ћенеджмент > «акон санац≥њ
«акон санац≥њ—тор≥нка: 1/3
«м≥ст
«м≥ст.
¬ступ.
ѕон¤тт¤ Ђзалежн≥стьї, Ђзаконї, Ђзаконом≥рн≥стьї.
|
3
|
«акони орган≥зац≥њ.
|
5
|
ќсновн≥ закони орган≥зац≥њ.
«акон синерг≥њ.
|
6
|
«акон самозбереженн¤.
|
8
|
«акон розвитку.
|
10
|
«акони орган≥зац≥њ другого р≥вн¤.
«акон ≥нформативност≥-упор¤дкованост≥.
|
12
|
«акон Їдност≥ анал≥зу ≥ синтезу.
|
14
|
«акон композиц≥њ ≥ пропорц≥йност≥.
|
15
|
—пециф≥чн≥ закони соц≥альноњ орган≥зац≥њ.
|
16
|
¬исновок.
|
17
|
—писок л≥тератури.
|
18
|
¬ступ.
ѕон¤тт¤ Ђзалежн≥стьї, Ђзаконї, Ђзаконом≥рн≥стьї.
” будь-¤к≥й орган≥зац≥њ маютьс¤ керован≥, частково керован≥ ≥ некерован≥
процеси. ожен процес включаЇ 4 складов≥:
вх≥дний вплив (вх≥д) (поступающа¤ ≥нформац≥¤, розпор¤дженн¤ кер≥вника)
перетворенн¤ вх≥дного впливу (обробка вх≥д впливу по в≥домих чи нових алгоритмах)
результат перетворенн¤ вод впливу (управл≥нське чи р≥шенн¤ виконавська д≥¤
самого кер≥вника)
вплив результату на вх≥дний вплив (коректуванн¤ алгоритму обробки початкового
вх≥дного чи впливу зм≥на його значенн¤)
ћ≥ж вх≥дним впливом ≥ вих≥дним результатом маЇтьс¤ залежн≥сть, к≥т може мати
р≥зний вид: табличний, граф≥чний, формульний, словесний.
«алежност≥ можуть бути об'Їктивними (формуютьс¤ незалежно в≥д вол≥ ≥ св≥домост≥
людей) ≥ суб'Їктивними (формуютьс¤ людьми дл¤ реал≥зац≥њ глобальних ц≥лей чи
орган≥зац≥њ крањни); короткочасними (наприклад, залежн≥сть вибору вар≥ант≥в
р≥шенн¤ оперативного плануванн¤ в≥д на¤вного часу) ≥ довгостроковими (наприклад,
залежн≥сть зароб≥тноњ плати прац≥вника в≥д його продуктивност≥); моральними
(зв'¤зан≥ з дотриманн¤м у сусп≥льств≥ норм вел≥нн¤ людини, ≥деал≥в добра ≥ зла)
≥ аморальними (зв'¤зан≥ з≥ звича¤ми ≥ традиц≥¤ми, так чи ≥накше порушують права
людини. ÷≥ залежност≥ ви¤вл¤ютьс¤ в незаконних сусп≥льних чи формуванн¤х в орган≥зац≥¤х,
що знаход¤тьс¤ в неприродних умовах ≥снуванн¤).
“аким чином, ус≥ р≥шенн¤ ≥ вчинки людини так чи ≥накше п≥дкор¤ютьс¤ де¤ким
усв≥домленим чи неусв≥домленим залежност¤м.
«акон Ц це залежн≥сть, що або заф≥ксована в законодавчих документах; Ї загальноприйн¤тою
нормою дл¤ великоњ групи чи людей орган≥зац≥й (так≥ норми в Ѕ≥бл≥њ, оран≥);
одержала визнанн¤ ≥ п≥дтримку авторитетних учених (закони орган≥зац≥њ).
«аконом≥рн≥сть Ї частиною закону. „и закон законом≥рн≥сть з позиц≥й менеджменту
можна представити ¤к зв'¤зок ц≥лей керуванн¤ з засобами ≥ методами њхнього дос¤гненн¤.
“аким чином, закон маЇ механ≥зм д≥њ ≥ механ≥зм використанн¤. ћехан≥зм д≥њ пол¤гаЇ
у формуванн≥ залежност≥ вих≥дних параметр≥в в≥д вх≥дних, а механ≥зм використанн¤
- це наб≥р правил ≥ норм дл¤ реал≥зуючого механ≥зм д≥њ прац≥вника з указ≥вкою
перел≥ку його прав ≥ в≥дпов≥дальност≥.
«акони орган≥зац≥њ.
«акони орган≥зац≥њ мають у своЇму склад≥ загальне й особливе. «агальна частина
закону маЇ механ≥зм д≥њ незалежно в≥д географ≥чного розташуванн¤, крањни, сфери
д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ, а особливе Ц це та частина закону, що не зм≥нюЇ його
сут≥ ≥ в≥дбиваЇ особливост≥ орган≥зац≥њ ¤к соц≥альноњ системи. (Ќаприклад, загальний
р≥вень культури ≥ профес≥йноњ п≥дготовки).
«акони в≥д≥грають вир≥шальну роль у теор≥њ орган≥зац≥њ, у тому числ≥ утвор¤ть
теоретичний фундамент, спри¤ють переходу в≥д емп≥ричного п≥дходу до профес≥йного,
дозвол¤ють правильно оц≥нити виникаючу ситуац≥ю й анал≥зувати закордонний досв≥д.
«акони орган≥зац≥њ по важливост≥ под≥л¤ютьс¤ на 2 р≥вн≥:
основн≥ (закони синерг≥њ, самозбереженн¤, розвитку)
менш важлив≥ (≥нформативност≥-упор¤дкованост≥, Їдност≥ синтезу й анал≥зу,
композиц≥њ ≥ пропорц≥йност≥, специф≥чн≥ закони соц≥альноњ орган≥зац≥њ).
ќсновн≥ закони орган≥зац≥њ.
«акон синерг≥њ.
Ѕудь-¤ка орган≥зац≥¤ характеризуЇтьс¤ наступними елементами: продуктивн≥сть,
зац≥кавлен≥сть, науковий потенц≥ал, в≥дношенн¤ до зовн≥шнього середовища, м≥крокл≥мат
у колектив≥, кадровий потенц≥ал, техн≥чний потенц≥ал, перспективи розвитку,
≥м≥дж. ¬они визначають потенц≥ал орган≥зац≥њ, њњ здатн≥сть до д≥¤льност≥. ѕроцес
≥стотного чи посиленн¤ ослабленн¤ потенц≥алу матер≥альноњ системи називаЇтьс¤
синерг≥Їю.
«акон: ƒл¤ будь-¤коњ орган≥зац≥њ ≥снуЇ такий наб≥р елемент≥в, при ¤кому њњ
потенц≥ал завжди буде або ≥стотно б≥льше простоњ суми потенц≥ал≥в вх≥дних у
нењ елемент≥в (людей, комп'ютер≥в), або ≥стотно менше.
«адача кер≥вника пол¤гаЇ в т≥м, щоб знайти такий наб≥р елемент≥в, при ¤кому
синерг≥¤ носила б творчий характер. (ѕриклад: чи ћожна створити молоду родину,
потенц≥ал ¤коњ завжди буде в област≥ творчоњ енерг≥њ? ¬≥дпов≥дь: ƒуже важко,
тому що на вс≥ елементи необх≥дн≥ дл¤ синерг≥њ, знаход¤тьс¤ в сфер≥ керуванн¤
родини Ц питущ≥ батьки, вплив зовн≥шнього середовища.)
«аздалег≥дь спроектувати умови дос¤гненн¤ синерг≥њ досить важко. “акож важко
оц≥нити можливе зб≥льшенн¤ загального потенц≥алу орган≥зац≥њ. ¬им≥р синергетического
ефекту поки не виробл¤Їтьс¤. ќднак провод¤тьс¤ нагромадженн¤ статистичних даних
про вплив синерг≥њ, формуютьс¤ найпрост≥ш≥ модел≥ умов њњ дос¤гненн¤.
Ќазва: «акон санац≥њ ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (1351 прочитано) |