јрх≥тектура > ¬≥йськов≥ мости римл¤н на ”крањн≥

¬≥йськов≥ мости римл¤н на ”крањн≥

Ќа трьох горбах п≥д знаками орла
ћи кладемо пр¤м≥ основи м≥ста.
¬идноколом утомленим л¤гла
Ќавколо нього далина ≥млиста.

ќ горда певн≥сть дужоњ руки,
Ќабр¤клих м'¤з≥в рад≥сне щем≥нн¤
≤ дух, бадьорий, гострий ≥ п'¤нкий,
–озколотого долотом кам≥нн¤!

«айн¤вс¤ ранок, веч≥р зажевр≥в -
√орить червоно понад нами порох.
≤ ждуть ж≥нки ≥з стравою муж≥в
” б≥лих, простих ≥ важких уборах.

ј в сут≥нках, коли пора к≥нчать,
 оли сурма ус≥х спочити кличе,
ўе довго на риштованн¤х сто¤ть
—трунк≥ ≥ невгомонн≥ буд≥внич≥.

≤з зб≥рки "–≥нь" (1935)

Ќа рельЇфах, що сп≥ральним по¤сом обвивають “ра¤нову колону в –им≥, представлено найважлив≥ш≥ под≥њ, пов'¤зан≥ з двома походами ≥мператора “ра¤на проти дак≥в у 101 -102 ≥ 105-106 роках.

Ќа одному з рельЇф≥в колони зображено м≥ст-в≥адук, ¤кий до публ≥кац≥њ роботи украњнських досл≥дник≥в - був загальнов≥домий ≥ описувавс¤ в енциклопед≥¤х, монограф≥¤х та статт¤х ¤к м≥ст через ƒунай, збудований п≥д час другого походу “ра¤на проти ƒак≥њ 105 року н.е., в околиц¤х ƒробети, на румунському ƒунањ.

Ќа рельЇф≥ досить детально зображено п'¤типрог≥нний м≥ст з мурованими п≥лонами, з'Їднаними арковими дерев'¤ними фермами. ÷ей м≥ст мав сполучати фортец≥, що були по обидва боки р≥чки.

ƒовол≥ скуп≥ ≥сторичн≥ перекази, а також руњни п≥лон≥в п≥дтверджують ≥снуванн¤ мосту через ƒунай в околиц¤х ƒробети. ќднак ≥нформац≥¤, що њњ подають р≥зн≥ джерела про параметри мосту (загальну довжину, висоту ≥ крок п≥лон≥в, ширину дорожнього полотна, тип ≥ спос≥б виконанн¤ фундамент≥в), почасти розб≥жна. Ќаприклад, ширину його - в≥д 13 до 19 м3, на нашу думку, досл≥дники дуже переб≥льшили, оск≥льки стац≥онарн≥ м≥ськ≥ римськ≥ мости були т≥льки 5 - 6 м завширшки. “ож нав≥що було в умовах в≥йни будувати тимчасовий м≥ст утроЇ ширшим?

Ќе з'¤сувавши основн≥ вим≥ри мосту, не можливо було однозначно в≥дтворити його вигл¤д. “ому здеб≥льшого покликалис¤ на зображенн¤ мосту на рельЇф≥ “ра¤новоњ колони ¤к на м≥ст через ƒунай. “им часом на¤вна ≥нформац≥¤ про розм≥ри буд≥вл≥ не п≥дтверджуЇ правильност≥ такого п≥дходу.

ћ≥ст на рельЇф≥ зображено дуже детально, з додержанн¤м метричних пропорц≥й елемент≥в конструкц≥њ. ЌемаЇ в ньому також жодного елементу, ¤кий би суперечив законам ≥нженерного мистецтва. ÷е може св≥дчити про те, що скульптор виконав рельЇф на основ≥ техн≥чного рисунка, а не з≥ шк≥ца чи з пам'¤т≥. ¬иход¤чи з цього, можна вважати, що на рельЇф≥ ц≥лком правильно зображено збудований у натур≥ м≥ст.

як художню дов≥льн≥сть ≥нтерпретац≥њ конструкц≥њ, показаноњ на рельЇф≥, можна вважати шк≥ц мосту, вм≥щений у словнику ƒаремберіа та —аіл≥о. « техн≥чного погл¤ду його виконано невм≥ло. “ехн≥чно хибно зображено дерев'¤ну конструкц≥ю над п≥лонами, окр≥м того, конструктивне вир≥шенн¤ береговоњ частини мосту надто дов≥льне.

ћ≥ст јполлодора через ƒунай

як св≥дчить опис ƒ≥она  асс≥¤ (155-235), м≥ст на ƒунањ мав 20 опор завширшки 60 ст≥п; прогони (м≥ж ос¤ми. -я.–.) дор≥внювали 170 стопам, висота об'Їкта -150 ст≥п. ”с≥ вим≥ри мосту ƒ≥он  асс≥й подаЇ в стопах (1 стопа = 0,296 м). ќтже, розм≥ри мосту були так≥: прог≥н в ос¤х - 50,32 м; висота - 44,4 м.

ƒжерела подають висоту в 150 ст≥п (44,4 м) ¤к висоту п≥лон≥в мосту5, однак без жодних обірунтувань. јле, по-перше, дл¤ римських аркових мост≥в характерне, ¤к правило, невелике п≥дн¤тт¤ арки в замку в≥дносно середнього р≥вн¤ води6. ѕо-друге, топограф≥¤ терену в м≥сц≥ мостовоњ переправи через ƒунай не потребувала таких високих п≥дпор. ѕо-третЇ, найб≥льша глибина р≥чки п≥д час повеней становила близько 10 м7. “ож, гадаЇмо, подана  асс≥Їм висота об'Їкта означаЇ повну його висоту - в≥д низу фундаменту до найвищоњ точки порталу в'њзноњ брами.

ћурован≥ п≥лони п≥дтримували дерев'¤н≥ арков≥ ферми. ѕрибережну частину мосту становила цегл¤на буд≥вл¤ з арковими прогонами; при в'њзд≥ на м≥ст був портал. ƒовжина основноњ частини мосту (в ос¤х крайн≥х п≥лон≥в) становила, за ƒ.“удором, 3570 ст≥п (1056,72 м). «а ƒ. асс≥Їм, прогони дор≥внювали 170 стопам (50,32 м).

Ќа нашу думку, дерев'¤н≥ арков≥ ферми спиралис¤ на 20 в≥льносто¤чих п≥лон≥в, обличкованих кам'¤ними блоками, а також на два п≥лони, що сполучалис¤ з цегл¤ними береговими опорами. ќтже, усього було 22 п≥лони при 21 прогон≥. ƒ≥он  асс≥й зазначив т≥льки окремо сто¤ч≥ п≥лони; п≥сл¤ нього ≥нш≥ досл≥дники також подавали цю к≥льк≥сть.

ѕри такому п≥дход≥ довжина основноњ частини мосту, наведена ƒ.“удором, повн≥стю узгоджуЇтьс¤ з розм≥ром прогону, поданим ƒ.  асс≥Їм:
21 х 170 ст≥п =3570 ст≥п.

«а ƒ. асс≥Їм, мостовий прог≥н (у св≥тл≥ м≥ж п≥лонами) становив 120 ст≥п (35,52 м)8. «≥ставл¤ючи розм≥р прогону в ос¤х з розм≥ром прогону у св≥тл≥ м≥ж опорами, можна обрахувати товщину п≥лона (вздовж фасаду) - 14,8 м, що становить 50 ст≥п, а не 60, ¤к пише ƒ. асс≥й.

1858 року, коли ƒунай зм≥л≥в, п≥лони обм≥р¤ли в сажн¤х (1 сажень = 1,728 м, або 5,84 стопи). «ам≥р¤ний ј. ѕоповичем9 прог≥н м≥ж п≥лонами (у св≥тл≥) становив 122,6 стопи (36,29 м, або 21 сажень), товщина п≥лон≥в дор≥внювала 43,8 стопи (12,96 м, або 7,5 сажн¤), а ширина - 52,54 стопи (15,55 м, або 9 сажн≥в).

ѕор≥вн¤нн¤ обм≥р≥в п≥лон≥в з ≥сторичними описами св≥дчить, що ц≥ дан≥ стосуютьс¤ т≥Їњ самоњ споруди:

¬≥дм≥нност≥ в розм≥рах легко по¤снюютьс¤: адже впродовж 16 стол≥ть п≥лони руйнувалис¤ ≥ втрати матер≥алу були б≥льшими з боку, перпендикул¤рного до теч≥њ.

«а ≈.ƒюпре, п≥лони, зг≥дно з римською традиц≥Їю буд≥вництва стац≥онарних мост≥в на великих р≥чках, з боку теч≥њ мали в план≥ трикутну форму10. ќднак форма руњн не п≥дтверджуЇ трикутного зак≥нченн¤ опор. Ќе виключено, що п≥лони з боку теч≥њ було зм≥цнено дерев'¤ними зрубами; це тим б≥льш ≥мов≥рно, що м≥ст будували дл¤ тимчасового користуванн¤.

ћ≥ст на рельЇф≥ “ра¤новоњ колони в –им≥

«ображений на рельЇф≥ “ра¤новоњ колони м≥ст спорудили за проектом головного мостобуд≥в-ничого тих час≥в - јполлодора з ƒамаска. ≈лл≥н≥зований сир≥Їць, безперечно, чудовий конструктор, в≥н перебував при ≥мператор≥ в його в≥йськових походах. « де¤ким сумн≥вом можна стверджувати, що при проектуванн≥ мост≥в в≥н застосовував ¤к основн≥ одиниц≥ л≥н≥йних м≥р стопу ≥ подв≥йний крок (5 ст≥п).

–еальн≥ розм≥ри зображеного на рельЇф≥ мосту можна визначити т≥льки за умови, ¤кщо в≥дом≥ розм≥ри елементу, незм≥нного дл¤ будь-¤кого з мост≥в. «а такий розм≥р можна вважати висоту мостового поручч¤ (парапету).

¬ аркових кам'¤них мостах висота парапету залежала в≥д його товщини, а саме: чим в≥н нижчий, тим масивн≥ший. ѕри товщин≥ близько 1 стопи парапет був близько 3 ст≥п заввишки11. ¬икористанн¤ дерев'¤ного поручч¤ уможливило зменшенн¤ його товщини приблизно до 1/2 стопи (0,15 м), а задл¤ безпеки людей на мосту - зб≥льшенн¤ його висоти. ќтже, висота поручч¤ мала бути б≥льшою за 3 стопи (0,89 м), а з огл¤ду на рац≥ональн≥сть вир≥шенн¤ - менша н≥ж 5 ст≥п (1,48 м). “ож можна вважати, що висота дерев'¤ного поручч¤ мост≥в дор≥внювала 4 стопам (1,18 м).

Ѕеручи, що висота мостового поручч¤ на рельЇф≥ дор≥внюЇ 4 стопам, визначимо основн≥ його параметри:

крок стовпчик≥в поручч¤ - 6 ст≥п;
прог≥н п≥лон≥в в ос¤х - 22 стопи;
прог≥н п≥лон≥в у св≥тл≥ -15,5 стопи;
товщина п≥лона - 6,5 стопи;
висота арки в замку - 3,5 стопи;
прог≥н арки - 15,5 стопи;
рад≥ус кривоњ арки - 11 ст≥п;
довжина сегмента арки - 4 стопи;
розм≥ри найб≥льших кам'¤них блок≥в обличкуванн¤ п≥лон≥в -5 х 2 стопи

ќкр≥м того, п≥лони мосту в фронтальн≥й площин≥ не мають зак≥нченн¤ у форм≥ трикутника.

якщо ж м≥ст на рельЇф≥ в≥дтворений докладно (а все вказуЇ саме на це), можна впевнено стверджувати, що це не зображенн¤ мосту через ƒунай.

який м≥ст зображено на “ра¤нов≥й колон≥ в –им≥?

Ќаш≥ обрахунки основних параметр≥в мосту на рельЇф≥ “ра¤новоњ колони п≥дтверджують висновки ≥сторик≥в арх≥тектури про те, що м≥ст на рельЇф≥ не в≥дпов≥даЇ мосту через ƒунай12. ¬т≥м, обидва мости пов'¤зан≥ з воЇнною кампан≥Їю “ра¤на, ≥ вже хоч би тому м≥ж ними мав бути ¤кийсь зв'¤зок.

ѕор≥вн¤ймо основн≥ габарити обох мост≥в.

1	2

Ќазва: ¬≥йськов≥ мости римл¤н на ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1617 прочитано)