√рош≥ ≥ кредит > ќрган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ центральних банк≥в
ќкр≥м кредитуванн¤ й розрахунк≥в, на центральний банк ¤к банк банк≥в досить часто покладаютьс¤ обов¢¤зки з л≥цензуванн¤ й контролю за д≥¤льн≥стю ≥нших кредитних установ крањни. ÷ентральний банк встановлюЇ обов¢¤зков≥ дл¤ комерц≥йних бюанк≥в правила зд≥йсненн¤ операц≥й, веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ складанн¤ зв≥тност≥, пред¢¤вл¤Ї необх≥дн≥ квал≥ф≥кац≥йн≥ вимоги до кер≥вництва банк≥вських установ. ÷¤ д≥¤льн≥сть центрального банку маЇ на мет≥ запоб≥ганн¤ зловживанн¤м у банк≥вськ≥й сфер≥, забезпеченн¤ стаб≥льноњ роботи кредитних ≥нститут≥в, безпеки вклад≥в юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, зниженн¤ ризику банкрутств в економ≥ц≥ в ц≥лому. ‘ункц≥¤ банку ур¤ду. ÷ентральний банк виконуЇ роль ф≥скального агента ур¤ду, забезпечуючи касове виконанн¤ державного бюджету та зд≥йснюючи операц≥њ, пов¢¤зан≥ з обслуговуванн¤м державного боргу. « ц≥Їю метою м≥н≥стерством ф≥нанс≥в в≥дкриваютьс¤ в центральному банку спец≥альн≥ рахунки, на ¤ких акумулюютьс¤ ус≥ надходженн¤ до бюджету (податки, збори, ≥нш≥ платеж≥) та зд≥йснюютьс¤ необх≥дн≥ витрати зг≥дно р≥шень ур¤дових орган≥в. “аким чином, центральний банк забезпечуЇ дл¤ м≥н≥стерства ф≥нанс≥в посередництво у вс≥х його розрахунках ≥ платежах. ўоправда у де¤ких крањнах операц≥њ з касового виконанн¤ державного бюджету нар≥вн≥ з центральним банком виконуютьс¤ також окремими комерц≥йними банками. Ќаприклад, у —Ўј казначейство маЇ в≥дкрит≥ на своЇ ≥м¢¤ рахунки у федеральних резервних банках, а в тих м≥сц¤х, де таких банк≥в немаЇ, або там, де казначейству потр≥бна централ≥зац≥¤ фонд≥в, рахунки в≥дкрит≥ в крупних комерц≥йних банках, що мають назву генеральних депозитар≥њв. ” ¤кост≥ банку ур¤ду центральний банк виступаЇ також його кредитором, зд≥йснюючи коротко- ≥ довгострокове кредитуванн¤ держави у форм≥ пр¤мих позик або куп≥вл≥ чи посередництва у розм≥щенн≥ на ринку державних ц≥нних папер≥в. ѕр¤ме кредитуванн¤ дерави центральним банком Ї характерним здеб≥льшого дл¤ крањн з низьким р≥внем розвитку ринкових в≥дносин, а у розвинутих крањнах застосовуЇтьс¤ р≥дко ¾ ¤к правило, у вигл¤д≥ невеликих сум позик, що видаютьс¤ на коротк≥ строки авансом п≥д майбутн≥ надходженн¤ в бюджет. редитуванн¤ ур¤ду зд≥йснюЇтьс¤ переважно шл¤хом придбанн¤ державних ц≥нних папер≥в, вкладенн¤м у ¤к≥ може належати досить значна питома вага в актив≥ балансу центрального банку. р≥м того, на центральний банк можуть покладатись вс≥ обо¢¤зки з обслуговуванн¤ державного боргу, що виражаЇтьс¤ не лише у придбанн≥ ц≥нних папер≥в держави, але й њх розм≥щенн≥ на фондовому ринку в≥д ≥мен≥ ≥ за дорученн¤м ур¤ду, погашенню ц≥нних папер≥в, виплат≥ доход≥в за ними та ≥нших посередницьких операц≥¤х з державними борговими зобов¢¤занн¤ми. ќперац≥њ центрального банку з розрахунково-кредитного обслуговуванн¤ держави включають також наданн¤ консультац≥йних послуг ур¤дов≥ у питанн¤х макроеконом≥чного регулюванн¤. як банк ур¤ду центральний банк збер≥гаЇ оф≥ц≥йн≥ золотовалютн≥ резерви крањни, що виконують роль гарант≥йно-страхового фонду в м≥жнародних розрахунках та використовуютьс¤ дл¤ п≥дтрманн¤ курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ в≥дносно ≥нших валют. –еал≥зац≥¤ грошово-кредитноњ пол≥тики. ќсновою розвитку й стаб≥льного функц≥онуванн¤ економ≥ки Ї на¤вн≥сть гнучкого механ≥зму грошово-кредитного регулюванн¤ макроеконом≥чних процес≥в, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ центральним банком з метою ефективного впливу на господарську активн≥сть, темпи економ≥чного росту, стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ та забезпеченн¤ зайн¤тост≥ робочоњ сили. ќсновним об¢Їктом грошово-кредитного регулюванн¤ з≥ сторони центрального банку виступаЇ сукупна грошова маса, в≥д величини ¤коњ залежить динам≥ка основних показник≥в розвитку економ≥ки. ” зв¢¤зку з цим залежно в≥д стану господарскоњ кон¢юнктури центральним банком можуть реал≥зовуватись два основн≥ типи грошово-кредитноњ пол≥тики, що взаЇмно протилежний вплив на динам≥ку грошовоњ маси. ѕерший тип ¤вл¤Ї собою рестрикц≥йну грошово-кредитну пол≥тику (пол≥тику Удорогих грошейФ), спр¤мовану на обмеженн¤ обс¤гу кредитних операц≥й, п≥двищенн¤ р≥вн¤ процентних ставок ≥ гальмуванн¤ тамп≥в росту грошовоњ маси в об≥гу. “ака пол≥тика застосовуЇтьс¤ ¤к з метою зглажуванн¤ р≥зких коливань фаз економ≥чного циклу, так ≥ з метою боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю та стаб≥л≥зац≥њ грошовоњ системи.
√рошово-кредитна пол≥тика:    - втручанн¤ центрального банку в забезпеченн¤ економ≥ки грошовою масою
    ÷≥л≥
внутр≥шн¤ ¬арт≥сть (курс) варт≥сть грошей «абезпеченн¤ грошей на зовн≥шньому   грошового ринку - стаб≥л≥зац≥¤ об≥гу - стаб≥л≥зац≥¤ куп≥вельноњ  р≥вн¤ ц≥н спроможност≥ на зовн≥шньому ринку
ѕроцентна –егулюванн¤ «аходи по забезпеченню   пол≥тика грошовоњ л≥кв≥дност≥ маси  - процентна ставка - надлишков≥ резерви - попит на грош≥ з - пропозиц≥¤ грошей боку небанк≥вського з боку комерц≥йних сектора банк≥в  ќбмежувальний –озширенн¤     вплив на ≤нструменти грошового об≥гу   грошовий об≥г
- п≥двищенн¤ ставки ѕол≥тика - зниженн¤ ставки   процента ≥ ломбард- реф≥нансуванн¤ процента ≥ ломбард-  ноњ ставки ноњ ставки - зниженн¤ обмежень - ослабленн¤ обмежень на реф≥нансуванн¤ на реф≥нансуванн¤
Ќазва: ќрган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ центральних банк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1675 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
