√еограф≥¤ >  итай. ≈коном≥ко-географ≥чна характеристика

ћал. ѕромислов≥сть  итаю

„орна металург≥¤ крањни спираЇтьс¤ на власн≥ запаси зал≥зноњ руди, легуючих метал≥в ≥ вуг≥лл¤. ¬ 1994 роц≥ виплавлено 91 млн тонн стал≥ ≥ 96 млн тонн чавуну, ¬иробництво металу представлене трьома групами п≥дприЇмств: основу галуз≥ становл¤ть велик≥ комб≥нати в јньшан≥, ”хан≥, ћааньшан≥ та Ѕаошан≥, кожний по≠тужн≥стю понад 10 млн тонн; в другу групу вход¤ть п≥втора дес¤тка завод≥в середньоњ потужност≥, трет¤ група - це численн≥ невелик≥ металург≥йн≥ ≥ металообробн≥ заводи пров≥нц≥й.

ћашинобудуванн¤ - найважлив≥ша галузь китайськоњ ≥ндустр≥њ. ѕров≥дне м≥сце тут пос≥дають п≥дприЇмства, що випускають продукц≥ю воЇнного призначенн¤. Ќалагоджено також виробництво машин ≥ устаткуванн¤ дл¤ р≥зних галузей промисловост≥, виробництво металор≥зальних верстат≥в, автомоб≥л≥в, трактор≥в ≥ с≥льськогосподарських машин. –озвинуте загальне машинобудуванн¤ й електронна промислов≥сть. ’арактерною рисою територ≥альноњ структури галуз≥ Ї сп≥в≥сну≠ванн¤ великих машинобуд≥вних центр≥в, у ¤ких розм≥щен≥ велик≥ машинобуд≥вн≥ заводи, ≥ численних др≥бних п≥дприЇмств, що д≥ють у кожн≥й пров≥нц≥њ. Ќайб≥льш≥ машинобуд≥вн≥ центри  итаю - Ўанхай, ѕек≥н, “¤ньцз≥нь, Ўень¤н, а також

’арб≥н, ƒал¤нь, „анчунь, √уанчжоу, ”хань, Ќанк≥н, —≥ань, „унц≥н. ” х≥м≥чн≥й промисловост≥ особливо вир≥зн¤ютьс¤ виробництва воЇнноњ х≥м≥њ ≥ м≥неральних добрив. «а виробництвом добрив (понад 20 млн тонн у перерахун≠ку на вм≥ст корисного компонента)  Ќ– поступаЇтьс¤ т≥льки —≤Ћј. “екстильна промислов≥сть  итаю за обс¤гом готовоњ продукц≥њ пос≥даЇ перше м≥сце в св≥т≥. ¬она даЇ близько 1/4 св≥тового виробництва бавовн¤них тканин ≥ 1/10 - тканин ≥з х≥м≥чних волокон.  итай Ї також важливим виробником натураль≠них шовкових тканин. ќсновн≥ п≥дприЇмства текстильноњ промисловост≥ зосереджен≥ —х≥дному ≥ ѕ≥вн≥чному  итањ. Ќайб≥льший центр текстильноњ промисловост≥ -Ўанхай, шовкових тканин - ’анчжоу. «начними центрами текстильноњ промисло≠вост≥ Ї також ѕек≥н, “¤ньцз≥нь, ÷≥ндао, Ќанк≥н, ”с≥, —≥ань, „унц≥н, √уанчжоу. —≥льське господарство.  итай - велика с≥льськогосподарська крањна. “ут збирають понад 1/3 св≥тового врожаю рису та прос¤них культур, зосе≠реджено 1/10 св≥тового погол≥в'¤ великоњ рогатоњ худоби ≥ 2/5 свиней.  итай - один з найб≥льших у св≥т≥ виробник≥в кукурудзи, бавовни, соњ, чаю, тютюну, м'¤са птиц≥, кокон≥в шовкопр¤да.

ƒл¤ галузевоњ структури с≥льського господарства характерне значне переважанн¤ рослинництва (в основному продовольчих культур), частка ¤кого стано≠вить понад 70 % вартост≥ валовоњ продукц≥њ галуз≥. ¬ самому ж рослинництв≥ спец≥ал≥зац≥¤ того чи ≥ншого району визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м трьох груп  ультур: зернових, техн≥чних ≥ овочевих.

«ернове господарство даЇ основну частку продовольства крањни. “радиц≥йною  ультурою Ї рис, ¤кий займаЇ до 1/4 пос≥вних площ. ўороку в  итањ збирають близько 180 млн тонн ц≥Їњ ц≥нноњ культури. Ќа п≥вдн≥ та в район≥ —ичуань рис - основна зернова культура, в басейн≥ р. янцзи, кр≥м рису, вирощують пшеницю та ¤чм≥нь, на п≥вноч≥ рис поступаЇтьс¤ пшениц≥, гаол¤ну (прос¤на культура) й кукурудз≥. ¬ п≥вденних районах збирають по два, нав≥ть по три врожањ рису на р≥к.

“ехн≥чними культурами зас≥¤но близько 1/6 пос≥вноњ площ≥. «-пом≥ж волок≠нистих культур основними Ї бавовник (1/4 св≥тового виробництва) ≥ джут. ¬аж≠лива цукроносна культура - цукрова тростина. √оловними ол≥йними культурами Ї со¤ (близько 20 млн тонн на р≥к) й арах≥с.  итай пос≥даЇ друге м≥сце в св≥т≥ (п≥сл¤ ≤нд≥њ) за виробництвом чаю (580 тис. тонн на р≥к).

ќвоч≥вництво ≥ бульбов≥ культури (особливо батат ≥ картопл¤) дають ≥стотну частку продовольства. ¬ирощують б≥льш ¤к сто вид≥в р≥зних овоч≥в, зокрема чис≠ленн≥ сорти капусти, редьки й р≥пи, моркви, цибул≥.

“варинництво маЇ р≥зн≥ напр¤ми розвитку в сх≥дних ≥ зах≥дних районах крањни. ” сх≥дних районах частка тваринництва незначна в структур≥ виробництва, важли≠ве значенн¤ мають свинарство ≥ птах≥вництво. «ах≥дна ≥ почасти п≥вн≥чно-сх≥дна частини крањни - зона екстенсивного тваринництва, ¤ке використовуЇ велик≥ пасо≠вища. “ут розвод¤ть овець, к≥з, коней, верблюд≥в, а у високог≥рних районах ¤к≥в.

” територ≥альн≥й структур≥ с≥льського господарства  итаю вид≥л¤ютьс¤ чотири зони.

1. «она богарного землеробства ≥ тваринництва п≥вн≥чноњ частини —х≥дного  и≠таю (п≥вн≥ч ¬еликоњ  итайськоњ р≥внини, ѕ≥вн≥чно-—х≥дний  итай та ¬нутр≥шн¤ ћонгол≥¤). “ут зосереджена половина орних земель ≥ 1/3 пос≥вних площ. «она даЇ третину зернових ≥ ст≥льки ж тваринницькоњ продукц≥њ.

2. «она рисос≥¤нн¤, субтроп≥чних ≥ троп≥чних культур п≥вденноњ частини —х≥дно≠го  итаю (—х≥дний, ÷ентральний ≥ ѕ≥вденний  итай, улоговини ≥ плато ѕ≥вденно-«ах≥дного  итаю). ÷е - один з найстар≥ших район≥в св≥тового землеробства, де зосе≠реджено 40 % орних земель  итаю, в≥н даЇ 3/5 зерна крањни ≥ половину продукц≥њ тваринництва.

3. «она пасовищного скотарства й оазисного землеробства в ѕ≥вн≥чно-«ах≥дно-му  итањ.

4. ¬исоког≥рна зона ÷≥нхаю ≥ “ибету.

“ранспорт. ”  итањ, враховуючи к≥льк≥сть населенн¤ та розм≥ри територ≥њ, транспорт ще не задовольн¤Ї потреб господарства. ѕоловину обс¤гу вс≥Їњ його ро≠боти виконують зал≥зниц≥, важливе значенн¤ в перевезенн≥ вантаж≥в маЇ водний, особливо морський транспорт, а в перевезенн¤х пасажир≥в - автомоб≥льний, ѕов≥тр¤ний транспорт ще недостатньо розвинутий.

Ќайгуст≥ша мережа зал≥зниць, автошл¤х≥в, водних комун≥кац≥й склалас¤ на ¬елик≥й  итайськ≥й р≥внин≥, де зосереджена б≥льш≥сть населенн¤ ≥ господарських об'Їкт≥в, та на п≥вн≥чному сход≥. ¬она забезпечуЇ вих≥д до порт≥в на узбережж≥, че≠рез ¤к≥ зд≥йснюЇтьс¤ б≥льша частина зовн≥шньоторгових перевезень. Ќайважлив≥ш≥ з них - Ўанхай - на сход≥, ƒал¤нь, ÷≥ньхуандао, “¤ньцз≥нь та ÷≥ндао - на п≥вноч≥. √уанчжоу та —¤нганна - на п≥вдн≥. ¬нутр≥шн¤ частина держави забезпечена шл¤≠хами набагато г≥рше, ≥ континентальн≥ зовн≥шн≥ комун≥кац≥њ тут також обмежен≥ - це зал≥зниц≥ на ћонгол≥ю ≥ на  азахстан, а також стратег≥чне  аракорумське шосе на п≥востр≥в ≤ндостан через найвищ≥ у св≥т≥ перевали.

«овн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки.  Ќ– з початку 80-х рок≥в активно розвиваЇ пол≥тику Ђв≥дкритих дверейї, ¤ка передбачаЇ активне залученн¤ ≥ноземного кап≥талу, науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво, створенн¤ Ђособливих економ≥чних зонї, в ¤ких заохочуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть заруб≥жних та сп≥льних п≥дприЇмств.

„астка  Ќ– у м≥жнародн≥й торг≥вл≥ залишаЇтьс¤ пор≥вн¤но скромною. ѕерева≠жаЇ вив≥з продукц≥њ г≥рничодобувноњ, легкоњ промисловост≥ ≥ с≥льського господарст≠ва в обм≥н на продукц≥ю важкоњ промисловост≥.  итай вивозить вуг≥лл¤, нафту, кольоров≥ метали, рис, бавовну, чай, тканини, од¤г тощо.  итайськ≥ товари легкоњ

промисловост≥ користуютьс¤ попитом на св≥товому ринку. ¬ ≥мпорт≥ переважаЇ дов≥з прокату, м≥неральних добрив та машин. 3/5 зовн≥шньоторгового обороту  Ќ– припадаЇ на япон≥ю, —≤Ћј та —х≥дну јз≥ю.

¬нутр≥шн≥ в≥дм≥нност≥. ¬  итањ склалис¤ так≥ ≥сторико-географ≥чн≥ райони: ѕ≥вн≥чний —х≥д (ћанчжур≥¤), ѕ≥вн≥ч (сх≥дна частина крањни на п≥вн≥ч в≥д ’уан≠хе), —х≥д (промислов≥ приморськ≥ райони ¬еликоњ  итайськоњ р≥внини), ÷ентр ≥ ѕ≥вдень, ѕ≥вн≥чний «ах≥д та ѕ≥вденний «ах≥д, њх умовно можна розгл¤дати ¤к економ≥чн≥ райони.

ѕ≥вн≥чний —х≥д - один з пров≥дних ≥ндустр≥альних район≥в  итаю. …ого гос≠подарський проф≥ль визначають паливно-енергетичний, металург≥йний та л≥сопро≠мисловий комплекси. “ут розвинуте також багатогалузеве с≥льське господарство (пшениц¤, рис, гаол¤н, со¤). Ќайважлив≥ш≥ м≥ста в центральн≥й частин≥ району -Ўень¤н, јньшань, ‘ушунь, на п≥вноч≥ - ’арб≥н, на узбережж≥ - ƒал¤нь.

ѕ≥вн≥ч - трет≥й, п≥сл¤ —х≥дного та ѕ≥вн≥чно-—х≥дного  итаю, за значенн¤м про≠мисловий район крањни. ѕров≥дне м≥сце тут пос≥дають трудом≥стк≥ ≥ наукоЇмн≥ га≠луз≥ - електрон≥ка, електромашинобудуванн¤, приладобудуванн¤, виробництво син≠тетичних матер≥ал≥в тощо. ¬ цьому район≥ знаход¤тьс¤ столичн≥ округи ѕек≥на ≥ “¤ньцз≥н¤, ¤к≥ Ї зосередженн¤м не т≥льки адм≥н≥стративноњ, ф≥нансово-економ≥чноњ д≥¤льност≥, а й осередком науки ≥ культури. —тепов≥ райони ¬нутр≥шньоњ ћонгол≥њ, що належать до цього району, залишаютьс¤ все ще недостатньо освоЇними.

—х≥дний  итай - найважлив≥ший у господарському в≥дношенн≥ район крањни, на ¤кий припадаЇ 30 % населенн¤, 35 % промисловоњ ≥ 30 % с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. “ут добре розвинут≥ текстильна, суднобуд≥вна, електронна, верстато≠буд≥вна, металург≥йна, х≥м≥чна промислов≥сть. ¬себ≥чно розвинуте с≥льське госпо≠дарство - постачальник рису, пшениц≥, соњ, бавовни, чаю, р≥зноман≥тних овоч≥в, свинини ≥ птиц≥. ¬ район≥ зосереджений значний культурний ≥ науковий потенц≥ал. Ќайб≥льш≥ м≥ста - Ўанхай (найб≥льше м≥сто  итаю), Ќанк≥н (стара столиц¤ крањни), ’анчжоу, ÷≥ндао, ‘учжоу.

÷ентр ≥ ѕ≥вдень - аграрно-≥ндустр≥альн≥ райони. ÷ентральний  итай маЇ перес≥чний р≥вень економ≥чного розвитку. ќсновне промислове ¤дро його -”хань. —пец≥ал≥зац≥¤ с≥льського господарства така ж, ¤к ≥ в —х≥дному  итањ. ѕ≥вденний  итай багатий на сировинн≥ ресурси. Ќайб≥льший його промисловий ≥ торгово-економ≥чний центр - √уанчжоу. ѕор¤д з √уанчжоу знаход¤тьс¤ важ≠лив≥ дл¤  итаю в≥льн≥ економ≥чн≥ зони. Ќа узбережж≥ розташований —¤нган - один ≥з найпотужн≥ших промислових вузл≥в сходу јз≥њ.

ѕ≥вн≥чно-«ах≥дний район маЇ неспри¤тлив≥ природн≥ умови, але багатий на природн≥ ресурси. ÷е в≥дкриваЇ значн≥ можливост≥ дл¤ його розвитку в перспек≠тив≥. √оловн≥ м≥ста - —≥ань, Ћаньчжоу, ”румч≥.

ѕ≥вденний «ах≥д. ќсновний осередок господарськоњ д≥¤льност≥ району - —и-„уанська улоговина. “ут розвинуте багатогалузеве с≥льське господарство ≥ р≥зно≠ман≥тна промислов≥сть. √оловн≥ м≥ста - „унц≥н, „енду. ƒо ѕ≥вденного «аходу на≠лежить також високог≥рний район “ибету, що маЇ сувор≥ природн≥ умови. “ут знаходитьс¤ Ћхаса - важливий рел≥г≥йний центр ламањзму, що Ї одним з на≠пр¤м≥в буддизму.

1	2

Ќазва:  итай. ≈коном≥ко-географ≥чна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2150 прочитано)