√еограф≥¤ > «апов≥дники ”крањни

«апов≥дники ”крањни

јскан≥йський державний запов≥дник, селище јскан≥¤-Ќова „аплинського району ’ерсонськоњ област≥. ƒо скла≠ду запов≥дника входить всесв≥тньо в≥домий јскан≥йський ц≥линний степ, зоопарк ≥ дендропарк, або ¤к його звуть, ботан≥чний парк (сад). «апов≥дником оголошений у 1919 р. ¬с≥ три об'Їкти п≥дпор¤дкован≥ нин≥ ”крањнському науково-досл≥дному ≥нституту тва≠ринництва степових район≥в ≥м. ћ. ‘. ≤ванова, ¤кий створено на баз≥ запов≥дника у 1932 р.

јскан≥йський степ знаходитьс¤ в зон≥ вузьколистих типчаково-ковилових степ≥в ”крањни. ¬≥н Ї ун≥кальною природною пам'¤т≠кою степовоњ ц≥лини п≥вдн¤ ”крањни ≥ маЇ величезну наукову ц≥н≠н≥сть. —теповий масив јскан≥¤-Ќова складаЇтьс¤ з ¬еликого „апельського поду площею 2420 га ≥ р≥внинного масиву з д≥л¤нками: —тарий степ Ч 518 га, ”спенський степ Ч 1042 га та умовно запов≥дний степ Ч 7020 га; всього 11000 га.

ќснову рослинного покриву ц≥линного степу складають р≥зн≥ п≥вденн≥ види перистих ковил (ковила украњнська, Ћес≥нга та ≥н.)т тирса, типчак, тонкон≥г бульбистий, а на знижених м≥сц¤х Ч жит≠н¤к, пир≥й несправжньосизий та де¤к≥ бобов≥ рослини. Ќа п≥дви≠щених елементах рельЇфу м≥ж кущами злак≥в досить поширена м≥сц¤ми грудниц¤, або так званий степовий чай, подекуди р≥зн≥ види кермеку, р≥зака, верблюдки. Ќа д≥л¤нках степу, де йде систе≠матичний випас худоби ≥ грунт ущ≥льнюЇтьс¤, степов≥ злаки вит≥с≠н¤ють полин, буд¤ки та ≥нш≥ бур'¤ни.

“варинний св≥т степу представлений лише к≥лькома хижаками (лисиц¤, степовий тх≥р). Ѕ≥льш численн≥ степов≥ гризуни (р≥зн≥ пол≥вки, малий с≥рий ховрах, великий тушканчик, хомТ¤к, заЇць-русак та ≥н.). « птах≥в тут вод¤тьс¤ степовий орел ≥ стрепет, безл≥ч жайворонк≥в та чимало перел≥тного птаства, частина ¤кого нав≥ть залишаЇтьс¤ тут зимувати.

јскан≥йський степ здавна привертав увагу ботан≥к≥в “ут ве≠дутьс¤ науков≥ досл≥дженн¤ по вивченню кореневих систем степо≠вих рослин, досл≥джуЇтьс¤ њх продуктивн≥сть, б≥олог≥¤, фенолог≥¤, зак≥нчуЇтьс¤ картуванн¤ степу,

¬еликою попул¤рн≥стю користуЇтьс¤ також в≥домий зоопарк Ђјскан≥¤- Ќоваї “ут з≥бран≥ тварини мало не з усього св≥ту. ¬л≥тку вони пасутьс¤ у величезних вольЇрах площею до 1000 га, це набли≠жаЇ њх утриманн¤ до природних умов. « копитних тут в к≥лька ви≠д≥в антилоп (≥нд≥йськ≥, африканськ≥, американськ≥), дик≥ козли ≥ барани, аз≥атськ≥ бики, коп≥ ѕржевальського, зебри, б≥зони, зубро≠б≥зони, р≥зн≥ олен≥, лами, гуанако та ≥н. ¬елика ≥ р≥дк≥сна колекц≥¤ водоплавних птах≥в насел¤Ї штучн≥ водойми парку Ч грац≥озн≥ лебед≥, дик≥ гуси, р≥зн≥ види качок, ледени; тут представлен≥ майже вс≥ види страус≥в, фазани та численн≥ др≥бн≥ троп≥чн≥ декоративн≥ птахи. ≤ вс≥ ц≥ зв≥р≥ ≥ птахи утримуютьс¤ ц≥лими отарами ≥ згра¤ми. «оопарк одержав ц≥кав≥ ц≥нн≥ насл≥дки по акл≥матизац≥њ ≥ одомашненню багатьох ссавц≥в ≥ птах≥в (антилопи, олен≥, фазани, страуси, дик≥ гуси та ≥н.).  р≥м того, внасл≥док багатор≥чноњ коп≥ткоњ роботи, що ведетьс¤ в ≥нститут≥ по г≥бридизац≥њ ≥ селекц≥њ тва≠рин, тут створено нов≥ високопродуктивн≥ породи овець (аскан≥йська тонкорунна, г≥рський меринос), свиней (степова б≥ла ≥ степова р¤ба), зебувидна жирномолочна худоба. ¬едетьс¤ також велика робота в зоопарку по репродукц≥њ диких копитних ≥ птах≥в, ¤ких пот≥м розселюють у запов≥дно-мисливськ≥ господарства ≥ зоопарки ”крањни ≥ сум≥жних республ≥к,

¬еликий науковий, п≥знавальний ≥ практичний ≥нтерес ¤вл¤≠ють дендролог≥чн≥ колекц≥њ јскан≥йського саду (парку), ¤кий було засновано у 1887 р. на площ≥ близько 52 га. “епер парк роз≠ширюЇтьс¤ майже вдв≥ч≥. ¬ ньому зростаЇ понад 500 вид≥в дерев ≥ кущ≥в Ђз р≥зних частин св≥ту.

« хвойних добре почувають себе ¤лини ср≥бл¤ста ≥ блакитна, окрем≥ види ¤лиц≥, сосна кримська, ¤л≥вець в≥рг≥нський ≥ коза≠цький, б≥ота сх≥дна, кипарисовик та ≥н.

« лист¤них добре розвиваЇтьс¤ дуб, граб, клен гостролистий, липа ср≥бл¤ста, софора, мильне дерево, гледич≥¤, шовковиц¤ б≥ла, бундук канадський тощо.

–≥дк≥сними рослинами парку Ї будле¤, в≥стар≥¤, дзельква, хур≠ма в≥рг≥нська, текома, церцис стручковий, шеферд≥¤.

¬с≥ дерева ≥ кущ≥ добре розвиваютьс¤ в парку в умовах штуч≠ного зрошенн¤, ¤ке тут застосовуЇтьс¤ з дн¤ його заснуванн¤.

ѕарк, степ ≥ зоопарк щороку в≥дв≥дують тис¤ч≥ учн≥в серед≠н≥х шк≥л, студент≥в ≥ турист≥в. —юди прињзд¤ть в≥дом≥ в≥тчизн¤н≥ ≥ заруб≥жн≥ вчен≥, проход¤ть виробничу ≥ переддипломну практику студенти багатьох вуз≥в –ад¤нського —оюзу.

 ан≥вський державний запов≥дник площею 1035 га. ќголошений запов≥дником уперше в 1923 р., вдруге Ч у 1968 р. «находитьс¤ поблизу м.  анева Ѕ „еркаськ≥й област≥ ≥ ме≠жуЇ безпосередньо з св¤тинею украњнського народу Ч могилою “. √. Ўевченка. —творений на база  ан≥вською учбово-досл≥дного л≥сового господарства. ћайже вс¤ площа запов≥дника вкрита грабо≠вим л≥сом з дом≥шкою липи, клена, ¤сена, дуба та ≥нших пор≥д. ÷е Ч ун≥кальна щодо зосередженн¤ важливих ≥сторичних ≥ при≠родних об'Їкт≥в м≥сцев≥сть ”–—–. “ут знаход¤тьс¤, зокрема, бага≠то стародавн≥х пам'¤тник≥в матер≥альноњ культури, ¤ка в≥дома в наш≥й ≥ св≥тов≥й л≥тератур≥ п≥д назвою Ђ“рип≥льськоњїЧчисленн≥ городища ≥ могильники ант≥в ≥ пол¤н, селища стародавн≥х землероб≥в, сто¤нки перв≥сних мисливц≥в кам'¤ного в≥ку та ≥н. ¬с≥ ц≥ селища ≥ сто¤нки (њх зареЇстровано тут понад 400) зосереджен≥ в основному в урочищах  н¤жа гора, ¬елике ≥ ћале ск≥фськ≥ городища, ћар'њна гора тощо. “акого р≥дк≥сного скупченн¤ ≥сторичних пам'¤ток на пор≥вн¤но невелик≥й площ≥ немаЇ б≥льше п≥де в наш≥й республ≥ц≥. –азом з тим вс¤ територ≥¤ надзвичайно ц≥кава ≥ щодо њњ геолог≥чноњ будови (район так званих  ан≥вських дислокац≥й), досл≥дженн¤ процес≥в геотектон≥ки, геоморфолог≥чноњ структури, стратиграф≥њ, палеонтолог≥њ, геоф≥зики, географ≥њ, гл¤ц≥олог≥њ та ≥н. “ут збереглос¤ також чимало ц≥кавих ≥ ц≥нних рел≥кт≥в украњн≠ськоњ флори. Ќа баз≥ запов≥дника студенти  ињвського ун≥верси≠тету (б≥ологи, географи, геологи) проход¤ть учбову та виробничу практику кафедри ведуть науков≥ досл≥дженн¤ в галуз≥ ботан≥ки, зоолог≥њ, метеоролог≥њ ≥ археолог≥њ. ѕ≥дпор¤дкований ћ≥н≥стерству вищоњ ≥ середньоњ спец≥альноњ осв≥ти ”–—–.

 арпатський державний запов≥дник. «агальна площа 12 й 2 га заснований на баз≥ чотирьох л≥сництв: √оверл¤нського (3927 га) ≥ „орногорського (1911 га) ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥ та Ѕогданського (905 га), √оверл¤нського (1195 га) ≥ ”гольського (4734 га) «акарпатськоњ област≥. ѕ≥дпор¤дкований ћ≥н≥стерству л≥совоњ, целюлозно-паперовоњ ≥ деревообробноњ про≠мисловост≥ ”–—–. «апов≥дник створено у 1968 р. ≤з метою збере≠женн¤ типових природних комплекс≥в високог≥рного ландшафту  арпат та охорон≥ й в≥дновленн¤ в них ц≥нних, р≥дких ≥ зникаючих вид≥в рослин ≥ тварин.

Ќа територ≥њ запов≥дника знаход¤тьс¤ найвищ≥ в  арпатах вершини г≥р √оверли (2056 м), ѕетроса (2028 м), ѕопа ≤вана (2016 м) та ≥н. ¬с≥ ц≥ гори вход¤ть до системи хребта „орногора, ¤кий вва≠жаЇтьс¤ одним з красив≥ших в рад¤нських  арпатах. —аме тут добре ви¤влено субальп≥йську ≥ нав≥ть альп≥йську смуги рослин≠ност≥. ѕерша представлена в основному зарост¤ми г≥рськоњ с ос≥ни (жерепа), що чергуютьс¤ й барвистими г≥рськими луками (полони≠нами), кам'¤ними розсипами та стр≥мкими потоками.

Ќа полонинах ≥ в альп≥йськ≥й смуз≥ зростаЇ чимало рел≥ктових ≥ ендем≥чних рослин, що ¤вл¤ють великий науковий ≥нтерес ≥ ма≠ють неаби¤ке естетичне значенн¤. яскрав≥ пл¤ми утворюють, зо≠крема, р≥зн≥ види тирлича, зарост≥ рододендрона сх≥днокарпатського та ≥н. ÷≥кав≥ також рел≥ктов≥ види первоцв≥ту, ендем≥чний акон≥т чорногорський) ломикам≥нь карпатський, дзвоники карпат≠ськ≥, волошка карпатська та багато (б≥льше «ќ) ≥нших ендем≥в ≥ рел≥кт≥в. Ќижче субальп≥йськоњ смуги схили г≥р хребта „орногори (вкрит≥ в основному ¤линовими л≥сами, до ¤ких подекуди н≥коли не торкалась сокира.

÷≥ високопродуктивн≥ прал≥си ¤вл¤ють великий науковий ≥ господарський ≥нтерес ¤к еталони перв≥сноњ природи  арпат. Ќе менше наукове значенн¤ мають так≥ рел≥кти деревноњ флори, ¤к сосна кедрова Ївропейська ≥ тис ¤г≥дний, що зр≥дка зу≠стр≥чаютьс¤ в цих м≥сц¤х. Ѕуков≥ л≥си, ростуть туг переважно на п≥вденних експозиц≥¤х у вигл¤д≥ чистих бучин або з незначною дом≥шкою ¤вора, ¤лиц≥ та. ¤л шви. ѕроте ц≥ л≥си займають на „орногор≥ незначн≥ площ≥.

Ќайб≥льш поширен≥ високопродуктивн≥ буков≥ дерево стани в урочищах ¬елика ≥ ћала ”голька в «акарпатт≥. ќсобливо пишно зростають буков≥ л≥си у мальовнич≥й улоговин≥ ≥ на схилах гори ћенчул (1487 ж над р≥внем мор¤). ¬ цих л≥сах також росте р¤д трав'¤нистих рел≥кт≥в, зокрема р≥дк≥сна дл¤  арпат папороть Члистовик сколопендровий, також тис ¤г≥дний та ¤л≥вець козацький Ч третинн≥ рел≥кти  арпат. ƒуже своЇр≥дна ендем≥чна флора вапн¤≠кових скель ≥ в≥дслонень урочища ”гольки. «окрема, малопоширеними кальц≥Їф≥льними видами, що заслуговують уваги ≥ охорони, Ї в'¤з≥ль широколистий, верон≥ка зубчаста, осока низька, перл≥вка трансильванська та ≥н.

÷≥кавий ≥ р≥зноман≥тний також тваринний св≥т  арпатського запов≥дника. ћ≥сц¤ми тут збер≥гс¤ ще (бурий ведм≥дь; подекуди зустр≥чаютьс¤ вовки, лисиц≥, з ≥нших хижак≥в Ч рись, дикий к≥т, з хутрових зв≥р≥в Ч карпатська б≥лка, л≥сова ≥ кам'¤на куниц¤, норка, горностай, з парнокопитних Ч карпатський олень, козул¤ Ївропейська, дика свин¤. ÷≥нними мисливськими птахами Ї глу≠хар≥, тетеруки, р¤бчики, .а з хижих птах≥в ¤струб-тетерев'¤тник, шул≥ка, беркут; в л≥сах трапл¤Їтьс¤ що безл≥ч ≥нших птах≥в. ¬ хо≠лодних г≥рських р≥чках водитьс¤ форель Ч дуже ц≥нна ≥ смачна риба, ¤ку тут м≥сц¤ми розвод¤ть.

Ћуганський державний запов≥дник загальною площею 988 га, створений у 1968р. –озташований в Ћуганськ≥й обласн≥. ѕ≥дпор¤дкований јкадем≥њ наук ”–—–. —кладаЇтьс¤ з двох ф≥л≥ал≥в Ч —тр≥лецького стену (494 га), вилученого з ”крањн≠ського Ђтонового запов≥дника, та  ондраш≥вського л≥сництва (494 га) —танично-Ћуганського л≥сгоспзагу. ƒирекц≥¤ запов≥дника знаходитьс¤ у селищ≥ —танично-Ћуганське му. —творенн¤м запо≠в≥дника пересл≥дуютьс¤ так≥ основн≥ ц≥л≥: збереженн¤, охорона ≥ зб≥льшенн¤ погол≥в'¤ ц≥нного зникаючого виду вихухол≥ звичайно≠го, ¤кий з межах ”–—– залишивс¤ лише в де¤ких урочищах  он≠драш≥вського ≥ сум≥жних л≥сництв; збереженн¤ природного ком≠плексу степовоњ рослинност≥ ≥ дикоњ степовоњ фауни (насамперед байбака) у —тр≥лецькому ц≥линному степу.

1	2

Ќазва: «апов≥дники ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3594 прочитано)