√рош≥ ≥ кредит > √рошово-кредитна пол≥тика ЌЅ”

—уттЇво впливаЇ на динам≥ку та тенденц≥њ гот≥вкового об≥гу пост≥йне зростанн¤ обс¤г≥в заборгованост≥ зароб≥тноњ плати прац≥вникам п≥дприЇмств ≥ бюджетних орган≥зац≥й. —кладна ситуац≥¤ ≥з затримками виплати зароб≥тноњ плати викликана не недостатньою к≥льк≥стю гот≥вки в об≥гу, а хрон≥чною в≥дсутн≥стю кошт≥в на розрахункових рахунках п≥дприЇмств та орган≥зац≥й.

« метою певного обмеженн¤ сфери гот≥вкового об≥гу Ќац≥ональним банком ”крањни проводитьс¤ пост≥йна робота по створенню необх≥дноњ нормативноњ бази. «а останн≥ роки було розроблено ≥ введено в д≥ю р¤д основних нормативних документ≥в, що регламентують гот≥вковий об≥г.

¬јЋё“Ќј ѕќЋ≤“» ј

«абезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональних грошей та њх реальноњ ц≥ни неможливе без в≥дпов≥дноњ валютноњ пол≥тики. “ому на початку 1993 року ”р¤д прийн¤в ƒекрет Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ, в ¤кому визначив Ќац≥ональний бванк ”крањни, ¤к головний валютний орган держави.

ќсновно складовою частиною валютноњ пол≥тики Ї впровадженн¤ механ≥зму регулюванн¤ плат≥жного балансу ”крањни, що Ї одним з найважлив≥ших макроеконом≥чних аспект≥в д≥¤льност≥ ЌЅ”. ƒл¤ визначенн¤ стратег≥њ проведенн¤ валютноњ та грошово-кредитноњ пол≥тики, реформуванн¤ зовн≥шнього сектору економ≥ки Ќац≥ональний банк ”крањни розробл¤Ї також прогноз плат≥жного балансу, що використовуЇтьс¤ ≥ ¤к основа дл¤ переговор≥в з м≥жнародними орган≥зац≥¤ми про наданн¤ крањн≥ ф≥нансовоњ допомоги та визначенн≥ тиску обслуговуванн¤ зовн≥шнього боргу на нац≥ональну економ≥ку.

ѕрот¤гом 1993-1996 року Ќац≥ональним банком ”крањни було зд≥йснено ц≥лий р¤д заход≥в по забезпеченню поступовоњ л≥берал≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ валютного ринку ”крањни, що спри¤ло, насамперед, уникненню р≥зких коливань курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ до ≥ноземних валют, переходу до реальних ц≥н, забезпеченню стаб≥льних умов функц≥онуванн¤ валютного ринку ”крањни.

јдм≥н≥стративна ф≥ксац≥¤ в ”крањн≥ валютного курсу, що тривала з серпн¤ 1993 до жовтн¤ 1994 року, призвела до зниженн¤ ефективност≥ експорту з оплатою в ≥ноземн≥й валют≥ ≥ зб≥льшенн¤ частки бартерних операц≥й, зменшенн¤ надходжень валюти на внутр≥шн≥й ринок, зростанн¤ зовн≥шнього боргу, зниженн¤ обс¤гу виробництва на ≥мпортозалежних п≥дприЇмствах, Увтеч≥Ф кап≥тал≥в за кордон.

¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро вдосконаленн¤ валютного регулюванн¤Ф з 31 жовтн¤ 1994 року оф≥ц≥йний курс украњнського карбованц¤ почав визначатись на п≥дстав≥ в≥дновлених торг≥в на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥. ¬одночас було розформовано тендерний ком≥тет, ¤кий виконував продаж частини заробленоњ резидентами валюти за завищеним валютним курсом карбованц¤ з метою оплати контракт≥в Укритичного ≥мпортуФ. ¬≥дновленн¤ торг≥в на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥ (”ћ¬Ѕ) в≥дкрило Ќац≥ональному банку можлив≥сть встановлювати реальний курс украњнського карбованц¤ в≥дносно ≥ноземних валют, що позитивно вплинуло, ¤к на економ≥чне становище в ”крањн≥, так ≥ на њњ в≥дносини з ≥ншими державами. ќбс¤ги торг≥в на валютн≥й б≥рж≥ пост≥йно зростають. « метою розширенн¤ б≥ржовоњ мереж≥ були в≥дкрит≥ ф≥л≥њ ”ћ¬Ѕ у ’арков≥, ƒн≥пропетровську, ƒонецьку та Ћьвов≥, запрацювала  римська м≥жбанк≥вська валютна б≥ржа.

”повноваженим банкам було надано дозв≥л приймати за¤вки кл≥Їнт≥в на куп≥влю ≥ноземноњ валюти дл¤ зд≥йсненн¤ прол≥цензованих Ќацбанком валютних операц≥й, пов¢¤заних ≥з рухом кап≥талу.

« лютого-березн¤ 1995 року уповноваженим банкам надано право зд≥йснювати на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни операц≥њ куп≥вл≥-продажу долар≥в —Ўј, н≥мецьких марок, рос≥йських та б≥лоруських рубл≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають в≥льному продажу.

« метою подальшоњ децентрал≥зац≥њ валютного ринку Ќац≥ональним банком ”крањни з травн¤ 1995 року дозволено зд≥йснювати обов¢¤зковий продаж валютних надходжень та в≥льних валютних кошт≥в резидент≥в ”крањни, ¤к через ”крањнську м≥жбанк≥вську валютну б≥ржу, так ≥ безпосередньо через уповноважен≥ банки на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни в межах л≥м≥ту в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ та скасовано обов¢¤зковий викуп до ќф≥ц≥йного валютного резерву Ќац≥онального банку ”крањни 10 в≥дсотк≥в валютних надходжень в≥д суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

« вересн¤ 1995 року уповноваженим банкам надано дозв≥л купувати безгот≥вкову ≥ноземну валюту на м≥жбанк≥вському валютному ринку п≥д реал≥зац≥ю гот≥вки в обм≥нних пунктах та навпаки з дотриманн¤м л≥м≥ту в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ.

« 1 серпн¤ 1995 року припинено використанн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти ¤к засобу платежу на територ≥њ нашоњ держави.

ќдним ≥з головним ≥ндикатор≥в ефективност≥ проведенн¤ валютноњ пол≥тики Ї курс нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥. як ≥ у попередньому роц≥, прот¤гом 1996 року спостер≥галос¤ значне зростанн¤ реального р≥вн¤ обм≥нного курсу гривн≥. ѕри ≥нфл¤ц≥њ 39,7%, прот¤гом року обм≥нний курс гривн≥ був девальвований всього на 5,4% при 72% в 1995 роц≥. “аким чином, реальне зростанн¤ обм≥ного курсу за 1996 р≥к становить б≥льше 32%.

¬алов≥ м≥жнародн≥ резерви Ќац≥онального банку ”крањни прот¤гом останн≥х рок≥в пост≥йно зростали. “≥льки за минулий р≥к вони зб≥льшились на 70%.

ƒл¤ поглибленн¤ ≥нтеграц≥њ в св≥тову економ≥чну систему та з метою покращенн¤ умов д≥¤льност≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в, Ќоц≥ональним банком ”крањни в 1996 роц≥ зд≥йснено р¤д заход≥в по дос¤гненню режиму конвертованост≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ за поточними операц≥¤ми.

“ак, дл¤ створенн¤ умов дл¤ приЇднанн¤ ”крањни до статт≥ VIII —татуту ћ¬‘, що означаЇ оф≥ц≥йне м≥жнародне визнанн¤ гривн≥ конвертованою валютою за поточними операц≥¤ми, розроблено р¤д нових нормативних документ≥в, ¤к≥ поступово л≥берал≥зують пор¤док проходженн¤ платеж≥в в ≥ноземн≥й валют≥.

« метою покращенн¤ умов дл¤ зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в в ”крањн≥ було ввдосконалено пор¤док в≥дкритт¤ ≥ноземними ≥нвесторами рахунк≥в у грошов≥й одиниц≥ ”крањни та ≥ноземн≥й валют≥ (у тому числ≥ тимчасових), а також в≥дкритт¤ резидентами та нерезидентами рахунк≥в при зд≥йсненн≥ ними сп≥льноњ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ без створенн¤ юридичноњ особи.

¬јЋё“Ќ»…  ќЌ“–ќЋ№

«д≥йсненн¤ подальшоњ л≥берал≥зац≥њ валютного ринку ”крањни та зн¤тт¤ валютних обмежень, зокрема, на операц≥њ, пов¢¤зан≥ з рухом кап≥талу, доступом нерезидент≥в на валютний ринок ”крањни тощо, потребуЇ посиленн¤ контролю за суворим дотриманн¤м суб¢Їктами зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥¤льност≥ валютного законодавства ”крањни, заход≥в, передбачених в ”казах ѕрезидента ”крањни,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та Ќац≥онального банку щодо децентрал≥зац≥њ ≥ л≥берал≥зац≥њ валютного ринку.

Ќац≥ональним банком ”крањни за пер≥од 1992-1996 року проводилась робота, направлена на врегулюванн¤ та забезпеченн¤ контролю за зовн≥шньоеконом≥чними операц≥¤ми суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, що пов¢¤зан≥ з валютними операц≥¤ми, використанн¤м ≥ноземноњ валюти на територ≥њ ”крањни, виконанн¤м комерц≥йними банками та п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми р≥зних форм власност≥ валютного законодавства.

ѕрид≥л¤лас¤ значна увага л≥цензуванню та контролю за отриманн¤м та використанн¤м резидентами кредит≥в з-за меж ”крањни. «а 1993-96 р.р. прол≥цензовано та отримано резидентами ”крањни 75 кредит≥в на загальну суму 1 млрд. 390 млн.дол. —Ўј. ¬ той же час, дуже ретельно вивчалис¤ можливост≥ зд≥йсненн¤ резидентами ”крањни ≥нвестиц≥й за кордон. ≤ндив≥дуальних л≥ценз≥й на проведенн¤ таких ≥нвестиц≥й надано на суму 34.4 млн.дол. —Ўј.

¬елика увага прид≥л¤лас¤ л≥цензуванню комерц≥йних банк≥в ”крањни на право роботи з валютними ц≥нност¤ми. «а станом на 01.01.97р. таких банк≥в на ”крањн≥ 113. ѕост≥йно зд≥йснювавс¤ контроль за дотриманн¤м вказаними банками вимог чинного валютного законодавства, а при ви¤вленн≥ порушень до них застосовувались штрафн≥ санкц≥њ.

Ќа пост≥йному контрол≥ знаход¤тьс¤ питанн¤ поверненн¤ в ”крањну валютних ц≥нностей, що незаконно знаход¤тьс¤ за њњ межами, виконанн¤ п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми законодавчо-встановлених строк≥в розрахунк≥в. “≥льки за 1996р. Ќараховано пен≥ за так≥ порушенн¤ 48.9 млн.грн.

ѕриймалис¤ необх≥дн≥ заходи до впор¤дкуванн¤ гот≥вкового та безгот≥вкового об≥гу ≥ноземноњ валюти на територ≥њ ”крањни. ќсоблива увага прид≥л¤лас¤ цьому питанню в пер≥од грошовоњ реформи. Ѕули прийн¤т≥ де¤к≥ заходи по попередженню та припиненню спроб окремих комерц≥йних структур провести спекул¤тивн≥ операц≥њ, спр¤мован≥ на п≥дрив курсу нац≥ональноњ валюти (роз≥рвано агентськ≥ угоди та анульован≥ дозволи на право зд≥йсненн¤ валютообм≥нних операц≥й 71 юридичн≥й особ≥, в≥дкликано в≥дпов≥дн≥ пункти л≥ценз≥њ у 4 банк≥вських установ).

ЅјЌ ≤¬—№ »… Ќј√Ћяƒ

Ѕезумовно, ≥ндикатором економ≥чного розвитку крањни Ї стан банк≥вськоњ системи. ” держав≥, ¤ка переживаЇ загальну ф≥нансову кризу, насамперед комерц≥йн≥ банки потрапл¤ютьу скрутне ф≥нансове становище. ¬раховуючи кризове становище банк≥вськоњ системи ”крањни, в ¤ке вона потрапила внасл≥док г≥пер≥нфл¤ц≥њ 1993 року, Ќац≥ональний банк ”крањни на початку 1994 року вжив нев≥дкладних заход≥в дл¤ ф≥нансового оздоровленн¤ комерц≥йних банк≥в та в≥дновленн¤ њхньоњ л≥кв≥дност≥ й платоспроможност≥.

Ќац≥ональний банк ¤к центральний банк держави пост≥йно зд≥йснюЇ нагл¤д за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в. ƒл¤ спри¤нн¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ њхньоњ л≥кв≥дност≥ та над≥йност≥ Ќац≥ональний банк ”крањни не раз п≥двищував вимоги щодо зб≥льшенн¤ статутного фонду комерц≥йних банк≥в.

—таном на 1 с≥чн¤ 1997р. ¬ –еспубл≥канськ≥й книз≥ реЇстрац≥њ банк≥в, валютних б≥рж та ≥нших ф≥нансово-кредитних установ значитьс¤ 229 банк≥в, в тому числ≥ два ¾ державн≥ (ќщадбанк ”крањни ≥ ”крекс≥мбанк) та 14 банк≥в ¾ за участю ≥ноземного кап≥талу. ѕрот¤гом 1992-1996 рок≥в з ц≥Їњ книги було виключено 32 комерц≥йних банк≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: √рошово-кредитна пол≥тика ЌЅ”
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (10560 прочитано)