√рош≥ ≥ кредит > ≈коном≥чна робота банк≥в у процес≥ кредитуванн¤
Ѕалансовий прибуток в.ф.р. = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ѕ≥дсумок активу балансу Ќеобх≥дно також проанал≥зувати д≥лову активн≥сть кл≥Їнта (зм≥на валюти балансу). ѕро р≥ст д≥ловоњ ативност≥ св≥дчить зб≥льшенн¤ валюти балансу прот¤гом зв≥тного пер≥оду. ¬алюта балансу ¾ це п≥дсумок активу. «меншенн¤ валюти чи незм≥нн≥сть њњ прот¤гом к≥лькох рок≥в св≥дчить про те, що ф≥рма або приховуЇ своњ доходи, або збираЇтьс¤ найближчим часом припинити своЇ ≥снуванн¤, що значно п≥двищуЇ ризик неповерненн¤ кредиту. ѕоказники, ¤к≥ надаютьс¤, ор≥Їнтован≥ ≥ передбачають можлив≥сть використанн¤ дл¤ оц≥нки д≥¤льност≥ позичальника. ќднак, враховуючи, що позичальники розр≥зн¤ютьс¤ за характером виробничоњ, комерц≥йноњ та ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, практично неможливо створити Їдин≥ рекомендац≥њ щодо оц≥нки њх кредитоспроможност≥. “ому вони можуть бути доповнен≥ банком. омерц≥йний банк також може використовувати при анал≥з≥ ф≥нансового стану позичальник≥в показники, ¤к≥ рекомендован≥ пост≥йними радниками USAID-Barents Group. ѕоказник на¤вност≥ оборотних кошт≥в: ќборотн≥ активи ¾ ќборотн≥ пасиви 2. ѕоказник миттЇвоњ л≥кв≥дност≥: ¬исокол≥кв≥дн≥ активи ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ќборотн≥ пасиви 3. ќборотн≥сть балансу: ќбс¤г реал≥зац≥њ на р≥к ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ —ередн¤ валюта балансу 4. ќборотн≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥: ƒеб≥торська заборгован≥сть ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ќборотн≥ кошти 5. ќборотн≥сть кредиторськоњ заборгованост≥: редиторська заборгован≥сть ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ќборотн≥ кошти 6. ѕокритт¤ кредиторськоњ заборгованост≥ потоками грошових кошт≥в: —ередн¤ сума кредиторськоњ заборгованост≥ за р≥к ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ¬≥дт≥к грошових кошт≥в ћаржа прибутковост≥: ѕриплив грошових кошт≥в ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ќбс¤г реал≥зац≥њ за р≥к 8. ѕоказник автономност≥ суб¢Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥: «алучен≥ кошти ¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ¬ласн≥ кошти 9. ѕоказник рентабельност≥ ≥нвестованих кошт≥в засновник≥в: ѕрибуток за р≥к ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ошти, що внесен≥ засновниками 10. ѕоказник рентабельност≥ балансу: ѕрибуток за р≥к ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ —ередн¤ валюта балансу омерц≥йному банку рекомендуЇтьс¤ будувати та анал≥зувати динам≥чн≥ р¤ди за кожним показником. јнал≥з р¤д≥в динам≥ки дозвол¤Ї комерц≥йному банку простежити еволюц≥ю ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ позичальника та зробити припущенн¤ щодо його майбутнього стану. јнал≥з стану галуз≥ основноњ д≥¤льност≥ суб¢Їкт≥в господарюванн¤ передбачаЇ визначенн¤ основного виду економ≥чноњ д≥¤льност≥ позичальника та форми власност≥. ќсновний вид економ≥чноњ д≥¤льност≥ суб¢Їкт≥в господарюванн¤ визначаЇтьс¤ органами державноњ статистики на основ≥ статистичноњ ласиф≥кац≥њ вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥ ( ¬≈ƒ). “акож рекомендуЇтьс¤ розр≥зн¤ти позичальник≥в за формами власност≥. омерц≥йному банку сл≥д проводити анал≥з стану роботи та ризик≥в, що притаманн≥ кожн≥й сфер≥ економ≥чноњ д≥¤льност≥ та кожн≥й форм≥ власност≥, оск≥льки в≥д цього залежить претенз≥йно-позовна робота банку з позичальником. “акий анал≥з стане додатковим фактором при визначенн≥ класу позичальника, оск≥льки можуть виникнути ситуац≥њ, коли анал≥з самого позичальника даЇ п≥дставу в≥днести його до вищого класу, тод≥ ¤к загальний стан та ризиков≥сть роботи в галуз≥ не дозволить цього зробити. омерц≥йному банку рекомендуЇтьс¤ розробити фактори додатковоњ оц≥нки позичальник≥в в залежност≥ в≥д основного виду д≥¤льност≥ та форми власност≥, використовуючи при цьому досв≥д власноњ кредитноњ ≥ претенз≥йноњ роботи, ≥нформац≥ю м≥н≥стерств та в≥домств тощо. Ќа п≥дстав≥ проведеного анал≥зу к≥льк≥сних (системи показник≥в) та ¤к≥сних фактор≥в (основний вид д≥¤льност≥ та форма власност≥) комерц≥йному банку доц≥льно визначити клас над≥йност≥ позичальника. ƒо цього класу в≥днос¤тьс¤ позичальники, стосовно здатност≥ ¤ких до своЇчасного та повного погашенн¤ позик та сплати в≥дсотк≥в за ними на момент класиф≥кац≥њ немаЇ претенз≥й, але передбачена реорган≥зац≥¤, диверсиф≥кац≥¤ виробництва, зм≥на проф≥лю д≥¤льност≥, рег≥ону роботи тощо чи зовн≥шн≥ фактори (загальний стан галуз≥ основноњ д≥¤льност≥) не дозвол¤ють в≥днести њх до вищого класу. ƒо цього класу в≥днос¤тьс¤ позичальники, стосовно ¤ких ¤к≥сть джерел погашенн¤ позик (виручка в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, роб≥т та послуг тощо) б≥льше не влаштовуЇ банк внасл≥док по¤ви факт≥в пер≥одичноњ затримки погашенн¤ позики та в≥дсотк≥в за нею. ƒо цього класу в≥днос¤тьс¤ позичальники, ¤к≥ не можуть повернути повну суму позики в строк та за умов, передбачених кредитним договором (в≥дсутн≥сть повного забезпеченн¤ позики заставою та забезпеченн¤м, негативн≥ ф≥нансов≥ результати тощо). ƒо цього класу в≥днос¤тьс¤ позичальники, подальше кредитуванн¤ ¤ких неприпустиме, а видан≥ позики фактично неможливо повернути на час проведенн¤ класиф≥кац≥њ (хоча це можна буде зробити в судовому пор¤дку).
Ќазва: ≈коном≥чна робота банк≥в у процес≥ кредитуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1503 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
