√еограф≥¤ > ≈тн≥чний та расовий склад, структура населенн¤

≈тн≥чний та расовий склад, структура населенн¤

Ќайчисленн≥ш≥ народи ≥ мовн≥ с≥м'њ

«а р≥зними даними, на «емл≥ проживаЇ в≥д 4 до 5 тис. р≥зних народ≥в чисельн≥стю в≥д дек≥лькох дес¤тк≥в до сотень м≥льйон≥в людей. Ќац≥ональн≥ критер≥њ лежать в основ≥ под≥лу св≥ту на одно - та багатонац≥ональн≥ держави.

ќднонац≥ональними Ї майже 100 крањн св≥ту, де б≥льш ¤к 90% населенн¤ - одн≥Їњ нац≥ональност≥ (‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, ƒан≥¤, Ќорвег≥¤, „ех≥¤ тощо). ¬ин¤тком Ї  Ќ–, де китайц≥ становл¤ть 91% всього населенн¤, проте чисельн≥сть ≥нших народ≥в (чжуан≥в, уйгур≥в, монгол≥в тощо) с¤гаЇ 100 млн. ос≥б.

≈тноси вир≥зн¤ють на основ≥ спор≥дненост≥ ≥сторичних, культурних, господарських особливостей. Ќарод (етнос) - ≥сторично складена на визначен≥й територ≥њ ст≥йка сукупн≥сть людей, ¤к≥ мають загальн≥, в≥дносно стаб≥льн≥ особливост≥ культури та псих≥ки.

ѕри характеристиц≥ народу враховуютьс¤ так≥ його показники, ¤к сп≥льн≥сть господарства й культури (мови, рел≥г≥њ, звичањв). Ќарод в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д племен≥ тим, що плем'¤ утворене з род≥в на основ≥ шлюбних ≥ родинних зв'¤зк≥в. Ќароди об'Їднуютьс¤ на основ≥ консол≥дац≥њ - р≥вноправного об'Їднанн¤ народ≥в, ≥нтеграц≥њ - злитт¤, асим≥л¤ц≥њ - поглинанн¤ одного народу ≥ншим. Ќа основ≥ пол≥тико-господарського об'Їднанн¤ формуютьс¤ нац≥њ. Ќац≥¤ може включати в себе народност≥, що р≥зн¤тьс¤ культурними особливост¤ми (н≥мецька нац≥¤ включаЇ баварц≥в, саксон≥в та ≥н.; до украњнц≥в належать бойки, лемки, гуцули).

ќдним ≥з критер≥њв народу Ї мова (њх приблизно 4-5 тис.). «а спор≥днен≥стю мови народи об'Їднуютьс¤ в мовн≥ групи, а т≥, в свою чергу, - у мовн≥ с≥м'њ.

” св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 20 мовних с≥мей. Ќайб≥льша з них - ≥ндоЇвропейська, нею розмовл¤ють понад 150 народ≥в (45% населенн¤ св≥ту, в ™вроп≥ - 94,5%). ¬она под≥л¤Їтьс¤ на мовн≥ групи - слов'¤нську, балт≥йську, германську, кельтську, романську, грецьку, албанську, ≥ранську, ≥ндоар≥йську, в≥рменську. —≥но-т≥бецька мовна с≥м'¤ - друга за чисельн≥стю; включаЇ найпоширен≥шу мову св≥ту - китайську, (1,1 млрд. чол.). ≤нш≥ мовн≥ с≥м'њ: афраз≥йська, п≥вн≥чнокавказька, уральська; алтайська, еск≥мосько-алеутська; австрал≥йська, н≥геро-кордофанська, папуаська, тощо.

™ мови, що не належать н≥ до жодноњ с≥м'њ (наприклад, корейська, ¤понська). «а чисельн≥стю ос≥б, що волод≥ють одн≥Їю мовою, найпоширен≥ш≥ китайська (1,1 млрд. чол.), англ≥йська (500 млн.), х≥нд≥, ≥спанська, рос≥йська, бенгальська, португальська, н≥мецька та французька мови.

–асовий под≥л

–асовий под≥л населенн¤ св≥ту в≥дбуваЇтьс¤ переважно за зовн≥шн≥ми ознаками. —учасний вид людей охоплюЇ чотири раси: Ївропеоњдну (Ївраз≥йську), монголоњдну (аз≥атсько-американську), негроњдну (африканську), ≥ австралоњдну (океан≥йську). –аси формуютьс¤ п≥д впливом природного середовища, а зовн≥шн≥ в≥дм≥нност≥ передаютьс¤ у спадок наступним покол≥нн¤м ≥ закр≥плюютьс¤ у генотип≥ людини.

”с≥ раси Ї р≥вноц≥нними за ф≥зичними, психолог≥чними та ≥нтелектуальними можливост¤ми. Ѕ≥льш ¤к третина населенн¤ св≥ту належить до зм≥шаних рас.

—труктура населенн¤ св≥ту

—труктура населенн¤ в≥дображаЇ сп≥вв≥дношенн¤ р≥зних угруповань людства. Ќаприклад, сп≥вв≥дношенн¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок (статева структура), д≥тей, дорослих ≥ ос≥б похилого в≥ку (в≥кова структура), службовц≥в, роб≥тник≥в, науковц≥в, безроб≥тних (структура зайн¤тост≥).

” св≥тов≥й статев≥й структур≥ ж≥нок на 34 млн. менше, н≥ж чолов≥к≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ двома основними причинами: по-перше, за генетичними законами на 100 народжених д≥вчат припадаЇ до 105 народжених хлопчик≥в; по - друге, у б≥льшост≥ аз≥атських, центральноамериканських та п≥вн≥чно-африканських крањн низьке соц≥ально-економ≥чне становище ж≥нок.

” розвинених ≥ постсоц≥ал≥стичних крањнах ™вропи ж≥нок б≥льше н≥ж чолов≥к≥в (52/48%). √оловна причина - р≥вноправне положенн¤ ж≥нки в сусп≥льств≥ та приблизно на 5-8 рок≥в б≥льша тривал≥сть житт¤. ¬загал≥ ж св≥тове переважанн¤ чолов≥чоњ стат≥ над ж≥ночою дос¤гаЇтьс¤ завд¤ки двом крањнам -  Ќ– та ≤нд≥њ.

” в≥ков≥й структур≥ населенн¤ под≥л¤Їтьс¤ на три в≥ков≥ групи: 0-14 рок≥в, 15-59 рок≥в, понад 60 рок≥в. ¬≥кова структура залежить в≥д демограф≥чних процес≥в конкретноњ територ≥њ та в≥д р≥вн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку. Ќайменше д≥тей - у ‘–Ќ ≥ Ћюксембурз≥ (17%), найб≥льше - у Ѕотсван≥ та  ен≥њ (по 50%); найменше ос≥б похилого в≥ку - ћал≥ (3%), найб≥льше - у Ўвец≥њ (22%), ‘ранц≥њ, ¬еликобритан≥њ (15-20%).

—ередн¤ тривал≥сть житт¤ в св≥т≥ становить 65 рок≥в (у розвинених крањнах - 75, найменш розвинених - 52 роки); м≥н≥мальна - 40 рок≥в (—ьЇрра-Ћеоне), максимальна - 80 рок≥в - (япон≥¤). ” середньому ж≥нки живуть 67 рок≥в, чолов≥ки - 63 роки.

¬≥кова структура, %

“рудовими ресурсами називають продуктивну частину населенн¤, що дос¤гла працездатного в≥ку (в середньому в≥д 15 до 65 рок≥в). Ћюди, реально зайн¤т≥ у виробництв≥ або нематер≥альн≥й сфер≥, складають групу економ≥чно активного населенн¤ (за рекомендац≥Їю ќќЌ сюди ж включають безроб≥тних, ¤к≥ зареЇстрован≥ на б≥рж≥ прац≥ та шукають роботу).

” розвинених крањнах частка економ≥чно активного населенн¤ становить 50-70%, у крањнах третього св≥ту - менше 50%. “рудов≥ ресурси характеризуютьс¤ р≥зною к≥льк≥стю (надлишок або деф≥цит робочоњ сили) та ¤к≥стю - р≥внем осв≥ти, квал≥ф≥кац≥Їю, моб≥льн≥стю, станом здоров'¤, в≥ковим ≥ статевим складом.

«а структурою зайн¤тост≥ працююче економ≥чно активне населенн¤ в кожн≥й крањн≥ розпод≥лене своЇр≥дно, але певну законом≥рн≥сть можна ви¤вити ≥ тут. ≤з зростанн¤м р≥вн¤ економ≥чного розвитку зменшуЇтьс¤ к≥льк≥сть зайн¤тих у с≥льському господарств≥ та зб≥льшуЇтьс¤ частка працюючих у нематер≥альному виробництв≥.

1	2

Ќазва: ≈тн≥чний та расовий склад, структура населенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1390 прочитано)