‘≥нанси > ‘≥нансовий механ≥зм

–ис. 1.«агальна модель ф≥нансового механ≥зму

¬она маЇ наступн≥ напр¤мки свого про¤ву:

за допомогою ф≥нансових ≥нструмент≥в встановлюютьс¤ певн≥ пропорц≥њ розпод≥лу доход≥в, ¤к≥ впливають на забезпечен≥сть ф≥нансовими ресурсами;

за допомогою встановленн¤ певних пропорц≥й розпод≥лу доход≥в встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дна система реал≥зац≥њ економ≥чних ≥нтерес≥в.

« другоњ половини ’’ стол≥тт¤ в економ≥чн≥й науц≥ поширюЇтьс¤ думка, що держава може впливати на економ≥ку п≥дприЇмств та крањни в ц≥лому передус≥м за допомогою ф≥нанс≥в, а саме: за допомогою ф≥нансового регулюванн¤.

¬загал≥, регулюванн¤ визначають ¤к п≥дпор¤дкуванн¤ певному правилу, ¤к вплив на обТЇкт управл≥нн¤ з метою дос¤гненн¤ стану його ст≥йкост≥ у раз≥ виникненн¤ в≥дхилень в≥д завдань, встановлених норм ≥ норматив≥в. Ќа сьогодн≥ в економ≥чн≥й л≥тератур≥ немаЇ Їдиного погл¤ду на зм≥ст ф≥нансового регулюванн¤ економ≥ки п≥дприЇмства. јле, узагальнюючи погл¤ди вчених, можна зазначити, що стосовно господарюючого субТЇкта ф≥нансове регулюванн¤ пол¤гаЇ в забезпеченн≥ ст≥йкост≥ функц≥онуванн¤ системи. ÷е д≥¤льн≥сть, спр¤мована на зм≥ну к≥льк≥сних ≥ ¤к≥сних показник≥в ф≥нансових процес≥в через механ≥зм наданн¤ або вилученн¤ ф≥нансових ресурс≥в.

‘≥нансове забезпеченн¤ та ф≥нансове регулюванн¤ проводитьс¤ за допомогою ф≥нансових ≥нструмент≥в, ¤к≥, в свою чергу, мають своњ важел≥ впливу. ≈лементи ф≥нансових ≥нструмент≥в под≥л¤ютьс¤ на:

первинного впливу, що д≥ють у процес≥ вилученн¤ частини доход≥в (податки, внески, в≥драхуванн¤);

вторинного впливу, що д≥ють шл¤хом зб≥льшенн¤ доход≥в (банк≥вськ≥ позички, бюджетн≥ субсид≥њ).

ƒ≥¤ ф≥нансових ≥нструмент≥в зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥:

загального п≥дходу, характерного дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в ф≥нансових в≥дносин (Їдиний р≥вень оподаткуванн¤, кредитуванн¤, ф≥нансуванн¤);

селективного, диференц≥йованого п≥дходу.

ѕри зд≥йсненн≥ ефективноњ ф≥нансовоњ пол≥тики п≥дприЇмства перевага надаЇтьс¤ селективному п≥дходу.

¬ажел≥ впливу на соц≥ально-економ≥чний розвиток п≥дприЇмства визначають характер д≥њ ф≥нансових ≥нструмент≥в, коригують цю д≥ю та под≥л¤ютьс¤ на:

за напр¤мом д≥њ Ц стимули, санкц≥њ;

за видами Ц норми й нормативи;

за методолог≥чними засадами Ц умови ≥ принципи формуванн¤ доход≥в, нагромаджень ≥ фонд≥в; умови ≥ принципи ф≥нансуванн¤ ≥ кредитуванн¤.

ћетодолог≥чн≥ засади визначенн¤, класиф≥кац≥њ, визнанн¤ та оц≥нки ф≥нансових ≥нструмент≥в на п≥дприЇмств≥ встановлен≥ ѕоложенн¤м (стандартом) бухгалтерського обл≥ку 13 У‘≥нансов≥ ≥нструментиФ.

¬ сучасних умовах визнаЇтьс¤, що серед складових ф≥нансового механ≥зму найефективн≥шими Ї ф≥нансов≥ важел≥, ¤к≥ привод¤тьс¤ в д≥ю через в≥дпов≥дн≥ ф≥нансов≥ методи. ќкр≥м того, ф≥нансовий механ≥зм маЇ в≥дпов≥дне правове, нормативне, ≥нформац≥йне та орган≥зац≥йне забезпеченн¤.

¬ теор≥њ ф≥нанс≥в система ф≥нансових ≥ндикатор≥в включаЇ:

ф≥нансов≥ категор≥њ;

ф≥нансов≥ показники;

ф≥нансов≥ коеф≥ц≥Їнти.

«астосовуванн¤ ф≥нансових категор≥й ¤к ф≥нансових ≥ндикатор≥в не Ї доц≥льним, тому що вони в≥дображають лише наукову абстракц≥ю реальних економ≥чних в≥дносин, тобто чисто теоретичн≥ пон¤тт¤ ≥ не можуть використовуватись ¤к ≥нформац≥йна база. ‘≥нансов≥ показники п≥дприЇмства характеризують к≥льк≥сну сторону ф≥нансових в≥дносин ≥ показують обс¤ги ф≥нансових операц≥й, що дозвол¤Ї оц≥нити масштаби ф≥нансовоњ д≥¤льност≥. ‘≥нансов≥ коеф≥ц≥Їнти це в≥дносн≥ ф≥нансов≥ показники, ¤к≥ виконують оц≥нюючу функц≥ю, тобто дають можлив≥сть оц≥нювати ф≥нансову д≥¤льност≥. —аме вони можуть виступати у рол≥ ф≥нансових ≥ндикатор≥в, ¤кщо при њх визначенн≥ виконуютьс¤ вимоги повноти, достов≥рност≥ та своЇчасност≥.

ќтже, по-перше, ф≥нансовий механ≥зм це складна система, ¤ка дозвол¤Ї управл¤ти ф≥нансовою д≥¤льн≥стю. ѕо-друге, це механ≥зм, ¤кий дозвол¤Ї розвТ¤зувати практично вс≥ проблеми, але сл≥д враховувати, що роль ф≥нанс≥в у в≥дносинах розпод≥лу вторинна ≥ основне регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ у сфер≥ виробництва.

2. ќснови орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств.
ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки зумовлюЇ посиленн¤ рол≥ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств у систем≥ господарюванн¤.  онкурентоспроможн≥сть та платоспроможн≥сть п≥дприЇмств визначаютьс¤ рац≥ональною орган≥зац≥Їю ф≥нанс≥в. ќрган≥зац≥¤ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства маЇ бути побудована так, щоб це спри¤ло п≥двищенню ефективност≥ виробництва. ‘ункц≥онуванн¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств зд≥йснюЇтьс¤ не автоматично, а з допомогою ц≥леспр¤мованоњ њх орган≥зац≥њ. ѕ≥д орган≥зац≥Їю ф≥нанс≥в п≥дприЇмств розум≥ють форми, методи, способи формуванн¤ та використанн¤ ресурс≥в, контроль за њх кругооборотом дл¤ дос¤гненн¤ економ≥чних ц≥лей зг≥дно з чинними законодавчими актами.
¬ основу орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств покладено комерц≥йний розрахунок. «а ринковоњ економ≥ки господарський механ≥зм саморозвитку базуЇтьс¤ на таких основних принципах: саморегулюванн¤, самоокупн≥сть та самоф≥нансуванн¤. ÷им принципам в≥дпов≥даЇ комерц≥йний розрахунок, тобто метод веденн¤ господарюванн¤, що пол¤гаЇ в пост≥йному пор≥внюванн≥ (у грошовому вираженн≥) витрат та результат≥в д≥¤льност≥. …ого метою Ї одержанн¤ максимального прибутку за м≥н≥мальних витрат кап≥талу та м≥н≥мально можливого ризику. ѕитанн¤ про те, що виробл¤ти, ¤к виробл¤ти, дл¤ кого виробл¤ти, за ринкових умов дл¤ п≥дприЇмств визначаЇтьс¤ основним ор≥Їнтиром - прибутком.
 омерц≥йний розрахунок справл¤Ї значний вплив на орган≥зац≥ю ф≥нанс≥в п≥дприЇмств. ¬≥н передбачаЇ, що ф≥нансов≥ в≥дносини п≥дприЇмств регламентуютьс¤ державою в основному економ≥чними методами - з допомогою важел≥в в≥дпов≥дноњ податковоњ, амортизац≥йноњ, валютноњ, протекц≥он≥стськоњ пол≥тики. «битки (в т≥м числ≥ втрачена вигода), що њх зазнало п≥дприЇмство внасл≥док виконанн¤ вказ≥вок державних орган≥в та посадових ос≥б, ¤к≥ суперечать чинному законодавству, повинн≥ бути в≥дшкодован≥ в≥дпов≥дними органами.
—уб'Їкт господарюванн¤ маЇ справжню ф≥нансову незалежн≥сть, тобто право самост≥йно вир≥шувати, що ≥ ¤к виробити, кому реал≥зувати продукц≥ю, ¤к розпод≥лити виручку в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, ¤к розпор¤дитис¤ прибутком, ¤к≥ ф≥нансов≥ ресурси формувати та ¤к њх використовувати. ѕовна самост≥йн≥сть п≥дприЇмств не означаЇ, однак, в≥дсутност≥ будь-¤ких правил њхньоњ повед≥нки. ÷≥ правила розроблено та законодавче закр≥плено у в≥дпов≥дних нормативних актах. ясна р≥ч, що п≥дприЇмства можуть приймати р≥шенн¤ самост≥йно т≥льки в рамках чинних закон≥в.
—уб'Їкти ф≥нансових в≥дносин несуть реальну економ≥чну в≥дпов≥дальн≥сть за результати д≥¤льност≥ та своЇчасне виконанн¤ своњх зобов'¤зань перед постачальниками, споживачами, державою, банками. «а своњми зобов'¤занн¤ми п≥дприЇмство в≥дпов≥даЇ власним майном ≥ доходами. «а невиконанн¤ зобов'¤зань п≥дприЇмством до нього застосовуЇтьс¤ система ф≥нансових санкц≥й. —правд≥ самост≥йне п≥дприЇмство покриваЇ своњ втрати та збитки за рахунок ф≥нансових резерв≥в, системи страхуванн¤ та за рахунок власного прибутку. ¬оно зобов'¤зане компенсувати збитки, завдан≥ нерац≥ональним використанн¤м земл≥ та ≥нших природних ресурс≥в, забрудненн¤м навколишнього середовища, порушенн¤м безпеки виробництва. ƒжерелом формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств Ї реально зароблен≥ доходи в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ та в≥д ф≥нансових ≥нвестиц≥й. ≈коном≥чна в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмства наст≥льки велика, що його можуть оголосити банкрутом у раз≥ завеликих збитк≥в та неспроможност≥ виконати зобов'¤занн¤ перед кредиторами.
” п≥дприЇмств формуютьс¤ партнерськ≥ взаЇмов≥дносини з банками та страховими компан≥¤ми. ѕ≥дприЇмства й банки Ї р≥вноправними партнерами, ¤к≥ орган≥зовують ф≥нансов≥ взаЇмов≥дносини з метою одержанн¤ прибутку. Ѕанки не надають п≥дприЇмствам безкоштовних та безстрокових кредит≥в. ѕ≥дприЇмства, у свою чергу, за збер≥ганн¤ грошових кошт≥в на банк≥вських рахунках одержують певн≥ в≥дсотки. —трахов≥ компан≥њ страхують численн≥ ризики, пов'¤зан≥ з п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю суб'Їкт≥в господарюванн¤, створюючи певн≥ гарант≥њ стаб≥льност≥ виробничоњ д≥¤льност≥. ” п≥дприЇмств формуютьс¤ взаЇмов≥дносини з бюджетом та державними ц≥льовими фондами, створеними дл¤ п≥дтриманн¤ комерц≥йних засад в орган≥зац≥њ п≥дприЇмництва. ƒержава встановлюЇ податков≥ платеж≥, обов'¤зков≥ збори та внески на такому р≥вн≥, щоб не п≥д≥рвати за≥нтересованост≥ п≥дприЇмств у розвитку виробництва та п≥двищенн≥ його ефективност≥. Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ вид≥л¤ютьс¤ п≥дприЇмствам у вигл¤д≥ ц≥льових субсид≥й та субвенц≥й, що виключаЇ можлив≥сть паразитуванн¤ за рахунок державних кошт≥в.ѕерех≥дний до ринковоњ економ≥ки пер≥од характеризуЇтьс¤ багатоукладн≥стю господарюванн¤. “ут репрезентовано вс≥ форми власност≥: державну, комунальну, колективну, приватну. ÷е зумовило по¤ву р≥зних орган≥зац≥йно-правових форм господарюванн¤.–инкова економ≥ка зовс≥м не виключаЇ присутност≥ пор¤д з ≥ншими ≥ державноњ власност≥. ƒо державного сектора належать т≥ установи та орган≥зац≥њ, ¤к≥ повн≥стю або частково ф≥нансуютьс¤ з державного бюджету. —творюютьс¤ також п≥дприЇмства з≥ зм≥шаною формою власност≥, що в них держава Ї основним держателем корпоративних прав, - електроенергетика, вуг≥льна промислов≥сть, машинобудуванн¤ та р¤д ≥нших. ƒержавна власн≥сть, проте, не зменшуЇ н≥ самост≥йност≥, н≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ суб'Їкт≥в господарюванн¤. Ќа орган≥зац≥ю ф≥нанс≥в впливають орган≥зац≥йно-правов≥ форми господарюванн¤, сфера та характер д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ÷е про¤вл¤Їтьс¤ в процес≥ формуванн¤ кап≥талу (статутного фонду), розпод≥лу прибутку, утворенн¤ грошових фонд≥в, внутр≥шньов≥домчого розпод≥лу засоб≥в, у взаЇмов≥дносинах з бюджетом тощо. ” ринков≥й економ≥ц≥ основною формою господарюванн¤ Ї акц≥онерне товариство. –озр≥зн¤ють акц≥онерн≥ товариства закритого та в≥дкритого тип≥в. јкц≥онерне товариство закритого типу засновуЇ обмежена к≥льк≥сть акц≥онер≥в. ѕри цьому будь-¤кий член товариства не може продати свого паю без згоди ≥нших акц≥онер≥в, ¤к≥ мають переважне право на придбанн¤ цього паю. јкц≥онерне товариство в≥дкритого типу ор≥Їнтовано на б≥льшу к≥льк≥сть акц≥онер≥в через встановленн¤ в≥дкритоњ передплати на акц≥њ. ѕри цьому акц≥онер маЇ право на власний розсуд продавати, дарувати чи заставл¤ти своњ акц≥њ. јкц≥онерне товариство орган≥зуЇтьс¤ на добров≥льних засадах ф≥зичними та юридичними особами. ” статутний фонд вони можуть вносити не т≥льки в≥дпов≥дн≥ кошти (у т≥м числ≥ в ≥ноземн≥й валют≥), а й робити внески у вигл¤д≥ нерухомост≥, обладнанн¤, ≥нтелектуальноњ власност≥, ≥нших основних фонд≥в. «аконом ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" передбачено можлив≥сть реЇстрац≥њ р≥зних вид≥в товариств. ќсобливо поширеним Ї товариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.  ожен ≥з учасник≥в такого товариства вносить визначений пай у статутний фонд ≥ зг≥дно з ним одержуЇ частку в доходах та майн≥ товариства. Ќадал≥ в≥дпов≥дальн≥сть учасника товариства обмежуЇтьс¤ його паЇм або внеском. „лени товариства за зобов'¤занн¤ми товариства не в≥дпов≥дають. “овариство в≥дпов≥даЇ за своњми боргами т≥льки тим майном, ¤ке Ї в його актив≥. ћайно формуЇтьс¤ за рахунок внеск≥в учасник≥в, доход≥в, одержаних в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та ≥нших законних джерел. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї юридичною особою, маЇ св≥й статут. ” статут≥ визначено пор¤док розпод≥лу прибутку й ту його частку, ¤ку розпод≥л¤ють м≥ж членами в≥дпов≥дно до њхн≥х внеск≥в. “овариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю створюютьс¤ у форм≥ кооператив≥в, колективних та орендних п≥дприЇмств. ’арактерним дл¤ них Ї те, що власн≥сть товариства - це сп≥льна власн≥сть ус≥х його учасник≥в. ќрган≥зац≥¤ товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї одн≥Їю з найпоширен≥ших форм проведенн¤ приватизац≥њ, що даЇ змогу створити значну к≥льк≥сть невеликих п≥дприЇмств з небагатьма учасниками, причому не вдаючис¤ до акц≥онуванн¤.
ќрган≥зац≥¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств в≥дбиваЇ галузев≥ особливост≥, специф≥ку виробництва, р≥вень його техн≥чного забезпеченн¤ та р≥вень технолог≥чних процес≥в, склад ≥ структуру виробничих витрат, вплив природно-кл≥матичних фактор≥в на виробництво. “ак, наприклад, у с≥льськогосподарському виробництв≥, г≥рничодобувн≥й промисловост≥, кап≥тальному буд≥вництв≥ д≥¤ природних та кл≥матичних фактор≥в зумовлюЇ особливост≥ розпод≥лу прибутку, необх≥дн≥сть формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ протид≥њ ризику, забезпеченн¤ страхового захисту засоб≥в виробництва та результат≥в прац≥.

1	2	3	4

Ќазва: ‘≥нансовий механ≥зм
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (5985 прочитано)