јрх≥тектура > ¬≥йськов≥ мости римл¤н на ”крањн≥

якщо припустити, що зображенн¤ на рельЇф≥ в≥дтворюЇ м≥ст через ƒунай, то де¤к≥ його елементи повинн≥ були б мати приблизно так≥ розм≥ри:

висота поручч¤ - 31 стопа (9м);
довжина балки сегмента арки - 31 стопа (9м);
довжина кам'¤ного блоку обличкуванн¤ - 39 ст≥п (11,5 м);
висота кам'¤ного блоку обличкуванн¤ - 15 ст≥п (4,6 м).

якщо вз¤ти товщину кам'¤них блок≥в на рельЇф≥ за 1/5 њхньоњ довжини, то вага одного кам'¤ного блока обличкуванн¤ п≥лона, показаного на рельЇф≥, становила б понад 300 тонн. “ак само абсурдним ¤к з утил≥тарного, так ≥ з техн≥чного погл¤ду вигл¤дало б мостове поручч¤ заввишки 9 метр≥в.

ѕор≥вн¤нн¤ основних розм≥р≥в мосту через ƒунай ≥ мосту, в≥дтвореного на рельЇф≥, св≥дчить, однак, про невипадкову, ¤к нам здаЇтьс¤, взаЇмну пропорц≥йн≥сть ус≥х конструктивних елемент≥в обох споруд.

якщо припустити, що зображенн¤ на рельЇф≥ в≥дтворюЇ м≥ст через ƒунай, то або скульптор помиливс¤, але т≥льки щодо окремих елемент≥в (блок≥в обличкуванн¤, поручч¤, под≥лу дерев'¤ноњ арки на сегменти), або в≥н т≥льки ц≥ окрем≥ елементи показав у нев≥дпов≥дному масштаб≥.

ѕомилка мистц¤ малоймов≥рна, бо за спорудженн¤м колони нагл¤дав сам буд≥вничий мосту через ƒунай - јполлодор. ўоб≥льше, з анал≥зу зображень окремих сцен на рельЇфах випливаЇ, що скульптор справд≥ застосовував щодо окремих предмет≥в несум≥сний з рештою зображенн¤ масштаб, але т≥льки в певних ситуац≥¤х ≥ стосовно об'Їкт≥в р≥зного зм≥стового навантаженн¤. Ќаприклад, розм≥ри постатей у дан≥й груп≥ пропорц≥йн≥ м≥ж собою; так само пропорц≥йн≥сть характерна у зображенн≥ тварин ≥ предмет≥в, що за зм≥стом належать до ц≥Їњ групи (к≥нь ≥ вершник у сцен≥ XXXVII; дерев'¤на балка, ¤ку несе роб≥тник, у сцен≥ XX). “акож пропoрц≥йн≥ м≥ж собою загальн≥ габарити буд≥вель ≥ окрем≥ елементи њх (в≥конн≥ й дверн≥ отвори, тесан≥ камен≥ мур≥в, ¤к, наприклад, у сцен≥ L’’’≤). јле буд≥вл≥ в≥дносно групи ос≥б представлено в ≥ншому масштаб≥ (сцена L’’’≤ та ≥н.). ≤ це можна по¤снити тим, що т≥льки в такий спос≥б випадало зобразити окрем≥ сцени, не втрачаючи њхньоњ виразност≥ й збер≥гаючи ≥стотн≥ подробиц≥ (у сцен≥ XXVIII показано детал≥ в≥йськового од¤гу й одночасно - абрис оборонних мур≥в "з пташиного лету").

¬иход¤чи з цього, в зображенн≥ мосту, ¤кий у сцен≥ ’—V≤≤≤/ ’—≤’ становить окремий фрагмент стосовно групи ос≥б, подв≥йна зм≥на масштабу, тобто загальних габарит≥в мосту ¤к в≥дносно людей ≥ тварин, так ≥ в≥дносно окремих його арх≥тектурно-конструктивних деталей - малоймов≥рна.

якщо визнати, що на рельЇф≥ зображено м≥ст, збудований јполлодором, а водночас, що це зображенн¤ не дунайського мосту, то можна пов'¤зати ц≥ два об'Їкти м≥ж собою ¤к зведен≥ за одн≥Їю буд≥вельною концепц≥Їю. ј це своЇю чергою наводить на думку, що јполлодор опрацював Їдин≥ правила проектуванн¤ мост≥в.

ѕринципи проектуванн¤ в≥йськових мост≥в,
збудованих јполлодором п≥д час “ра¤нових воЇн
(г≥потеза)

–имл¤ни блискуче опанували мистецтво буд≥вництва мурованих аркових мост≥в. ¬они також волод≥ли техн≥кою виконанн¤ фундамент≥в на земл≥ й у вод≥. ¬идаЇтьс¤ малоймов≥рним, щоб у воЇнних умовах вони застосовували ¤к≥сь ≥нш≥, а не арков≥ конструктивн≥ вир≥шенн¤.

ћости, що њх будували п≥д ч ¤ њх мали зводити за ¤кнайкоротший час, а це було можливе за умови виконанн¤ тримальноњ конструкц≥њ з≥ зручного ≥ поширеного буд≥вельного матер≥алу, що легко п≥ддававс¤ обробц≥. “аким було дерево.

Ѕудуючи мостов≥ переправи в пер≥од воЇнних кампан≥й, ¤к правило, не робили техн≥чних експеримент≥в, а застосовували в≥дом≥ й перев≥рен≥ проектн≥ вир≥шенн¤.

ќтже, јполлодор зам≥нив важку муровану арку значно легшою ≥ прост≥шою у виконанн≥ аркою з дерев'¤них балок, запровадивши Їдиний принцип проектуванн¤ мост≥в.

¬≥н пол¤гав у тому, що:

рад≥ус п≥вциркульноњ арки R становив половину довжини прогону (в ос¤х) L;

базу арки становив пр¤мий кут;

прог≥н м≥ж п≥лонами у св≥тл≥ L0 визначавс¤ ¤к розм≥р м≥ж точками, у ¤ких перехрещувалас¤ крива рад≥уса R з промен¤ми пр¤мого кута;

товщина п≥лона дор≥внювала р≥зниц≥ м≥ж розм≥рами прогону в ос¤х ≥ в св≥тл≥; висота арки в замку дор≥внюЇ половин≥ товщини п≥лона ¬;

арка д≥литьс¤ на парну к≥льк≥сть сегмент≥в однаковоњ довжини;

елементи, що поЇднують пом≥ст з≥ склеп≥нн¤м, розм≥щуютьс¤ вздовж промен¤ арки (перпендикул¤рно до кола);

балки нижнього склеп≥нн¤ арки утворюють багатокутник, описаний навкруг кола рад≥уса R;

ус≥ балки склеп≥нн¤ мають одну довжину ≥ в м≥сц¤х поЇднанн¤ розперт≥ клинами;

аркове склеп≥нн¤ закр≥плене в конструкц≥њ п≥лона.

ѕод≥л арки склеп≥нн¤ на парну к≥льк≥сть сегмент≥в уможливлюЇ застосуванн¤ однакового вир≥шенн¤ конструкц≥њ в замку арки.  р≥м того, конструкц≥ю склеп≥нн¤ утворюють з'Їднан≥ м≥ж собою арки, виконан≥ з окремих балок, що даЇ змогу забезпечити потр≥бну ширину проњзноњ частини без зм≥ни технолог≥њ роб≥т.

якщо прийн¤ти такий принцип у проектуванн≥ мост≥в, то можна стверджувати, що кожний м≥ст був авторською коп≥Їю типового вир≥шенн¤ з р≥зницею т≥льки в масштаб≥. Ќезм≥нними елементами конструкц≥њ, незалежними в≥д розм≥ру прогону, були: висота поручч¤ й розм≥ри кам'¤них блок≥в п≥лон≥в. –≥зними могли бути також к≥льк≥сть прогон≥в ≥ висота п≥лон≥в, що визначалис¤ в≥дпов≥дно до топограф≥њ м≥сцевост≥.

якщо прийн¤ти запропоновану вище концепц≥ю, опрацюванн¤ принципового проектного вир≥шенн¤ мосту зводитьс¤ до:

1) визначенн¤ ширини р≥чища при середньому р≥вн≥ води, ¤ка беретьс¤ за в≥дстань м≥ж ос¤ми крайн≥х п≥лон≥в;

2) под≥лу довжини ц≥Їњ основноњ частини мосту на прогони, залежно в≥д г≥дролог≥чних ≥ г≥дравл≥чних умов;

3) визначенн¤ ширини помосту. Ѕеручи викладену вище схему до уваги ≥ маючи ≥нформац≥ю щодо розм≥ру прогону дунайського мосту в ос¤х -170 ст≥п, решта розм≥р≥в мосту повинна становити:

прог≥н п≥лон≥в у св≥тл≥ - 120 ст≥п (24 кроки);
товщина п≥лона - 50 ст≥п (10 крок≥в);
висота арки в замку - 25 ст≥п (5 крок≥в);
прог≥н арки - 120 ст≥п (24 кроки);
рад≥ус кривоњ арки - 85 ст≥п (17 крок≥в).

ќдин прог≥н дунайського мосту, спроектований зг≥дно ≥з запропо-нованою концепц≥Їю. ѕод≥л дерев'¤ноњ арки склеп≥нн¤ на 8 сегмент≥в грунтуЇтьс¤ на тому, що, по-перше, абрис такоњ конструкц≥њ наближаЇтьс¤ до циркульноњ кривоњ (чого не даЇ под≥л на 4 сегменти), по-друге, вага одн≥Їњ балки завдовжки близько 5 м (при перер≥з≥, що дор≥внюЇ 1 стоп≥) становить 350 кг, а це даЇ змогу монтувати конструкц≥њ вручну. ѕо-третЇ, з погл¤ду проектуванн¤ под≥лити кут на 8 частин досить легко (посл≥довним д≥ленн¤м навп≥л).

Ѕагато досл≥дник≥в пробували реконструювати м≥ст через ƒунай. Ќайв≥дпов≥дн≥ша, на нашу думку, реконструкц≥¤ ≈.ƒюпре13. ј проте њњ недол≥ком Ї заширок≥в≥дносно ширини звичайноњ в≥йськовоњ дороги перед мостом п≥лони, а також зависок≥, ¤кщо виходити ≥з запропонованого принципу, арки.  р≥м того, под≥л арки на 10 сегмент≥в техн≥чно невиправданий; простий под≥л кута на 10 р≥вних частин без застосуванн¤ циркул¤ й л≥н≥йки неможливий.

¬исновки

1. ™ сумн≥в, чи м≥ст, зображений на рельЇф≥ “ра¤новоњ колони, в≥дпов≥даЇ мосту в околиц¤х ƒробети на ƒунањ.

2. ѕри пор≥вн¤нн≥ обох мост≥в (м≥ст через ƒунай в≥дтворено на основ≥ ≥сторичних джерел, обм≥р≥в ≥ г≥потетичноњ концепц≥њ ≥нженерного вир≥шенн¤) стаЇ очевидною принципова в≥дм≥нн≥сть м≥ж ними.

1	2

Ќазва: ¬≥йськов≥ мости римл¤н на ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1617 прочитано)