ћенеджмент > «акон санац≥њ

«вичайно ≥нформац≥ю розд≥л¤ють на 2 великих класи: об'Їктивну (упредметнену в товар≥ ( наприклад про прац≥вника Ц диплом про утворенн¤, трудова книжка)) ≥ суб'Їктивну (в≥дбитими, орган≥зованими людьми).

 атегор≥¤ Ђ≥нформац≥¤ї маЇ сенс лише тод≥, коли Ї джерело (≥нформатор) ≥ њњ одержувач (≥нформант).

≤нформац≥¤ маЇ так≥ характеристики ¤к обс¤г, в≥рог≥дн≥сть, ц≥нн≥сть, насичен≥сть ≥ в≥дкрит≥сть.

≤нформатизац≥¤ керуванн¤ вносить корективи в ≥снуюч≥ форми управл≥нськоњ прац≥ ≥ розширюЇ њхн≥й склад. ¬она спри¤Ї посиленню позитивноњ д≥њ закон≥в ≥ принцип≥в керуванн¤, у першу чергу закон≥в, властивих керуванню в ц≥лому. ƒо таких закон≥в в≥днос¤тьс¤: закон Їдност≥ систем керуванн¤, закон сп≥вв≥дносност≥ керуючоњ ≥ керованоњ систем, закон пропорц≥йност≥ виробництва ≥ керуванн¤, закон економ≥њ часу, закон економ≥њ ≥нтелектуальноњ енерг≥њ, закон переходу в≥д адм≥н≥стративних до орган≥зац≥йних метод≥в керуванн¤.

≤нформац≥йне середовище, через њњ важлив≥сть, Ї об'Їктом керуванн¤, пор¤д з персоналом, ф≥нансами ≥ т п. ≤нформац≥йне середовище керуванн¤ п≥дкор¤Їтьс¤ закону информированности-упор¤доченности.

«акон: чим б≥льшою ≥нформац≥Їю розташовуЇ орган≥зац≥¤ про внутр≥шнЇ ≥ зовн≥шнЇ середовище, тим вона маЇ велику ≥мов≥рн≥сть ст≥йкого функц≥онуванн¤ (самозбереженн¤).

Ќасл≥док: информированность прац≥вника п≥сл¤ дос¤гненн¤ нею критичного р≥вн¤ переходить у його компетентн≥сть.

“ому, кер≥вник повинний створити прац≥вникам умови дл¤ одержанн¤ ≥нформац≥њ.

Ќайважлив≥шим додатком закону информированности-упор¤доченности Ї рекламна д≥¤льн≥сть. –еклама Ц це ≥нформац≥¤ про споживч≥ властивост≥ товар≥в ≥ послуг з метою њхньоњ реал≥зац≥њ ≥ створенн¤ попиту на них.

«акон Їдност≥ анал≥зу ≥ синтезу.

—уть анал≥зу - у под≥л≥ ц≥лого на частин≥, у представленн≥ складного у вид≥ простих складових. —уть синтезу Ц у з'Їднанн≥ простих складових об'Їкта в Їдине ц≥ле. јнал≥з ≥ синтез у людському мисленн≥ сильно перепл≥таютьс¤ ≥ не можуть ≥снувати друг без друга, тому, говор¤чи про Їдн≥сть анал≥зу ≥ синтезу, ми маЇмо на уваз≥ њхню нерозривн≥сть ≥ взаЇмод≥ю в процес≥ будь-¤коњ розумовоњ д≥¤льност≥.

«акон: кожна матер≥ал система (живий орган≥зм, соц≥альна орган≥зац≥¤ й ≥н.) прагне настроњтьс¤ на найб≥льш ощадливий режим функц≥онуванн¤ в результат≥ пост≥йноњ зм≥ни своЇњ чи структури функц≥й. ÷≥ зм≥ни йдуть у наступному цикл≥:

Ўвидк≥сть ≥ результат перетворенн¤ залежать в≥д д≥апазону зм≥ни зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища.

ѕрактичний п≥дх≥д до анал≥зу ≥ синтезу орган≥зац≥й може бути реал≥зований за допомогою методу поступового наближенн¤, що включаЇ 4 р≥вн≥:

випередить анал≥з з позиц≥й стороннього спостер≥гача

проведенн¤ Ђмозковоњ атакиї на нарад≥ основних фах≥вц≥в орган≥зац≥њ

створенн¤ групи розвитку орган≥зац≥њ ≥ формуванн¤ њњ стратег≥њ розвитку

пост≥йна робота групи розвитку в рамках нового структурного п≥дрозд≥лу орган≥зац≥њ

«акон композиц≥њ ≥ пропорц≥йност≥.

” навколишньому нас св≥т≥ усе пристосовано дл¤ сп≥льного сп≥в≥снуванн¤. ”се зайве, надлишкове поступово ≥де, а недостатнЇ поступово розвиваЇтьс¤, дос¤гаючи де¤коњ тимчасовоњ р≥вноваги Ц гармон≥њ. √армон≥¤ Ц це природний еволюц≥йний процес, що в≥дбуваЇтьс¤ на вс≥х р≥вн¤х св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ: держав, галузей, орган≥зац≥й, родини ≥ нав≥ть одн≥Їњ людини. √армон≥¤ припускаЇ на¤вн≥сть сукупност≥ елемент≥в, процес≥в ≥ њхньоњ сп≥вв≥дносност≥ (пропорц≥йност≥).

«акон: кожна матер≥альна система прагне зберегти у своњй структур≥ вс≥ необх≥дн≥ елементи (композиц≥ю), що знаход¤тьс¤ в задан≥й чи сп≥вв≥дносност≥ в заданому п≥дпор¤дкуванн≥

(пропорц≥њ).

÷ей закон розгл¤даЇтьс¤ на р≥вн≥ орган≥зац≥њ ≥ на р≥вн≥ зовн≥шнього середовища, у ¤к≥й орган≥зац≥¤ Ї одним з елемент≥в.

–еал≥зац≥¤ закону в орган≥зац≥њ вимагаЇ обов'¤зкового використанн¤ набору принцип≥в.

- ѕринцип плануванн¤:  ожна орган≥зац≥¤ повинна мати обірунтований план д≥¤льност≥ ≥ розвитку.

- ѕринцип координац≥њ:  ожна орган≥зац≥¤ повинна стежити за стратег≥чними, тактичними й оперативними зм≥нами ≥ вносити в≥дпов≥дн≥ корективи в механ≥зм виконанн¤.

- ѕринцип повноти: кожна орган≥зац≥¤ повинна виконувати весь наб≥р функц≥й виробництва ≥ керуванн¤ на своњй д≥л¤нц≥ д≥¤льност≥ або самотужки, або за допомогою прит¤гнутих орган≥зац≥й.

ѕрактика використанн¤ закону складаЇтьс¤ в обірунтованому вибор≥ необх≥дних елемент≥в орган≥зац≥њ ≥ забезпеченн¤ необх≥дноњ њхньоњ пропорц≥њ.

—пециф≥чн≥ закони соц≥альноњ орган≥зац≥њ.

 ожна орган≥зац≥¤ ¤вл¤Ї собою маленьке сусп≥льство з≥ своњми населенн¤м ≥ територ≥Їю, економ≥кою ≥ ц≥л¤ми, матер≥ал ц≥нност¤ми ≥ ф≥нансами, комун≥кац≥¤ми й ≥Їрарх≥Їю. ¬она маЇ свою ≥стор≥ю, культуру, технолог≥ю ≥ персонал. ≤снують формал≥зован≥ комун≥кац≥њ ≥ неформальн≥ в≥дносини людини з ≥ншими людьми, њхнЇ сп≥вв≥дношенн¤ повинне заздалег≥дь визначатис¤ кер≥вником.

—еред елемент≥в, що впливають на формал≥зован≥ комун≥кац≥њ ≥ неформальн≥ в≥дносини можна вид≥лити загальне й особливе. «агальне у в≥дносинах людей в орган≥зац≥њ можна прогнозувати ≥ на ц≥й баз≥ створювати р≥зн≥ види нормативноњ документац≥њ. ќсобливе Ц це колорит в≥дносин, що в окремих випадках може мати вир≥шальне значенн¤ в д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ. —полученн¤ загального й особливого у в≥дносинах людей ≥стотно впливаЇ на загальне й особливе в д≥¤льност≥ самоњ соц≥альноњ орган≥зац≥њ, њњ реакц≥њ на д≥ю того чи ≥ншого закону.

¬исновок.

ѕрофес≥йне використанн¤ закон≥в орган≥зац≥њ спри¤Ї встановленню ст≥йких к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних сп≥вв≥дношень м≥ж керуючою ≥ керованою системами. ¬они складають частину управл≥нськоњ технолог≥њ орган≥зац≥њ.

—писок л≥тератури.

Ћеванков ¬.ј. “еор≥¤ орган≥зац≥њ. ќпорний конспект лекц≥й ≥ методичних рекомендац≥й до вивченн¤ курсу. Ц —пб, 2001.

—мирнов Ё.ј. ќснови теор≥њ орган≥зац≥њ. Ќавчальний пос≥бник дл¤ вуз≥в. ћ.: ёнити, 2000.

1	2	3

Ќазва: «акон санац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (1351 прочитано)