√рош≥ ≥ кредит > «агальна характеристика банк≥вських операц≥й

Ќерозпод≥лений прибуток ¾ це частина прибутку, що залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ банку п≥сл¤ сплати податк≥в, виплати див≥денд≥в акц≥онерам та в≥драхувань до резервного фонду. «а рахунок кошт≥в нерозпод≥леного прибутку формуЇтьс¤ р¤д спец≥альних фонд≥в дл¤ розвитку банку ¾ розширенн¤ його матер≥ально-техн≥чноњ бази, матер≥ального стимулюванн¤ персоналу, вир≥шенн¤ соц≥альних питань та ≥н.

¬ласний кап≥тал комерц≥йного банку виконуЇ три основн≥ функц≥њ: захисну, оперативну ≥ регулюючу. «ахисна функц≥¤ пол¤гаЇ у реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в вкладник≥в ≥ кредитор≥в шл¤хом виплати њм компенсац≥й у випадку винекненн¤ збитк≥в або банкрутства банку. ѓњ значенн¤ пов¢¤зане з продовженн¤м д≥¤льност≥ банку незалежно в≥д загрози винекненн¤ збитк≥в. ќперативна функц≥¤ пол¤гаЇ у забезпеченн≥ ф≥нансовоњ основи д≥¤льност≥ банку, тобто адекватного росту його активних операц≥й. –егулююча функц≥¤ пов¢¤зана ≥з встановленн¤м центральним банком дл¤ комерц≥йних банк≥в певних норматив≥в щодо дотриманн¤ належноњ величини власного кап≥талу з метою нормального функц≥онуванн¤ банк≥в.

“аким чином, власний банк≥вський кап≥тал маЇ важливе значенн¤ дл¤ забезпеченн¤ ст≥йкост≥ банку ≥ ефективност≥ його роботи. ¬одночас власн≥ кошти, ¤к правило, забезпечують менше 10% потреби комерц≥йних банк≥в у ресурсах, що визначаЇтьс¤ специф≥кою њх д≥¤льност≥ та посередницькою роллю на ф≥нансових ринках. Ќаприклад, власн≥ кап≥тали комерц≥йних банк≥в —Ўј складали у 1993р. лише 8,1% в≥д загального обс¤гу њх ресурс≥в.

√оловним джерелом ресурс≥в комерц≥йних банк≥в Ї залучен≥ кошти, основну частину ¤ких складають депозити.

ѕ≥д депозитом прийн¤то розум≥ти грошов≥ кошти, що в≥ддан≥ на збер≥ганн¤ у ф≥нансово-кредитну установу з в≥дпов≥дним режимом њх використанн¤, що регулюЇтьс¤ банк≥вським законодавством. ”с≥ депозити под≥л¤ютьс¤ на три основн≥ види: депозити до запитанн¤, строков≥ депозити та ощадн≥ депозити.

ƒепозити до запитанн¤ можуть бути вилученн≥ њх власниками у будь-¤кий момент на першу вимогу. ѕри цьому кошти можна вилучити ¤к гот≥вкою, так ≥ у безгот≥вковому пор¤дку ¾ шл¤хом переказу на ≥нший рахунок. ƒепозити до запитанн¤ призначенн≥ в основному дл¤ поточних розрахунк≥в. –ух кошт≥в по цих рахунках може оформл¤тис¤ чеком, дорученн¤м або ≥ншим розрахунковим документом. ” розвинутих крањнах надходженн¤ або витрачанн¤ кошт≥в з депозит≥в до запитанн¤ здеб≥льшого супроводжуЇтьс¤ випискою чека, тому ц≥ рахунки ще називають чековими.

ћожлив≥сть власника рахунку будь-коли вилучити кошти вимагаЇ на¤вност≥ в оборот≥ банку п≥двищеноњ частки високол≥кв≥дних актив≥в, ¤к≥ не принос¤ть доходу (гот≥вки в кас≥, залишк≥в на кориспондентському рахунку в центральному банку та ≥н.). “ому за депозитами до запитанн¤, ¤к правило, не сплачуютьс¤ проценти. ¬одночас банки здеб≥льшого не ст¤гують з кл≥Їнт≥в плату за користуванн¤ цими рахунками.

 онкуренц≥¤ м≥ж кредитними установами за залученн¤ кошт≥в вкладник≥в на чеков≥ рахунки спри¤ла по¤в≥ у р¤д≥ крањн багатьох њх р≥зновид≥в, у тому числ≥ ≥ таких, за ¤кими сплачуютьс¤ проценти.  омерц≥йн≥ банки —Ўј, наприклад, в≥дкривають кл≥Їнтам ATS ¾ рахунки (з автоматичним перерахуванн¤м кошт≥в), що дозвол¤ють п≥дтримувати на депозит≥ до запитанн¤ певний необх≥дний м≥н≥мум, а суми понад нього ¾ вкладати у дох≥дн≥ активи. якщо ж виникаЇ потреба у коштах дл¤ поточних операц≥й, банк перераховуЇ необх≥дн≥ суми у зворотньому напр¤мку ¾ на депозит до запитанн¤.

—троков≥ депозити мають ч≥тко визначений терм≥н збер≥ганн¤ у банку кошт≥в, за ¤кими сплачуЇтьс¤ ф≥ксований процент ≥, ¤к правило, накладаютьс¤ обмеженн¤ на њх дострокове вилученн¤. ¬еличина депозиту встановлюЇтьс¤ здеб≥льшого круглими сумами ≥ залишаЇтьс¤ незм≥нною прот¤гом усього строку збер≥ганн¤ кошт≥в. –озр≥зн¤ють власне строков≥ депозити ≥ депозити з попередн≥м пов≥домленн¤м про вилученн¤.

¬ласне строков≥ депозити передбачають передачу кошт≥в у повне розпор¤дженн¤ банку на певний строк, по зак≥нченн≥ ¤кого вклад може бути вилучений у будь-¤кий момент. –≥вень процентноњ ставки по таким депозитам, ¤к правило пр¤мо пропорц≥йний терм≥ну збер≥ганн¤ кошт≥в. ƒепозити з попередн≥м пов≥домленн¤м про вилученн¤ допускають можлив≥сть отриманн¤ кошт≥в кл≥Їнтом лише через певний обумовлений договором строк подач≥ за¤ви. «алежно в≥д строку пов≥домленн¤ коливаЇтьс¤ ≥ процентна ставка за депозитами.

„асто внесенн¤ кошт≥в на строковий депозит супроводжуЇтьс¤ видачею кл≥Їнту депозитного сертиф≥кату, що ¤вл¤Ї собою письмове св≥доцтво банку про депонуванн¤ грошових кошт≥в ≥ засв≥дчуЇ право вкладника на отриманн¤ депозиту й нарахованих за ним процент≥в. ≤снують р≥зн≥ види депозитних сертиф≥кат≥в, у тому числ≥ ≥менн≥, що не можуть передаватис¤ ≥ншим особам, та на пред¢¤вника, що можуть в≥льно обертатис¤ на ф≥нансовому ринку.

¬ажливою перевагою строкових депозит≥в дл¤ банку Ї можлив≥сть використанн¤ залучених кошт≥в шл¤хом вкладанн¤ њх у р≥зн≥ високодох≥дн≥ активи, прибутков≥сть ¤ких даЇ можлив≥сть сплачувати вкладникам пор≥вн¤но високий процент.

ќщадн≥ депозити призначен≥ дл¤ тривалого нагромадженн¤ кошт≥в, вилученн¤ ¤ких повТ¤зане з певними обмеженн¤ми (наприклад, попередн≥м пов≥домленн¤м).  ошти, розм≥щен≥ в ощадн≥ депозити не можуть бути використан≥ дл¤ поточних розрахунк≥в, а виступають лише ¤к заощадженн¤ та зас≥б отриманн¤ доходу у форм≥ ф≥ксованого проценту.

’арактерною особлив≥стю ощадного депозиту Ї видача вкладнику ощадноњ книжки, ¤ка засв≥дчуЇ його особу та зобовТ¤зуЇ банк проводити в≥дпов≥дн≥ виплати. ќформленн¤ ощадноњ книжки може бути зам≥нене пер≥одичними виписками з рахунку, ¤к≥ надсилаютьс¤ кл≥Їнту поштою.

ќкремим видом ощадних вклад≥в Ї депозитн≥ рахунки грошового ринку, що почали в≥дкриватис¤ комерц≥йними банками —Ўј у 1982 р. ѕроцентн≥ ставки за цими рахунками щотижн¤ коригуютьс¤ в≥дпов≥дно до зм≥н ринковоњ норми проценту. ѕри цьому ощадна книжка не використовуЇтьс¤, а також практично в≥дсутн≥ обмеженн¤ щодо вилученн¤ кошт≥в вкладниками.

ќщадн≥ депозити, ¤к ≥ строков≥, виг≥дн≥ дл¤ комерц≥йних банк≥в, оск≥льки мають здеб≥льшого тривалий характер розм≥щенн¤ кошт≥в, що даЇ можлив≥сть забезпечити належний р≥вень дох≥дност≥ вкладенн¤м цих кошт≥в у довгостроков≥ активи.

«агалом у промислово розвинутих крањнах спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до поступового стиранн¤ ч≥тких розмежувань м≥ж р≥зними видами депозит≥в. «Т¤вл¤ютьс¤ рахунки, що поЇднують у соб≥ властивост≥ ¤к строкових депозит≥в, так ≥ депозит≥в до запитанн¤. ѕрикладом цього можуть служити Ќј”-рахунки, за ¤кими сплачуЇтьс¤ ринкова ставка проценту, а власник маЇ право виписувати в межах залишку тратти на предТ¤вника, що приймаютьс¤ в оплату аналог≥чно до чек≥в.

ќкр≥м залучених кошт≥в на депозити, комерц≥йн≥ банки можуть формувати ресурси шл¤хом отримуванн¤ позик на грошовому ринку ¾ на ринку м≥жбанк≥вських кредит≥в, у центрального банку, на ринку Ївровалют, шл¤хом випуску власних боргових зобовТ¤зань, а також укладанн¤м угод про продаж ц≥нних папер≥в ≥з зворотн≥м викупом (УрепоФ).

Ќайб≥льш поширений спос≥б серед зазначених операц≥й ¾ отриманн¤ позик на м≥жбанк≥вському ринку, пропозиц≥ю на ¤кому формують т≥ банки, що мають тимчасово в≥льн≥ ресурси, не зад≥¤н≥ у власному оборот≥. ÷≥ позики нос¤ть короткостроковий характер ≥ здеб≥льшого не потребують забезбеченн¤.

Ќаданн¤ позик центральним банком маЇ на мет≥ допомогу комерц≥йним банкам при тимчасов≥й нестач≥ у них ресурс≥в. ¬оно може зд≥йснюватись у форм≥ переобл≥ку ≥ перезастави комерц≥йних вексел≥в, а також у форм≥ ломбардного кредиту (п≥д заставу державних ц≥нних папер≥в).

ƒжерелом наданн¤ позик на Ївровалютному ринку служать вклади, виражен≥ в ≥ноземн≥й валют≥, що збер≥гаютьс¤ комерц≥йними банками даноњ крањни ≥ використовуютьс¤ дл¤ кредитних операц≥й на м≥жнародних ринках позичкових кап≥тал≥в.

¬ласн≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ нос¤ть переважно короткостроковий характер ≥ можуть випускатис¤ банком у форм≥ вексел≥в, обл≥гац≥й, акцепт≥в, комерц≥йних папер≥в, що розм≥щуютьс¤ на фондовому ринку.

«д≥йснббчи операц≥њ УрепоФ, банк продаЇ ц≥нн≥ папери ≥з зобовТ¤занн¤м викупити њх через певний строк, але за б≥льш високою ц≥ною. –≥зниц¤ м≥ж ц≥нами складаЇ фактчну плату за кредит, ¤кий отримуЇ банк. ќбТЇктом таких операц≥й, ¤к правило, виступають державн≥ ц≥нн≥ папери, що мають високий р≥вень над≥йност≥ та л≥кв≥дност≥.

«азначен≥ недепозитн≥ способи залученн¤ кошт≥в комерц≥йним банком дозвол¤ють йому оперативно отримати необх≥дн≥ ресурси у випадку непередбачених виплат (значне вилученн¤ депозит≥в, надходженн¤ за¤вок на отриманн¤ кредит≥в). “им самим забезпечуЇтьс¤ належний р≥вень платоспроможност≥ банку та п≥дтримуЇтьс¤ його ф≥нансова ст≥йк≥сть.

1	2

Ќазва: «агальна характеристика банк≥вських операц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2666 прочитано)