√еограф≥¤ > ѕеру. ≈коном≥чна ≥ географ≥чна характеристика

ѕеру. ≈коном≥чна ≥ географ≥чна характеристика

√еограф≥чне положенн¤.

ѕеру Ц держава на заход≥ ѕ≥вденноњ америки.

√еограф≥чн≥ координати

10 градус≥в ѕ≥вденноњ широти.

76 градус≥в «ах≥дноњ довготи.

“еритор≥¤

«агальна площа - 1 285 220 кв.км.

ѕлоща суш≥ - 1 280 000 кв.км.

ѕлоща р≥к ≥ озер - 5 220 кв.км.

 ордони

—ухопутн≥ кордони: Ѕол≥в≥¤ 900 км., Ѕразил≥¤ 1 560 км., „ил≥ 160 км.,  олумб≥¤ 2 900 км., ≈квадор 1 420 км.

ƒовжина береговоњ л≥н≥њ 2 414 км.

“еритор≥альн≥ води 200 морських миль.

 онтинентальний шельф 200 морских миль.

¬икористанн¤ земель

ќрн≥ земл≥ - 3%.

«емл≥, що використовуютьс¤ в рослинництв≥ - 0%.

«емл≥, що використовуютьс¤ в тваринництв≥ - 21%.

Ћ≥си - 66%. ≤нш≥ земл≥ - 10%.

—тих≥йн≥ лиха: землетруси; цунам≥; повен≥; вулкан≥чна активн≥сть.

Ќа «аход≥ вздовж берега “ихого океану вузька смуга берегових р≥внин. ¬ центр≥ система јнд, на —ход≥ јмазонська низина ≥ предг≥рна р≥внина. —ередньом≥с¤чн≥ температури на узбережж≥ в≥д 15— до 25—, в јндах ≥ на плоског≥рТ¤х в≥д 5— до 16—, на р≥внинах в≥д 24— до 27—. ќпад≥в в≥д 700 до 3000 мм. Ќа р≥к. ѕлоског≥рТ¤, плато, схили хребт≥в покрит≥ степами або нап≥впустел¤ми, сх≥дн≥ схили ≥ јмазонська низина - в≥чнозеленими л≥сами. « р≥чок - найб≥льша јмазонка, ≥з озер - “≥т≥кака.

≈колог≥чн≥ проблеми

-незаконна вирубка л≥с≥в;

-≥нтенсивне пасовищне тваринництво на схилах  оста ≥ —ьерра, приводить до забрудненн¤ земель;

-забрудненн¤ пов≥тр¤ воздуха в Ћ≥м≥;

-забрудненн¤ р≥чок ≥ прибрежних вод викидами мун≥ципальних ≥ промислових ст≥чних вод.

√еограф≥чне положенн¤ ѕеру. ƒаржава ѕеру рзозташована в зах≥дн≥й частин≥ ѕ≥вденноњ јмерики м≥ж 81o19Т та 68o заходноњ довготи ≥ м≥ж 0o01Т та 18o21Т п≥вденноњ широти. Ќа њњ територ≥њ (1 285,215 кв. км) можуть в≥льно розм≥ститис¤ ‘ранц≥¤, ≤спан≥¤ та ≤тали¤ розом уз¤т≥. —еред Ћатиноамериканських крањн ѕеру за розм≥ром територ≥њ поступаЇтьс¤ лише Ѕразил≥њ, јргентин≥ та ћексиц≥. Ќа п≥вноњ њњ сус≥дами Ї ≈квадор ≥  олумб≥¤, на сход≥ - Ѕразил≥¤, на п≥вденному сход≥ - Ѕол≥в≥¤ ≥ на крайньому п≥вдн≥ - „ил≥. ≤з заходу омиваЇтьс¤ “ихим океаном.

¬ адм≥н≥стративному план≥ под≥л¤Їтьс¤ на 23 департаменти ≥ пров≥нц≥ю  аль¤о, над≥лену правами департаменту. ƒержавн≥ мови - ≥спанська та кечуа. ѕереважаюча рел≥г≥¤ - католицька. —толиц¤ - Ћ≥ма.

–ельЇф. –озм≥ри крањни и природно-географ≥чна р≥зноман≥тн≥сть зумовили контрасти њњ окремих район≥в.

¬узькою смугою прост¤гнулас¤  оста Ц зах≥дне узбережж¤, що омиваЇтьс¤ “ихим океаном, смуга береговоњ пустел≥, шириною в≥д 80 до 150 км.

«а береговою пустелею п≥дноситьс¤ одна з найвищих г≥рських систем нашоњ планети Ц јнди. ¬исок≥, покрит≥ в≥чними сн≥гами п≥ки (найвищий - ”аскаран Ц 6768 м), потужн≥ льодовики, глибок≥ каньйони, обширн≥ високог≥рн≥ плато Ц така —ьерра Ц г≥рська частина крањни, буквально УпилаФ. “уз ≥з невеликого льодовикового озера Ћаурикоча бере початок найбагатоводн≥ша р≥ка св≥ту Ц јмазонка. —х≥дна частина крањни Ц 3/5 вс≥Їњ територ≥њ (перуанц≥ називают —ельвою, в≥д латинського Ус≥лваФ - л≥с), вкрыта густим волого-екватор≥альним л≥сом.

√≥дрограф≥¤. ¬се тихоокеанське узбережж¤ пор≥зане р≥чками, але лише де¤к≥ з них донос¤ть своњ води до океану на прот¤з≥ всього року. –усла б≥льшост≥ р≥чок заповнюютьс¤ водою на короткий пер≥од - з с≥чн¤ по кв≥тень, - коли в јндах йдуть дощ≥, тануть сн≥гаи ≥ льодовики.

¬елику роль в житт≥ —ьери з давн≥х час≥в в≥д≥грають р≥чки, в долинах ¤ких концентруетьс¤ основна частина населенн¤.

«б≥гаюч≥ з г≥рських льодовик≥в струмки, зливаючись, утворюють озера. ќдне з них Ц Ћаур≥коча - даЇ початок прот≥каючому на п≥вн≥ч ћараньону. Ќа прот¤з≥ майже 640 км в≥н розд≥л¤Ї «ах≥дний ≥ ÷ентральний  орд≥льЇри. ўе одна велика р≥чка п≥вн≥чних јнд Ц ”ал¤га. ѕрорвавши сх≥дний  орд≥льЇр, вона виходить на р≥внину —ельви зливаючись згодом с ћараньоном утворюЇ велику јмазонку. ¬ п≥вденному ѕеру найб≥льша р≥чка Ц јпуримак. «ливаючись з ћантаро, јпуримак даЇ початок р≥чц≥ Ён≥, ¤ка нижче за теч≥Їю називаЇтьс¤ “амбо. “амбо разом з ≥ншою р≥чкою, ”рубамбою, в свою чергу даЇ початок ”ка¤л≥, найважлив≥ш≥й р≥чц≥ перуанськоњ —ельви.

ƒолина р≥ки ”рубамба Ц колиска великоњ ≥нкськоњ цив≥л≥зац≥њ. ¬ верхн≥й теч≥њ, де вона носить назву ¬≥льканота, розм≥щена древн¤ столиц¤ ≥нк≥в Ц  уско. Ќеподал≥к в≥д  уско знаход¤тьс¤ руњни знаменитоњ фортец≥ доколумбовоњ јмерики Ц ћачу-ѕ≥кчу.

ѕол≥тичний лад.

Ќац≥ональний ур¤д. 5 кв≥тн¤ 1992 президент јльберто ‘ух≥мор≥ розпустив обидв≥ палати Ќац≥онального конгресу, пров≥в чистку судд≥вського корпусу, призупинив д≥ю конституц≥њ ≥ при п≥дтримц≥ збройних сил встановив в крањн≥ режим одноос≥бноњ влади. “ем самим було покладено край 12-л≥тньому пер≥оду конституц≥йного правл≥нн¤, ¤кий ознаменований поглибленн¤м економ≥чних ≥ соц≥альних проблем, загостренн¤м пол≥тичних неузгоджень ≥ пол¤ризац≥Їю пол≥тичних сил. ¬ листопад≥ 1992 в крањн≥ були проведен≥ вибори до асамблењ. ќск≥льки б≥льш≥сть опозиц≥йних парт≥й в≥дмовились прийн¤ти участь у виборах, јсамбле¤ складалас¤ переважно ≥з прихильник≥в президента, ≥ розроблена нею конституц≥¤ надавала президенту широк≥ повноваженн¤.

Ќова конституц≥¤ укр≥пила широкий спектр президентських повноважень. «г≥дно њњ положень, президент обираЇтьс¤ на 5 рок≥в ≥ може бути переобраний на другий терм≥н. ¬≥н маЇ право приймати закони, вносити законопроекти до  онгресу, перегл¤дати прийн¤т≥  онгресом закони, призначати посл≥в ≥ член≥в вищого в≥йськового командуванн¤ без затвердженн¤  онгресом. ѕрезидент маЇ право розпускати вищий орган законодавчоњ влади, ¤кщо останн≥й висловить негативну думку про д≥¤льн≥сть двох чи б≥льше член≥в каб≥нету, в противному випадку м≥н≥страм буде винесено вотум недов≥рТ¤.  р≥м того, президент може своЇю волею ввести режим надзвичайного стану на терм≥н до 60 дн≥в, на прот¤з≥ ¤кого д≥¤ конституц≥йних прав призупин¤Їтьс¤, а контроль за дотриманн¤ сусп≥льного пор¤дку покладаЇтьс¤ на арм≥ю.

«аконодавча влада в крањн≥ належить однопалатному Ќац≥ональному конгресу, що складаЇтьс¤ з 120 член≥в, вибори ¤ких провод¤тьс¤ за парт≥йними списками одночасно з виборами президента терм≥ном на 5 рок≥в. ѕрерогативою  онгресу Ї прийн¤тт¤ бюджету, затвердженн¤ узгоджень про позики ≥ м≥жнародних договор≥в, розробка законопроект≥в ≥ прийн¤тт¤ закон≥в.  онгрес маЇ право проведенн¤ розсл≥дувань по Ђпитанн¤х, що мають сусп≥льне значенн¤ї, робити запити ≥ всловлювати недов≥рТ¤ ур¤ду (–ад≥ м≥н≥стр≥в) або окремим њњ членам.

—удова влада, котра оф≥ц≥йно вважаЇтьс¤ третьою г≥лкою влади, незалежною в≥д двох ≥нших, давно Ї опорою пол≥тичного фаворитизму. ѕ≥сл¤ того ¤к в кв≥тн≥ 1992 ‘ух≥мор≥ зд≥йснив державний переворот, функц≥онуванн¤ судовоњ системи крањни було призупинене, пот≥м вона була перебудована з розрахунком на б≥льшу незалежн≥сть в≥д впливу правл¤чоњ пол≥тичноњ ел≥ти. „лени ¬ерховного суду призначаютьс¤ незалежною Ќац≥ональною юридичною радою.  онституц≥йний суд, с≥м член≥в ¤кого обираютьс¤ Ќац≥ональним конгресом на пТ¤тил≥тн≥й терм≥н, маЇ право, з≥ свого боку, в≥дм≥н¤ти постанови ур¤ду. ѕо конституц≥њ 1993 була в≥дновлена смертна кара за тероризм ≥ зрада в в≥йськовий час.

ѕол≥тичн≥ орган≥зац≥њ. Ќа прот¤з≥ останнього стол≥тт¤ сусп≥льне житт¤ ѕеру характеризувалос¤ на¤вн≥стю слабких пол≥тичних парт≥й, пост≥йними економ≥чними кризами ≥ розшаруванн¤м населенн¤ за соц≥альними ≥ культурними ознаками. ÷≥ фактори по¤снюють величезний пол≥тичний вплив, ¤кий мають в ѕеру збройн≥ сили, ¤к≥ довгий час вважали себе Їдиним гарантом пор¤дку ≥ вершителем пол≥тичних доль крањни.

—удово-правова система. як ≥ в б≥льшост≥ крањн Ћатинськоњ јмерики, судово-правова система ѕеру базуЇтьс¤ на положенн¤х римського громад¤нського права в тому вигл¤д≥, ¤к вони були використан≥ в ≤спан≥њ ≥, в менш≥й м≥р≥, в ‘ранц≥њ.

«бройн≥ сили. ƒл¤ мужчин, що дос¤гли 18-р≥чного в≥ку, служба в збройних силах Ї обовТ¤зковою, срок служби Ц 2 роки. Ќе вс≥ особи, що дос¤гли призовного в≥ку, в обовТ¤зковому пор¤дку призиваютьс¤ в арм≥ю. «абезпеченн¤ внутр≥шньоњ безпеки ≥ пол≥цейськ≥ функц≥њ зд≥йснюютьс¤ частинами громад¤нськоњ ≥ республ≥канськоњ гвард≥њ, що нараховують близько 60 тис.ос≥б.

≈тн≥чна належн≥сть ≥ мова. ¬ дощових л≥сах сх≥дного ѕеру проживають б≥л¤ ста ≥нд≥анських племен. ÷≥ племена, практично ≥зольован≥ в≥д всього ≥ншого населенн¤, розмовл¤ють м≥сцевими д≥алектами ≥ здобувають харч мисливством, рибальством та землеробством.

ўе одна група кор≥нного населенн¤ включаЇ ≥нд≥анц≥в, що розмовл¤ють мовами кечуа ≥ аймара. Ѕагато з них переселилис¤ до столиц≥ крањни Ц Ћ≥ми чи ≥нш≥ м≥ста на узбережж≥, особливо п≥сл¤ того, ¤к в 1980 в горах почалас¤ партизанська в≥йна, але б≥льш≥сть продовжують жити в јндах, займаючись землеробством та скотарством.

≤нше населенн¤ складають креоли Ц б≥л≥ нещадки Ївропейц≥в, в основному ≥спанц≥в, ¤к≥ до 1970-х рок≥в практично панували в крањн≥; метиси Ц нещадки м≥шаних шлюб≥в Ївропейц≥в ≥ ≥нд≥анц≥в, що складають основну частину середнього класу, а також де¤ка к≥льк≥сть негр≥в та вих≥дц≥в ≥з јз≥њ.

јдм≥н≥стративно-територ≥альний под≥л. «г≥дно конституц≥њ 1993, в ѕеру в≥дновлено адм≥н≥стративний под≥л на 24 департаменти, 159 пров≥нц≥й ≥ б≥льш 1500 м≥ських утворень.  онституц≥¤ 1979 затвердила створенн¤ областей, ¤к≥ повинн≥ функц≥онувати ¤к автономн≥ економ≥чн≥ ≥ адм≥н≥стративн≥ одиниц≥. Ќа даний момент на баз≥ 23 (з 24 ≥снуючих) департамент≥в створено 12 областей. ”творенн¤ ще одн≥Їњ област≥ тимчасово призупинено, ≥нш≥ також ще не розпочали виконувати своњ функц≥њ в повному обс¤з≥. ѕо конституц≥њ 1993, под≥л на област≥ збер≥гаЇтьс¤, однак обТЇм повноважень м≥сцевих орган≥в самоуправл≥нн¤ скорочуЇтьс¤.

1	2	3

Ќазва: ѕеру. ≈коном≥чна ≥ географ≥чна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1872 прочитано)