√рош≥ ≥ кредит > ћодель грошового обороту. √рошов≥ потоки та механ≥зм њх балансуванн¤

якщо обс¤г ≥мпорту перевищуЇ обс¤г експорту, то в сум≥ чистого ≥мпорту в≥дт≥к грошей з внутр≥шнього ринку за потоком 10 перевищить њх надходженн¤ з св≥тового ринку за потоком 11. ¬ цьому обс¤з≥ буде бракувати грошового попиту на ринку продукт≥в, виникнуть ускладненн¤ з реал≥зац≥Їю в≥дпов≥дноњ маси нац≥онального продукту, виготовленого в крањн≥.

Ћ≥кв≥дувати вказаний деф≥цит платоспроможного попиту на ринку продукт≥в можна двома способами:

1/ додатковою кредитною ем≥с≥Їю, завд¤ки ¤к≥й ф≥рми та ур¤д зможуть моб≥л≥зувати

на грошовому ринку /потоки 6 та 8/ б≥льше грошей, н≥ж туди над≥йде за потоком заощаджень с≥мейних господарств /пот≥к 5/;

2/ залученн¤м грошових кошт≥в у внутр≥шн≥й оборот з св≥тового ринку.

ѕерший з цих способ≥в маЇ т≥ переваги, що додатковий попит можна зформувати швидко, без втрати нац≥онального продукту на виплату процент≥в нерезидентам. јле цей спос≥б несе в соб≥ загрозу ≥нфл¤ц≥йного зростанн¤ ц≥н. јдже в обс¤з≥ чистого ≥мпорту зменшатьс¤ валютн≥ запаси крањни чи њњ нац≥ональна валюта опинитьс¤ за кордоном ≥ в будь-¤кий час може бути використана дл¤ закуп≥вл≥ нац≥онального продукту, що призведе до розбалансуванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку продукт≥в.

“ому б≥льш над≥йним ≥ доц≥льним, хоч ≥ не таким оперативним ≥ дешевим ¤к перший, Ї другий спос≥б ¾ залученн¤ грошових кошт≥в на св≥товому ф≥нансовому ринку. ¬оно може бути зд≥йснене у вигл¤д≥ одержанн¤ позичок в ≥ноземних банках дл¤ оплати закупок по ≥мпорту, або шл¤хом продажу на закордонних ринках нац≥ональних ф≥нансових актив≥в /акц≥й, обл≥гац≥й тощо/, або обома способами одночасно. ¬ ус≥х випадках формуЇтьс¤ новий грошовий пот≥к є 13, за ¤ким з св≥тового ринку на внутр≥шн≥й грошовий ринок надходить додатковий кап≥тал. Ќа суму цих надходжень ф≥рми та ур¤д зможуть моб≥л≥зувати на грошовому ринку кошт≥в б≥льше, н≥ж туди над≥йшло заощаджень с≥мейних господарств, ≥ зб≥льшити своњ закупки на ринку продукт≥в до р≥вн¤ пропозиц≥њ, що забезпечить реал≥зац≥ю всього нац≥онального продукту.

якщо обс¤г експорту перевищуЇ обс¤г ≥мпорту, тобто виникаЇ чистий експорт, то в розм≥р≥ останнього на внутр≥шн≥й грошовий ринок за потоком 11 над≥йде грошових кошт≥в з св≥тового ринку б≥льше н≥ж було спр¤мовано туди у звТ¤зку з оплатою ≥мпорту /пот≥к 10/. ” звТ¤зку з цим у внутр≥шньому оборот≥ ви¤витьс¤ грошей б≥льше, н≥ж потр≥бно щоб зформувати платоспроможний попит на ринку продукт≥в, достатн≥й дл¤ реал≥зац≥њ тоњ частини нац≥онального продукту, ¤ка над≥йде на внутр≥шн≥й ринок. ¬иникне загроза розбалансуванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку продукт≥в ≥ зростанн¤ ц≥н. ”никнути ц≥Їњ загрози можливо двома способами:

1/ упов≥льненн¤м руху грошей по каналах обороту, внасл≥док чого додаткове надходженн¤ грошей за потоком 11 ос¤де в поточн≥й кас≥[5] ф≥рм та с≥мейних господарств ≥ не буде предТ¤влена на грошовий ринок ≥ не над≥йде на ринок продукт≥в. ¬ цьому випадку нов≥ потоки грошей не виникнуть;

2/ спр¤муванн¤м частини грошових кошт≥в з внутр≥шнього грошового ринку на св≥товий. ¬оно може бути зд≥йснене тими ж способами, ¤кими ≥мпортери даноњ крањни запозичували кошти на ≥ноземних ринках: наданн¤м банк≥вських позичок ≥ноземним ≥мпортерам та куп≥влею ≥ноземних ф≥нансових актив≥в.

ѕоск≥льки перший з цих способ≥в можливий за умови зб≥льшенн¤ попиту на грош≥ на внутр≥шньому ринку, його застосуванн¤ вимагаЇ ≥стотного покращенн¤ економ≥чноњ, соц≥альноњ та пол≥тичноњ обстановки в крањн≥, що мало ймов≥рно прот¤гом короткого пер≥оду часу. “ому б≥льш реальним Ї другий спос≥б, коли в≥льн≥ кошти, перш за все валютн≥, розм≥щуютьс¤ на св≥тових ринках. “им самим формуЇтьс¤ пот≥к в≥дпливу грошового кап≥талу за кордон, ¤кий позначений в модел≥ грошового обороту п≥д номером 14.

ќтже, через механ≥зм ур≥вноваженн¤ чистого ≥мпорту притоком грошових кошт≥в ззовн≥ ≥ чистого експорту в≥дпливом грошових кошт≥в за меж≥ внутр≥шнього ринку дос¤гаЇтьс¤ збалансуванн¤ грошових поток≥в, ¤к≥ звТ¤зують нац≥ональну економ≥ку з св≥товим ринком ≥, к≥нець ¾ к≥нцем, збалансуванн¤ всього грошового обороту крањни.

«балансуванн¤ грошового обороту, а отже ¾ його нормальне функц≥онуванн¤ ¾ забезпечуЇтьс¤ вир≥внюванн¤м двох ключових поток≥в ¾ нац≥онального доходу та реал≥зац≥њ нац≥онального продукту. ћ≥ж цими потоками ≥снуЇ внутр≥шн≥й звТ¤зок, зумовлений Їдн≥стю процесу сусп≥льного в≥дтворенн¤, що створюЇ обТЇктивну основу дл¤ њх вир≥внюванн¤. ÷¤ обставина зумовлюЇ формуванн¤ в процес≥ розпод≥лу ≥ використанн¤ нац≥онального доходу двох вид≥в грошових поток≥в, ¤к≥ в≥дносно нац≥онального доходу можна назвати потоками в≥дтоку ≥ потоками притоку грошей.

ƒо поток≥в в≥дтоку в≥днос¤тьс¤: чист≥ податки /пот≥к 4/, заощадженн¤ с≥мейних господарств /пот≥к 5/ та оплата ≥мпорту /пот≥к 10/. ƒо поток≥в притоку в≥днос¤тьс¤: ≥нвестиц≥йн≥ витрати ф≥рм /пот≥к 7/, державн≥ закупки ур¤дових структур /пот≥к 9/, надходженн¤ по експорту /пот≥к 11/. ¬ обс¤з≥ поток≥в в≥дтоку зменшуЇтьс¤ використанн¤ с≥мейними господарствами нац≥онального доходу на внутр≥шньому ринку продукт≥в, що звужуЇ можливост≥ реал≥зац≥њ виробленого нац≥онального продукту. ¬ обс¤з≥ поток≥в притоку зб≥льшуЇтьс¤ надходженн¤ грошей на внутр≥шн≥й ринок, вони н≥би-то повертаютьс¤ в основне русло свого руху, що розширюЇ можливост≥ реал≥зац≥њ нац≥онального продукту. якщо обс¤ги поток≥в в≥дтоку ≥ притоку грошей будуть ур≥вноважуватис¤, то потоки нац≥онального доходу ≥ реал≥зац≥њ нац≥онального продукту збалансуютьс¤.

ѕроте ур≥вноважен≥сть поток≥в в≥дтоку ≥ притоку грошей автоматично не забезпечуЇтьс¤. ¬она може бути дос¤гнута т≥льки через механ≥зм грошового ринку. ÷ей механ≥зм виконуЇ дв≥ важлив≥ дл¤ ур≥вноваженн¤ вказаних поток≥в функц≥њ:

1/ трансформуЇ заощадженн¤ с≥мейних господарств у нов≥ види платоспроможного попиту /ф≥рм та ур¤дових структур/;

2/ завд¤ки коливанню конТюнктури /попиту ≥ пропозиц≥њ грошей/ зумовлюЇ в≥дт≥к зайвих грошей на св≥товий ринок або прит≥к њх з св≥тового ринку у випадку деф≥циту пропозиц≥њ грошей.

«авд¤ки цим двом функц≥¤м грошовий ринок забезпечуЇ збалансуванн¤ нац≥онального доходу ≥ нац≥онального продукту ¤к необх≥дну передумову його усп≥шноњ реал≥зац≥њ. Ѕ≥льш детально механ≥зм функц≥онуванн¤ грошового ринку було розгл¤нуто в глав≥ 6.

якщо грошовий ринок не розвинутий ≥ не виконуЇ вказаних функц≥й, або виконуЇ не повн≥стю, то в процес балансуванн¤ грошового обороту змушений втручатис¤ центральний банк. …ому приходитьс¤ забезпечувати регулюванн¤ обороту УвручнуФ ¾ шл¤хом додатковоњ ем≥с≥њ грошей чи вилученн¤ зайвоњ маси грошей з обороту надзвичайними заходами, зокрема валютною ≥нтервенц≥Їю. ¬ так≥й ситуац≥њ в модел≥ грошового обороту зТ¤вл¤Їтьс¤ ще один субТЇкт ¾ центральний банк, та ще один грошовий пот≥к ¾ або поновленн¤ обороту додатковою масою грошей шл¤хом зб≥льшенн¤ кредитуванн¤ центральним банком комерц≥йних банк≥в /пот≥к є 15/, або вилученн¤ надлишку грошових кошт≥в шл¤хом валютноњ ≥нтервенц≥њ /пот≥к є 16/. ќбидва ц≥ потоки, балансуючи оборот грошей в поточному в≥дтворювальному цикл≥, несуть в соб≥ загрозу порушенн¤ балансу в наступному цикл≥. ÷≥ порушенн¤ можуть виникнути ¤к внасл≥док зм≥ни обс¤г≥в виробленого ¬Ќѕ, так ≥ зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж обс¤гами експорту та ≥мпорту. якщо, наприклад, зам≥сть чистого ≥мпорту в наступному цикл≥ складетьс¤ чистий експорт, то з обороту прийдетьс¤ вилучати не т≥льки в≥дпов≥дну його обс¤гу масу грошей, а й масу грошей, ¤ка була додатково випущена в оборот дл¤ компенсац≥њ платеж≥в по чистому ≥мпорту за потоком 15 в попередньому цикл≥.

—л≥д в≥дм≥тити, що м≥ж потоками 13, 14, 15 та 16 ≥снуЇ звТ¤зок ¤к м≥ж такими, що взаЇмно виключають один одного. Ќаприклад, ¤кщо при чистому ≥мпорт≥ зформувавс¤ пот≥к 13, то поток≥в 14 та 1 взагал≥ не може бути. ѕот≥к 15 може виникнути лише за умови, що обс¤г потоку 13 недостатн≥й, щоб збалансувати потоки в≥дтоку та притоку грошей в оборот≥ нац≥онального доходу.

якщо ж зформувавс¤ чистий експорт, то в≥дпадаЇ потреба в потоках 13 та 15, а балансуванн¤ буде зд≥йснюватис¤ потоком є 14. ѕотреба в потоц≥ є 16 виникне лише за умови, що пот≥к є 14 взагал≥ не був зформований, чи обс¤г його ви¤вивс¤ недостатн≥м дл¤ збалансуванн¤ нац≥онального доходу та валового нац≥онального продукту.

¬ наведен≥й модел≥ грошового обороту легко розп≥знати в≥дм≥нност≥ м≥ж грошовими потоками за њх економ≥чним зм≥стом. ѕотоки, що опосередковують рух реальних благ ≥ в≥днос¤тьс¤ до сектору грошового об≥гу, позначен≥ двома стр≥лками зворотнього напр¤мку, одна з ¤ких ¾ грошова ¾ сплошна, а друга ¾ реальних благ ¾ переривиста. ÷е потоки 1, 2, 3, 7, 9, 10, 11, 12. –ешта поток≥в ¾ 4, 5, 6, 8, 13, 14, 15, 16 ¾ становл¤ть ф≥нансово-кредитний сектор, в ¤кому можна вид≥лити ф≥скально-бюджетний пот≥к /є4/ та кредитн≥ потоки /є5, 6, 8, 13, 14, 15, 16/. ¬ склад≥ цих останн≥х Ї чисто ф≥нансов≥ платеж≥, що повТ¤зан≥ з придбанн¤м права власност≥ /у форм≥ акц≥й чи ≥ноземних валютних ц≥нностей/.

’оча при побудов≥ наведеноњ модел≥ допущено ц≥лий р¤д умовних допущень в ц≥лому вона досить грунтовно розкриваЇ рух грошей в процес≥ сусп≥льного в≥дтворенн¤, його посл≥довн≥сть, причинну зумовлен≥сть, механ≥зм збалансуванн¤ та ≥нш≥ характерн≥ риси, що даЇ можлив≥сть глибше зрозум≥ти це надзвичайно складне економ≥чне ¤вище.

[1]. ƒив. Ёдвин ƒж. ƒолан. ћакроэкономика. —анкт-петербург. 1994, стр.27-51.

1	2	3

Ќазва: ћодель грошового обороту. √рошов≥ потоки та механ≥зм њх балансуванн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (2306 прочитано)