√еограф≥¤ > «апов≥дники ”крањни

 ондраш≥вське л≥сництво розташоване в заплав≥ ≥ надзаплавн≥й терас≥ р. —≥верського ƒ≥нц¤, характеризуЇтьс¤ р≥зноман≥тними: умо≠вами м≥сцезростанн¤. Ћ≥сов≥ уг≥дд¤ складаютьс¤ з соснових, дубо≠вих, в≥льхових, тополевих та вербових деревостан≥в, що чергуютьс¤ з луками та озерами (њх тут Ї 7), ¤к≥ поросли рогозою, очеретом, осоками та лататт¤м. ¬ озерах вод¤тьс¤ р≥зн≥ водоплавн≥ птахи, багато риби, а також вихухоль. ќкрем≥ озера мають п≥дземн≥ дже≠рела, з ¤ких вони поповнюютьс¤ чистою водою. ÷≥ умови, а також пишний розвиток в озерах рослинного ≥ тваринного св≥ту с досить спри¤тливими дл¤ житт¤ ≥ розвитку вихухол≥. ™ дан≥, що виху≠холь подекуди збер≥гс¤ ≥ в заплавах р≥чок јйдара, ƒеркула,  рас≠ноњ ≥ ∆еребц¤.

—тр≥лецький степ (розташований поблизу ст.. „артково у ћ≥ловському район≥ Ћуганськоњ област≥. Ќалежить до р≥зиотра≥вно-типчаково-ковилових степ≥в сх≥дного вар≥анту. —теп займаЇ б≥льш-менш р≥внинне плато з к≥лькома неглибокими балками ≥ глибоки≠ми ¤рами по його периметру. ¬ утворенн≥ рослинного покриву по≠м≥тну роль ¬≥д≥грають злаки ≥ (насамперед р≥зн≥ види перистоњ  ќ≠Ѕ»Ћ» (6Ч7 вид≥в), типчак, тонкон≥г, стоколос, в≥всюнець та ≥н.

ƒосить поширен≥ в умовах цього степу р≥зн≥ трави з класу дводольних, так зване барвисте р≥знотрав'¤. Ќа окремих д≥л¤нках ос≠новний фон утворюють бабки, або шавл≥¤ поникла е темно-син≥ми кв≥тками; зустр≥чаЇтьс¤ також зал≥зн¤к з рожевим цв≥том, гори≠цв≥т з великими золотавими кв≥тками, р≥зн≥ бобов≥ трави (вика, чи≠на, громовик, астрагал), незабудка, дев'¤сил, лабазник, син¤к, п≥-он вузьколистий та багато ≥нших. ¬сього в степу зростаЇ близько 4.00 вид≥в вищих рослин, з них 235 степових, 40 лучних, 17 вид≥в пов'¤зан≥ з л≥совою еколог≥Їю, б Ч з п≥сками, 9 Ч з крейдою та близько «ќ бур'¤н≥в. ќсоблив≥стю —тр≥лецького степ Ї значне по≠ширенн¤ р≥зних чагарник≥в ¤к на плато, так ≥ по схилах. ћ≥сц¤ми суц≥льн≥ труднопрох≥дн≥ зарост≥ утворюЇ дереза степова, терен, шипшина, мигдаль низький, або боб≥вник; кр≥м того, тут зростають жост≥р, бруслина, степова вишн¤, ожина, таволга, рокитник, др≥к та ≥н.

ѕрот¤гом вегетац≥йного пер≥оду кв≥ткове (вбранн¤ степу к≥лька раз≥в зм≥нюЇ своњ барви. ќсобливо привабливим ≥ красивим Ї степ повесн≥, коли ¤скраво цв≥туть прол≥ски, брандушки, ф≥алки, воро≠нець, горицв≥т, сон-трава та ≥нш≥ трави. ЌезабутнЇ враженн¤ оправл¤Ї масове цв≥т≥нн¤ перистоњ ковили. ѕри найменшому в≥тр≥ степ нагадуЇ њв цей час розбурхане море.

÷≥кавим Ї тваринний св≥т степу. « хижак≥в тут зареЇстрован≥ степовий тх≥р, лисиц¤. √ризуни представлен≥ безл≥ччю ховрах≥в, пол≥вок, хом'¤к≥в. ќсоблив≥стю степу ≥ сум≥жних м≥сцевостей Ї значне поширенн¤ тут бабака Ч р≥дк≥сного зникаючого гризуна, ¤кий у недавньому був поширений майже по вс≥й степов≥й еон≥ ”крањни. «араз в≥н вбер≥гс¤ лише в к≥лькох м≥сц¤х ≥ знаходитьс¤ п≥д охороною держави.

—тр≥лецький степ Ч ц≥нна пам'¤тка природи, де прот¤гом р¤ду рок≥в ведутьс¤ стац≥онарн≥ досл≥дженн¤ степовоњ рослинност≥ (ди≠нам≥ка, продуктивн≥сть, х≥м≥чн≥ ≥ еколог≥чн≥ взаЇмини маж росли≠нами та ≥н.). —теп Ї також базою, де студенти проход¤ть виробни≠чу ≥ переддипломну практику.

ѕол≥ський державний запов≥дник. «агальна пло≠ща становить 20097 гектар≥в. –озташований в ∆итомирськ≥й об≠ласт≥. —творений у 1968 р. на баз≥ трьох л≥сництв:  опищанського (6935 га) ≥ ѕерганського {5665 га) ќлевського л≥сгоспзагу та, —елезн≥вського (7497 га) —ловечанського л≥сгоспзагу. ѕ≥дпор¤дкова≠ний ћ≥н≥стерству л≥сового господарства ”–—–. «апов≥дник засно≠вано з метою збереженн¤ типових природних комплекс≥в ѕол≥сс¤, охорони рел≥ктових ≥ ендем≥чних рослин ≥ тварин та в≥дтворенн¤ ≥ збагаченн¤ природних л≥с≥в ѕол≥сс¤. “ут поширен≥ в основному л≥си борового ≥ суборового комплекс≥в з характерним дл¤ цих л≥с≥в п≥дл≥ском ≥ трав'¤нистим покривом. ѕереважну част≥шу л≥с≥в складають молод≥ сосн¤ки; достигаюч≥ ≥ стигл≥ дерев о стан њњ займа≠ють незначн≥ площ≥.

 р≥м л≥сових насаджень, у запов≥днику добро представлен≥ сфагнов≥ (верхов≥) ≥ сфагново-осоков≥, болота з участю журавлини, карликовоњ берези та сосни. Ћ≥сов≥ луки розвинут≥ слабко. –≥дк≥сн≥ ≥ рел≥ктов≥ рослини, так≥ ¤к дуб скельний, рододендрон жовтий (азал≥¤), береза темнокора, плющ, р¤д ц≥кавих ≥ р≥дких папоротей (страусове перо, асплен≥й, багатон≥жка та ≥н.) трапл¤ютьс¤ також у л≥сництвах, що межують з запов≥дником.

ƒуже ц≥кава фауна ѕол≥ського запов≥дника. « копитних тва≠рин тут вод¤тьс¤ лос≥, косул≥, дик≥ свин≥, а також вовки, лисиц≥, зайц≥, б≥лки ≥ куниц≥. « ц≥нних мисливських птах≥в е тетеруки, глухар≥, р¤бчики, кур≥пки. «устр≥чаютьс¤ також колон≥њ бобр≥в. «апов≥дник може стати базою дл¤ розгортанн¤ наукових досл≥д≠жень в галуз≥ л≥с≥вництва (вивченн¤ продуктивност≥, штучного ≥ природного поповненн¤ л≥с≥в, закладанн¤ досл≥д≥в по вирощуван≠ню швидкорослих пор≥д ≥ ≥нтродукц≥њ нових рослин), геоботан≥ки ≥ болотознавства.

„орноморський державний запов≥дник заснова≠но у ≤927 р. –озташований на територ≥њ ’ерсонськоњ"! частково ћиколањвськоњ областей. ƒирекц≥¤ знаходитьс¤ у м. √ол≥й ѕристан≥ поблизу ’ерсона. «агальна площа суш≥ запов≥дника стано≠вить 9421 га ≥ складаЇтьс¤ з окремих д≥л¤нок, ¤к≥ р≥зко в≥др≥зн¤ютьс¤ особливост¤ми ландшафту ≥ .рослинного покриву. ƒо запов≥дника в≥дноситьс¤ також 366 км2 водних простор≥в в “ендрњвськ≥й, ƒжарилгачськ≥й ≥ ягоролицьк≥й затоках на п≥вн≥чному узбе≠режж≥ „орного мор¤. «апов≥дник створено в першу чергу з метою охорони (гн≥здових та агар ел≥тних птах≥в, ¤ких збираЇтьс¤ тут сила-силенна повесн≥ та восени.

–азом ≥з тим створенн¤м запов≥дника малось на мет≥ Ђберегти: природн≥ комплекси ≥ типов≥ ландшафти, характерн≥ дл¤ п≥вн≥чного ѕричорномор'¤. ÷≥кавими ≥ своЇр≥дними тут е л≥состепов≥ д≥л¤нки: —олоноозерна, урочища ¬олжин л≥с та ≤вано-–ибальське, ¤к≥ розта≠шован≥ на  ≥нбурському п≥востров≥. —тепов≥ д≥л¤нки Ч ягорлицький кут ≥ ѕот≥Ївка знаход¤тьс¤ вздовж берега “ендр≥вськоњ ≥ ягорлицькоњ заток. ¬ цих затоках розташован≥ також запов≥дн≥ острови Ѕабин, ƒовгий,  руглий, ќрл≥в ≥ —мол¤ний та коса “ендра.

–≥зноман≥тн≥сть еколог≥чних ≥ грунтових фактор≥в, рельЇфу обумовила на¤вн≥сть тут р≥зних рослин ≥ тварин. ” запов≥днику зустр≥чаютьс¤ ¤к типов≥ представники флори ≥ фауни степу (п≥в≠денн≥ злаки, бобов≥ трави, щеврики, жайворонки, с≥ра кур≥пка, бай≠бак, тушканчик), так ≥ мешканц≥ л≥су (≥волга, з¤блик та ≥нш≥ др≥б≠н≥ птахи). —ел¤тьс¤ тут також орлан б≥лохв≥ст, борив≥тер, сови та ≥н. ” л≥сових гайках на знижених м≥сц¤х зростають дуб, береза дн≥провська, в≥льха, р≥зн≥ верби ≥ топол≥, калина, жост≥р та ≥нш≥ кущ≥.

Ќа островах гн≥зд¤тьс¤ дес¤тки ≥ сотн≥ тис¤ч р≥зних птах≥в, се≠ред ¤ких дуже корисн≥ дл¤ с≥льського господарства чорноголов≥, або середземноморськ≥ мартини та р≥зн≥ мисливськ≥ птахи: кри≠жень, галагаз, нерозень, лиска. ¬зимку тут можна зустр≥ти к≥лька тис¤ч лебед≥в, понад 300 тис. крижн≥в, дес¤тки тис¤ч ≥нших мисливсько-промислових птах≥в, ¤к≥ гн≥зд¤тьс¤ в Ївропейськ≥й ча≠стин≥ —–—– ≥ «ах≥дному —иб≥ру. « метою збагаченн¤ фауни, у за≠пов≥днику розвод¤ть пл¤мистого олен¤, байбака, фазана, ¤к≥ тут добре акл≥матизувалис¤. „исельн≥сть цих тварин з кожним роком зростаЇ.

„орноморський запов≥дник Ї базою дл¤ проведенн¤ наукових роб≥т. —юди њдуть вчен≥ з багатьох м≥сць нашоњ крањни; тут прохо≠д¤ть виробничу ≥ переддипломну практику студенти вищих учбо≠вих заклад≥в ”крањни та ≥нших республ≥к. «апов≥дник п≥дпор¤дко≠ваний ≤нституту зоолог≥њ јЌ ”–—–.

1	2

Ќазва: «апов≥дники ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3594 прочитано)