јрх≥тектура > —оф≥йськ≥й собор

Ќа жаль, до нашого часу в≥д ц≥Їњ фресковоњ композиц≥њ уц≥л≥ли лише постат≥ д≥тей ярослава на п≥вденн≥й ≥ частково на п≥вн≥чн≥й ст≥нах. ѕро решту зображень розпов≥даЇ малюнок голландського художника ј. ван ¬естерфельда, ¤кий бачив фреску в середин≥ XVII стол≥тт¤.

“а ж сама смислова л≥н≥¤ продовжуЇтьс¤ у розпису двох сходових веж собору. ¬ наш час вчен≥ довели (доктор ≥сторичних наук —. ќ. ¬исоцький), що фрески веж опов≥дають про важливу пол≥тичну ≥ культурну под≥ю в житт≥  ињвськоњ –ус≥ середини ’ стор≥чч¤ Ч про прињзд до столиц≥ ¬≥зант≥њ кињвськоњ кн¤гин≥ ќльги ≥ про шану, ¤ку ви¤вив њй ≥мператор  ост¤нтин Ѕагр¤нородний. ” п≥вн≥чн≥й та п≥вденн≥й вежах живописна опов≥дь починаЇтьс¤ знизу ≥ в≥дпов≥дно продовжуЇтьс¤ в м≥ру сходженн¤ вгору.

‘рески п≥вн≥чноњ веж≥ розпов≥дають про урочистий в'њзд ќльги до  онстантинопол¤. ¬≥д ц≥Їњ композиц≥њ вц≥л≥ли лише фрагменти окремих сцен, де зображено ≥мператрицю з почтом та ≥мператора –омана ( сина  ост¤нтина Ѕагр¤нородного ) на б≥лому кон≥. Ќа верхньому майданчику сход≥в збереглас¤ велика композиц≥¤ Д н¤гин¤ ќльга на прийом≥ у  ост¤нтина Ѕагр¤нородного". Ћ≥воруч Ч ≥мператор, ¤кий сидить у палац≥ на трон≥, та два охоронц≥, озброЇн≥ списами ≥ щитами. ѕраворуч, у центр≥, зображено кн¤гиню ќльгу. Ќа њњ голов≥ Ч корона, зп≥д ¤коњ на плеч≥ спадаЇ б≥лий прозорий плат. ѕоруч з ќльгою Ч ж≥нки з њњ почту.

√оловною композиц≥Їю п≥вденноњ веж≥ Ї фреска "≤подром", що розпов≥даЇ про другий прийом кн¤гин≥ ≥мператором Ч на константинопольському ≥подром≥, де вона була св≥дком к≥нних змагань.

” верхн≥й частин≥ веж≥ добре збереглос¤ зображенн¤ палацу ≥подрому Ч великоњ триповерховоњ споруди з в≥дкритими галере¤ми, де розташувалис¤ гл¤дач≥. ѕраворуч в ≥мператорськ≥й лож≥ сидить ≥мператор  ост¤нтин Ѕагр¤нородний. ’удожник переконливо передав його портретн≥ риси Ч виразн≥ оч≥, великий н≥с з горбочком, бороду. ѕоруч Ч кн¤гин¤ ќльга у св≥тлих шатах, з≥ складеними на груд¤х руками. « виставами на ≥подром≥, очевидно, пов'¤зан≥ фресков≥ композиц≥њ "јкробати" ≥ Д—коморохи", де музиканти грають на струнних, ударних ≥ духових ≥нструментах (серед них Ч пневматичний орган).

Ќа ст≥нах обох веж добре видно орнаменти, символ≥чн≥ малюнки та численн≥ мисливськ≥ сцени: "ѕолюванн¤ на ведмед¤", "Ѕоротьба р¤джених", "ѕолюванн¤ на вепра" тощо. ÷≥ фрески розпов≥дають про побут феодального двора, про мисливський промисел, про тваринний ≥ рослинний св≥т  ињвськоњ –ус≥. ‘рески веж Ч ун≥кальна пам'¤тка середньов≥чного монументального мистецтва ≥ важливе ≥сторичне джерело, що св≥дчить про культурн≥ зв'¤зки  ињвськоњ –ус≥ та ¬≥зант≥њ.

«вертаЇ на себе увагу розпис, що збер≥гс¤ в колишн≥й хрещальн≥ собору, зокрема фрескова композиц≥¤ XI стол≥тт¤ "—орок севаст≥йських мученик≥в". ’рещальнею прим≥щенн¤ стало на рубеж≥ XI Ч XII стор≥ч, коли в арку галерењ було вбудовано апсиду. ‘рески апсиди Ч Д’рещенн¤" ≥ постат≥ св¤тител≥в Ч в≥дбивають стил≥стичн≥ особливост≥ монументального мистецтва того часу.

ƒо нас д≥йшли чудов≥ пам'¤тки древньоњ пластики Ч орнаментальн≥ шиферн≥ плити парапет≥в хор, р≥зьблений мармуровий саркофаг з останками кн¤з¤ ярослава ћудрого, похованого 1054 року.

¬ художньому оформленн≥ стародавнього собору велику роль в≥д≥гравала п≥длога: в центральн≥й частин≥ вона була мозањчною, у бокових нефах, на хорах, в усипальн≥ Ч керам≥чною, прикрашеною кольоровою поливою. ‘рагменти древньоњ п≥длоги уц≥л≥ли до нашого часу.

Ќа ст≥нах собору в≥дкрито давньоруськ≥ написи Ч граф≥т≥, продр¤пан≥ гострим предметом по фресков≥й штукатурц≥. ќсобливу ц≥нн≥сть мають граф≥т≥, що м≥ст¤ть в≥домост≥ про ≥сторичн≥ под≥њ та культуру  ињвськоњ –ус≥. ”н≥кальним граф≥то Ї древн¤ слов'¤нська азбука, ¤ка проливаЇ св≥тло на ≥стор≥ю походженн¤ кирилиц≥. ≤з твор≥в мистецтва XVIII стол≥тт¤ в —оф≥њ збереглис¤ р≥зьблений дерев'¤ний позолочений ≥коностас, м≥дн≥ золочен≥ двер≥ у нартекс≥, окрем≥ фрагменти живопису. ќсобливою увагою в≥дв≥дувач≥в користуютьс¤ мозањки, фрески та шиферний рельЇф з ћихайл≥вського «олотоверхого собору (початок XII стол≥тт¤), що збер≥гаютьс¤ в —оф≥њ на другому поверс≥. ѕор≥внюючи розписи обох храм≥в, можна простежити за стил≥стичними зм≥нами у давньоруському мистецтв≥ за пер≥од, що розд≥л¤Ї ц≥ пам'¤тки. ” михайл≥вському живопис≥ б≥льше динам≥ки, р≥зноман≥тн≥ш≥ пози, пропорц≥њ постатей вит¤гнут≥, мозањчна смальта дещо б≥льша за соф≥йську, в пал≥тр≥ мозањк переважають зелен≥ тони в поЇднанн≥ з ф≥олетовим, рожевим, с≥ро-б≥лим.

” розписах пом≥тне п≥дсиленн¤ граф≥чного начала, особливо у трактовц≥ убранн¤. ¬важають, що у створенн≥ михайл≥вського розпису брав участь в≥домий давньоруський художник јл≥п≥й з  иЇво-ѕечерськоњ лаври.

” наш час —оф≥йський собор стоњть серед колишн≥х монастирських будинк≥в Ч ц≥нних пам'¤ток украњнського зодчества XVIII стол≥тт¤. ѕоруч з ним височить 76-метрова дзв≥ниц¤, покрита багатим л≥пленим декором. —воЇю св¤тковою арх≥тектурою вона вир≥зн¤Їтьс¤ серед навколишн≥х споруд ≥ прикрашаЇ загальний силует м≥ста.

Ќа п≥вдень в≥д собору м≥ститьс¤ будинок “рапезноњ, що у XIX стор≥чч≥ був перебудований у “еплу церкву, њњ своЇр≥дний силует ≥ виразн≥ арх≥тектурн≥ форми характерн≥ дл¤ пам'¤ток украњнськоњ барочноњ арх≥тектури.

Ѕудинок митрополита Ч двоповерхова монументальна споруда з пишним барочним фронтоном ≥ художн≥м декором на фасадах Ч з часом також зм≥нював св≥й зовн≥шн≥й вигл¤д, однак в основному збер≥г форми XVIII стол≥тт¤. ¬≥н розташований напроти головного входу до —оф≥йського собору ≥ вважаЇтьс¤ одним з видатних зразк≥в украњнськоњ цив≥льноњ арх≥тектури XVIII стор≥чч¤.

ƒо першоњ половини XVIII стол≥тт¤ належить буд≥вництво хл≥бн≥ в п≥вденно-зах≥дному кутку територ≥њ. ” XIX стор≥чч≥ будинок цей було реконструйовано ≥ в ньому м≥стилас¤ консистор≥¤. Ќауково-досл≥дн≥ роботи допомогли встановити перв≥сн≥ арх≥тектурн≥ форми пам'¤тки ≥ визначити њњ м≥сце в ≥стор≥њ в≥тчизн¤ноњ арх≥тектури. ѕоруч з цим будинком розташовано двох'¤русну ѕ≥вденну в'њзну вежу, створену в середин≥ XVIII стол≥тт¤. ѕ≥зн≥ше тут збер≥галас¤ частина консисторського арх≥ву. ”в≥нчано вежу нап≥всферичною банею з високим шпилем.

Ќа п≥вн≥ч в≥д —оф≥йського собору м≥ститьс¤ бурса, збудована у 1763 Ч 1767 рр. ќсобливий ≥нтерес викликаЇ обрамленн¤ в≥кон бурси та л≥пний декор у верхн≥й частин≥ п≥л¤стр. “ут в≥дчуваЇтьс¤ вплив рос≥йськоњ арх≥тектурноњ школи XVIII стол≥тт¤. Ѕудинок ¤вл¤Ї собою ц≥нн≥сть ¤к зразок цив≥льноњ арх≥тектури.

” 50-х роках XVIII стор≥чч¤ на п≥вн≥чний зах≥д в≥д —оф≥йського собору було зведено Ѕратський корпус (колишн≥ монастирськ≥ кел≥њ). « часом буд≥вл¤ зм≥нила св≥й вигл¤д.

” 1970 роц≥ њњ було реставровано: в≥дремонтовано фасади, в≥дновлено дерев'¤ну галерею, внутр≥шн≥м прим≥щенн¤м першого поверху повернено арх≥тектурн≥ форми XVIII стол≥тт¤. —триман≥ форми ≥ дерев'¤на галере¤, що нагадуЇ твори народного зодчества, надають своЇр≥дност≥ загальному вигл¤дов≥ ц≥Їњ пам'¤тки.

« боку —тр≥лецького провулка збер≥гс¤ монастирський мур, збудований у 1745Ч 1746 рр. “акий мур оточував весь монастир у XVIII стол≥тт≥. ” зах≥дн≥й частин≥ монастирськоњ огорож≥ знаходитьс¤ Ѕрама «аборовського Ч одна з найчудов≥ших пам'¤ток украњнського барочного мистецтва. —творив њњ арх≥тектор ….√. Ўедель 1746 року. Ѕрама слугувала зах≥дним парадним в'њздом на територ≥ю митрополичого подв≥р'¤. —оковите л≥пленн¤, що вкриваЇ площину фронтона й арки, св≥дчить про участь в роботах народних майстр≥в.

—оф≥йський собор та його пам'¤тки арх≥тектури XVIII стол≥тт¤ викликають пост≥йний ≥нтерес у турист≥в ≥ гостей  иЇва.

1	2

Ќазва: —оф≥йськ≥й собор
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1255 прочитано)