√рош≥ ≥ кредит > ћодель грошового обороту. √рошов≥ потоки та механ≥зм њх балансуванн¤

ћодель грошового обороту. √рошов≥ потоки та механ≥зм њх балансуванн¤

Ѕ≥льш детально визначити особливост≥ ≥ законом≥рност≥ грошового обороту можливо на його модел≥, побудован≥й за схемою широко в≥домоњ в зах≥дн≥й л≥тератур≥ модел≥ кругообороту доход≥в та продукт≥в.[1] ћодель в≥дображаЇ рух доход≥в ≥ витрат чотирьох груп субТЇкт≥в грошового обороту: ф≥рм, с≥мейних господарств, державних структур /ур¤ду/, ф≥нансових посередник≥в. ¬се розмањтт¤ доход≥в ≥ витрат кожноњ групи субТЇкт≥в обороту згруповане в дек≥лька економ≥чно обособлених основних грошових поток≥в, ¤к≥ опосередковують в≥дносини м≥ж цими групами субТЇкт≥в. √рошов≥ платеж≥ зд≥йснюють також м≥ж окремими субТЇктами внутр≥ кожноњ групи, зокрема м≥ж ф≥рмами, м≥ж с≥мейними господарствами тощо. ¬они становл¤ть значну частину сукупного грошового обороту, проте в дан≥й модел≥ ми змушен≥ в≥д них абстрагуватис¤.

ѕоск≥льки б≥льш≥сть в≥дносин м≥ж економ≥чними субТЇктами зд≥йснюЇтьс¤ через ринки, в модел≥ вид≥лено 4 види ринк≥в: ринок продукт≥в, на ¤кому реал≥зуЇтьс¤ створений ф≥рмами нац≥ональний продукт; ринок ресурс≥в, на ¤кому ф≥рми купл¤ють необх≥дн≥ дл¤ забезпеченн¤ виробництва ресурси /робочу силу, земельн≥ д≥л¤нки, буд≥вл≥, тощо/; грошовий ринок, на ¤кому реал≥зуютьс¤ в≥льн≥ грошов≥ кошти; св≥товий ринок. √рошов≥ потоки повТ¤зують м≥ж собою не т≥льки вс≥ групи економ≥чних субТЇкт≥в, а й ус≥ види ринк≥в, забезпечуючи тим самим функц≥онуванн¤ Їдиного ринкового простору крањни.

« метою спрощенн¤ схеми грошових поток≥в при побудов≥ модел≥ грошового обороту зроблено дек≥лька умовних допущень, ¤к≥ не в≥дпов≥дають реальним умовам перех≥дноњ економ≥ки ”крањни.[2] Ќайб≥льш ≥стотними допущенн¤ми Ї:

1/ в економ≥чн≥й систем≥ пануЇ приватна власн≥сть, тому вс≥ виробнич≥ ресурси Ї власн≥стю с≥мейних господарств, ¤к≥ продають њх через ринок ресурс≥в ф≥рмам;

2/ з т≥Їњ ж причини сам≥ ф≥рми знаход¤тьс¤ у власност≥ с≥мейних господарств ≥ тому весь прибуток ф≥рм надходить останн≥м у вигл¤д≥ див≥денд≥в ¤к плата за ресурси;

3/ у звТ¤зку з допущенн¤м 2/ ур¤д ожержуЇ вс≥ податков≥ надходженн¤ т≥льки в≥д с≥мейних господарств ≥ в модел≥ врахована т≥льки њх чиста сума /чист≥ податки/, тобто за вин¤тком трансфертних виплат њм з державного бюджету;

4/ ур¤д маЇ можлив≥сть вс≥ своњ витрати, ¤к≥ не покриваютьс¤ надходженн¤ми чистих податк≥в, забезпечити за рахунок кошт≥в, ¤к≥ позичаЇ на внутр≥шньому грошовому ринку, тобто не вдаЇтьс¤ до ем≥с≥йних кредит≥в центрального банку чи запозичень на св≥товому ринку;

5/ у звТ¤зку з допущенн¤м 2/ ф≥рми вс≥ своњ ≥нвестиц≥йн≥ потреби, повТ¤зан≥ з розширенн¤м виробництва, задовольн¤ють за рахунок моб≥л≥зац≥њ кошт≥в на внутр≥шньому грошовому ринку;

6/ у потоках, що в≥дображають рух заощаджень с≥мейних господарств, врахован≥ чист≥ заощадженн¤ та кредити, тобто за вин¤тком зустр≥чних поток≥в, повТ¤заних з поверненн¤м позичок та вклад≥в, а також з≥ сплатою процент≥в;

7/ у потоках, що повТ¤зують внутр≥шн≥й ринок з св≥товим, в≥дображен≥ т≥льки платеж≥, що опосередковують чистий експорт чи чистий ≥мпорт.

« урахуваннн¤м названих семи допущень модель сукупного грошового обороту можна побудувати у вигл¤д≥ кругообороту доход≥в ≥ витрат /див. схему 1/.

¬ наведен≥й модел≥ сукупного грошового обороту вид≥лено 16 окремих грошових поток≥в. ѕершим /п≥д номером 1/ визначено сукупн≥сть платеж≥в /витрат/ ф≥рм, повТ¤заних з куп≥влею виробничих ресурс≥в, перш за все робочоњ сили, земельних д≥л¤нок, споруд, ≥нших засоб≥в виробництва. Ќазустр≥ч цьому потоку грошей рухаютьс¤ в напр¤мку ф≥рм куплен≥ ресурси, що позначено переривистою л≥н≥Їю. «вичайно, щоб цей пот≥к в≥дбувавс¤, ф≥рми повинн≥ мати необх≥дну к≥льк≥сть грошей. «в≥дки вони њх беруть? ¬ попередньому параграф≥ ми вже розгл¤дали це питанн¤ стосовно до кругообороту ≥ндив≥дуального кап≥талу. “ому припустимо на цьому етап≥ анал≥зу, що ф≥рми мають грош≥ ≥ усп≥шно оплатили вс≥ покупки виробничих ресурс≥в. ѕросл≥дкуЇмо подальший рух грошей в модел≥.

–езультатом грошового потоку є 1 в≥дбудетьс¤ реал≥зац≥¤ ресурс≥в, запропонованих на ринок с≥мейними господарствами, та зформуютьс¤ грошов≥ доходи останн≥х, ¤к≥ в≥дображен≥ в модел≥ ¤к пот≥к є 2. ¬ цьому потоц≥ врахован≥ так≥ види доход≥в с≥мейних господарств: зароб≥тна плата, гонорари, виручка в≥д продажу матер≥альних ц≥нностей /с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, земельних участк≥в, буд≥вель тощо/, рента, доходи по акц≥¤х, па¤х та ≥н. ¬ сукупност≥ вони складають нац≥ональний доход крањни.

¬ подальшому нац≥ональний доход розпод≥л¤Їтьс¤ на три частини, кожна з ¤ких породжуЇ окремий грошовий пот≥к. ѕереважна його частина витрачаЇтьс¤ с≥мейними господарствами на споживанн¤, в звТ¤зку з чим оплачуютьс¤ покупки продукт≥в на внутр≥шньому ринку продукт≥в ≥ на св≥товому ринку. ÷≥ платеж≥ створюють потоки є3 та є 10. ѕевна частина нац≥онального доходу сплачуЇтьс¤ с≥мейними господарствами ур¤ду у вигл¤д≥ податк≥в, що створюЇ пот≥к є 4. ÷ей пот≥к ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попередн≥х поток≥в ¾ в≥н не супроводжуЇтьс¤ зустр≥чним перем≥щенн¤м реальних ц≥нностей,[3] тобто в≥н в≥дноситьс¤ до групи ф≥нансово-кредитних поток≥в. Ќе витрачена на споживанн¤ та сплату податк≥в частина нац≥онального доходу становить заощадженн¤ с≥мейних господарств, ¤к≥ надход¤ть на грошовий ринок ≥ створюють пот≥к є 5.

«аощадженн¤ населенн¤ в дан≥й модел≥ виступають Їдиним джерелом надходженн¤ кошт≥в на грошовий ринок, а отже ¾ Їдиним джерелом ≥нвестуванн¤ розширенн¤ виробництва в сектор≥ Уф≥рмиФ. ÷е зумовлено тим, що, зг≥дно прин¤того нами допущенн¤, весь прибуток ф≥рм надходить с≥мейним господарствам ¤к њх власникам у вигл¤д≥ див≥денд≥в ≥ процент≥в, тобто включаЇтьс¤ до складу нац≥онального доходу. “ому у ф≥рм не залишаЇтьс¤ кошт≥в дл¤ розширенн¤ свого кап≥талу ≥ вони моб≥л≥зують њх на грошовому ринку.

¬ звТ¤зку з цим формуЇтьс¤ грошовий пот≥к є 7, в ¤кому врахован≥ кредити, одержан≥ ф≥рмами у ф≥нансових посередник≥в, доходи в≥д ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в /акц≥й та обл≥гац≥й/.

ћоб≥л≥зован≥ на грошовому ринку кошти ф≥рми ≥нвестують на розширенн¤ виробництва, дл¤ чого витрачають њх на покупку необх≥дних матер≥альних ц≥нностей /буд≥вельних матер≥вал≥в, обладнанн¤, пристроњв тощо/. ” звТ¤зку з њх оплатою формуЇтьс¤ новий грошовий пот≥к є 7.

ƒо послуг грошового ринку, кр≥м ф≥рм, звертаЇтьс¤ також ур¤д, коли йому недостатньо податкових надходжень дл¤ покритт¤ своњх витрат. –озм≥щуючи на грошовому ринку своњ зобовТ¤занн¤ /обл≥гац≥њ, бонди, казначейськ≥ вексел≥ тощо/, ур¤д позичаЇ ст≥льки грошей, ск≥льки потр≥бно дл¤ оплати покупок на ринку продукт≥в в пор¤дку державного замовленн¤. ћоб≥л≥зац≥¤ ур¤дом кошт≥в на грошовому ринку зпричинюЇ по¤ву грошового потоку є 8, а витрачанн¤ цих кошт≥в дл¤ держзамовленн¤ зумовлюЇ формуванн¤ грошового потоку є 9.

“аким чином, грошов≥ кошти, ¤к≥ одержали с≥мейн≥ господарства за потоком нац≥онального доходу, п≥сл¤ розпод≥лу ≥ певних трансформац≥й, над≥йшли на ринок продукт≥в за потоками 3, 7, 9, зформувавши там в≥дпов≥дний обс¤г попиту. якби с≥мейн≥ господарства вс≥ покупки, повТ¤зан≥ з њх споживанн¤м, зд≥йснили на внутр≥шньому ринку продукт≥в, то грошових кошт≥в, що над≥йдуть на цей ринок за вказаними трьома потоками, було б достатньо, щоб реал≥зувати весь обс¤г нац≥онального продукту, запропонованого ф≥рмами на цьому ринку. ќдержана ф≥рмами виручка зформувала б останн≥й грошовий пот≥к /на схем≥ в≥н позначений номером 12/, ¤кий УзамкнувФ би кругооборот грошових кошт≥в. ќбс¤г цього потоку визначаЇтьс¤ обс¤гом реал≥зованого валового нац≥онального продукту ≥ дор≥внюЇ обс¤гу нац≥онального доходу, в≥дображеного в потоц≥ є 2. Ѕалансуванн¤ вказаних поток≥в ¾ доход≥в ф≥рм в≥д реал≥зац≥њ нац≥онального продукту /є 12/ та нац≥онального доходу, одержаного с≥мейними господарствами /є2/ ¾ маЇ вир≥шальне значенн¤ дл¤ нормального функц≥онуванн¤ грошового обороту ≥ вс≥Їњ економ≥чноњ системи, дл¤ забезпеченн¤ сталост≥ грошей ≥ конТюнктури ринку.

ѕроте вказане допущенн¤ можливе лише дл¤ закритоњ економ≥ки. ѕоск≥льки економ≥ка ”крањни в≥дкрита ≥ њњ звТ¤зки з≥ св≥товим ринком ≥нтенсивно розвиваютьс¤, в модель введен≥ грошов≥ потоки, ¤к≥ звТ¤зують внутр≥шн≥й оборот з≥ св≥товим ринком. ¬ище вже був названий один з таких поток≥в /є10/, ¤кий обслуговуЇ споживанн¤ с≥мейних господарств за рахунок ≥мпорту. ¬ обс¤з≥ цього потоку с≥мейн≥ господарства зменшують попит на внутр≥шньому ринку продукт≥в ≥ переклюають його на зовн≥шн≥й ринок.

„астина грошей залишаЇ сферу внутр≥шнього обороту ≥ не поступить на внутр≥шн≥й ринок продукт≥в.[4]

«вТ¤зок нац≥ональноњ економ≥ки з св≥товим ринком не обмежуЇтьс¤ ≥мпортом, а неминуче включаЇ й експорт, завд¤ки ¤кому частина виробленого нац≥онального продукту надходить на св≥товий ринок, минуючи внутр≥шн≥й. ќплата ≥нозменими покупц¤ми експортних поставок ф≥рм створюЇ новий грошовий пот≥к є 11, за ¤ким у внутр≥шн≥й оборот надходить додаткова маса грошей. ÷≥ грош≥ можуть бути у форм≥ нац≥ональноњ валюти, ¤кщо вона в≥льно конвертована ≥ широко застосовуЇтьс¤ у м≥жнародних розрахунках, або ж у форм≥ ≥ноземноњ валюти. ¬ останньому випадку ф≥рми продадуть цю валюту на валютному ринку за нац≥ональн≥ грош≥, внасл≥док чого й зб≥льшитьс¤ њх маса в оборот≥ завд¤ки потоку 11.

якби обс¤ги ≥мпорту ≥ еспорту в крањн≥ балансуванн¤, то балансуванн¤ б грошов≥ потоки є 10 ≥ є 11, тобто у внутр≥шн≥й оборот по каналах експорту повернулос¤ б грошей ст≥льки, ск≥льки њх вибуло по каналах ≥мпорту. ѕроте така р≥вн≥сть можлива т≥льки випадково. як правило, обс¤ги њх не балансуютьс¤, що створюЇ певн≥ труднощ≥ в грошовому оборот≥ та в реал≥зац≥њ нац≥онального продукту.

1	2	3

Ќазва: ћодель грошового обороту. √рошов≥ потоки та механ≥зм њх балансуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2306 прочитано)