√рош≥ ≥ кредит > √рошово-кредитна пол≥тика ЌЅ”

√рошово-кредитна пол≥тика ЌЅ”

як ≥ дл¤ вс≥х центральних банк≥в св≥ту, основною функц≥Їю Ќац≥онального банку ”крањни Ї п≥дтриманн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти, на що ≥ була спр¤мована його д≥¤льн≥сть.

ƒ≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку ¤скраво п≥дтверджуЇ добре в≥дом≥ у св≥т≥ ≥стини ¾ коли працюють ≥нструменти грошово-кредитноњ пол≥тики, то ≥ грошова система функц≥онуЇ нормально ≥ варт≥сть нац≥ональних грошей стаб≥л≥зуЇтьс¤ ¤к на внутр≥шньому ринку через зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, так ≥ на зовн≥шньому ¾ через укр≥пленн¤ њњ обм≥нного курсу.

ѕер≥од стр≥мкого пад≥нн¤ вартост≥ нац≥ональних грошей ”крањни добре в≥домий ¾ це бол≥сн≥ роки з к≥нц≥ 1991 до першоњ половини 1994, коли ≥нфл¤ц≥¤ стр≥мко п≥двищилась з 240% в 1991р. до 2100% в 1992р. ≥ перетворилась на г≥пер≥нфл¤ц≥ю в 1993р. ¾ 10255% на р≥к. ¬ цей пер≥од вплив Ќац≥онального банку ”крањни на стан грошового ринку та його стаб≥льн≥сть був майже непом≥тний ¾ ≥нструменти грошовоњ пол≥тики не працювали. —итуац≥¤ визначалась надзвичайно значними обс¤гами кредитних ем≥с≥й, в ¤к≥й зд≥йснювались за ѕостановами ¬ерховноњ –ади ”крахни, ”казами ѕрезидента ”крањни, р≥шенн¤ми  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

“ак в 1992 роц≥ кредитна ем≥с≥¤ склала нечувану за тих час≥в суму в 1 трлн. крб., ¤ка була спр¤мована на забезпеченн¤ зал≥к≥в взаЇмозаборгованост≥ п≥дприЇмств, поповненн¤ њх об≥гових кошт≥в, дл¤ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств та по ≥нших напр¤мках. ¬ 1993 роц≥ обс¤ги кредитноњ ем≥с≥њ зб≥льшились в 30 раз≥в ≥ становили б≥л¤ 30 трлн. крб., 70% з ¤ких через р≥зн≥ канали було спр¤мовано на ф≥нансуванн¤ агропромислового комплексу.

—аме ц≥ велечезн≥ за обс¤гами кредитн≥ ем≥с≥њ Ї головною причиною г≥пер≥нфл¤ц≥њ 1993 року, поглибленн¤ ф≥нансовоњ кризи, з ¤коњ ми не можемо вийти до цього часу, та значного обезц≥ненн¤ вартост≥ нац≥ональних грошей. ƒодатковим фактором зниженн¤ вартост≥ нац≥ональноњ валюти було те, що ем≥с≥йн≥ кредити в той час надавались за п≥льговими процентними ставками, ¤к≥ були значно нижче ≥нфл¤ц≥њ.

≤ т≥льки п≥сл¤ траг≥чного досв≥ду 1992-1993рр. обс¤ги кредитних ем≥с≥й за р≥шенн¤ми найвищих державних орган≥в почали зменшуватись. ÷е дозволило Ќац≥ональному банку ”крањни розпочати запровадженн¤ нармальноњ системи регулюванн¤ грошового ринку через систему в≥дпов≥дних ≥нструмент≥в, ≥ таким чином стаб≥л≥зувати ¤к грошово-кредитний ринок, ≥нфл¤ц≥ю та варт≥сть нац≥ональних грошей.

ѕоступово дл¤ регулюванн¤ стану гршово-кредитного ринку Ќац≥ональним банком ”крањни були запроваджен≥ чи почали використовуватись в нормальному режим≥ наступн≥ ≥нструменти грошовоњ пол≥тики:

ќбл≥кова ставка Ќац≥онального банку, ¤к базова ц≥на нац≥ональноњ валюти, та заходи по регулюванню р≥вн¤ процентних ставок банк≥вськоњ системи;

ќбов¢¤зков резервуванн¤ залучених кошт≥в комерц≥йних банк≥в;

ќперац≥њ по п≥дтриманню л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в через кредитн≥ аукц≥они, ломбардне кредицуванн¤ та операц≥њ –≈ѕќ;

«апровадженн¤ в об≥г нового ф≥нансового ≥нструменту ¾ державних ц≥нних папер≥в та операц≥й з ними на грошово-кредитному ринку;

ќперац≥њ на валютному ринку по п≥дтриманню курсу нац≥ональноњ валюти.

Ќа сьогодн≥ можна сказати, що Ќац≥ональний банк ”крањни волод≥Ї вс≥ма методами та ≥нструментами по забезпеченню регулюванн¤ грошово-кредитного ринку.

ѕроцентна пол≥тика Ќац≥онального банку ”крањни почала запроваджуватись ¤к ≥нструмент регулюванн¤ грошового ринку фактично з 1994 року. ƒо цього пер≥оду за 3 роки обл≥кова ставка зм≥нювалась лише три рази ¾ в пер≥од високоњ ≥нфл¤ц≥њ та г≥пер≥нфл¤ц≥њ вона адм≥н≥стративно в ном≥нальному вираз≥ була п≥двищена з 80% в 1992 роц≥ до 100% та 240% в 1993 роц≥, але через значну к≥льк≥сть п≥льгових кредит≥в фактична обл≥кова ставка по кредитах Ќац≥онального банку ”крањни становила лише 83%. “обто нав≥ть в пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ реальний р≥вень встановленоњ обл≥ковоњ ставки по в≥дношенню до ≥нфл¤ц≥њ був значно нижчим через що варт≥сть нац≥ональноњ валюти фактично планом≥рно п≥дривалась.

јктивна процентна пол≥тика Ќац≥онального банку, ¤ка забезпечуЇ реальну варт≥сть нац≥ональноњ валюти почала проводитись з 1994, коли ном≥нальний р≥вень обл≥ковоњ ставки зм≥нювавс¤ у в≥дпов≥дност≥ до коливань ≥нфл¤ц≥њ 5 раз≥в ¾ в≥д 140% до 300% р≥чних. ÷е дозволило вперше вийти на позитивний реальний њњ р≥вень по в≥дношенню до ≥нфл¤ц≥њ, хоч коливанн¤ ≥ ном≥нальноњ, ≥ реальноњ ставки через значн≥ поштовхи ≥нфл¤ц≥њ були досить значними (в≥д +20 до -50 процентних пункт≥в в м≥с¤чному обчисленн≥).

¬ 1995 роц≥ так≥ в≥дхиленн¤ зменшились до +6 та -8 процентних пункт≥в, ¤к≥ спостер≥гались лише в кв≥тн≥ та вересн≥ п≥д час найб≥льш значних зм≥н динам≥ки ≥нфл¤ц≥њ. ј в 1996 роц≥ вони зменшились в середньому до ±3-х процентних пункт≥в. ј це св≥дчить про забезпеченн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни нормальноњ ринковоњ вартост≥ нац≥ональноњ валюти на внутр≥шньому ринку та створнн¤ адекватних загальноеконом≥чн≥й ситуац≥њ умов зд≥йсненн¤ кредитноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в та суб¢Їкт≥в господарюванн¤.

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити дос¤гненн¤ належноњ в≥дпов≥дност≥ р≥вн¤ процентних ставок за кредитами комерц≥йних банк≥в р≥вню обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку. ¬ перш≥ дев¢¤ть м≥с¤ц≥в 1996 року це було насл≥дком д≥њ встановленого ще в 1995 роц≥ пор¤дку, зг≥дно ¤кого в≥дпов≥дно зм≥на обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни комерц≥йн≥ банки були збов¢¤зан≥ зд≥йснювати обов¢¤зкове коригуванн¤ процентних ставок за своњми кредитами на кратн≥сть зм≥ни обл≥ковоњ ставки. ¬ умовах значного зниженн¤ та стаб≥л≥зац≥њ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ з травн¤ 1996 року, а також прогноз≥в њњ низького р≥вн¤ до к≥нц¤ року, вже не передбачалось значних зм≥н обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни. ¬иход¤чи з цього стало недоц≥льним ≥ збереженн¤ в подальшому жорсткого механ≥зму коригуванн¤ процентних ставок.

“аким чином при поступовому зниженн≥ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ та обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку забезпечувалось в≥дпов≥дне стаб≥льне зменшенн¤ р≥вн¤ процентних ставок комерц≥йних банк≥в та здешевленн¤ кредит≥в.

ѕол≥тика у сфер≥ обов¢¤зкового резервуванн¤ залучених кошт≥в комерц≥йних банк≥в була спр¤мована на стаб≥л≥зац≥ю стану з л≥кв≥дн≥стю комерц≥йних банк≥в та поступове зниженн¤ њх надлишковоњ л≥кв≥дност≥, ¤ка в умовах значних кредитних ем≥с≥й перетворилась на загрозу вибухового зростанн¤ грошовоњ маси та дестаб≥л≥зац≥ю стану на грошово-кредитному ринку. —аме тому р≥вень обов¢¤зкового резервуванн¤ в 1994 роц≥ було зб≥льшено з 10% до 15%. ѕроте норма обов¢¤зкового резервуванн¤ ¤к важливий ≥нструмент Ќац≥ональний банк ”крањни використовував у повн≥й м≥р≥ дл¤ вир≥шенн¤ економ≥чних проблем та стаб≥л≥зац≥њ грошово-кредитного ринку.

“ак, з метою прискоренн¤ залученн¤ в об≥г кошт≥в, куплених на ц≥льових кредитних аукц≥онах Ќац≥онального банку, в 1995 роц≥ тимчасово використовувалась 100%-на норма резервуванн¤ на тимчасово в≥льн≥ кошти придбан≥ на цих аукц≥онах. ÷е стимулювало комерц≥йн≥ банки швидше пускати в об≥г придбан≥ кошти з метою ф≥нансуванн¤ пр≥оритетних народногосподарських об¢Їкт≥в.

« к≥нц¤ 1995р. ѕочалас¤ практика обов¢¤зкового резервуванн¤ валютних депозит≥в. ¬ умовах, що склалис¤, це Ї важливим фактором стаб≥л≥зац≥њ ¤к валютного, так ≥ всього грошового ринку.

Ќа початку 1997р. «агальна норма обов¢¤зкового резервуванн¤ була знижена з 15% до 11%, що св≥дчить про стаб≥л≥зац≥ю грошово-кредитного ринку та додаткове стимулюванн¤ кредитнноњ активност≥ комерц≥йних банк≥в.

Ќаданн¤ кредит≥в комерц≥йним банкам дл¤ п≥дтриманн¤ њх поточноњ л≥кв≥дност≥ до 1994 року в≥дбувалось переважно опосередковано через наданн¤ за р≥шенн¤м законодавчих та виконавчих орган≥в централ≥зованих ц≥льових кредит≥в безпосередньо кл≥Їнтам (п≥дприЇмствам та орган≥зац≥¤м). ÷≥ кредити переважно потрапл¤ли неплатоспроможним кл≥Їнтам, ¤к≥ п≥дтримувались державою, ≥ в значн≥й м≥р≥ не поверталис¤. ÷е ускладнювало стан з л≥кв≥дн≥стю комерц≥йних банк≥в ≥ вимагало нових ем≥с≥йних кредит≥в.

ѕорочне коло наданн¤ з самого початку ризикованих ем≥с≥йних кредит≥в неблагонад≥йним кл≥Їнтам було роз≥рване ≥з запровадженн¤м кредитних аукц≥он≥в в 1994 роц≥, через ¤к≥ л≥кв≥дн≥сть потрапл¤ла в комерц≥йн≥ банки ≥ надал≥ в народне господарство на здоров≥й основ≥, та з повною в≥дмовою в 1995р. в≥д наданн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни кредит≥в суб¢Їктам господарюванн¤. Ќац≥ональний банк ”крањни припинив також вид≥ленн¤ ресурс≥в комерц≥йним банкам дл¤ кредитуванн¤ на п≥льгових умовах, тобто п≥д п≥льгову процентну ставку.

¬ цих умовах кредитна п≥дтримка п≥дприЇмств почала зд≥йснюватись через поширенн¤ практики проведенн¤ ц≥льових кредитних аукц≥он≥в по продажу кредит≥в комерц≥йним банкам дл¤ кредитуванн¤ п≥дприЇмств, що потребують державноњ кредитноњ п≥дтримки.

ќдн≥Їю з головних зм≥н у застосуванн≥ ≥нструмент≥в кредитуванн¤ Ќац≥онального банку в 1996 роц≥, ¤ка повинна мати довготерм≥нов≥ насл≥дки, Ї поширенн¤ використанн¤ таких нових дл¤ ”крањни, але широко застосовуваних у св≥т≥ ≥нструмент≥в ¤к ломбардне кредитуванн¤ комерц≥йних банк≥в п≥д заставу державних ц≥нних папер≥в та угод –≈ѕќ. ћожлив≥сть запровадженн¤ цих ≥нструмент≥в виникла лише в умовах створенн¤ ≥ розвитку ринку державних ц≥нних папер≥в.

≈м≥с≥йн≥ кредити Ќац≥онального банку, ¤к≥ мають в≥дверто ≥нфл¤ц≥йний характер, були основним джерелом покритт¤ деф≥циту ƒержавного бюджету. ј ¤кщо врахувати значний обс¤г кредит≥в, наданих ”р¤ду, то зв≥дси вит≥каЇ висновок про основну причину ≥нфл¤ц≥њ в економ≥ц≥ ”крањни, ¤кою Ї ем≥с≥йне ф≥нансуванн¤ деф≥циту ƒержавного бюджету ”крањни.

¬ 1995 роц≥ вперше з моменту ≥снуванн¤ незалежноњ ”рањни ”р¤д сп≥льно з Ќац≥ональним банком ”крањни розпочали створенн¤ фондового ринку державних ц≥нних папер≥в. ¬икористанн¤ державних ц≥нних папер≥в дозвол¤Ї залучати до ф≥нансуванн¤ деф≥циту ƒержавного бюджету неем≥с≥йн≥ кошти, значно знижуючи ≥нфл¤ц≥йний тиск деф≥циту бюджету на економ≥ку.

1	2	3	4	5

Ќазва: √рошово-кредитна пол≥тика ЌЅ”
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (10560 прочитано)