√еограф≥¤ > ѕеру. ≈коном≥чна ≥ географ≥чна характеристика

ћ≥жнародн≥ в≥дносини. ѕеру Ї членом ќќЌ ≥ њњ спец≥ал≥зованих орган≥зац≥й, а також членом ќј√.  р≥м того, ѕеру входить до Ћатиноамериканськоњ асоц≥ац≥њ ≥нтеграц≥њ (Ћјј≤), јндську групу, ≈коном≥чноњ ради крањн “ихоокеанського басейну, ќрганизац≥ю по заборон≥ ¤дерноњ зброњ в Ћатинськ≥й јмериц≥.

ѕрапор ≥ герб.

 ультура.

¬ культур≥ ѕеру знайшли в≥дображенн¤ вплив багаточисельного ≥нд≥анського населенн¤ крањни, а також розвинутих культур народ≥в, що проживали на ц≥й територ≥њ до п≥дкоренн¤ њњ ≥спанц¤ми. Ќайв≥дом≥ша високорозвинута древн¤ цив≥л≥зац≥¤ ≥нк≥в, що виходить приблизно з 1200 р. ≤нки волод≥ли мистецтвом обробки каменю, створенн¤ ≥нженерних споруд, ткцтва, мали у¤вленн¤ про медицину ≥ астроном≥ю, споруджували штучн≥ тераси дл¤ пос≥в≥в на крутих схилах, створювали неперевершен≥ витвори мистецтва ≥з золота ≥ ср≥бла ≥ будували дороги.

Ќасл≥дд¤ цих ≥нд≥анських народ≥в можна бачити не лише в багатьох археолог≥чних памТ¤тках ≥ знах≥дках, але ≥ в сучасн≥й народн≥й творчост≥, мистецтв≥ ≥ музц≥, особливо характерних дл¤ ≥нд≥анц≥в Ц мешканц≥в јнд.

ћузика. ƒревн≥ ≥нд≥анц≥ користувалис¤ пентатонним ладом, ¤кий збер≥гс¤ в народн≥й музиц≥ до цих п≥р, пор¤д з такими музичними ≥нструментами доколумбовоњ епохи, ¤к тростинн¤ флейта кена, св≥рель, духовий ≥нструмент з крученоњ морськоњ раковини, окарина ≥ р≥зн≥ ударн≥ ≥нструменти. —трунн≥ ≥нструмент≥ були привнесен≥ ≥спанц¤ми. Ќайпопул¤рн≥ш≥ скрипка, арфа, г≥тара ≥ чаранго, ≥нструмент, схожий на мандол≥ну.

« народних п≥сень ≥ танц≥в попул¤рн≥стю користуЇтьс¤ п≥сн¤ ¤рав≥, швидкий круговий танець уайно, розповсюджений серед жител≥в г≥р ≥ креольська мар≥нера, або самакуека Ц парний танець.

¬ Ћ≥м≥ знаход¤тьс¤ нац≥ональна консерватор≥¤ ≥ симфон≥чний оркестр, ¤кий пропагуЇ витвори композитор≥в ѕеру. Ќайвидатн≥шим ≥з перуанських композитор≥в 20 ст. вважаЇтьс¤ јндрес —ас ќрчасаль (1900Ц1967), француз за похлдженн¤м; в 1929 в≥н разом з≥ своЇю дружиною Ц п≥ан≥сткою заснував музичну школу в Ћ≥м≥. Ќац≥ональн≥ традиц≥њ розвивали також в≥дом≥ композитори  арлос —анчес ћалага (р. 1904) ≥ јрмандо √евара ќчоа (р. 1927).

Ћ≥тература. ѕеруанська л≥тература бере початок в 16 ст., коли син ≥спанського конк≥стадора ≥ принцеси ≥нк≥в √арс≥ласо де ла ¬ега (1539Ц1616) написав ≥сторичну хрон≥ку, що м≥стить опис ≥стор≥њ ≥ культури ≥мпер≥њ ≥нк≥в. ≤ншим видатним письменником час≥в ≥спанського колон≥ального володарюванн¤ сатирик ’уан дель ¬алье-≥- авьедес (1652Ц1695). ѕ≥зн≥ше, коли в Ћ≥м≥ знаходивс¤ дв≥р в≥це-корол¤, розвиваЇтьс¤ л≥тература в стил≥ барокко, з широким розповсюдженн¤м духовних витвор≥в ≥ витонченоњ поез≥њ.

ƒо найвидатн≥ших письменник≥в 19 ст. в≥днос¤тьс¤ поет та публ≥цист ћануэль √онсалес ѕрада (1848Ц1918), чињ твори сповнен≥ соц≥альноњ критики, ≥ –≥кардо ѕальма (1833Ц1919), що залишив 12-томне з≥бранн¤ ≥сторичних пов≥стей ≥ легенд про минуле ѕеру п≥д назвою ѕеруанськ≥ традиц≥њ.

ƒраматург≥¤. “еатр займав важливе м≥сце в культурному житт≥ ѕеру з 1548, коли на площ≥ —ан-ѕедро в Ћ≥м≥ в≥дбулос¤ перше св≥тське театралье представленн¤. ¬ колон≥альну епоху ≥Їзуњти заохочували розвиток драматичного мистецтва, пост≥йним в≥дв≥дуачем театру був в≥це-король ѕеру ћануэль де јмат, що правив в 1772Ц1776. …ого коханка, ћикаела ¬≥льегас (ѕер≥чола) була найв≥дом≥шою актрисою в Ћатинськ≥й јмериц≥ колон≥ального пер≥оду. ¬ даний час найважлив≥шим театром крањги Ї ћун≥ципальний театр в Ћ≥м≥, котрий використовуЇтьс¤ також в ¤кост≥ концертного залу.

∆ивопс. ¬ образотворчому мистецтв≥ сильно виражений ≥нд≥анський вплив. ¬ колон≥альний пер≥од широкою попул¤рн≥стю користувалис¤ полотна на рел≥г≥йн≥ теми, що належали майстрам художньоњ школи  уско.

јрх≥тектура. ќкр≥м монументальних руњн 1Ц15 ст., що збереглис¤ в≥д перуанських доколумбових культур, в крањн≥ можна побачити багато пам'¤тник≥в колон≥альноњ арх≥тектури, особливо культових ≥ сусп≥льних споруд; б≥льш≥сть њх зосереджено в м≥стах Ћ≥ма, јрек≥па,  уско ≥ “рух≥льо.  уско, - столиц¤ ≥нк≥в, вид≥л¤Їтьс¤ р≥зьбою по дереву, скульптурних зображень, предмет≥в внутр≥шнього ≥нтерЇру церков ≥ картин. Ѕуд≥вл≥ колон≥ального пер≥оду часто Ї сум≥шшю ≥спанського ≥ ≥нд≥анського стил≥в, гармон≥йне поЇднанн¤ ¤ких часто позначаЇтьс¤ ¤к особливий Ђкреольськийї стиль. ¬ид≥л¤Їтьс¤ також так званий стиль Ђмудехарї (за назвою мусульман, на територ≥њ ≤спан≥њ), з ч≥тким мавританським впливом. ¬ јндах ≥спанц≥ споруджували своњ буд≥вл≥ на фундаментах ≥нк≥в, ≥ в район≥  уско представлен≥ обидва типи буд≥вель.

ќсв≥та. ѕочинаючи з 1950-х рок≥в ур¤д прикладаЇ багато зусиль дл¤ того, щоб вс≥ д≥ти отримали осв≥ту. ¬ 1972 вступив в д≥ю закон про реформу в осв≥т≥, що маЇ метою надати осв≥ту найб≥дн≥шим шарам населенн¤, особливо ≥нд≥анц¤м. ÷им законом вводились програми дошк≥льного навчанн¤ ≥ обовТ¤зкове шестир≥чне навчанн¤ в школ≥, а також передбачалис¤ можливост≥ отриманн¤ осв≥ти дорослими.

–ад≥о ≥ телебаченн¤. ¬ крањн≥ д≥ють державн≥, та приватн≥ центри теле- ≥ рад≥омовленн¤. ¬еликою попул¤рн≥стю користуютьс¤ мексиканськ≥ ≥ американськ≥ ф≥льми.

—порт. —еред спортивних змагань ≥ видовищ найпопул¤рн≥ш≥ боњ бик≥в, п≥вн¤ч≥ боњ, скачки, гольф, поло, тен≥с ≥ спортивне рибальство. ƒуже попул¤рний футбол; головн≥ футбольн≥ матч≥ провод¤тьс¤ на Ќац≥ональному стад≥он≥, що вм≥щаЇ 70 тис. гл¤дач≥в.

–ел≥г≥¤. Ѕлизько 90% населенн¤ формально належить до –имсько-католицькоњ церкви, хоча б≥льш≥сть лише зр≥дка в≥дв≥дують богослуж≥нн¤ або взагал≥ не виконують обр¤д≥в ≥ в б≥льш≥й степен≥ прихильн≥ традиц≥йним народним в≥руванн¤м.  атолицьке духовенство щор≥чно отримуЇ невелику допомогу в≥д держави. ¬ 1979 п≥дписано конкордат м≥ж ¬атиканом ≥ перуанським ур¤дом, що закр≥пив в≥докремленн¤ церкви в≥д держави ≥ проголосив свободу в≥роспов≥данн¤.

ѕриродн≥ ресурси.

 л≥мат ≥ природна рослинн≥сть. ¬ ѕеру вид≥л¤ютьс¤ три природн≥ област≥, що в≥др≥зн¤ютьс¤ кл≥матом ≥ рослинн≥стю.

ѕрибережна пустел¤. Ќа узбережж≥ океану дуже сухо ≥ прохолодно через на¤вн≥сть поблизу холодноњ ѕеруанськоњ теч≥њ (теч≥¤ √умбольдта). ћорськ≥ бризи п≥дтримують середню температуру на 6∞ — нижче широтноњ норми. ¬ Ћ≥м≥ вона коливаЇтьс¤ в≥д 16 до 23∞ —. —татистично р≥чна норма опад≥в тут складаЇ 50 мм, але в де¤к≥ роки дощ≥в взагал≥ не випадають. «имою (с червн¤ по жовтень) небо пост≥йно захмарене, част≥ берегов≥ тумани. ¬ цю пору року п≥дн≥жж¤ јнд залит≥ вологим туманом, ¤кий носить м≥сцеву назву Ђгаруаї. √аруа стимулюЇ р≥ст низьких злаков ≥ р≥знотравних ефемер≥в, ¤к≥ разом складають с≥мейство, ¤ке зоветьс¤ Ђломаї ≥ використовуЇтьс¤ ¤к пасовище.

¬исоког≥рТ¤ јнд.  л≥матичн≥ умови ≥ рослинне покритт¤ г≥р зм≥нюютс¤ в залежност≥ в≥д абсолютноњ висоти. —ередн≥ температури знижуютьс¤ приблизно на 1,7∞ з≥ сходженн¤м на кожн≥ 450 м. ¬≥чн≥ сн≥ги ≥ льодовики покривають вершини понад 5000 м над р.м., а землеробство можливе до 4400 м над р.м. —ередн≥ температури в  уско (3380 м над р.м.) коливаютьс¤ по роках в≥д 8 до 11∞ —, ночами часто бувають заморозки. Ќа в≥дкритих сх≥дних схилах р≥чна норма опад≥в перевищуЇ 2500 мм, в замкнутих улоговинах вона набагато менша, ≥ складаЇ, наприклад, в  уско, 810 мм.  ≥льк≥сть опад≥в швидко зменшуЇтьс¤ на п≥вдень, що суттЇво впливаЇ на характер рослинност≥. Ќа п≥вноч≥ ≥ сход≥ крањни середн¤ частина андських схил≥в покрита густим субтроп≥чним г≥рським л≥сом, ¤кий з висотою поступово зм≥нюЇтьс¤ л≥сом б≥льш пом≥рного кл≥матичного типу. —еред його пор≥д найц≥нн≥шим Ї х≥не дерево Ц джерело х≥н≥ну. Ќа п≥вдн≥ г≥рська рослинн≥сть утворена в основному посухост≥йким ковилом, низькотравТ¤м ≥ смолистими кущами леп≥доф≥ллумом (це с≥мейство називаЇтьс¤ Ђтолаї). ƒно ≥ нижн≥ частини схил≥в сухих закритих долин займають кактуси, колюч≥ бобов≥ ≥ листопадн≥ широколисн≥ дерева, тод≥ ¤к верхню частину схил≥в покриваЇ Ђсехаї.

—ельва. ¬ зон≥ вологотроп≥чних л≥с≥в на прот¤з≥ року утримуЇтьс¤ висока температура, ≥ випадають щедр≥ дощ≥. ¬ ≤к≥тос середн¤ температура найхолодн≥шого м≥с¤ц¤ 23∞ —, а найспекотн≥шого Ц всего 26∞ —, при р≥чн≥й норм≥ опад≥в 2615 мм. ѕриродна рослинн≥сть представлена високим дощовим троп≥чним л≥сом, п≥д покровом ¤кого густа т≥нь практично не даЇ розвиватис¤ наземному ¤русу. « тис¤ч пород дерев найб≥льше економ≥чне значенн¤ мають акажу (червоне дерево) ≥ цедрела. Ќа погано дренованих д≥л¤нках ростуть злаки, а на рихлих п≥счаних грунтах ≥ камТ¤нистих схилах Ц жорстк≥ трави ≥ низьк≥ кущ≥. «намените Учорне золотоФ сельви Ц геве¤, що даЇ каучук. Ѕагато дерев ≥ кущ≥в використовуютьс¤ дл¤ отриманн¤ деревини, рослинного масла, лак≥в, сировини дл¤ медичноњ ≥ харчовоњ промисловост≥.

‘ауна. ¬ —ельв≥ представлена троп≥чна фауна, що включаЇ багато вид≥в птах≥в, рептил≥й ≥ ссавц≥в, тод≥ ¤к в јндах основн≥ тварини Ц лами, альпаки, в≥кун≥ ≥ гуанако. “ипвий мешканець јнд Ц могутн≥й корол≥вський кондор, розмах крил ¤кого ≥нколи с¤гаЇ чотирьох з половиною метр≥в. ¬ перуанських јндах живе тварина Ц шиншила, хутро ¤коњ вважаЇтьс¤ найдорожчим у св≥т≥. ¬ холодних водах, що обмивають прибережну пустелю, щедрий планктон забезпечуЇ кормом багато вид≥в промислових риб, включаючи тунц¤, пелам≥ду, меч-рибу, скумбр≥ю, горбил¤ ≥ камТ¤ного окун¤. ћорською рибою харчуютьс¤ м≥льйони тутешн≥х птах≥в, в тому числ≥ пел≥кани, баклани ≥ олуш≥. ¬они гн≥зд¤тьс¤ на камТ¤нистих остр≥вц¤х, ≥ њх фекал≥њ, добре збер≥гаютьс¤ в аридному кл≥мат≥, використовуютьс¤ ¤к добрива Ц т.з. гуано. ’итка еколог≥чна р≥вновага прибережних с≥мейств пер≥одично порушуЇтьс¤.

¬ —ельв≥ живуть насамперед, тварини, ¤к≥ ведуть деревний спос≥б житт¤: мавпи, л≥нивц≥, ц≥пкохвост≥ ведмед≥, опоссуми, дикобрази. ¬ л≥сах басейну р≥чки ”ка¤л≥ живуть найменш≥ в св≥т≥ мавпи - у≥ст≥т≥, розм≥ром близько 15 см (не рахуючи хвоста). “ут величезна к≥льк≥сть птах≥в вс≥х розм≥р≥в, забарвленн¤ ≥ форм. ’ижаки сельви - ¤гуар, оцелот, пума, видри, куниц≥ - ведуть переважно наземний спос≥б житт¤. ¬ јмазонц≥ ≥ њњ притоках водитьс¤ б≥льше тис¤ч≥ вид≥в риби. ¬ перуанськ≥й сельв≥ зустр≥чаЇтьс¤ багато отруйних зм≥й ≥ найб≥льша зм≥¤ Ц анаконда.

 орисн≥ копалини. ¬ ѕеру ви¤влено б≥льш 200 поклад≥ майже 80 вид≥в корисних копалин: м≥д≥, зал≥за, цинку, свинцю, ср≥бла, золота, ртут≥, в≥смуту, мол≥бдену, с≥рки, сурьми ≥ бариту. ќсобливо велик≥ запаси м≥дноњ руди. ѕеру маЇ значн≥ енергетичн≥ ресури. ѕерша нафтова свердловина в Ћатинськ≥й јмериц≥ пробурена в 1865 р. на п≥вноч≥ крањни, в “алар≥. ѕеру маЇ значн≥ ресурси природного газу, вуг≥лл¤, уранових руд. Ќадзвичайно велик≥ в крањн≥ г≥дроенергетичн≥ ресурси, особливо анд≥йських р≥чок.

ѕеру. ѕромислов≥сть.

√≥рничовидобувна промислов≥сть. « час≥в ≥спанського колон≥ального володарюванн¤ ѕеру славилосс¤ багатствами своњх надр. ѕеру волод≥Ї значними запасами природних копалин: ведетьс¤ добуванн¤ руд м≥д≥, цинку, свинцю, зал≥за, в≥смуту, марганцю, фосфат≥в. «найден≥ поклади золота, ср≥бла ≥ р≥дкоземельних метал≥в. ¬здовж п≥вн≥чного узбережж¤ ви¤влен≥ запаси нафти, разв≥дан≥ крупн≥ нафтов≥ поклади в л≥сах јмазонки. ¬ невеликих к≥лькост¤х видобуваЇтьс¤ камТ¤не вуг≥лл¤.

Ѕ≥льш≥сть копалень знаход¤тьс¤ в районах —ерро-де-ѕаско в ÷ентральних јндах, “окепала ≥  уахоне на п≥вдн≥ г≥рськоњ област≥ ≥ ћаркона на узбережж≥. ѕоклади м≥дноњ руди “окепала ≥ повТ¤зан≥ з ним поклади на п≥вдн≥ ѕеру вважаютьс¤ найб≥льшими в св≥т≥. –≥чний видобуток м≥д≥ в 1990-е роки складав бл. 375 тис.т.

Ќафта добуваЇтс¤ в п≥вн≥чн≥й частин≥ прибережноњ област≥ х 1863 р. ¬ 1970-х роках почалас¤ розробка в≥дкритих великих поклад≥в на морському дн≥ б≥л¤ зах≥дного узбережж¤ ≥ на сх≥д в≥д јнд. ¬ 1992 р крањн≥ було добуто 42,3 млн. барел≥в сироњ нафти. Ќадра сх≥дних район≥в, вкритих джунгл¤ми, м≥ст¤ть велик≥ запаси природнього газу.

ќбробна промислов≥сть. ƒол¤ нац≥онального доходу, що припадаЇ на сектор обробноњ промисловост≥, зросла з 20% в 1970 до 28% в 1981. ѕ≥сл¤ 1981 роль цього сектору знизилась по в≥дношенню до видобувноњ промисловост≥, буд≥вництва ≥ сектора послуг, склавши в 1992 21,4% ¬¬ѕ. ќднак до 1994 на долю обробноњ промисловост≥ припадало 42% ¬¬ѕ. ѕров≥дними галуз¤ми Ї харчова, металообробна, виробництво стал≥, текстильна, х≥м≥чна, автозб≥рна ≥ нафтоочисна.

Ѕ≥льш≥сть п≥дприЇмств зосереджено поблизу столиц≥ - Ћ≥ми. ќкр≥м дек≥лькох великих виробництв, що виготовл¤ють автомоб≥л≥ ≥ обладнанн¤, виробнич≥ потужност≥ представлен≥ невеликими збиральними заводами, що працюють на ≥мпортних комплектуючих.

—≥льське господарство. ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни с≥льське господарство ѕеру знаходитьс¤ в стан≥ пост≥йного зниженн¤ виробництва. ќсобливо ситуац≥¤ загострилас¤ в 1960-х роках: виробленоњ на фермах продукц≥њ стало катастроф≥чно не вистачати дл¤ задоволенн¤ попиту на внутр≥шньому ринку.  рањна змушена ≥мпортувати зернов≥ культури (пшеницю, рис, кукурудзу), мТ¤сомолочн≥ продукти, раслинн≥ масла. ќсновна причина цього ¤вища Ц швидке зростанн¤ населенн¤ ≥ в≥дсутн≥сть плодородних земель. Ѕ≥льш≥сть орних земель зосереджено в прибережних районах.

Ѕ≥л¤ 30% оброблюваних земель ѕеру знаход¤тьс¤ в  ост≥, 60% Ц в —ьер≥, ≥нш≥ 10% припадають на —ельву. ’отч в с≥льскому господарств≥ зайн¤то 40% економ≥чно активного населенн¤, с≥льськогосподарське виробництво даЇ 13,2% ¬¬ѕ.

ќсновн≥ с≥льськогосподарськ≥ культури прибережних областей Ц рис, бавовна та цукрова тростина. “ут вирощуютьс¤ кукурудза, тютюн ≥ фрукти. ¬ горах основними культурами ¤вл¤ютс¤ картофель, кукуруза, ¤чм≥нь, кассава ≥ ¤мс, а в долинах ≥ в нижн≥й частин≥ сх≥дних схил≥в јнд Ц кава, боби, какао, чай. ¬ јмазонськ≥й низин≥ м≥сцев≥ ≥нд≥анц≥ збирають врожањ коки.

„агарник кока, з лист≥в ¤кого виробл¤Їтьс¤ кокањн, ¤вл¤Ї собою культуру, традиц≥йно оброблювану американськими ≥нд≥анц¤ми. Ќаприк≥нц≥ 1970-х рок≥в, коли коку почали експортувати в Ѕол≥в≥ю ≥  олумб≥ю в вид≥ пасти-нап≥вфабрикату, чи вже ц≥лком очищеного кокањну, вирощуванн¤ коки стало прибутковою справою. ѕо оц≥нках на 1996, площа плантац≥й коки складала 94,4 тис. га, ≥ на них було зайн¤то б≥л¤ 300 тис. сел¤н. ¬важаЇтьс¤, що плантац≥њ ѕеру дають дв≥ третини св≥товоњ продукц≥њ кокањну, а р≥чний доход в≥д кокањнового б≥знесу складаЇ в≥д 600 до 800 млн. дол.

Ѕ≥л¤ п'¤тоњ частини земель зайн¤то п≥д пасовища, однак виробництво мТ¤сомолочних продукт≥в не задов≥льн¤Ї потреби населенн¤. «начну роль у г≥рських районах в≥д≥граЇ тваринництво, причому основне господарське значенн¤ маЇ в≥вчарство. ѕеру експортуЇ вовну, шк≥ру ≥ шк≥ри тварин.

Ћ≥сове господарство. Ћ≥с≥вництво зосереджене в г≥рських районах ѕеру. Ѕ≥льш≥сть л≥с≥в ростуть в важкожоступних районах, що ускладнюЇ його загот≥влю. ¬ останн≥й час маЇ м≥сце скороченн¤ його поставок через виникненн¤ серйозних еколог≥чних проблем.

Ћ≥сами вкрито б≥л¤ двох третин територ≥њ крањни, головним чином на сх≥дних схилах јнд ≥ в басейн≥ јмазонки. Ѕ≥льш≥сть найб≥льш коштовних л≥сопродукт≥в, включаючи каучук, х≥н≥н ≥ л≥карськ≥ рослини, дають г≥рськ≥ л≥си. « л≥соматер≥ал≥в найб≥льше експортне значенн¤ маЇ червоне дерево. ќсновна частина л≥сопродукт≥в вивозитьс¤ через ≤к≥тос Ц р≥чковий порт на јмазонц≥.

–ибальство. Ќа 1950-≥ роки приходитьс¤ активний розвиток рибних промисл≥в, ≥ до початку 1960-х рок≥в ѕеру займало пров≥дне положенн¤ у св≥т≥ по обс¤з≥ товарного улову, в≥вс¤ промисел анчоус≥в: п≥сл¤ переробки на масло ≥ муку, продукц≥¤ риболовецькоњ галуз≥ йшла на експорт. ¬ 1963 р. ѕеру зан¤ло перше м≥сце в св≥т≥ по обТЇмах улову. ¬ 1970 р. улов дос¤г рекордноњ в≥дм≥тки в 12 млн.тонн. ѕеревилов ≥ пер≥одичн≥ зм≥ни плин≥в у “ихому океан≥ а також виникненн¤ природного ¤вища Ёль-Ќ≥ньо викликали пад≥нн¤ улов≥в з 11,5 млн.т у пер≥од 1969Ц1971 до 2,3 млн. т у 1980Ц1983. ƒо 1991 улови знову зросли до 6,9 млн.т. ¬ даний час продукц≥¤ рибопереробноњ промисловост≥ надходить на внутр≥шн≥й ринок.

ѕеру. “ранспорт ≥ зовн≥шн≥ економ≥чн≥ звТ¤зки.

“ранспорт ≥ зв'¤зок. ≤снуЇ система зал≥зниць навколо Ћ≥ми, ≥ ще дв≥ зал≥зничн≥ маг≥страл≥, ÷ентральна ≥ ѕ≥вденна. ÷ентральна зал≥зниц¤ починаЇтьс¤ в Ћ≥м≥ ≥ перетинаЇ јнди, дос¤гаючи оц≥нок 4818 м над р.м.; це найвисоког≥рн≥ша у св≥т≥ зал≥зниц¤ з≥ стандартною кол≥Їю. ¬она зв'¤зуЇ столицю з г≥рничопромисловими центрами —ьЇри ≥ зак≥нчуЇтьс¤ у високог≥рн≥й долин≥ р.ћантаро на сход≥ Ц одн≥Їњ з житниць ѕеру. ѕ≥вденна дорога йде в≥д морського порту ћольендо, переборюючи розчленований г≥рський рельЇф, через оазис, де розташоване м.јрек≥па, до озера “≥т≥кака (3812 м над р.м.) ≥ дал≥ в  уско. ” 1994 загальна довжина зал≥зниць ѕеру складала приблизно 2400 км.

ƒовжина зал≥зниць (в км.).

1	2	3

Ќазва: ѕеру. ≈коном≥чна ≥ географ≥чна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1872 прочитано)