√рош≥ ≥ кредит > ≤нфл¤ц≥¤ ≥ попит

≈коном≥чноњ теор≥њ удалос¤ розкрити механ≥зм, що породжуЇ ≥нфл¤ц≥ю (¤ка практично присущ¤ вс≥м крањнам св≥ту).

ѕерша причина пол¤гаЇ в тому, що сучасний грошовий об≥г зд≥йснюЇтьс¤ Ђпаперовимиї знаками, що перервали вс¤кий зв'¤зок ≥з золотом. ¬ епоху Ђзолотих грошейї њхн≥й надлишок переборювавс¤ Ђв≥дходомї золота з≥ сфери звертанн¤ в сферу нагромадженн¤. ј от паперов≥ грош≥, що Ї т≥льки коштом звертанн¤; збирати, под≥бно золоту, безглуздо. јле, на в≥дм≥ну в≥д золотих грошей, паперовим просто н≥куди п≥ти: сфера звертанн¤ Ч њхн¤ Їдина обитель.

Ѕ≥льш того, виникаЇ Ђзамкнутий ≥нфл¤ц≥йний б≥гї: р≥ст ц≥н вимагаЇ дл¤ звертанн¤ ще б≥льшоњ к≥лькост≥ грошових знак≥в ,а нова њхн¤ порц≥¤ веде до нового росту ц≥н, знову вимагаючи росту грошовоњ маси, ≥ т; д.

“аким чином, перша причина ≥нфл¤ц≥њ Ч у Ђпаперов≥йї природ≥ сучасного грошового об≥гу, оск≥льки зн¤тий обмежник ем≥с≥њ паперових грошей у вид≥ визначеного законом розм≥ру њхнього золотого забезпеченн¤.

јле, може, тод≥ варто знову повернутис¤ до Ђзолотогої грошам? Ќа жаль, це тепер неможливо: те, що ран≥ш було достоњнством золота ¤к грошей (його власна висока варт≥сть), тепер обернулос¤ недол≥ком. —аме зв≥льнена в≥д золотоњ Ђгир≥ї природа паперових грошей перетворюЇ њх в ≥деальний оперативний ≥ндикатор руху товарних ц≥н.

ƒруга причина Ч це пост≥йний р≥ст витрат цив≥л≥зованоњ держави на ф≥нансуванн¤ загальнонац≥ональних, економ≥чних ≥ соц≥альних програм (оборонна система, допомога безроб≥тним, п≥дтримка малозабезпечених, витрати на науку, утворенн¤, еколог≥ю ≥ т.д.).

ќбидв≥ назван≥ вище причини ≥нфл¤ц≥њ поЇднуютьс¤ за назвою Ђ≥нфл¤ц≥¤ попитуї, тому що це Ч потреба в додаткових грошах з боку попиту, покупц≥в.

“рет¤ причина ≥нфл¤ц≥њ Ч попит на грош≥ з боку виробник≥в (тому вона одержала назву Ђ≥нфл¤ц≥¤ витратї). —права в т≥м, що в структур≥ витрат пост≥ндустр≥ального виробництва основне м≥сце займаЇ Ђзарплатаї, ≥ чим цив≥л≥зован≥ше сусп≥льство, тим вище њњ розм≥р. –≥ст ц≥н на товари починаЇ розкручувати сп≥раль Ђц≥ни Ч зарплатаї: чим вище ц≥ни, тим вище повинна бути зарплата, а чим вище зарплата, тим вище витрати виробництва (≥ ц≥ни виробничих товар≥в). ” цьому зм≥ст≥ ≥ говор¤ть про Ђ≥нфл¤ц≥ю витратї.

ќц≥нка ≥нфл¤ц≥њ: кейнс≥анство ≥ монетаризм

як уже було в≥дзначено, ≥нфл¤ц≥¤ перетворилас¤ у фактор, що пост≥йно морозить економ≥ку вс≥х крањн. ÷им порозум≥ваЇтьс¤ зростаюче увага, що прид≥л¤ютьс¤ ≥нфл¤ц≥њ економ≥стами.

ƒо 30-х рр. нашого стол≥тт¤ ≥нфл¤ц≥¤ однозначно вважалас¤ негативним ¤вищем. ќднак у 30-х рр. ринкова економ≥ка випробувала найсильн≥ше потр¤с≥нн¤ у вид≥ Ђ¬еликоњ депрес≥њї.

—тало, очевидним, що класичний п≥дх≥д, що визнавав т≥льки саморегулюванн¤ ринковоњ. економ≥ки, уже застар≥в. Ѕуло потр≥бно саме таки регулюванн¤ ринковоњ економ≥ки за допомогою державного втручанн¤. .ѕри цьому воно повиннео бути непр¤мим.

“акий ≥нструмент непр¤мого втручанн¤ держави в ринковоњ економ≥ку ≥ розроблений у теор≥њ видатного англ≥йського економ≥ста ƒж. ћ.  ейнса (саме тому 30-≥ рр. стали пер≥одом тр≥умфального ходу кейнс≥анства по усьому зах≥дному св≥т≥).

 ейнс ≥ став основоположником Ђреаб≥л≥туючийї- ≥нфл¤ц≥ю концепц≥њ. ѓњ почали розгл¤дати ¤к таке негативне ¤вище, що, при,у мело спр¤мован≥й ф≥нансов≥й пол≥тиц≥, здатно все-таки дати позитивний ≥мпульс вс≥й економ≥ц≥. ÷им  ейнс зробив своЇр≥дний переворот у погл¤дах економ≥ст≥в, створивши концепц≥ю, в≥дпов≥дно до ¤коњ активна ф≥нансова пол≥тика держави, що стимулюЇ попит у пер≥од депрес≥њ, здатна забезпечити зростанн¤ виробництва ≥ знизити масове безроб≥тт¤.

«м≥ст м≥ркувань  ейнса пол¤гав у наступному. ƒодаткова грошова ем≥с≥¤ означаЇ р≥ст платоспроможного попиту населенн¤. ” свою чергу, такий р≥ст повинний з'¤витис¤ стимулом дл¤ зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ товар≥в. ¬≥дбудетьс¤ це тому, що в погон≥ за грошима покупц≥в виробники розшир¤ть обс¤г виробництва ≥ тим забезпечать товарне покритт¤ зрослого (у результат≥ додатковоњ грошовоњ ем≥с≥њ) платоспроможного попиту.

ѕриведене теоретичне м≥ркуванн¤ трансформувалос¤ в економ≥чну пол≥тику, що одержала назву Ђконтрольована ≥нфл¤ц≥¤ї.

ќднак реальн≥сть ви¤вилас¤ сильн≥ше теор≥њ: перевищенн¤ платоспроможного попиту над товарними пропозиц≥¤ми привело до звичайного росту ц≥н. ¬иробник звол≥в направитис¤ по б≥льш легкому шл¤ху: зам≥сть зб≥льшенн¤ пропозиц≥њ в≥н став Ђвибиратиї ≥нфл¤ц≥йний надлишок грошових знак≥в у покупц¤ простим п≥двищенн¤м ц≥ни. Ќевдача спроби контролювати ≥нфл¤ц≥ю була визначена ще ≥ тим, що багато сектор≥в ринковоњ економ≥ки були фактично монопол≥зован≥, а кейнс≥анский п≥дх≥д припускав в≥льний конкурентний ринок.

”с≥м, хто займаЇтьс¤ економ≥кою ≥ жадаЇ нењ пол≥пшити.

¬арто запам'¤тати назавжди Ч у виробника Ї т≥льки два способи п≥двищенн¤ свого доходу:

за рахунок росту ц≥ни (при незм≥нних витратах виробництва),

за рахунок скороченн¤ витрат виробництва(при незм≥нн≥й ц≥н≥).

« цих двох способ≥в найпрост≥ший ≥ легкий Ч п≥двищенн¤ продажноњ ц≥ни товару ≥ спроба нав'¤зати њњ покупцю. ≤ доти, поки доступний перший спос≥б, немаЇ такоњ сили, що змусила б виробника зайн¤тис¤ скороченн¤м витрат виробництва ≥ зб≥льшенн¤м його обс¤гу. Ћише тод≥, коли виробник переконаЇтьс¤, що подальший р≥ст ц≥ни неможливий, в≥н займетьс¤ виробництвом ≥ його витратами (та й то, ¤кщо не Ї монопол≥стом).

” ринков≥й економ≥ц≥ Їдиною силою, здатноњ переконати виробника зайн¤тис¤ виробництвом, а не спекул¤ц≥Їю, Ї в≥льна конкуренц≥¤ м≥ж виробниками.

ќтже, теоретична спроба частковоњ реаб≥л≥тац≥њ ≥нфл¤ц≥њ потерп≥ла поразку в≥д т¤мущих у практичному в≥дношенн≥ виробник≥в Ч аматор≥в монопол≥зму ≥ нееластичного попиту.

≤ тод≥ ≥нфл¤ц≥¤ знову була визнана злом, з ¤ким варто р≥шуче бороти. « 60-х рр. прийшла епоха монетаризму Ч концепц≥њ, що вважаЇ, що стаб≥льн≥сть ринковоњ економ≥ки вир≥шальним образом залежить в≥д регулюванн¤ грошовоњ маси, що знаходитьс¤ в звертанн≥. —уть монетаристського п≥дходу виражена в його знаменитому положенн≥: Ђ√рош≥ мають значенн¤!ї

ѕрактика монетаризму складаЇтьс¤ в проведенн≥ м≥р, пр¤мо протилежних кейнс≥анским Ђрецептамї: обмеженн¤ державних витрат ≥ росту грошовоњ маси. якщо кейнс≥анский п≥дх≥д означав стимулюванн¤ попиту (у над≥њ тим самим викликати Ђланцюгову реакц≥юї у вид≥ росту пропозиц≥њ), то монетаризм, навпроти, стимулюЇ пропозиц≥¤, насл≥дком ¤кого повинний стати р≥ст попиту. ¬≥д Ђпопитуї Ч до Ђпропозиц≥њї: такий зм≥ст переходу в≥д кейнс≥анськоњ трактуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ до монетаристськоњ.

ћонетаристи пропонують наступн≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ м≥ри:

Ч пр¤ме стимулюванн¤ п≥дприЇмництва, (зниженн¤м податк≥в на инвестируемую прибуток),

Ч скороченн¤ державних витрат,

Ч стимулюванн¤ приросту: ≥нвестиц≥йних заощаджень (розм≥щенн¤ заселенн¤м своњх заощаджень у чи банки ц≥нн≥ папери).

ћонетаристска пол≥тика. Ч тверда пол≥тика, вона вимагаЇ твердост≥ ≥ байдужа до демагог≥њ й ≥стер≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д кейнс≥анства монетаризм на практиц≥ дов≥в, свою ефективн≥сть.

≤нфл¤ц≥¤ у в≥тчизн¤н≥й економ≥ц≥

ќтже, здавалос¤ б, боротьба з ≥нфл¤ц≥Їю не представл¤Ї особливоњ складност≥; головне, що треба зробити, Ч це упор¤дкувати грошову ем≥с≥ю, тобто випускати ст≥льки Ђпаперовихї грошових знак≥в ск≥льки њхн≥й д≥йсно потр≥бно дл¤ ц≥лей грошового об≥гу (при даному обс¤з≥ ≥ структур≥ товарооб≥гу). ≤ проте регулюванн¤ грошовоњ маси, що знаходитьс¤ в звертанн≥, часто просто недос¤жно, ¤кщо думати що вс¤ справа т≥льки у ф≥нансових м≥рах. Ќа жаль ситуац≥¤ набагато складн≥ше, тому що сама економ≥ка багатьох крањн об'Їктивно змушуЇ до додатковоњ грошовоњ ем≥с≥њ, що приводить до ≥нфл¤ц≥њ. –озгл¤немо це на приклад≥ нашоњ крањни, сама структура економ≥ки ¤коњ дотепер св≥домо Ђ≥нфл¤ц≥оннаї:

Ч пр≥оритет галузей виробничого призначенн¤,

Ч г≥гантський розм≥р оборонного виробництва,

Ч величезн≥ обс¤ги незавершеного буд≥вництва,

Ч безпрецедентно високий р≥вень монопол≥зму,

Ч штучно завищений р≥вень зайн¤тост≥ населенн¤ у виробництв≥.

 ожна з цих особливостей в≥тчизн¤ноњ економ≥ки буквально прир≥каЇ њњ на ≥нфл¤ц≥онн≥сть при спроб≥ ринковоњ трансформац≥њ. ”з¤ти, наприклад, оборонне виробництво. ќстаннЇ завжди Ї фактор ≥нфл¤ц≥њ дл¤ економ≥ки будь-¤коњ крањни, оск≥льки зайн¤т≥ в ньому споживчих благ не робл¤ть. ¬идана ним зарплата завжди Ђ≥нфл¤ц≥йнаї, тому що тут результат прац≥ маЇ вкрай специф≥чне призначенн¤ї ƒл¤ нашоњ крањни, де оборонн≥ витрати дес¤тил≥тт¤ми мали патолог≥чн≥ розм≥ри, конверс≥¤ (переклад в≥йськових завод≥в на випуск мирноњ продукц≥њ) Ї головний напр¤мок структурноњ перебудови в≥тчизн¤ноњ економ≥ки ≥ головний спос≥б подоланн¤ ≥нфл¤ц≥њ в –ос≥њ.

ћогутн≥м ≥нфл¤ц≥йним фактором ви¤вл¤Їтьс¤ також величезний обс¤г незавершеного будуванн¤, тому що й у цьому випадку лунають Ђ≥нфл¤ц≥йн≥ї (порожн≥) грош≥.

¬ ≥нфл¤ц≥йному напр¤мку, д≥Ї ≥ монопол≥зм найб≥льших п≥дприЇмств, що дозвол¤Ї встановлювати штучна≥ завищен≥ ц≥ни.

Ќарешт≥, Ђзагальн≥сть прац≥ї на практиц≥ завжди обертаЇтьс¤ схованим безроб≥тт¤м, а виходить, також видачею незароблених грошей.

–оздача Ђпорожн≥хї грошей Ч головна причина ≥нфл¤ц≥њ, ≥ без структурноњ перебудови економ≥ки вгамувати рос≥йську ≥нфл¤ц≥ю не удастьс¤.

≤ тут багато чого залежить в≥д соц≥альноњ витримки сусп≥льства.

—права в т≥м, що в≥дкритоњ ≥нфл¤ц≥њ супроводжують Ђадаптивн≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ чеканн¤ї Ч особливий фактор посиленн¤ ≥нфл¤ц≥њ, зв'¤заний ≥з психолог≥Їю масового покупц¤ в ≥нфл¤ц≥йн≥й ситуац≥њ. ѕогон¤ за споживчою вигодою змушуЇ покупц¤ грати на р≥зниц≥ ц≥н: припускаючи подальший р≥ст ц≥н, в≥н зб≥льшуЇ розм≥ри поточних закуп≥вель, спод≥ваючись вигадати на р≥зниц≥ сьогодн≥шн≥х ≥ завтрашн≥х ц≥н.  ожному покупцю здаЇтьс¤, що в≥н д≥Ї розумно ≥ непом≥тно дл¤ продавц¤. «вичайно, ц¤ омана, тому що в результат≥ п≥дсилюЇтьс¤ сукупний попит, що дозвол¤Ї продавцю п≥дн¤ти ц≥ну; покупець знову д≥Ї Ђрозумно ≥ непом≥тної, провокуючи тим новий р≥ст ц≥н, ≥ т.д.

1	2	3

Ќазва: ≤нфл¤ц≥¤ ≥ попит
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1436 прочитано)