ѕравознавство > ѕ≥дсудн≥сть крим≥нальних справ в крим≥нальному процес≥

ѕ≥дсудн≥сть крим≥нальних справ в крим≥нальному процес≥

ѕлан:

ѕлан:

¬ступ

–озд≥л 1. ѕон¤тт¤ п≥дсудност≥;

1.1.¬иди п≥дсудност≥;

1.2.ѕринципи п≥дсудност≥;

–озд≥л 2. «агальн≥ положенн¤ п≥дсудност≥ за њњ видами;

2.1.–одова (предметна) п≥дсудн≥сть;

2.2. —пец≥альна (персональна) п≥дсудн≥сть;

2.3. “еритор≥альна (м≥сцева) п≥дсудн≥сть;

2.4. ѕ≥дсудн≥сть за звТ¤зком справ;

2.5.јльтернативна п≥дсудн≥сть;

–озд≥л 3. ѕередача справи за п≥дсудн≥стю;

–озд≥л 4. ѕроцесуальний пор¤док попереднього розгл¤ду справи суддею;

¬исновок

¬икористана л≥тература

¬ступ

 рим≥нальний процес - це врегульована нормами крим≥нально-процесуального права д≥¤льн≥сть орган≥в д≥знанн¤, сл≥дчого, прокурора, судд≥ ≥ суду по розкриттю злочин≥в, викриттю й покаранню винних та недопущенню покаранн¤ невинних, а також система правов≥дносин, що виникають у переб≥гу ц≥Їњ д≥¤льност≥, вказаних орган≥в один з одним, а також з громад¤нами, посадовими особами, установами, п≥дприЇмствами, громадськими обТЇднанн¤ми й трудовими колективами, ¤к≥ залучаютьс¤ до сфери крим≥нально-процесуальноњ д≥¤льност≥.

 рим≥нально-процесуальна д≥¤льн≥сть за своњм зм≥стом ¤вл¤Ї собою систему передбачених законом процесуальних д≥й ≥ р≥шень орган≥в попереднього розсл≥дуванн¤, прокурора, судд≥, суду та ≥нших субТЇкт≥в крим≥нального процесу. ÷≥ процесуальн≥ д≥њ ≥ р≥шенн¤ породжують процесуальн≥ правов≥дносини або виступають њх насл≥дком. ѕроцесуальн≥ правов≥дносини можна розгл¤дати ¤к правову форму крим≥нально-процесуальноњ д≥¤льност≥.

 рим≥нальний процес ¤к вид державноњ д≥¤льност≥, галузь права, ¤к наука ≥ навчальна дисципл≥на т≥сно повТ¤заний ≥ взаЇмод≥Ї з ≥ншими галуз¤ми права, видами державноњ д≥¤льност≥, науками й навчальними дисципл≥нами. ¬  онституц≥њ ”крањни закр≥плено б≥льш≥сть принцип≥в крим≥нального процесу, основн≥ права й свободи громад¤н, судова система.

” крим≥нально-процесуальному прав≥ ц≥ принципи в≥дтворюютьс¤ й конкретизуютьс¤, закр≥плюЇтьс¤ система процесуальних гарант≥й њ зд≥йсненн¤, охорони прав ≥ свобод громад¤н.  онституц≥¤ ”крањни маЇ найвищу юридичну силу.

ѕринципи (засади) крим≥нального процесу - це закр≥плен≥ в закон≥ пан≥вн≥ в держав≥ пол≥тичн≥ ≥ правов≥ ≥дењ щодо завдань ≥ способу зд≥йсненн¤ судочинства в крим≥нальних справах, ¤к≥ визначають спр¤мован≥сть ≥ побудову крим≥нального процесу в ц≥лому т¤гне за собою скасуванн¤ вироку та ≥нших р≥шень справ≥.

≈лементами крим≥нально-процесуальних правов≥дносин Ї:

а) њх субТЇкти - вс≥ учасники крим≥нально-процесуальноњ д≥¤льност≥;

б) обТЇкт - повед≥нка субТЇкт≥в крим≥нального процесу;

в) процесуальн≥ права ≥ процесуальн≥ обовТ¤зки субТЇкт≥в крим≥нально-процесуальноњ д≥¤льност≥.

ќсновними завданн¤ми крим≥нального процесу Ї:

- охорона прав та законних ≥нтерес≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, ¤к≥ беруть у ньому участь;

- швидке й повне розкритт¤ злочин≥в;

- викритт¤ винних;

- забезпеченн¤ правильного застосуванн¤ закону, з тим щоб кожний, хто вчинив злочин, був прит¤гнутий до в≥дпов≥дальност≥ ≥ жоден невинний не був покараний (ст. 2  рим≥нально-процесуального кодексу ”крањни).

 рим≥нальне судочинство - це д≥¤льн≥сть орган≥в д≥знанн¤, сл≥дчого, прокурора, судд≥ й суду з порушенн¤, розсл≥дуванн¤ ≥ судового розгл¤ду крим≥нальних справ, а також ≥з вир≥шенн¤ суддею питань, пов'¤заних ≥з виконанн¤м вироку.
«авданн¤ми крим≥нального судочинства Ї охорона прав ≥ законних ≥нтерес≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, ¤к≥ беруть у ньому участь, а також швидке й повне розкритт¤ злочин≥в, викритт¤ винних ≥ забезпеченн¤ правильного застосуванн¤ «акону, щоб кожного, хто вчинив злочин, було прит¤гнуто до в≥дпов≥дальност≥, а жодного невинного не було покарано.

ѕравосудд¤ в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ виключно судами. ƒелегуванн¤ функц≥й суд≥в, а також привласненн¤ цих функц≥й ≥ншими органами чи посадовими особами не допускаЇтьс¤. ќсоби, ¤к≥ незаконно вз¤ли на себе виконанн¤ функц≥й суду, несуть передбачену законом в≥дпов≥дальн≥сть. Ќарод безпосередньо бере участь у зд≥йсненн≥ правосудд¤ через народних зас≥дател≥в ≥ прис¤жних, участь ¤ких у зд≥йсненн≥ правосудд¤ Ї њхн≥м громад¤нським обов'¤зком[1]. јле ¤кий конкретно суд повинен розгл¤дати ту чи ≥ншу крим≥нальну справу, залежить в≥д ≥нституту п≥дсудност≥. “ому виникаЇ необх≥дн≥сть розмежувати повноваженн¤ р≥зних ланок судовоњ системи, а також окремих суд≥в кожноњ ланки щодо зд≥йсненн¤ правосудд¤ в конкретних крим≥нальних справах. “аке розмежуванн¤ проводитьс¤ за допомогою правил про п≥дсудн≥сть. ” науц≥ та практиц≥ крим≥нального процесу п≥д п≥дсудн≥стю розум≥ють сукупн≥сть юридичних ознак (властивостей) крим≥нальноњ справи, на основ≥ ¤ких крим≥нально-процесуальний закон визначаЇ суд, що маЇ право ≥ зобов'¤заний розгл¤нути њњ ≥ вир≥шити по сут≥ пред'¤вленого обвинуваченн¤[2].

¬изначити п≥дсудн≥сть означаЇ встановити суд, ¤кий зг≥дно ≥з законом повинен зд≥йснювати правосудд¤ при попередньому розгл¤д≥ крим≥нальноњ справи суддею, а також провадженн¤ в суд≥ першоњ ≥нстанц≥њ ≥ в подальших стад≥¤х, ¤кщо виникаЇ така необх≥дн≥сть.

ѕравила про п≥дсудн≥сть мають велике практичне значенн¤. „≥тке, юридично обірунтоване розмежуванн¤ повноважень кожноњ ланки судовоњ системи, а також однойменних суд≥в одн≥Їњ ланки щодо розгл¤ду ≥ вир≥шенн¤ крим≥нальних справ забезпечуЇ правильн≥сть функц≥онуванн¤ вс≥Їњ судовоњ системи, зд≥йсненн¤ покладених на нењ завдань, Ї одн≥Їю з правових гарант≥й справедливого правосудд¤. ƒодержанн¤ правил про п≥дсудн≥сть спри¤Ї швидкому, всеб≥чному ≥ повному розгл¤ду крим≥нальноњ справи з урахуванн¤м њњ конкретних особливостей та з найменшими затратами державних кошт≥в, зд≥йсненню принципу р≥вност≥ вс≥х громад¤н перед законом ≥ судом, п≥двищуЇ виховне значенн¤ правосудд¤, забезпечуЇ реал≥зац≥ю права обвинуваченого на компетентний суд.

«г≥дно ≥з «аконом ”крањни Ђѕро судоустр≥й ”крањниї в≥д 7 лютого 2002 р. вс≥м суб'Їктам правов≥дносин гарантуЇтьс¤ захист њхн≥х прав, свобод ≥ законних ≥нтерес≥в незалежним ≥ неупередженим судом, утвореним в≥дпов≥дно до закону. Ќ≥хто не може бути позбавлений права на розгл¤д його справи у суд≥, до п≥дсудност≥ ¤кого вона в≥днесена процесуальним законом. ”годи про в≥дмову в зверненн≥ за захистом до суду Ї нед≥йсними.

Ќ≥хто не може бути позбавлений права на участь у розгл¤д≥ своЇњ справи у визначеному процесуальним законом пор¤дку в суд≥ будь-¤кого р≥вн¤. ≤ноземц≥, особи без громад¤нства та ≥ноземн≥ юридичн≥ особи користуютьс¤ в ”крањн≥ правом на судовий захист нар≥вн≥ з громад¤нами та юридичними особами ”крањни.

–озд≥л 1.

ѕ≥дсудн≥сть Ц це сукупн≥сть встановлених ознак крим≥нальних справ , в≥дпов≥дно до ¤ких встановлюЇтьс¤ конкретний судовий орган, компетентний проваджувати ¤к суд першоњ ≥нстанц≥њ судовий розгл¤д крим≥нальноњ справи по сут≥ предТ¤вленого обвинуваченн¤ ≥ винести вирок[3].

¬изначити п≥дсудн≥сть означаЇ зТ¤сувати , ¤кий саме суд маЇ розгл¤нути конкретну справу.

ƒотриманн¤ правил п≥дсудност≥ спри¤Ї реал≥зац≥њ принципу доступу до правосудд¤, права обвинуваченого предстати перед судом без зайвоњ затримки, на швидкий ≥ всеб≥чний розгл¤д справи квал≥ф≥коаним компетентним судом.

ѕ≥дсудн≥сть Ї розмежуванн¤м компетенц≥њ м≥ж окремими ланками судовоњ системи ≥ м≥ж судами одн≥Їњ ланки щодо розгл¤ду ≥ вир≥шенн¤ п≥дв≥домчих њм крим≥нальних справ.

ѕ≥дв≥домч≥ судов≥ крим≥нальн≥ справи вир≥шуютьс¤ ¬ерховним —удом ”крањни, ¬ерховним —удом јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласними,  ињвським та —евастопольським м≥ськими, м≥жоблас≠ними, м≥жрайонними (окружними), районними (м≥ськими) судами, в≥йськовими судами рег≥он≥в, ¬≥йськове-ћорських —ил ≥ гарн≥зон≥в. ”с≥ вони становл¤ть судову систему загальних суд≥в ”крањни (ст. 20 «акону Ђѕро судоустр≥йї), реал≥зують судову владу, зд≥йснюють правосудд¤ в крим≥нальних справах, але мають р≥зну, встановлену законом компетенц≥ю у розгл¤д≥ ≥ вир≥шенн≥ справ.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕ≥дсудн≥сть крим≥нальних справ в крим≥нальному процес≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (3281 прочитано)