Правознавство > Кредитування у підприємницькій діяльності

Кредитування у підприємницькій діяльності

План:

План:

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Поняття кредитування і кредитних правовідносин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4- 8

Види і форми кредитів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9-12

Кредитний договір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13-14

4.1. Договір застави. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15-16

4.2. Договір поруки або гарантії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

4.3. Договір страхування фінансових ризиків. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .16-18

Забезпечення виконання кредитних зобов'язань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .19-21

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Список літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Вступ

Питання кредитування у підприємницькій діяльності є складним та цікавим тим, що розкриває однин з найважливіших методів самої підприємницької діяльності, без якої неможливо існування ринкової економіки в цілому. Актуальність даного питання, в становлення української економіки, підтверджується підвищенням рівня кредитування як в якісному, так і в кількісному порядку, позитивний вплив кредитування по-перше на внутрішньому ринку та для фізичних осіб.

Метою мого дослідження є:

Розкриття поняття кредитування і кредитних правовідносин;

Виявлення та розгляд видів і форм кредитів;

Аналіз сутності кредитного договору та вивчення його видів;

Розглянути методи забезпечення кредитних зобов'язань;

Зробити висновки досліджень

Об’єктом дослідження є кредитування у підприємницькій діяльності

При підготовці до виконання роботи була використана література як методичного, так довідкового на наукового характеру, також були застосовані періодичні видання та законодавчі акти. Велике значення при підготовці мали роботи Пантелеєва В. та Халяви С., Поповича В.М та Степаненко А.И.

В даній роботі розглядаються чотири великих питання відповідно поставленій мети дослідження. Так, в першому питанні розглядається поняття кредитування і кредитних правовідносин, також теорія кредиту та його функції, кетогорії: кредитна лінія, кредитор, позичальник та ін. В другому розділі вивчаються види та форми кредиту. В третьому – сутність кредитного договору та його види. В четвертому питанні – методи забезпечення кредитних забов’язань.

2. Поняття кредитування і кредитних правовідносин

Категорія “кредит” як в теоретичному, так і практичному аспекті явище без сумніву цікаве. Слово “кредит” походить від латинського “сreditum”, що означає “позика”, “борг”. Деякі лінгвісти пов'язують його із “credos”, тобто “вірю”. Отже, категорія кредиту так чи інакше розглядається економічною наукою, як відносини про надання позики однією особою іншій, що засновані на довірі та передбачають повернення наданої вартості у певний строк з сплатою ціни за користування. Таким чином, можна говорити, що кредитним відносинам притаманні такі базові ознаки:

Феномен кредитування означає передачу вартості однією особою іншій у тимчасове користування на умовах повернення та платності;

Економічною основою кредиту є тимчасово вільна від обігу мобілізована вартість, що здатна до відчуження та формування позичкового капіталу;

Кредитні відносини передбачають наявність довіри, тобто передбачають вільний рух інформації між позичальником і кредитором.

Таким чином, кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу передачі тимчасово вільних коштів на умовах їх повернення та сплати ціни за користування. Кредит є однією з основних форм руху позичкового капіталу.

Тривалий час кредит розглядався як мінова операція, розділена у часі, заснована на довірі кредитора до позичальника. Згодом було сконцентровано увагу на досліджені механізму зв'язку кредиту з економічним середовищем. Проте справді наукового підходу до вивчення категорії кредит та його ролі в процесі відтворення це явище отримало 18-19 ст.ст., що пов'язують з виникненням так званої натуралістичної теорії кредиту, засновниками якої виступили класики наукової економічної думки: А.Сміт, Д.Рікардо, А.Тюрго, Дж. Міль.

Суть натуралістичної теорії кредиту можна охарактеризувати такими положеннями:

Об'єктом кредиту є тимчасово вільний капітал у вигляді натуральних речових благ, які можуть бути позичені одним економічним агентом іншому;

Кредит – форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві;

Позичковий капітал є реальним капіталом;

Банки виступають лише як посередники в кредиті, спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх як позику;

Пасивні операції є первинними порівняно з активними.

Заслугою натуралістичної теорії було те, що її представники не просто визнавали зв'язок кредиту з процесами виробництва, а виходили з первинності виробництва і вторинності кредиту; вони переконливо доводили, що кредит сам по собі не може створювати додаткової вартості, що остання виникає лише в процесі виробництва. Проте натуралістичному підходу був властивий ряд помилок, пов'язаних із тим, що його представники не спромоглися до кінця провести межу між позичковим і реальним капіталом.

По мірі зростання ролі кредиту та банків у процесі суспільного відтворення, заміни реальних грошей кредитними засобами обігу, використання кредиту і банків у цілях державного регулювання економіки виникають нові погляди щодо суті та ролі кредиту у процесі розширеного відтворення. Цей період характеризується появою та розвитком так званої капіталотворчої теорії кредиту, найбільш яскравими представниками якої виступили: Дж.Ло, Г.Маклеод, Й.Шумпетер, А.Ган, Дж. Кейнс, М.Фрідмен.

Суть капіталотворчої теорії кредиту можна окреслити такими основними положеннями:

Кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, а тому, розширення кредиту означає нагромадження капіталу;

Банки відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні кредитних відносин;

Активні операції банків є первинними щодо пасивних.

У юридичній літературі під кредитними правовідносинами розуміють всі кредитні відносини, що виникають при наданні (передачі, використанні і поверненні) грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах повернення.
Стаття 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Найповніше суть категорії кредит проявляється у функціях, що він виконує. Сучасні економісти відзначають три його основні функції: перерозподільну, емісійну та контрольну.

Перерозподільча функція кредиту полягає у перерозподілі за допомогою кредиту грошових капіталів між різними суб`єктами народного господарства на засадах повернення та платності. Ця функція проявляється як в процесі мобілізації тимчасово вільних грошових коштів суб`єктів господарювання, так і в процесі їх розміщення на ринку позичкового капіталу. Таким чином, за допомогою цієї функції відбувається своєрідне зосередження позичкового капіталу у найпріоритетніших сферах економічної діяльності.

1	2	3	4	5	6

Назва: Кредитування у підприємницькій діяльності
Дата публікації: 2006-03-13 (2826 прочитано)