Правознавство > Кредитування у підприємницькій діяльності

Для укладення додаткової угоди необхідно направити позичальнику письмову пропозицію щодо зміни умов кредитного договору або отримати таку пропозицію від позичальника. Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов кредитного договору оформлюються у тому ж порядку, в якому оформлений сам договір, тобто письмово - додатковою угодою сторін.

Додаткова угода до кредитного договору може укладатися в період його дії.

З метою безпомилкового укладення додаткової до кредитного договору необхідно точно вказати реквізити кредитного договору, умови якого змінюються (номер договору, назва договору, дата укладання, сторони договору, сума договору).

4.1. Договір застави.

При оформленні договору застави необхідно:

- забезпечити наявність в договорі застави детального посилання на кредитний договір, який забезпечується заставою, тобто вказати дату та номер кредитного договору, сторони кредитного договору, суму кредиту (ліміт кредитної лінії);

- вказати в договорі застави, що цим договором забезпечується не тільки повернення кредиту, а й сплата відсотків за користування ним, а також сплата штрафних санкцій у розмірах та випадках, передбачених кредитним договором та договором застави;

- отримати погодження (дозвіл) відповідних органів на укладення договору застави у випадках, передбачених ст. 11 Закону України “Про заставу”, а саме:

при заставі цілісного майнового комплексу державного підприємства, його структурних підрозділів, будівель і споруд необхідно отримати дозвіл органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном. Таким органом, як правило, виступає відповідне міністерство чи державний комітет.

відкрите акціонерне товариство, створене в процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності, здійснює заставу належного йому майна за погодженням із засновником цього товариства.

з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації.

- нотаріально посвідчити договір застави нерухомого майна, транспортних засобів чи космічних об’єктів. Відсутність нотаріального посвідчення призведе до визнання недійсними таких договорів застави;

- уникати прийняття майна та майнових прав заставодавця у заставу при наявності заборгованості заставодавця перед бюджетом на момент надання кредиту. В окремих випадках, договір застави може бути оформлено тільки за наявності письмового дозволу органу державної податкової служби на передачу конкретно визначених в дозволі майна (майнових прав) у заставу банку під конкретний кредит та на їх можливу подальшу реалізацію з направленням коштів від реалізації на погашення заборгованості за кредитним договором переважно перед іншими кредиторами.

Невід’ємною частиною договору застави повинен бути опис майна, що передається у заставу, який підписується представниками сторін і скріпляється печатками банку та заставодавця.

В описі вказується:

- повне найменування майна;

- кількість одиниць та їх вартість;

- характеристика предмету застави: марка, модель, заводський номер, державний стандарт та технічні умови (при їх наявності), рік випуску, строк експлуатації, процент зношення, тощо;

- балансова та оціночна вартість;

- місце та умови зберігання.

Такий опис робиться незалежно від визначення зазначеної інформації в договорі застави.

В договорі застави обов’язково передбачається можливість переоцінки заставленого майна в зв’язку із змінами кон’юнктури ринку.

При укладенні договору застави майнових прав по депозитному договору необхідно передбачати наступне:

- заставодавець до моменту повного виконання зобов¢язань по кредитному договору не має права вимагати дострокового повернення депозиту (у відповідності до ст. 17 Закону України “Про заставу”);

- право банку без окремого дозволу заставодавця списувати кошти з депозитного рахунку на погашення заборгованості по кредитному договору.

4.2. Договір поруки або гарантії.

При укладенні договору поруки або гарантії з метою забезпечення виконання обов’язків позичальника за кредитним договором, треба враховувати наступне:

- договори поруки і гарантії укладаються в простій письмовій формі;

- в договорах робиться детальне посилання на кредитний договір, виконання обов’язків по якому забезпечується порукою чи гарантією;

- якщо законом або договором поруки не встановлено інше, позичальник та поручитель виступають як солідарні боржники;

- гарант несе субсидіарну відповідальність і відповідає тільки у разі неможливості позичальника погасити кредит та сплатити відсотки;

- враховуючи, що Законом України “Про підприємства” державним підприємствам заборонено виступати гарантами, необхідно уникати укладення як договорів гарантії, так і договорів поруки, де гарантами чи поручителями виступають державні підприємства, оскільки порука і гарантія мають однакову правову природу.

4.3. Договір страхування фінансових ризиків.

При укладанні та виконанні договору страхування фінансових ризиків треба враховувати наступне:

- перед укладенням договору страхування фінансових ризиків

необхідно ознайомитися з правилами страхування, які затверджуються кожною страховою компанією індивідуально. Необхідно також перевірити наявність у страхової компанії ліцензії на право здійснення страхування фінансових ризиків, що надається Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю;

- договір страхування укладається в простій письмовій формі;

- в договорах робиться детальне посилання на кредитний договір, виконання обов’язків по якому забезпечується страхуванням;

- при забезпеченні кредиту страхуванням, кошти в рахунок кредиту можуть бути видані тільки після набрання договором страхування чинності. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу.

Необхідно звертати увагу на умови договорів страхування, які визначають підставу для відмови у виплаті страхового відшкодування. Наприклад, такою підставою може бути несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин .

Всі договори реєструються в єдиній по установі банку книзі реєстрації договорів. Відомості, які необхідно занести до книги реєстрації - номер договору, дата укладення, найменування позичальника, процентна ставка, дата погашення кредиту, пізніше вноситься номер позичкового рахунку.

Після реєстрації договору кредитний працівник:

- перевіряє оформлену позичальником карту клієнта (додаток № 7);

- вводить до бази даних інформацію, необхідну для відкриття позичкового рахунку на підставі даних анкети контрагента;

- оформлює за встановленою формою типові розпорядження бухгалтерії в двох екземплярах щодо надання кредиту та щодо оприбуткування застави на позабалансовий рахунок;

- передає перші екземпляри цих розпоряджень головному бухгалтеру разом з оригіналом кредитної угоди та угоди по забезпеченню кредиту, другий екземпляр розпоряджень залишає для кредитної справи.

Номер позичкового рахунку позичальника разом з реєстраційним номером кредитного договору кредитний працівник проставляє в усіх необхідних документах, де ці реквізити передбачені .

Кредитний працівник заводить кредитну справу окремо на кожного позичальника. Всі документи в кредитній справі нумеруються по аркушах.

Перелік документів, які повинні знаходитися в кредитній справі позичальника:

1	2	3	4	5	6

Назва: Кредитування у підприємницькій діяльності
Дата публікації: 2006-03-13 (2826 прочитано)