕо-друге, банк сам Ї суб'Їктом економ≥чних в≥дносин. “ак, видаючи кредити,
банк вступаЇ в угоди з≥ своњми
кл≥Їнтами, самост≥йно приймаЇ р≥шенн¤ про њх проведенн¤, п≥клуЇтьс¤ про результат
проведенн¤ операц≥њ (поверненн¤ позики та процент≥в). ѕо-третЇ, банк Ї накопичувачем
кошт≥в.
ѕриймаючи њх в≥д населенн¤ за допомогою депозит≥в, ≥нтегруючи залишки на
розрахункових рахунках кл≥Їнт≥в, одержуючи в керуванн¤ (траст) активи компан≥њ
≥ приватних ос≥б, банки створюють, накопичують сумарний ф≥нансовий потенц≥ал,
що може бути використаний дл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей, не пов'¤заних ≥з накопиченн¤м
- у буд≥вництв≥, виробництв≥, сфер≥ послуг, торг≥вл≥. ѕо-четверте, спр¤мовуючи
кошти в кредитуванн¤ або поповнюючи портфель ц≥нних папер≥в, вибираючи позичальник≥в,
банк Ї розпод≥льником кошт≥в. ѕо-п'¤те, банк Ї ≥нформац≥йним центром. ≤нформац≥¤
про операц≥њ кл≥Їнт≥в, њх стан, под≥њ на грошових ≥ товарних ринках накопичуЇтьс¤
банком ≥ використовуЇтьс¤ ним дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень про зд≥йсненн¤ тих чи ≥нших
операц≥й. ѕерел≥чен≥ банк≥вськ≥ одиниц≥ визначають можлив≥сть, а в де¤ких випадках
≥ необх≥дн≥сть створенн¤ банк≥вських п≥дрозд≥л≥в, що њх обслуговують.
÷≥л≥ комерц≥йного банку под≥л¤ють на стратег≥чн≥ ≥ тактичн≥, довгостроков≥
≥ короткостроков≥, загальн≥ ≥ локальн≥. ƒл¤ дос¤гненн¤ цих ц≥лей, ¤к правило,
також необх≥дно створювати в≥дпов≥дн≥ банк≥вськ≥ п≥дрозд≥ли. ер≥вництво таких
п≥дрозд≥л≥в в≥дпов≥даЇ за дос¤гненн¤ цих ц≥лей. ƒос¤гненн¤ або видозм≥на ц≥лей
найчаст≥ше приводить до реорган≥зац≥њ цих п≥дрозд≥л≥в. —л≥д зазначити, що саме
ц≥лепокладанн¤ часто вимагае створенн¤ такого штабного п≥дрозд≥лу, що даЇ змогу
акц≥онерам ≥ кер≥вництву банку ефективно ставити ≥ ф≥ксувати р≥зноман≥тн≥ завданн¤,
¤к≥ визначають розвиток банку.
ќсновн≥ принципи орган≥зац≥йного процесу в банку так≥:
- функц≥ональна побудова;
- в≥дпов≥дн≥сть мет≥ банку;
- ≥Їрарх≥¤ владних повноважень та р≥вн≥в орган≥зац≥њ;
- сп≥льн≥ й координован≥ д≥њ;
- рац≥онал≥зац≥¤ управл≥нн¤;
- ц≥л≥сн≥сть ≥ в≥дпов≥дн≥сть умовам зовн≥шнього середовища;
- забезпеченн¤ контролю;
- регламентац≥¤ д≥¤льност≥ персоналу;
- забезпеченн¤ оперативною ≥ достатньою ≥нформац≥Їю.
‘актори, що впливають на виб≥р орган≥зац≥йноњ структури банку:
- розм≥р банку;
- види операц≥й та њх масштабн≥сть;
- обс¤ги зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
- форма власност≥.
ќрган≥зац≥йна структура комерц≥йного банку визначаЇтьс¤ двома основними моментам:
- структурою орган≥в управл≥нн¤;
- структурою функц≥ональних п≥дрозд≥л≥в ≥ служб банку.
ќргани управл≥нн¤ банком зобов'¤зан≥ забезпечити безпереб≥йне ефективне кер≥вництво
комерц≥йною д≥¤льн≥стю банку з метою виконанн¤ його функц≥й.
ƒо складу орган≥в управл≥нн¤ банком вход¤ть:
- загальн≥ збори акц≥онер≥в (учасник≥в);
- спостережена рада банку;
- правл≥нн¤ (рада директор≥в) банку на чол≥ з головою.
ќсновним (найвищим) органом управл≥нн¤ комерц≥йного банку Ї «агальн≥ збори
акц≥онер≥в (учасник≥в) банку. ÷ей орган збираЇтьс¤, ¤к правило, один раз на
р≥к ≥ зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво д≥¤льн≥стю, тобто вир≥шуЇ вс≥ стратег≥чн≥
завданн¤ банку. ƒо компетенц≥њ загальних збор≥в банку належать прийманн¤ р≥шень
щодо визначенн¤ основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ банку та затвердженн¤ зв≥т≥в про
њх виконанн¤, внесенн¤ зм≥н та доповнень до статуту банку, зм≥ни розм≥ру статутного
кап≥талу банку, призначенн¤ та зв≥льненн¤ голови та член≥в спостережноњ ради
банку, рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ, затвердженн¤ р≥чних результат≥в д≥¤льност≥ банку,
включаючи його доч≥рн≥ п≥дприЇмства, затвердженн¤ зв≥т≥в та висновк≥в рев≥з≥йноњ
ком≥с≥њ та зовн≥шнього аудитора, розпод≥лу прибутку та ≥н.
«бори обирають спостережну раду банку, а також голову правл≥нн¤ банку.
—постережна рада банку обираЇтьс¤ ≥з представник≥в засновник≥в та акц≥онер≥в
банку ≥ зд≥йснюЇ загальне кер≥вництво д≥¤льн≥стю банк≥в в пер≥од м≥ж загальними
зборами акц≥онер≥в.
„лени спостережноњ ради банку не можуть входити до складу правл≥нн¤ (ради
директор≥в) банку, рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ банку.
—постережна рада банку:
- призначаЇ ≥ зв≥льн¤Ї голову та член≥в правл≥нн¤ (ради директор≥в) банку;
- контролюЇ д≥¤льн≥сть правл≥нн¤ (ради директор≥в) банку;
- визначаЇ зовн≥шнього аудитора;
- встановлюЇ пор¤док проведенн¤ рев≥з≥й та контролю за ф≥нансово-господарською
д≥¤льн≥стю банку;
- приймаЇ р≥шенн¤ щодо покритт¤ збитк≥в;
- приймаЇ р≥шенн¤ щодо створенн¤, реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ доч≥рн≥х п≥дприЇмств,
ф≥л≥й ≥ представництв банку, затвердженн¤ њхн≥х статут≥в ≥ положень;
- затверджуЇ умови оплати прац≥ та матер≥ального стимулюванн¤ член≥в правл≥нн¤
банку;
- готуЇ пропозиц≥ю щодо питань, ¤к≥ винос¤тьс¤ на загальн≥ збори учасник≥в;
Ќазва: Ѕанк≥вський менеджмент ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-11 (3995 прочитано) |