√рош≥ ≥ кредит > Ќац≥ональна система електронних платеж≥в

Ќац≥ональна система електронних платеж≥в

ќстанн≥м часом у всьому св≥т≥ розвиток плат≥жних систем характеризуЇтьс¤ поступовим звуженн¤м сфери використанн¤ гот≥вки та паперових плат≥жних документ≥в, переходом до нових плат≥жних ≥нструмент≥в ≥ сучасних технолог≥й платеж≥в. ≈лектронн≥ грош≥ широко залучаютьс¤ до об≥гу ≥ стають важливим ≥нструментом ф≥нансовоњ ≥нфраструктури економ≥чно розвинених крањн.

јналог≥чн≥ процеси в≥дбуваютьс¤ й у банк≥вськ≥й сфер≥ ”крањни. ќсобливо важливу роль тут в≥д≥граЇ ЌЅ”. Ќа нього покладено обов¢¤зок забезпечити над≥йне та ефективне функц≥онуванн¤ загальнонац≥ональноњ плат≥жноњ системи. ¬≥н бере безпосередню участь у розробц≥ нових плат≥жних засоб≥в та орган≥зац≥њ електронного грошового об≥гу на територ≥њ ”крањни.

ѕершим важливим кроком на шл¤ху до електронного грошового об≥гу стало створенн¤ систем електронних м≥жбанк≥вських платеж≥в (—≈ѕ). ÷е дозволило в≥дмовитис¤ в≥д поштових ≥ телеграфних ав≥зо, значно зб≥льшити швидк≥сть, ¤к≥сть ≥ над≥йн≥стьб втконанн¤ платеж≥в, гарантувати безпеку ≥ конф≥денц≥йн≥сть банк≥вськоњ ≥нформац≥њ завд¤ки засобам багатор≥вневого прогамно-апаратного, технолог≥чного ≥ бухгалтерського контролю, ¤к≥ дають змогу в≥дстежувати проходженн¤ платеж≥в ≥ запоб≥гати спробам несанкц≥онованого доступу. «а час свого функц≥онуванн¤ —≈ѕ продемонструвала достатн≥й р≥вень над≥йност≥ ≥ ст≥йкост≥ проти техн≥чних засоб≥в.

ѕ≥сл¤ того, ¤к за допомогою —≈ѕ було розв¢¤зано певн≥ проблеми платеж≥в на м≥жбанк≥вському р≥вн≥, багато комерц≥йних банк≥в ”крањни почали створювати ≥ запроваджувати системи типу Укл≥Їнт-банкФ щоб забезпечити обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в на сучасному техн≥чному р≥вн≥ ≥ розширити спектр банк≥вських послуг. Ќин≥ за допомогою таких систем комерц≥йн≥ банки обслуговують в окремих рег≥онах до 30% кл≥Їнт≥в.

Ќаступним етапом в ”крањн≥ повинно стати використанн¤ Уелектронних грошейФ ¤к плат≥жного засобу дл¤ масових споживач≥в товар≥в та послуг. Ќеобх≥дн≥ передумови дл¤ цього в крањн≥ в основному створен≥. Ќин≥ в ”крањн≥ вже функц≥онуЇ к≥лька запроваджених в≥тчизн¤ними ф≥рмами плат≥жних систем ≥з використанн¤м пластикових карток, де¤к≥ системи ¾ в процес≥ впровадженн¤. ѕередус≥м необх≥дно в≥дзначити проект, ¤кий реал≥зовуЇ у м≥ст≥ —лавутич≥ кињвська ф≥рма INT (ћ≥жнародний центр ≥нформац≥йних технолог≥й).

¬ цьому проект≥ за базову вибрана система дебетових карток. ” н≥й використовуютьс¤ смарт-картки виробництва французькоњ ф≥рми Gemplus з операц≥йною системою PCOS ≥ кристалами ф≥рми “омпсон. ѕроцесинговий центр знаходитьс¤ в —лавутич≥ ≥ Ї власн≥стю „ј≈—.  онсол≥дований рахунок ведетьс¤ в √радобанку, кл≥Їнтом ¤кого Ї „ј≈—. «а угодою з √радобанком „ј≈— користуЇтьс¤ залишками на цьому рахунку ¤к кредитними ресурсами дл¤ своЇњ господарськоњ д≥¤льност≥.  л≥Їнтам ц≥Їњ системи нараховуютьс¤ в≥дсотки на залишки грошей на рахунках.

¬ ќщадбанку та банку У”крањнаФ вже к≥лька рок≥в працюють системи з використанн¤м карток ≥з магн≥тною смугою. ¬они застосовуютьс¤ переважно у банк≥вських в≥дд≥ленн¤х ≥ ф≥л≥алах столиц≥. јле дос≥ за допомогою цих карток розрахунки в сфер≥ торг≥вл≥ та послуг не виконуютьс¤.  артка використовуЇтьс¤ ¤к ≥нструмент доступу до рахунку кл≥Їнта ≥ зд≥йсненн¤ операц≥й ≥з терм≥нал≥в, розташованих у банк≥вських установах (вкладн≥ операц≥њ, зн¤тт¤ грошей ≥з рахунка через банкомат або кеш-диспенсер, безгот≥вкове перерахуванн¤, отриманн¤ дов≥док про стан рахунка). ќщадбанком реал≥зовано також де¤к≥ ≥нш≥ проекти. Ќаприклад, система розрахунк≥в у ’арцизьку ƒонецькоњ област≥ з використанн¤м карток ≥з магн≥тною смугою.

Ћегбанк створив систему розрахунк≥в типу Уелектронний гаманецьФ ≥з використанн¤м ч≥п-карток у двовалютному вар≥ант≥. ѕоки що вона не отримала широкого поширенн¤. ƒ≥Ї дек≥лька пункт≥в обслуговуванн¤, ¤кими охоплено приблизно сто кл≥Їнт≥в. ѕрацюють й ≥нш≥ невилик≥ системи, а де¤к≥ т≥льки розробл¤ютьс¤.

”крањнськ≥ банки обслуговують також картки банк≥вських установ заруб≥жних крањн: УDiners ClubФ (—Ўј); УSTBCardФ,  Ѕ У редо-банкФ, УћенатепФ, УќптимумФ тощо. Ќа початку 1996 року м≥жнародну плат≥жну систему Visa Internetional Service Association були прийн¤т≥ ш≥сть украњнських банк≥в (ѕ≤Ѕ, ”крекс≥мбанк, У√радобанкФ, УѕриватбанкФ, УјвальФ, ѕерший украњнський м≥жнародний банк), а в Europay Internetional ¾ ще р¤д банк≥в, ¤к≥ розпочали випуск та обслуговуванн¤ пластикових карток м≥жнародних систем (УјвальФ, УѕриватбанкФ, ѕерший украњнський м≥жнародний банк, У”крањнаФ, УѕеркомбанкФ). Ќайпоширен≥ша операц≥¤ ¾ це послуги, пов¢¤зан≥ з видачею гот≥вки. ѕоки що ЌЅ” заборонив банкам-нерезидентам д≥йснювати обслуговуванн¤ з-за кордону дл¤ вищезгаданих систем, що повн≥стю в≥дпов≥даЇ ¤к правилам цих плат≥жних систем, так ≥ нац≥ональному законодавству. —тосовно обслуговуванн¤ карток плат≥жних систем Diners Club, JCB, American Express такоњ заборони немаЇ.

ƒл¤ створенн¤ Ќац≥ональноњ системи масових електронних платеж≥в населенн¤ за товари та послуги за допомогою пластикових карток у вересн≥ 1995 року було засноване м≥жбанк≥вське закрите акц≥онерне товариство У”крањнська нац≥ональна розрахункова карткаФ (скорочено У”кркартФ). ‘ундаторами ј“ Ф”кракартФ стали пров≥дн≥ комерц≥йн≥ банки ”крањни п≥д ег≥дою ЌЅ”. Ќа сьогодн≥ к≥льк≥сть банк≥в-акц≥онер≥в дос¤гла 20 ≥ загалом вони репрезентують майже 95 в≥дсотк≥в банк≥вськоњ сфери ”крањни. «агальний статутний кап≥тал товариства становить понад 500 тис¤ч долар≥в —Ўј.

¬ищим кер≥вним органом товариства Ї загальн≥ збори, а в пер≥од м≥ж ними ¾ рада товариства (в межах своњх повноважень). ¬иконавчим органом У”кркаотФ Ї його дирекц≥¤, до структури ¤коњ вход¤ть п≥дрозд≥ли, що в≥дпов≥дають за р≥зн≥ напр¤ми д≥¤льност≥ стосовно реал≥зац≥њ проекту. ѕри дирекц≥њ товариства д≥Ї техн≥чна рада, що складаЇтьс¤ з фах≥вц≥в ¾ представник≥в банк≥в-акц≥нер≥в ≥ виконуЇ функц≥њ консультативного органу дл¤ вир≥шенн¤ питань техн≥чноњ пол≥тики.

ќсновним завданн¤м ј“ У”кракартФ Ї розробка, впровадженн¤ ≥ подальша експлуатац≥¤ в рол≥ оператора загальнонац≥ональноњ системи масових електронних платеж≥в населенн¤ за товари та послуги, а також створенн¤ необх≥дноњ ≥нфраструктури дл¤ обслуговуванн¤ карток м≥жнародних плат≥жних систем (VISA, EUROPAY, Mastercard, AMERICAN EXPRESS ≥ де¤ких ≥нших). ѕроект реал≥зовуЇтьс¤ товариством у сп≥вроб≥тництв≥ з  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, Ќац≥ональним банком, м≥жгалузевим Ќƒ≤ У–итмФ, банкам-акц≥онерами товариства та ≥ншими зац≥кавленими орган≥зац≥¤ми, серед ¤ких ¾ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, промислов≥ ≥ торговельн≥ п≥дприЇмства рег≥он≥в.

¬ результат≥ запровадженн¤ Ќац≥ональноњ системи в ”крањн≥ буде створена сучасна ≥нфраструктура (процесингов≥ центри, серв≥сн≥ центри дл¤ обслуговуванн¤ елемент≥в системи, виробництво основних њњ компонент≥в). ѕров≥дн≥ комерц≥йн≥ банки стануть ем≥тентами карток, б≥льш≥сть п≥дприЇмств торг≥вл≥ й сфери послуг ¾ учасниками системи, що прийматимуть платеж≥ за допомогою пластикових карток. Ѕуде налагоджено взаЇмод≥ю ≥з —≈ѕ та основними заруб≥жними плат≥жними системами. ¬иплата зароб≥тноњ платн≥, пенм≥й, стипенд≥й громад¤нам ”крањни виконуватиметьс¤, ¤к правило, через банк≥вськ≥ установи. ѕункти обслуговуванн¤ пластикових карток плануЇтьс¤ розм≥стити на 80 в≥дсотках п≥дприЇмств торг≥вл≥ ≥ послуг, а к≥льк≥сть карток до 2001 року маЇ дос¤гти 10 м≥льйон≥в. –озрахунки за њх домомогою дадуть змогу в 2-3 рази зменшити потребу крањни в гот≥вц≥ та залучити грошов≥ кошти населенн¤ до банк≥вськоњ системи ”крањни ¤к кредитн≥ ресурси (в розм≥р≥ 40-50 в≥дсотк≥в в≥д щом≥с¤чних виплат ≥ зароб≥тноњ плати, пенс≥й, стипенд≥й тощо).

«а приблизними оц≥нками ”крањн≥ дл¤ п≥дтримки грошового об≥гу необх≥дно близько 3,5 м≥ль¤рда штук монет. «а середнього ном≥налу монети 10 коп≥йок загальна сума ном≥нал≥в становитиме суму, екв≥валентну 200 м≥льйонам долар≥в. —ередн¤ тривал≥сть Ужитт¤Ф монети ¾ приблизно 10 рок≥в (за умови, що ≥нфл¤ц≥Їю не вимиватимутьс¤ з об≥гу монети низьких ном≥нал≥в). ќтже, щор≥чн≥ витрати на п≥дтримку об≥гу металевих грошей становитимуть близько 20 м≥льйон≥в долар≥в, а загалом витрати на щор≥чну п≥дтримку грошового об≥гу в ”крањн≥ становитимуть не менше 220 м≥льйон≥в долар≥в. ÷ей розрахунок проведено без урахуванн¤ супутн≥х витрат на транспортуванн¤, упаковку, перерахунок, обл≥ков≥ операц≥њ, контроль, охорону, ¤к≥ можуть значно зб≥льшити згадан≥ витрати. Ќав≥ть зниженн¤ на 20-25 в≥дсотк≥в потреби в гот≥вц≥ за рахунок введенн¤ нових плат≥жних ≥нструмент≥в ¾ плат≥жних карток, може дати щор≥чну економ≥ю кошт≥в дл¤ державного бюджету, екв≥валентну 60-100 м≥льйонам долар≥в —Ўј.

як показуЇ досв≥д запровадженн¤ системи електронних м≥жбанк≥вських платеж≥в, зд≥йсненн¤ такого великомасштабного проекту неминуче викликаЇ глибок≥ зм≥ни у сферах, де в≥дбуваютьс¤ перетворенн¤, спонукаЇ до переходу на вищий ¤к≥сний р≥вень. ѕри чому в даному випадку йдетьс¤ не лише про банк≥вську сферу, а про майже вс≥ основн≥ галуз≥ економ≥чного та соц≥ального житт¤ суп≥льства: банки, торг≥влю (незалежно в≥д форми власност≥), сферу послуг (готел≥, ательЇ, перукарн≥, ремонтн≥ майстерн≥, автозаправн≥ станц≥њ тощо), пошту ≥ п≥дприЇмства зв¢¤зку (телеграф, телефон), п≥дприЇмства транспорту (автобусного, зал≥зничного, р≥чкового, морського, пов≥тр¤ного), п≥дприЇмства громадського харчуванн¤ (њдальн≥, кафе, ресторани), аптеки, ≥нш≥ суб¢Їкти, що надають послуги за гот≥вку.

ќсновн≥ принципи нац≥ональноњ системи.

Ќов≥ плат≥жн≥ ≥нстументи, зокрема плат≥жн≥ смарт-картки, повинн≥ стати законним плат≥жним ≥нструментом, обов¢¤зковим дл¤ прийому в торг≥вл≥, сфер≥ послуг, на транспорт≥ та п≥дприЇмствах зв¢¤зку, тому ем≥тентами карток повинн≥ бути лише банк≥вськ≥ установи.

1	2

Ќазва: Ќац≥ональна система електронних платеж≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1924 прочитано)