√еограф≥¤ > ѕриродн≥ ресурси ≥ њх вплив на житт¤ сусп≥льства

–озд≥л 3. ’арактеристика природних умов ≥ ресурс≥в

3.1. –ельЇф

ѕ≥вн≥чна частина  оломийського району лежить у ѕередкарпатт≥, п≥вденна Ц у межах ѕокутт¤. ѕоверхню ѕередкарпатт¤ займаЇ п≥двищена полого хвил¤ста р≥внина, значно розчленована. ѕокутську частину складають низьког≥рн≥ хребти з пологими схилами, куполопод≥бними вершинами, розд≥лен≥ р≥чковими долинами. ѕереважаюч≥ абсолютн≥ висоти в долин≥ р.ѕрут Ц 200-300 м, ѕередкарпатт¤ ≥ ѕокутт¤ Ц 300-400 м. Ќайвищ≥ д≥л¤нки району Ц на п≥вденно-зах≥дн≥й окрањн≥ району на границ≥ з Ќадв≥рн¤нським ≥  осовським районами 600-800метр≥в над р≥внем мор¤ (передг≥рТ¤ ѕокутсько-Ѕуковинських  арпат, найвища точка Ц 775 м). ¬есь район розташований у ѕередкарпатськ≥й височинн≥й ф≥зико-географ≥чн≥й област≥ та в «овн≥шн≥х  арпатах.

–ельЇф м≥ста  оломи¤ Ц р≥внинно-терасний, загальний похил поверхн≥ району Ц на сх≥д. јбсолютна висота м≥ста  оломи¤ Ц 288,2 м над р≥внем мор¤, абсолютн≥ в≥дм≥тки ур≥зу води р.ѕрут (с. орни) Ц 262,3 м.

3.2. “ектон≥чн≥ структури

“еритор≥¤ району лежить у межах двох великих тектон≥чних структур: п≥вденно-зах≥дноњ окрањни —х≥дно-™вропейськоњ платформи (¬олино-ѕод≥льськоњ плити) ≥ ѕередкарпатського передового прогину. ѕлатформенна д≥л¤нка займаЇ п≥вн≥чно-сх≥дну окрањну району (приблизно третю частину), п≥вдень ≥ зах≥д займають «овн≥шн¤ ≥ ¬нутр≥шн¤ зони ѕередкарпатського передового прогину.

¬олино-ѕод≥льська плита ¤вл¤Ї собою схил ”крањнського кристал≥чного щита. ѓњ кристал≥чний фундамент занурений п≥д потужну товщу (до 3000 м) палеозойських ≥ мезозойських в≥дклад≥в, що мають нахил пласт≥в усього 1-2 градуси.

ѕередкарпатський крайовий прогин Ї частиною  арпатськоњ геосинкл≥нал≥. ¬нутр≥шн¤ зона (запрутська, п≥вденний сх≥д району) вкрита потужною товщею (до 7000 м) в≥дклад≥в крейдового, палеогенового ≥ неогенового пер≥од≥в. як правило, вс≥ вони морського походженн¤, в окремих м≥сц¤ з≥мнут≥ в полог≥ л≥н≥йн≥ складки. «овн≥шн¤ зона прогину в≥докремлена в≥д попередньоњ (¬нутр≥шньоњ) л≥н≥Їю розлом≥в. ¬она маЇ платформ енну структуру з характериними куполопод≥бними складками ≥ блоковою будовою, що спричинена тектон≥чними розломами ≥ скидами. “овщина осадочних пор≥д с¤гаЇ 3000 м. ќбидв≥ зони зверху вкрит≥ неогеновими моласами, що складаютьс¤ з п≥сковик≥в, конгломерат≥в, глин, р≥дше мергел≥в ≥ вапн¤к≥в.

3.3.  орисн≥ копалини.

«аслуговують на увагу невелик≥ ≥ забут≥ нафтов≥ промисли —лободи –унгурськоњ та буровуг≥льн≥ родовища  овал≥вки, —пасу, приурочен≥ до «овн≥шньоњ зони прогину. « метасоматичними вапн¤ками тиранськоњ свити (верхн≥й тортон) повТ¤зан≥ промислов≥ поклади самородноњ с≥рки Ќаз≥рноњ, ¤к≥ зал¤гають в покр≥вл≥ г≥пс≥в та анг≥дрит≥в або переверстуютьс¤ ними. ™ поклади газу. ¬ достатн≥й к≥лькост≥ Ї буд≥вельн≥ матер≥али (п≥сковики, грав≥й, галечник), в багатьох м≥сц¤х виход¤ть глини, придатн≥ дл¤ виробництва цегли та черепиц≥. ѕ≥д час глибоких розв≥дкових пошук≥в нафти та газу на територ≥њ с. орш≥в ви¤влено с≥рководнев≥ води близьк≥ ћацестинського родовища на  авказ≥. ™ кухонна с≥ль, торф, озокерит.

3.4. √еолог≥чна будова.

“еритор≥¤ плити та «овн≥шньоњ зони складена породами неогенового пер≥оду кайнозойськоњ ери (верхн≥й м≥оцен): глини, п≥сковики, г≥пси, анг≥дрити, сол≥, алеврол≥ти; ¬нутр≥шньоњ зони Ц породами неогенового пер≥оду (нижн≥й ≥ середн≥й м≥оцен): конгломерати, п≥сковики, глини, сол≥, арг≥л≥ти.

¬ к≥нц≥ палеогену (25±2 млн. рок≥в тому) почалос¤ п≥дн¤тт¤  арпат. ќдночасно в≥дбувалос¤ опусканн¤ ѕередкарпатського крайового прогину, що почав заповнюватис¤ потужними товщами (5-7 км) осадових пор≥д, ¤к≥ називаютьс¤ мол асами. ÷е продукти руйнуванн¤ г≥р, складен≥ конгломератами, п≥сковиками, мергел¤ми, що виносились у прилеглий морський басейн. ќпускань разом з ѕередкарпатським крайовим прогином зазнавала ≥ ¬олино-ѕод≥льська плита, частина ¤коњ в≥дкололас¤ ≥ утворила «овн≥шню зону названого прогину. ћоре, що затопило в неоген≥ згаданий прост≥р, називають —арматським, ¤ке в звТ¤зку з п≥дн¤тт¤м ѕод≥лл¤ ≥  арпат поступово перетворилось у вузьку лагуну ≥ почало в≥дступати у п≥вденно-сх≥дному напр¤мку (9-14 млн. рок≥в тому). ¬сл≥д за в≥дступаючим морем поб≥гли паралельно одна до одноњ р≥чки.  ≥нець неогену ознаменувавс¤ ≥ другою фазою карпатськоњ складчастост≥, утворенн¤м розлом≥в у ¬нутр≥шн≥х  арпатах. ” результат≥ горизонтальних стискань «овн≥шн¤ антикл≥нальна зона  арпат була з≥рвана по поздовжн≥х розломах ≥ насунута на внутр≥шню зону крайового прогину. Ќасуви в окремих випадках с¤гають 16-20 км (п≥вденний зах≥д району).

¬ четвертому пер≥од≥ в≥дбулос¤ к≥лька етап≥в материкового зледен≥нн¤, що позначилос¤ на розвитку рельЇфу рег≥ону. “ектон≥чн≥ рухи привели до зм≥ни напр¤мк≥в р≥чкових долин карпатських р≥чок. ¬ даний час  арпати продовжують рости, зазнаючи вертикальних п≥дн¤ть (до 5-11 мм на р≥к) ≥ горизонтальних перем≥щень у п≥вн≥чно-сх≥дному напр¤мку. ѕро молод≥сть  арпат св≥дчать ≥ землетруси, еп≥центри ¤ких розм≥щен≥ далеко за межами ”крањни у масив≥ ¬ранча (–умун≥¤). ќстанн≥ сильн≥ землетруси в≥дчувались у межах  оломийського району в 1977, 1986, 1999 та 2000 роках.

3.5. √еоморфолог≥чне районуванн¤.

–ельЇф  оломийського району генетично та ≥сторично дуже р≥зноман≥тний ≥ входить до складу таких геоморфолог≥чних областей ≥ район≥в (за  .≤.√еренчуком):

≤. ќбласть ѕридн≥стровського ѕокутт¤, де пануЇ р≥внинно-пластовий рельЇф з поширенн¤м долинно-балочних форм.

ќтин≥¤- орш≥вський акумул¤тивний район з поширенн¤м терас середнього р≥вн¤ (пТ¤та ≥ четверта тераси) з олинно-балочними формами;

ѕрутський ( оломийсько-—н¤тинський) район, ¤кий представлений терасами нижнього ¤русу, акумул¤тивний, р≥внинний.

≤≤. ѕередакарпатська область. “ут Ї акумул¤тивний тип рельЇфу р≥зного ступен¤ ≥ глибини ероз≥йного розчленуванн¤ на ѕередкарпатському передовому прогин≥.

ѕерен≥жин-–ожн≥вський район з≥ скульптурно-зсувними та ероз≥йними формами на глинисто-п≥щаних в≥дкладах дашавськоњ свити «овн≥шньоњ зони прогину.

≤≤≤. ѕ≥дг≥рська область структурно-ероз≥йних низьког≥рТњв, ¤к≥ утворен≥ на п≥дн¤тих складках ¬нутр≥шньоњ зони прогину.

—лободо-–унгурське структурно-ероз≥йне низьког≥рТ¤.

3.6.  л≥мат

Ќа кл≥мат району найб≥льше впливаЇ географ≥чна широта, а також абсолютна висота над р≥внем мор¤, в≥ддален≥сть в≥д океану, рельЇф, що оточуЇ територ≥ю област≥, характер п≥дстилаючоњ поверхн≥.

–айон одержуЇ 100-105 ккал/см2 сон¤чноњ рад≥ац≥њ ≥ лежить в двох кл≥матичних зонах Ц тепл≥й (сх≥дна р≥внинна частина) ≥ пом≥рн≥й (зах≥дна, п≥вн≥чна ≥ п≥вденна передкарпатська частина).

—ередн≥ температури с≥чн¤ м≥с¤ц¤ Ц5о, липн¤ +18 +19о—. —ередньор≥чна к≥льк≥сть опад≥в на сход≥ Ц до 700 мм, на решт≥ територ≥њ Ц 700-800 мм (кр≥м п≥вденного заходу в п≥дг≥рськ≥й област≥, де к≥льк≥сть опад≥в максимальна ≥ становить 800-1000 мм). ћ≥н≥мальн≥ ≥ максимальн≥ температури дл¤  оломињ в≥дпов≥дно Ц39о ≥ +38о—.

ѕереважають в≥три Ц п≥вн≥чно-зах≥дн≥ ≥ сх≥дн≥.

¬≥три переважно слабк≥ ≥ пом≥рн≥ з≥ швидк≥стю 0-5 м/с, взимку ≥нколи 6-10 м/с. ¬ окрем≥ роки спостер≥гались ураганн≥ в≥три до 20-25 м/с.

“аблиц¤ 1.

“емпература пов≥тр¤ по м≥сц¤х (в градусах):

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕриродн≥ ресурси ≥ њх вплив на житт¤ сусп≥льства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3298 прочитано)