√еограф≥¤ >  итай. ≈коном≥ко-географ≥чна характеристика

 итай. ≈коном≥ко-географ≥чна характеристика

ѕлоща - 9,6 млн км,2.

Ќаселенн¤ - 1,2 млрд чолов≥к.

—толиц¤ - ѕек≥н.

 итай - крањна, ≥стор≥¤ державност≥ ¤коњ с¤гаЇ к≥лькох тис¤чол≥ть ѓњ зробив вагомий внесок у матер≥альну та духовну культуру людства (мал. 101).  итай з його великою територ≥Їю, величезними трудовими ≥ багатими природно-си≠ровинними ресурсами, потенц≥йно м≥стким внутр≥шн≥м ринком маЇ об'Їктивн≥ пе≠редумови дл¤ створенн¤ ц≥л≥сного, р≥зноб≥чне розвинутого господарства, здатного забезпечувати потреби крањни у вс≥х необх≥дних товарах. Ќин≥ за розм≥рами ¬¬ѕ. та економ≥чним потенц≥алом  итай входить у першу дес¤тку пров≥дних крањн св≥ту. «ростанн¤ рол≥ в св≥товому господарств≥ јз≥атсько-“ихоокеанського рег≥ону ще б≥льше посилюЇ економ≥чн≥ можливост≥  итаю.

« дн¤ проголошенн¤ в 1949 р.  итайськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки крањна пройшла складний шл¤х соц≥ального ≥ економ≥чного розвитку, що прив≥в до утворенн¤ сучас≠ноњ модел≥ централ≥зовано керованоњ економ≥ки  итаю, в ¤к≥й поЇднуютьс¤ елементи соц≥ал≥стичного господарюванн¤ з елементами ринкового господарства. ѕров≥дною: пол≥тичною силою в  итањ ось уже майже п≥встол≥тт¤ Ї  омун≥стична парт≥¤  итаю,

 итай - республ≥ка. ¬ищий орган влади - ¬секитайськ≥ збори народних представник≥в. ¬ адм≥н≥стративному в≥дношенн≥  Ќ– под≥л¤Їтьс¤ на 23 пров≥нц≥њ, 5 автономних район≥в (¬нутр≥шн¤ ћонгол≥¤, —≥ньцз¤н-”йгурський, “ибетський, √уанс≥ „жуанський, Ќ≥нс¤-’уейський) та три м≥ста центрального п≥дпор¤дкуванн¤ - ѕе-к≥н, “¤ньцз≥нь та Ўанхай. « 1997 року —¤нган (√онконг) Ї особливим адн≥н≥стративним районом  итаю, а з 1999 року до  Ќ– приЇднаЇтьс¤ јоминь (ћакао).

ѕриродно-ресурсний потенц≥ал.  итай - трет¤ за площею крањна св≥ту - маЇ значний земельний фонд, велик≥ запаси корисних копалин, потужн≥ г≥дроресурси а також широк≥ можливост≥ щодо освоЇнн¤ ресурс≥в океану. ѕрирода  итаю багата ≥ р≥зноман≥тна. Ќа п≥вноч≥ сувор≥ г≥рськ≥ хребти, покрит≥ л≥сами або степами пом≥рного по¤су, прил¤гають до холодних простор≥в —иб≥ру, а на п≥вдн≥ - гори з в≥чнозеленими троп≥чними л≥сами. Ќа р≥внинах —х≥дного  итаю, що знаходитьс¤ п≥д впливом теплих мусон≥в “ихого океану, розкинулись родюч≥ пол¤, на заход≥ - безводн≥ простори найб≥льших аз≥атських пустель ≥ гори, вкрит≥ в≥чними сн≥гами.

ѕлоща с≥льськогосподарських уг≥дь у  Ќ– становить близько 350 млн гектар≥в, або трохи б≥льш ¤к 1/3 територ≥њ крањни. ўе 1/6 територ≥њ зайн¤то л≥са≠ми. ќрн≥ земл≥ становл¤ть близько 100 млн гектар≥в, або 11 % земельного фон≠ду. јле ¤кщо врахувати, що в окремих районах можна збирати 2-3 врожањ на р≥к, пос≥вна площа  итаю набагато б≥льша, н≥ж площа р≥лл≥, вона оц≥нюЇтьс¤ в 150-170 млн гектар≥в. ќсновна частина орних земель припадаЇ на сх≥дн≥ райони крањни, на заход≥ знаходитьс¤ т≥льки 12 % таких земель.

 итай надзвичайно багатий сировинними паливними ≥ м≥неральними ресурса≠ми. ¬елик≥ запаси зал≥зноњ руди ≥ руд легуючих метал≥в дл¤ чорноњ металург≥њ Ї в б≥льшост≥ пров≥нц≥й, зокрема - в ѕ≥вн≥чному  итањ, —≥ньцз¤н≥ та на п≥вдн≥. ќсоб≠ливо багато родовищ руд пол≥метал≥в, олова, сурми, вольфраму, ртут≥ в пров≥нц≥¤х ѕ≥вденного та ѕ≥вденно-«ах≥дного  итаю. “ут Ї також велик≥ поклади фосфорит≥в, плавикового шпату, азбесту, р≥зноман≥тних буд≥вельних матер≥ал≥в.

ѕромислов≥ запаси вуг≥лл¤ становл¤ть майже 1/3 св≥тових. Ќа пров≥нц≥њ ѕ≥вн≥чного  итаю припадаЇ половина запас≥в вуг≥лл¤ в крањн≥, ще 1/5 запас≥в зосе≠реджена в пров≥нц≥¤х п≥вн≥чного заходу. 1/3 територ≥њ  итаю перспективна на наф≠ту й газ. Ќайкраще розв≥дан≥ нафтоносн≥ площ≥ знаход¤тьс¤ на п≥вноч≥ ¬еликоњ  и≠тайськоњ р≥внини (1/3), на п≥вн≥чному сход≥ (1/4) та на п≥вн≥чному заход≥. ѕерспек≠тивний на нафту шельф китайських мор≥в. ” крањн≥ Ї значн≥ запаси ¤дерноњ сиро≠вини: в пров≥нц≥¤х √уандун, —≥ньцз¤н, ÷≥нхай та у ¬нутр≥шн≥й ћонгол≥њ. ћожли≠вост≥ енергетики ≥стотно доповнюютьс¤ великим г≥дропотенц≥алом. –≥чний ст≥к р≥чок  итаю - 2,7 тис. км3, що становить майже 9 % стоку вс≥х р≥чок земноњ кул≥.

Ќаселенн¤.  ожний п'¤тий житель «емл≥ - китаЇць. ƒл¤ природного руху населенн¤  итаю за останн≥ дес¤тил≥тт¤ характерн≥ зниженн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в наро≠джуваност≥ ≥ смертност≥. ѕриродний прир≥ст населенн¤ знизивс¤ до 1,2 % на р≥к. “епер щороку населенн¤  итаю зб≥льшуЇтьс¤ на 12-14 млн чолов≥к.  ≥льк≥сть економ≥чно активного населенн¤ становить понад 500 млн чолов≥к.

≈коном≥ка  итаю функц≥онуЇ в умовах надлишку робочоњ сили та прихова≠ного аграрного перенаселенн¤. ¬≥дбуваЇтьс¤ стих≥йна урбан≥зац≥¤, к≥льк≥сть м≥ст з населенн¤м понад 1 млн чолов≥к становить вже б≥льш ¤к чотири дес¤тки.

–озм≥щене населенн¤  итаю нер≥вном≥рно. ” —х≥дному  итањ на 1/5 територ≥њ проживаЇ 2/3 населенн¤ крањни. ѕоловина його зосереджена в приморських ра≠йонах, зах≥дн≥ та п≥вн≥чно-зах≥дн≥ райони крањни з неспри¤тливими природними умовами заселен≥ все ще досить слабо. Ќа ѕ≥вн≥чному «аход≥ ≥ в “ибет≥ на 1 км" припадаЇ т≥льки 1-4 чолов≥ки. ѕрот¤гом останн≥х дес¤тил≥ть у результат≥ ак≠тив≥зац≥њ економ≥чного житт¤ крањни посилилис¤ м≥грац≥йн≥ потоки робочоњ сили. ¬они спр¤мован≥ з густозаселених район≥в ¬еликоњ  итайськоњ р≥внини в пров≥нц≥њ ѕ≥вн≥чного, ѕ≥вн≥чно-—х≥дного, ѕ≥вн≥чно-«ах≥дного ≥ ѕ≥вденно-—х≥дного  итаю. «ростаЇ також сезонна ≥ ма¤тникова м≥грац≥њ в зонах м≥ст-м≥льйонер≥в.

Ќайб≥льшими м≥стами  итаю Ї Ўанхай (понад 12 млн чолов≥к), ѕек≥н (по≠над 9), “¤ньцз≥нь (8), „унц≥н (7), √уанчжоу, ‘учжоу, „анчунь, Ўень¤н (вс≥ по 5-6 млн чолов≥к), а також ƒал¤нь, ”хань, ÷≥ндао та ≥н.

√осподарство. ” розвитку економ≥ки  Ќ– можна вид≥лити к≥лька пер≥од≥в: в≥дбудови ≥ першоњ п'¤тир≥чки, Ђвеликого стрибкаї, Ђкультурноњ революц≥њї ≥ сучас≠них реформ.

” роки в≥дбудови ≥ першоњ п'¤тир≥чки (1949-1957 pp.) була проведена земельна реформа, що л≥кв≥дувала пережитки системи феодал≥зму на сел≥. –озпочалас¤ ≥ндуст≠р≥ал≥зац≥¤ крањни. ¬насл≥док авантюристичноњ пол≥тики кер≥вництва  итаю з 1958 року почалис¤ роки Ђвеликого стрибкаї. Ѕули поставлен≥ нереальн≥ завданн¤: за 3-5 рок≥в л≥кв≥дувати економ≥чне й техн≥чне в≥дставанн¤ в≥д економ≥чно розвинутих крањн. Ѕуло надм≥рно форсовано розвиток промисловост≥, а формою Ђвдосконаленн¤ї с≥льського господарства стало створенн¤ Ђнародних комунї. ѕочавс¤ економ≥чний хаос, на подоланн¤ ¤кого п≥шли роки. ЂЌародн≥ комуниї розукрупнили, сел¤нам по≠вернули частину усусп≥льненоњ власност≥ ≥ присадибн≥ д≥л¤нки. —тановище в еко≠ном≥ц≥ дещо нормал≥зувалось. « 1966 року в  итањ почавс¤ пер≥од Ђкультурноњ рево≠люц≥њї - пол≥тичноњ кампан≥њ, ¤ку розгорнули л≥ворадикальн≥ пол≥тичн≥ сили. ¬на≠сл≥док масових репрес≥й було парал≥зовано д≥¤льн≥сть господарських орган≥в, знову дезорган≥зоване господарство крањни. «авд¤ки проведенню системи заход≥в ≥ цю кри≠зу вдалос¤ л≥кв≥дувати. ¬ 70-т≥ роки економ≥чний розвиток певною м≥рою стаб≥л≥зу≠вавс¤.  ер≥вництво  итаю в≥дмовилос¤ в≥д пр≥оритет≥в ≥деолог≥чних доктрин.

” 1978 роц≥ було проголошено курс на економ≥чну реформу (Ђгайгеї). –еформу розпочали з с≥льського господарства. —ел¤ни одержали землю в довгострокову орен≠ду, була впроваджена система с≥мейного п≥др¤ду. як результат - р≥зко зросло вироб≠ництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. –озпочалис¤ реформи ≥ в промисловост≥. –озширилась самост≥йн≥сть п≥дприЇмств. ¬одночас у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤ль≠ност≥  итай перейшов до пол≥тики Ђв≥дкритих дверейї, тобто до пол≥тики сп≥в≠роб≥тництва з ус≥ма державами, використанн¤ ≥ноземного кап≥талу, побудови в≥ль≠них економ≥чних зон. ” результат≥ зм≥н, що в≥дбулис¤ у систем≥ власност≥, в сучас≠ному  итањ утворилось п'¤ть њњ форм: державна, колективна, особиста, приватна та державно-кап≥тал≥стична. –≥зко зросла к≥льк≥сть приватних п≥дприЇмств, в тому числ≥ з участю ≥ноземного кап≥талу.

ќц≥нка сучасного р≥вн¤ економ≥чного розвитку  итайськоњ Ќародноњ –ес≠публ≥ки Ї досить неоднозначною. « одного боку,  Ќ– - велика держава, що за аб≠солютними показниками поступаЇтьс¤ небагатьом крањнам св≥ту.  рањна маЇ ве≠лик≥ можливост≥ в енергетиц≥ (третЇ м≥сце в св≥т≥ за видобутком палива, в тому числ≥ перше - за видобутком вуг≥лл¤), пос≥даЇ друге-третЇ м≥сце за виробництвом стал≥, перше - за виробництвом зерна ≥ тканин. ”  Ќ– розвинут≥ косм≥чна ≥ атом≠на промислов≥сть, нафтох≥м≥¤ ≥ електрон≥ка. « другого боку, виробництво промисловоњ ≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ на душу населенн¤ пор≥вн¤но невелике.

«а роки буд≥вництва соц≥ал≥зму у  Ќ– докор≥нно зм≥нилас¤ галузева структу≠ра господарства. Ќа початку 50-х рок≥в у структур≥ ¬¬ѕ частка с≥льського госпо≠дарства становила 1/2, промисловост≥ - близько 1/4. Ќа початок 90-х рок≥в сп≥вв≥дношенн¤ оц≥нюЇтьс¤ так: промислов≥сть - 1/2, с≥льське господарство близь≠ко 1/3. ќтже, структура ¬¬ѕ  итаю наблизилась до ≥ндустр≥ально-аграрних струк≠тур економ≥чно розвинутих крањн. јле за р≥внем продуктивност≥ прац≥ с≥льське господарство маЇ показники значно нижч≥ пор≥вн¤но з промислов≥стю.  р≥м того, дл¤ економ≥чноњ системи характерн≥ недосконала ≥нфраструктура ≥ пор≥вн¤но низький технолог≥чний р≥вень цив≥льних галузей промисловост≥.

ѕромислов≥сть. ”  Ќ– створено потужну багатогалузеву промислов≥сть (мал. 102). ѕор¤д з традиц≥йними (текстильна, вуг≥льна, металург≥йна) виникли ≥ так≥ нов≥ галуз≥ промисловост≥, ¤к нафтодобувна ≥ нафтопереробна, х≥м≥чна, ав≥а≠ц≥йна, косм≥чна, електронна.

—труктура енергобалансу збер≥гаЇ Ђвуг≥льнийї характер.  ам'¤не вуг≥лл¤ забез≠печуЇ 3/4 потреб в енерг≥њ, нафта - близько 1/5. ¬идобуток вуг≥лл¤ становить 1,2 млрд тонн, родовища розробл¤ютьс¤ в ус≥х пров≥нц≥¤х крањни, але найб≥льше -в ѕ≥вн≥чному  итањ. Ќафти добувають понад 170 млн тонн. ќсновн≥ райони видобутку - ѕ≥вн≥чний —х≥д ≥ шельф. ѕотужност≥ електроенергетики не забезпечують потреб господарства крањни, хоча за виробництвом електроенерг≥њ - 840 млрд к¬т/год -  Ќ– пос≥даЇ четверте м≥сце в св≥т≥.

1	2

Ќазва:  итай. ≈коном≥ко-географ≥чна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2150 прочитано)