√рош≥ ≥ кредит > «агальна характеристика банк≥вських операц≥й

«агальна характеристика банк≥вських операц≥й

ƒ≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в у ринкових умовах р≥зноман≥тна. Ѕанки сл≥д розр≥зн¤ти насамперед ¤к самост≥йн≥ господарююч≥ суб¢Їкти, що функц≥онують на засадах комерц≥йного розрахунку, виробл¤ють ≥ продають св≥й власний продукт з метою отриманн¤ прибутку. ≤ хоча результати д≥¤льност≥ банк≥в не набувають безпосереднього матер≥ального вт≥ленн¤ у традиц≥йному розум≥нн≥ (¤к продукц≥¤ промисловост≥ чи с≥льського господарства), вони нос¤ть варт≥сний характер, маючи у своњй основ≥ сусп≥льн≥ затрати. —пециф≥ка функц≥онуванн¤ комерц≥йних банк≥в пол¤гаЇ в тому, що њхн≥м продуктом Ї, з одного боку, наданн¤ р≥зного роду послуг шл¤хом проведенн¤ пасивних, активних ≥ ком≥с≥йно-посередницьких операц≥й, а з другого, ¾ створенн¤ безгот≥вкових плат≥жних засоб≥в, що значною м≥рою Ї результатом тих же операц≥й (мал.5).

Ѕезгот≥вков≥ плат≥жн≥ засоб≥ створюютьс¤ комерц≥йними банками у процес≥ депозитноњ ем≥с≥њ на основ≥ видач≥ позик кл≥Їнтам, що призводить до загального розширенн¤ грошовоњ маси. ѕри зростанн≥ попиту на банк≥вськ≥ кредити сучасний ем≥с≥йний механ≥зм дозвол¤Ї зб≥льшувати грошову масу, а при зниженн≥ попиту ¾ зменшувати њњ. “ому здатн≥сть комерц≥йних банк≥в створювати грош≥ маЇ важливе значенн¤ дл¤ економ≥ки, що реал≥зуЇтьс¤ в еластичн≥й грошов≥й систем≥, ¤ка Ї необх≥дною умовою в≥дносно ст≥йких темп≥в економ≥чного росту.

ѕродукц≥¤ комерц≥йних банк≥в

ѕасивн≥ јктивн≥  ом≥с≥йно-посередницьк≥

операц≥њ операц≥њ операц≥њ

ћал. 12.2. —клад продукц≥њ комерц≥йних банк≥в

ƒругою складовою частиною банк≥вського продукту Ї р≥зного роду послуги, що надаютьс¤ комерц≥йними банками, ¾ депозитн≥, кредитн≥, розрахунков≥, касов≥, ≥нвестиц≥йн≥, трастов≥, валютн≥, консультац≥йн≥ та ≥нш≥. ¬ основу њх класиф≥кац≥њ може бути покладено к≥лька критер≥њв.

Ќасамперед залежно в≥д особливостей формуванн¤ та розм≥щенн¤ ресурс≥в комерц≥йного банку, його послуги можуть бути реал≥зован≥ у форм≥ проведенн¤ трьох основних груп операц≥й: пасивних, активних та ком≥с≥йно-посередницьких. ѕри зд≥йсненн≥ пасивних операц≥й банки залучають тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти дл¤ формуванн¤ своњх ресурс≥в. јктивн≥ операц≥њ пол¤гають у розм≥щенн≥ банками сформованих ресурс≥в з метою отриманн¤ прибутку.  ом≥с≥йно-посередницьк≥ операц≥њ провод¤тьс¤ банком за дорученн¤м ≥ на користь кл≥Їнта за певну плату. ” цьому випадку маЇ м≥сце не власне формуванн¤ ≥ розм≥щенн¤ ресурс≥в, а перем≥щенн¤ вже на¤вних у банку кошт≥в кл≥Їнта за його розпор¤дженн¤м або зд≥йсненн¤ ≥нших операц≥й, ¤к≥ не пов¢¤зан≥ безпосередньо з рухом грошей ¾ так зван≥ збалансован≥ послуги.

¬иход¤чи ≥з специф≥ки основних функц≥й банку, його операц≥њ можна под≥лити на базов≥ й додатков≥. Ѕазов≥ операц≥њ пов¢¤зан≥ з реал≥зац≥Їю банком своњх функц≥й посередництва в кредит≥ та посередництва в платежах, що знаходить в≥дображенн¤ у проведенн≥ депозитних, кредитних, та розрахунково-касових операц≥й. ќкрем≥ з них можуть зд≥йснюватись ≥ншими ф≥нансовими установами (наприклад, прийом вклад≥в ≥ видача кредит≥в ¾ спец≥ал≥зованими кредитно-ф≥нансовими ≥нститутами, де¤к≥ види розрахунк≥в ¾ поштовими в≥дд≥ленн¤ми). ќднак у своњй сукупност≥ ц≥ операц≥њ провод¤тьс¤ лише банками, визначаючи њх м≥сце ≥ роль у кредитн≥й систем≥, а тому Ї базовими. ”с≥ ≥нш≥ операц≥њ, що зд≥йснюютьс¤ банком в≥дпов≥дно до потреб своњх кл≥Їнт≥в у р≥зних послугах ≥ не визначають фундаментальн≥ аспекти сут≥ комерц≥йного банку, можна вважати додатковими (хоча у де¤ких спец≥ал≥зованих банках њм може належати досить значна ≥ нав≥ть пр≥оритетна частка операц≥й). ƒо складу додаткових в≥днос¤тьс¤ валютн≥ операц≥њ, операц≥њ з ц≥нними паперами, трастов≥, факторингов≥, л≥зингов≥, консультац≥йн≥ та де¤к≥ ≥нш≥ операц≥њ.

«алежно в≥д суб¢Їкт≥в одержанн¤, тобто кл≥Їнт≥в, банк≥вськ≥ операц≥њ под≥л¤ютьс¤ на два види: операц≥њ, що зд≥йснюютьс¤ дл¤ юридичних ос≥б, та операц≥њ дл¤ ф≥зичних ос≥б. «а конкретним зм≥стом ц≥ операц≥њ можуть ≥ не в≥др≥зн¤тис¤ м≥ж собою (за виключенн¤м де¤ких нюанс≥в, що ввод¤тьс¤ законодавством або самими банками). √оловна в≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ у масштабах зд≥йснюваних операц≥й (обс¤ги розрахунк≥в, величина кошт≥в, розм≥щених у депозити, сума наданих позик та ≥н.).

ќсновною властив≥стю операц≥й комерц≥йних банк≥в Ї њх продуктивний характер. јкумулюючи тимчасово в≥льн≥ в≥д обороту кошти, банки перетворюють њх на кап≥тал, тобто ²непрацююч≥² ресурси примушують працювати на користь ¤к окремих суб¢Їкт≥в ринку, так ≥ економ≥ки в ц≥лому. ¬икористанн¤ банк≥вських кредит≥в у виробництв≥ Ї необх≥дною умовою процесу розширеного в≥дтворенн¤, а позики, видан≥ на споживч≥ ц≥л≥, зб≥льшують платоспроможний попит, що також спри¤Ї економ≥чному росту. ќрган≥зац≥¤ ≥ своЇчасне проведенн¤ банками розрахункових операц≥й забезпечуЇ умови неперервного товарообороту та створюЇ можливост≥ дл¤ ефективного переливу кап≥тал≥в у господарств≥. –еал≥зац≥¤ ≥нших банк≥вських послуг також створюЇ умови дл¤ нормальноњ господарськоњ д≥¤льност≥ у р≥зних секторах економ≥ки.

«ростанн¤ конкуренц≥њ у банк≥вськ≥й справ≥, опануванн¤ сучасних технолог≥й, винайденн¤ нових банк≥вських продукт≥в призвод¤ть до пост≥йного розширенн¤ складу операц≥й комерц≥йних банк≥в та зростанн¤ њх загального обс¤гу на ф≥нансових ринках. ќднак при вс≥й нин≥шн≥й розмањтост≥ та ун≥версальност≥ набору банк≥вських операц≥й будь-¤ку з них можна в≥днести до одн≥Їњ з трьох основних груп: пасивних, активних чи ком≥с≥йно-посередницьких.

ѕј—»¬Ќ≤ ќѕ≈–ј÷≤ѓ  ќћ≈–÷≤…Ќ»’ ЅјЌ ≤¬

Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ в≥дображаютьс¤ в баланс≥ в≥дпов≥дно в активн≥й ≥ пасивн≥й його частинах (див. баланс).

Ѕаланс акц≥онерного банку

тис. грн. тис. грн.

ј “»¬ 01.01.1997р. ѕј—»¬ 01.01.1997р.

 аса ≥ кор. рахунок в ЌЅ” —татутний фонд 19398

в нац≥ональн≥й валют≥ 74339 –езервний фонд 2001

в ≥ноземн≥й валют≥ 16650 ≤нш≥ фонди банку 48877

 ор. рахунки в ≥нших банках  ор. рахунки ≥нших банк≥в

в нац≥ональн≥й валют≥ 0 в нац≥ональн≥й валют≥ 12622

в ≥ноземн≥й валют≥ 17323 в ≥ноземн≥й валют≥ 3728

Ќадан≥ банком кредити 419681 –озрахунков≥ та поточн≥ рахунки

короткостроков≥ 357162 кл≥Їнт≥в в нац. валют≥ 402587

довгостроков≥ 17700 ƒепозити юридичних ос≥б 16834

у валют≥ 44819 ¬клади громад¤н 16721

ћ≥жбанк≥вський кредит, наданий ≥ншим  ошти кл≥Їнт≥в в ≥ноземн≥й валют≥ 36050

банкам 36816

÷≥нн≥ папери, пањ, акц≥њ, придбан≥ банком 59408 ћ≥жбанк≥вський кредит, одержаний в

ќсновн≥ засоби та кап≥таловкладенн¤ банку 50792 ≥нших банках 124249

ƒеб≥тори 58880  редитори 52886

≤нш≥ активи 202210 ≤нш≥ пасиви 167608

«биток 0 ѕрибуток 32538

¬—№ќ√ќ ј “»¬ 936099 ¬—№√ќ ѕј—»¬ 936099

Ѕаланс банку даЇ можлив≥сть отримувати загальн≥ показники про стан кошт≥в банку ≥ м≥стить дан≥ про розм≥щенн¤ цих кошт≥в (актив), а також про джерела њх утворенн¤ (пасив).

ѕасивн≥ операц≥њ ¾ це операц≥њ, що пов¢¤зан≥ з формуванн¤м банк≥вських ресурс≥в. ¬они в≥д≥грають первинну ≥ вир≥шальну роль по в≥дношенню до активних операц≥й, дл¤ ¤ких необх≥дною умовою Ї достатн≥сть ресурс≥в. —аме, в результат≥ пасивних операц≥й банки отримують додатков≥ л≥кв≥дн≥ кошти.

Ѕанк≥вськ≥ ресурси ¾ це сукупн≥сть кошт≥в, що знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ банк≥в ≥ використовуютьс¤ ними дл¤ проведенн¤ активних операц≥й.

¬иход¤чи з джерел формуванн¤, кошти комерц≥йного банку под≥л¤ютьс¤ на власн≥ ≥ залучен≥ (див. мал. 25).

¬ласн≥ ресурси комерц≥йного банку, тобто його власний кап≥тал, Ї основою дл¤ залученн¤ кошт≥в ≥нших суб¢Їкт≥в ринку ≥ необх≥дною умовою розвитку д≥¤льност≥ банку. ¬ласн≥ кошти утворюютьс¤ за рахунок кошт≥в акц≥онер≥в, учасник≥в банку або з в≥драхувань в≥д поточного прибутку. ¬ банк≥вському баланс≥ власн≥ кошти знаход¤тьс¤ в р≥зних фондах банку.

—татутний фонд формуЇтьс¤ за рахунок пайових внеск≥в власник≥в банку (¤кщо це приватне п≥дприЇмство), або шл¤хом моб≥л≥зац≥њ кошт≥в в≥д випуску ≥ розм≥щенн¤ акц≥й (¤кщо це акц≥онерне товариство). ќск≥льки комерц≥йнй банки створюютьс¤ переважно на корпоративних засадах, то статутний кап≥тал в≥дпов≥дно у б≥льшост≥ випадк≥в набуваЇ форми акц≥онерного. …ого величина дор≥внюЇ сум≥ випущених банком простих та прив≥лейованих акц≥й. ѕодальше зб≥льшенн¤ акц≥онерного кап≥талу банку можливе за рахунок додаткових випуск≥в акц≥й або за рахунок банк≥вського прибутку, спр¤мованого на поповненн¤ величини власних кошт≥в банку. –оль статутного кап≥талу визначаЇтьс¤ його значенн¤м ¤к головного джерела кошт≥в при зд≥йсненн≥ витрат на початкових етапах д≥¤льност≥ банку в процес≥ його заснуванн¤, а також ¤к гарант≥њ забезпеченн¤ платеж≥в банку за своњми зобов¢¤занн¤ми.

–езервний фонд утворюЇтьс¤ за рахунок щор≥чних в≥драхувань з прибутку, розм≥р ¤ких визначаЇтьс¤ загальними зборами акц≥онер≥в банку. ћетою створенн¤ резервного кап≥талу Ї покритт¤ загальних ризик≥в, що вит≥кають з основноњ д≥¤льност≥ банку ≥ за ¤кими не формуютьс¤ спец≥альн≥ резерви. ¬≥н також може бути використаний дл¤ виплати див≥денд≥в ≥ процент≥в у випадку нестач≥ поточного банк≥вського прибутку. як правило, резервний кап≥тал використовуЇтьс¤ дл¤ покритт¤ т≥льки непередюачених видатк≥в.

1	2

Ќазва: «агальна характеристика банк≥вських операц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2666 прочитано)