√еограф≥¤ > ≈тн≥чний та расовий склад, структура населенн¤

‘орми розселенн¤. ”рбан≥зац≥¤

” св≥т≥ Ї дв≥ основн≥ форми розселенн¤ - м≥ська та с≥льська. ѕоки що Їдиного визначенн¤ пон¤тт¤ "м≥сто" немаЇ. ” б≥льшост≥ крањн м≥стом вважають населений пункт ≥з к≥льк≥стю мешканц≥в понад 10-15 тис. ѕоступово, з розвитком цив≥л≥зац≥њ, частка м≥ського населенн¤ зростала ≥ нин≥ с¤гаЇ 48-49% (на початок ’’ ст. - 13%).

ѕроцес п≥двищенн¤ рол≥ м≥ст ≥ поширенн¤ м≥ського способу житт¤ отримав назву урбан≥зац≥¤ (в≥д латинського urbs - м≥сто). якщо м≥ське населенн¤ крањни р≥вном≥рно розм≥щуЇтьс¤ в багатьох середн≥х ≥ великих м≥стах, урбан≥зац≥¤ називаЇтьс¤ р≥вном≥рною (¬еликобритан≥¤, ‘–Ќ, ‘ранц≥¤, ”крањна).  рапкова урбан≥зац≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ в крањнах, де б≥льш≥сть населенн¤ проживаЇ у найб≥льших м≥стах (Ѕразил≥¤, јвстрал≥¤). якщо б≥льша частина населенн¤ мешкаЇ в столиц≥ (що Ї характерним дл¤ слаборозвинених крањн), то такий вид урбан≥зац≥њ називаЇтьс¤ столичним, або урбан≥зац≥Їю дом≥нуючих м≥ст (ћех≥ко, ≈ль- увейт).

” 1997 р. в св≥т≥ нал≥чувалос¤ понад 2500 великих м≥ст (з них до 300 - м≥ста-м≥льйонери). Ќайб≥льш≥ м≥ста св≥ту (понад 10 млн. жител≥в): ћех≥ко, Ќью-…орк, Ѕуенос-јйрес, —ан-ѕаулу, ƒел≥, Ѕомбей, —еул, Ўанхай,  алькутта, “ок≥о, Ћондон.

≤з розвитком м≥ст виникають агломерац≥њ - велик≥ соц≥ально-економ≥чн≥ комплекси, ¤к≥ охоплюють центральне м≥сто (або к≥лька територ≥ально близьких м≥ст) та навколишн≥ населен≥ пункти (м≥ста-супутники). ƒл¤ розвинених крањн типовим Ї перењзд населенн¤ з м≥ста у прим≥ську зону з≥ збереженн¤м м≥ського способу житт¤ (субурбан≥зац≥¤) та перенесенн¤ м≥ського способу житт¤ у с≥льську м≥сцев≥сть (рурбан≥зац≥¤). якщо сус≥дн≥ агломерац≥њ продовжують рости за рахунок субурбан≥зац≥њ, з њх злитт¤м виникаЇ найб≥льша форма розселенн¤ - мегалопол≥с.

Ќайвищий р≥вень урбан≥зац≥њ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ та ™вроп≥ (понад 70%), найнижчий - у крањнах јфрики та јз≥њ (30-35%).  рањни з найб≥льшою часткою м≥ського населенн¤: Ѕельг≥¤ - 97%, Ќ≥дерланди, ¬еликобритан≥¤, ≤зрањль, ¬енесуела - понад 90%; найменшу частку м≥ського населенн¤ мають „ад (6%), ≈ф≥оп≥¤, Ќепал, јфган≥стан та де¤к≥ ≥нш≥. «а к≥льк≥стю м≥ського населенн¤ у св≥т≥ пров≥дн≥ позиц≥њ займають  итай, та ≤нд≥¤, хоча р≥вень урбан≥зац≥њ в них - менше 25%.

” розвинених крањнах процес урбан≥зац≥њ практично зупинивс¤ (темпи - 1,2% на р≥к), а в крањнах, що розвиваютьс¤, в≥н зростаЇ (до 15% на р≥к). Ќадм≥рна урбан≥зац≥¤ Ї одним з аспект≥в демограф≥чноњ проблеми людства.

« нею пов'¤зан≥:
Ј надм≥рна концентрац≥¤ промисловост≥ й автотранспорту, що пог≥ршуЇ еколог≥чний стан територ≥њ;
Ј трущобна урбан≥зац≥¤ в крањнах, що розвиваютьс¤, - веде до безроб≥тт¤, антисан≥тар≥њ, крим≥налу;
Ј зм≥на ≥ знищенн¤ природних ландшафт≥в через надм≥рну антропогенну забудову.

¬икористана л≥тература:

ƒоценко ё.ћ., ћ≥шогло √.ќ. "≈коном≥чна ≥ соц≥альна географ≥¤ св≥ту",  ињв-2000.

1	2

Ќазва: ≈тн≥чний та расовий склад, структура населенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1390 прочитано)