√рош≥ ≥ кредит > ≤нфл¤ц≥¤ ≥ попит

≤нфл¤ц≥¤ ≥ попит

” сучасних умовах чинност¤х закону попиту зазнають впливу в≥д сильноњ ≥нформац≥њ

≤нфл¤ц≥¤ Ц це знец≥ненн¤ грошей, пад≥нн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошовоњ одиниц≥. якщо у силу р¤ду причин Ц на що незм≥нилос¤: к≥льк≥ст товар≥в приходитьс¤, наприклад, вдв≥ч≥ б≥льше, н≥ж колись, грошовий знак, то зрозум≥ло, що тепер на одиницю товару приходитьс¤ дв≥ грошов≥ одиниц≥. ј це значить, що тепер кожна грошова одиниц¤ волод≥Ї половинною, н≥ж колись, куп≥вельною спроможн≥стю. ” п≥дсумку за единицу товару приходитьс¤ платити дв≥ грошов≥ одиниц≥, що нами сприймаЇтьс¤ за подвоЇн≥ ц≥ни.
Ќасправд≥ ж в≥дбуваЇтьс¤ подвоЇнн¤ наших витрат (¤кщо доходи не зм≥нилис¤), сама ж реальна ц≥на товару не зм≥нилас¤, тому що тепер дв≥ грошов≥ одиниц≥ коштують ст≥льки ж, ск≥льки ран≥ше одна.

–озум≥нн¤ того, що ≥нфл¤ц≥¤ означаЇ т≥льки р≥ст ном≥нальноњ грошовоњ ц≥ни товару, по¤снюЇ нам порушенн¤ закону попиту, коли попит залишаЇтьс¤ незм≥нним при ≥нфл¤ц≥йному росту ц≥н. —правд≥, начебто б в≥дбувс¤ р≥ст ц≥ни товару, а величина попиту не в≥дреагувала на це зниженн¤м. “ак адже в≥дбувс¤ лжерост, так що попит не в≥дреагував на нього не всупереч, а в≥дпов≥дно до закону попиту: величин≥ ц≥ни, що незм≥нилас¤, в≥дпов≥даЇ величина попиту, що незм≥нилас¤. ќстанн¤, звичайно, в≥дображаЇ ≥ зм≥ну величини доход≥в, але в рамках залежност≥ м≥ж ц≥ною ≥ величиною попиту ≥нфл¤ц≥¤ не впливаЇ на закон попиту. ѕроте виникаЇ р¤д складних проблем, знанн¤ ¤ких може по¤снити специф≥ку чинност≥ закону попиту в дан≥й ситуац≥њ.

1. ≤нфл¤ц≥¤ Ч ¤к пад≥нн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошовоњ одиниц≥ Ч волоче р≥ст ус≥х грошових ц≥н товар≥в. јле ринкова економ≥ка ≥ сама по соб≥, незалежно в≥д ≥нфл¤ц≥њ, припускаЇ пост≥йний рух ц≥н п≥д впливом безл≥ч≥ фактор≥в (в≥д Ђчистої виробничих до моди). ” ц≥й ситуац≥њ ≥ виникаЇ проблема: ¤к в≥др≥знити, чи Ї р≥ст ц≥ни на даний товар Ђ≥нфл¤ц≥йнимї чи тим Ђринковимї ростом ц≥ни, що повинний викликати зм≥ну величини попиту? ѕереплетенн¤ цих двох вид≥в росту ц≥ни Ц Ђ≥нфл¤ц≥йногої ≥ Ђринковогої Ч ускладнюЇ чинн≥сть закону попиту. ƒо того ж вони часто впливають у протилежних напр¤мках Ч ≥нфл¤ц≥¤ змушуЇ до п≥двищенн¤ грошовоњ ц≥ни товару, а техн≥чний прогрес ≥ ринкова кон'юнктура Ч до њњ зниженн¤.

2. Ќе менш складна проблема виникаЇ ≥ перед покупцем (≥ предмет≥в споживанн¤, ≥ засоб≥в виробництва, ≥ ц≥нних папер≥в, ≥ кап≥талу). …ого виграш залежить в≥д правильноњ оц≥нки сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж вигодою ≥ витратами на придбанн¤ товару. јле саме це сп≥вв≥дношенн¤ ≥ спотворюЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥Їю: ќбл≥к њњ масштаб≥в ≥ темп≥в Ч обов'¤зкова умова дл¤ будь-¤кого покупц¤ (≥ тим б≥льше дл¤ ≥нвестора), ¤кщо в≥н не хоче знайти, що понесен≥ витрати багаторазово перевищили вигоду, що оч≥кувалас¤.

3. Ќарешт≥, справа остаточно заплутуЇтьс¤ тим, що, з одного боку, ≥нфл¤ц≥¤ д≥йсно охоплюЇ всю економ≥ку ≥ тим| ЂпровокуЇї р≥ст ц≥н на вс≥ товари. јле, з ≥ншоњ (≥ в цьому джерело проблем, породжуваних ≥нфл¤ц≥Їю), Ч той же ≥нфл¤ц≥йний р≥ст ц≥н в≥дбуваЇтьс¤ нер≥вном≥рно, тому що на р≥зн≥ товары ц≥ни ростуть не однаковими темпами. “е ж властиво й ≥нфл¤ц≥йному зростанню грошових доход≥в споживач≥в, оск≥льки в р≥зних груп споживач≥в в≥н також в≥дбуваЇтьс¤ нер≥вном≥рно.

“аким чином, варто розр≥зн¤ти залежн≥сть величини попиту в≥д ринкового руху ц≥н (закон попиту) ≥ вплив на динам≥ку величини попиту ≥нфл¤ц≥йного росту ц≥н. ÷ього домагаютьс¤, зокрема, перерахуванн¤м ≥нфл¤ц≥йних ц≥н у Ђколишн≥ї, робл¤чи розрахунки по так називаним Ђнезм≥ннимї ц≥нах.

≤нфл¤ц≥¤: сутн≥сть ≥ види

≤нфл¤ц≥¤ Ч це хвороба паперово-грошового звертанн¤, коли грош≥ втратили зв'¤зок ≥з золотом. ” таких умовах обс¤г паперових грошей, що знаход¤тьс¤ в, звертанн≥, здобуваЇ вин¤ткове значенн¤: ¤кщо в≥н перевищуЇ потреби товарного звертанн¤, то виникаЇ ≥нфл¤ц≥¤ (лат. Ч Ђздутт¤ї) ¤к результат зайвоњ грошовоњ ем≥с≥њ. ƒ≥йсно, ≥нфл¤ц≥¤ Ч своЇр≥дний паперово-грошовий Ђфлюсї ринковоњ економ≥ки.

≤нфл¤ц≥¤ руйн≥вна дл¤ ринковоњ економ≥ки. ќск≥льки вона виражаЇтьс¤ в загальному п≥двищенн≥ р≥вн¤ вс≥х ц≥н, все це маЇ р¤д негативних насл≥дк≥в.

Ќасамперед знец≥нюютьс¤ грош≥. ѕорушуютьс¤ стал≥ пропорц≥њ м≥ж ц≥нами товар≥в. ѕродавцю ≥ покупцю стаЇ усе складн≥ше прийн¤ти оптимальне економ≥чне р≥шенн¤. ўе путужн≥ше дати економ≥чний прогноз ≥ довгостроков≥ розрахунки. ¬иникаЇ ризик при великому ≥нвестуванн≥. «ахист в≥д такого ризику вбачаЇтьс¤ в зб≥льшенн≥ розм≥р≥в прибутку ≥ в≥дсотк≥в, що веде до ще б≥льшого росту ц≥н. “ому п≥дприЇмц≥ б≥льше ор≥Їнтуютьс¤ на короткостроков≥ р≥шенн¤ (в основному спекул¤тивн≥й спр¤мованост≥). ¬≥дбуваЇтьс¤ також перерозпод≥л доход≥в, тому що т≥, хто маЇ ф≥ксовану зарплату, н≥чим не захищен≥ в≥д ≥нфл¤ц≥йного росту ц≥н. «нец≥нюютьс¤ ≥ грошов≥ заощадженн¤ населенн¤. —таЇ невиг≥дним кредит.

—ловом, ≥нфл¤ц≥¤, дезорган≥зуючи ринков≥ процеси, Ђп≥дриваЇї ≥ виробництво, ≥ споживанн¤, п≥дсилюючи соц≥альну напружен≥сть у сусп≥льств≥. –озр≥зн¤ють Ђв≥дкритуї ≥ Ђподавленуї ≥нфл¤ц≥ю.

¬≥дкрита ≥нфл¤ц≥¤ присущ¤ крањнам з ринковою економ≥кою, де в≥льна взаЇмод≥¤ попиту та пропозиц≥њ спри¤Ї в≥дкритому, н≥чим не стиснутому росту ц≥н у результат≥ пад≥нн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошовоњ одиниц≥.

’оча в≥дкрита ≥нфл¤ц≥¤ ≥ спотворюЇ ринков≥ процеси. ѕроте вона збер≥гаЇ за ц≥нами роль сигнал≥в, що показують виробникам ≥ покупц¤м сфери виг≥дного додатка кап≥тал≥в. “им самим в≥дкрита ≥нфл¤ц≥¤ сама виступаЇ свого роду анти≥нфл¤ц≥йним коштом.

ѕодавлена ≥нфл¤ц≥¤ присущ¤ економ≥ц≥ з адм≥н≥стративним контролем над ц≥нами ≥ доходами. ¬она тому-те ≥ називаЇтьс¤ Ђподавленоњї, що твердий контроль над ц≥нами ≥ доходами не дозвол¤Ї в≥дкрито про¤витис¤ ≥нфл¤ц≥њ в Їдино доступн≥й њй форм≥ Ч у росту грошових ц≥н. ” так≥й ситуац≥њ ≥нфл¤ц≥¤ приймаЇ Ђп≥дп≥льнийї характер: зовн≥ ц≥ни стаб≥льн≥, але оск≥льки маса грошей фактично зросла, надлишок грошей трансформуЇтьс¤ в товарний деф≥цит ≥ цим дезор≥ЇнтуЇтьс¤ регулюванн¤ економ≥ц≥.
Ќадлишок грошей прикидаЇтьс¤ недол≥ком товар≥в, ≥ тод≥ здаЇтьс¤,. що р≥шенн¤ економ≥чних проблем однозначно зв'¤зано з≥ зростанн¤м виробництва, зб≥льшенн¤м пропозиц≥њ. ќднак пост≥йно надлишкова ем≥с≥¤ не може бути компенсована не посп≥ваЇ за нею зростанн¤м виробництва.

ќтже, в умовах подавленоњ ≥нфл¤ц≥њ (по ¤ких би розум≥нн¤х вона н≥ придушувалас¤) товарний деф≥цит Ї зовн≥шнЇ вираженн¤ ≥ неминучий насл≥док, приховуваного причини Ч звичайноњ ≥нфл¤ц≥њ, незвичайн≥сть ¤коњ укладена лише в одному Ч у т≥м, що њй заборон¤ють бути.
≤ншими словами, подавлена ≥нфл¤ц≥¤ Ц це заборонена ≥нфл¤ц≥¤.

” результат≥ такого насильства над економ≥кою товарний деф≥цит стаЇ видимою стороною невидимого ≥нфл¤ц≥йного процесу, оск≥льки на те ж количество товар≥в приходитьс¤ б≥льше к≥лькост≥ грошових знак≥в. ” ринков≥й економ≥ц≥ диспропорц≥¤ знайшла б природний вих≥д у вид≥ росту грошових ц≥н. ѕодавленоњ ж ≥нфл¤ц≥њ доступний т≥льки один Ђвих≥дї Ч отовареноњ може бути лиш частина грошових знак≥в, ≥ саме њхн≥й, строго говор¤чи, варто вважати Ђгрошимаї.

“аким чином, при подавлен≥й ≥нфл¤ц≥њ т≥льки частина грошових знак≥в Ї грошима, тод≥ ¤к ≥нша, неотоварена частина негайно перетворюЇтьс¤ в лжегрош≥ (цього не в≥дбуваЇтьс¤ при в≥дкрит≥й ≥нфл¤ц≥њ, тому що р≥ст грошових ц≥н враховуЇ величину вс≥Їњ грошовоњ маси, у тому числ≥ ≥ Ђ≥нфл¤ц≥йноњї). ќднак при подавлен≥й ≥нфл¤ц≥њ н≥хто не знаЇ, чим же в≥н розташовуЇ Ч чи грошима лжегрошима? “ака загадков≥сть по-р≥зному впливаЇ на поводженн¤
покупц≥в ≥ продавц≥в. ѕокупц≥ намагаютьс¤ Ђп≥ймати деф≥цитний товар, перетворивши грошов≥ знаки в справжн≥ грош≥. јле саме деф≥цитн≥сть товару означаЇ, що покупка стаЇ випадком, удачею лотереЇю. ¬иникають черги Ч пост≥йн≥, сумовит≥ й озлоблен≥. ѕродавц≥ ж починають спекулювати деф≥цитним товаром. «'¤вл¤Їтьс¤ Ђчорний ринокї Ч нелегальна форма ≥нфл¤ц≥њ в умовах њњ придушенн¤.

Ђ„орний ринокї ¤коюсь м≥рою показуЇ справжн≥ ц≥ни товар≥в. ѕри цьому виходить, що покупц≥в грабують дв≥ч≥: адм≥н≥стративно-нерухом≥ ц≥ни лицем≥рно св≥дчать свою Ђстабильностьї (≥ виходить, в≥дсутн≥сть причин дл¤ п≥двищенн¤ зарплати!), але люд¤м, що одержують доходи за р≥внем оф≥ц≥йних ц≥нник≥в порожн≥х магазин≥в, насправд≥ приходитьс¤ купувати товари за ц≥нами Ђчорного ринкуї. Ѕ≥льш того, ≥люз≥¤ незм≥нност≥ ц≥н створюЇ видим≥сть економ≥чного благополучч¤, ввод¤чи в оману покупц≥в а продавц≥в ≥ ур¤д (дотепер частина нашого

сусп≥льства з≥тхаЇ по тим Ђнизькимї, Ђстаб≥льнимї ц≥нам, що не в≥дображали н≥¤коњ економ≥чноњ реальност≥).

ќдна. на безперечних заслуг ур¤ду ≈. √айдара складалас¤ в тому що т≥льки воно зважилос¤ ≥ зд≥йснило перех≥д подавленоњ ≥нфл¤ц≥њ у в≥дкриту (за допомогою л≥берал≥зац≥њ ц≥н). ƒл¤ економ≥ки ≥ населенн¤ крањни, дес¤тил≥тт¤ми подавленоњ ≥нфл¤ц≥њ, що жила в умовах, таке не могло не ви¤витис¤ потр¤с≥нн¤м.. јле стратег≥чну значим≥сть цього революц≥йного кроку переоц≥нити неможливо.

ѕодавлена ≥нфл¤ц≥¤ невил≥ковна Ц њњ можна т≥льки Ђзнеболитиї, загнавши ще глибше, не дозвол¤ючи про¤витис¤, ≥ тим Ђп≥дриваючиї уже всю економ≥ку. “а й домогтис¤ цього можна лише адм≥н≥стративними методами. ” результат≥ економ≥ку оч≥куЇ справжн¤ катастрофа. —права в т≥м, що придушенн¤ ≥нфл¤ц≥њ прот¤гом дес¤тил≥ть наст≥льки спотворюЇ ц≥ни, що реальн≥ економ≥чн≥ процеси просто не усв≥домлюютьс¤, сусп≥льство живе самообманом ≥ привчаЇтьс¤ до нього.

¬≥дкрита ж ≥нфл¤ц≥¤ вил≥ковна Ч ≥ л≥куЇтьс¤ вона економ≥чними методами. Ѕ≥льш того, стаЇ зрозум≥лим, ¤кою м≥рою варто п≥дн≥мати доходи малозабезпечених шар≥в населенн¤, а також прац≥вник≥в бюджетноњ сфери.

ѕерекладом подавленоњ ≥нфл¤ц≥њ у в≥дкритий стан ми нарешт≥-те одержали можлив≥сть вперше оздоровити нашу економ≥ку економ≥чними методами.

1	2	3

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤ ≥ попит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1436 прочитано)