√рош≥ ≥ кредит > ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥йного процесу в ”крањн≥

ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥йного процесу в ”крањн≥

¬перше на ”крањн≥ заговорили про по¤ву ≥нфл¤ц≥њ у 1991 роц≥ хоч кор≥нн¤ њњ розрослис¤ ще в колишньому —–—–. ÷е зумовлювалос¤, з одного боку, повним дом≥нуванн¤м державного монопол≥зму та в≥дсутн≥стю ринковоњ конкуренц≥њ, а з ≥ншого ¾ спотвореною структурою виробництва, надзвичайно високою часткою в≥йськово-промислового комплексу, надм≥рним Устар≥нн¤мФ основних фонд≥в, неефективним використанн¤м кап≥тальних вкладень, ресурс≥в тощо.

¬ умовах глобального державного регулюванн¤ економ≥ки та жорсткого адм≥н≥стративного контролю за р≥внем ц≥н ≥ доход≥в грубо порушувавс¤ автоматично д≥ючий зв¢¤зок м≥ж зростанн¤м грошовоњ маси, платоспроможного попиту ≥ р≥вн¤ ц≥н. ќстанн≥, ¤к правило, УзаморожувалисьФ, неЇважаючи на зростанн¤ попиту при надто обмежен≥й пропозиц≥њ, що виключало в≥дкриту форму ≥нфл¤ц≥њ. ¬насл≥док цього нагромаджувавс¤ потужений ≥нфл¤ц≥йний потенц≥ал у вигл¤д≥ товарно-грошовоњ розбалансованост≥ сфери об≥гу, тобто незадоволеного платоспроможного попиту, ¤кий пост≥йно тиснув на товарн≥ ц≥ни. ¬ таких умовах ≥нфл¤ц≥¤ набувала прихованоњ (подавленоњ) форми ≥ ви¤вл¤лас¤ в хрон≥чному деф≥цит≥ товар≥в, п≥двищенн≥ ц≥н на УчорномуФ ринку та зниженн≥ ринкового курсу нац≥ональноњ валюти.

ѕопри це, розвиток ≥нфл¤ц≥йних процес≥в в ”крањн≥ (1991-1994рр.) мав ≥ специф≥чн≥ особливост≥. ¬они пов¢¤зан≥, насамперед, з непосл≥довн≥стю економ≥чних перетворень, допущеними прорахунками в економ≥чн≥й пол≥тиц≥, деформац≥¤ми процесу роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ, надм≥рн≥стю бюджетних видатк≥в.

ќсобливо швидкому зростанню ≥нфл¤ц≥њ (в≥д прихованоњ ¾ до г≥пер≥нфл¤ц≥њ) прот¤гом 19981-1993рр. спри¤ли, з одного боку, вкрай незадов≥льна структура виробництва, його низька ефективн≥сть, пад≥нн¤ темп≥в зростанн¤, а пот≥м ≥ абсолютних обс¤г≥в виробництва, а з другого, ¾ нарощуванн¤ деф≥циту державного бюджету ≥з зменшенн¤м надходженн¤ доход≥в та непом≥рному зростанн≥ державних витрат. якщо у 1991р. деф≥цит бюджету ”крањни складав 14% ¬¬ѕ, то у 1992р. в≥н вир≥с до 29%. Ѕюджетн≥ видатки виросли до 72% ¬¬ѕ. ≈коном≥ка втратила спроможн≥сть задов≥льн¤ти та обслуговувати такий р≥вень державних витрат. ќкр≥м того, внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ реальна варт≥сть загальних державних доход≥в пост≥йно зменшувалас¤. “ому держава змушена була весь час Упосилювати тискФ на ем≥с≥йний верстат, щоб компенсувати ф≥нансов≥ втрати в≥д ≥нфл¤ц≥њ.

ѕервинна ем≥с≥¤ ¾ головний чинник ≥нфл¤ц≥њ попиту в ”крањн≥. —тр≥мке пад≥нн¤ вартост≥ нац≥ональних грошей ”крањни охоплюЇ пер≥од з к≥нц¤ 1991р. до половини 1994р., коли ≥ндекси ц≥н стр≥мко п≥двищувались з 240% в 1991р. до 2100% в 1992р. ≥ перейшли в г≥пер≥нфл¤ц≥йне зростанн¤ в 1993р. ¾ 10255% на р≥к. —итуац≥¤ визначалась надзвичайно значними обс¤гами кредитних ем≥с≥й, ¤к≥ зд≥йснювались за р≥шенн¤м державних орган≥в. ” 1992 роц≥ кредитна ем≥с≥¤ склала нечувану за тих час≥в суму один трлн. крб. (500% в≥д обс¤гу грошовоњ маси на початок року). ¬она була спр¤мована на забезпеченн¤ зал≥к≥в взаЇмозаборгованост≥ суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, поповненн¤ њх об≥гових кошт≥в, на видачу дотац≥й державним п≥дприЇмствам тощо. ” 1993р. обс¤ги кредитноњ ем≥с≥њ уже зб≥льшились в 30 раз≥в ≥ становили б≥л¤ 30 трлн. крб., 70% з ¤ких через р≥зн≥ канали було спр¤мовано на ф≥нансуванн¤ агропромислового комплексу.

—аме ц≥ величезн≥ за обс¤гами кредитн≥ ем≥с≥њ Ї головною причиною г≥пер≥нфл¤ц≥њ 1993 року, поглибленн¤ ф≥нансовоњ кризи, ¤ка набула зат¤жного характеру. ƒодатковим чинником зниженн¤ вартост≥ нац≥ональноњ валюти було те, що ем≥с≥йн≥ кредити в той час надавались за п≥льговими процентними ставками, ¤к≥ були значно нижче ≥нфл¤ц≥њ.

«а такоњ ситуац≥њ ем≥с≥¤ була вимушеною. ¬она сл≥дувала за адм≥н≥стративним п≥двищенн¤м ц≥н, була його результатом. ѕри цьому сл≥д врахувати ≥ те, що в ”крањн≥ тод≥ не ≥снувало ч≥ткого розмежуванн¤ м≥ж бюджетною та кредитною системою. ” ц≥й ситуац≥й автономн≥сть ЌЅ” була значною м≥рою формальною. ¬≥дносно кредитноњ ем≥с≥њ, то вона мала ф≥скальну природу, тобто зд≥йснювалас¤ не на кредитних, а на суто деф≥цитних засадах. ј тому основним спонукачем ≥нфл¤ц≥йного процесу були державн≥ структури, ¤к≥ за допомогою ем≥с≥йного верстата намагалис¤ компенсувати надм≥рн≥ (амб≥ц≥озн≥) бюджетн≥ витрати, значною м≥рою породжен≥ невиважен≥стю економ≥чноњ пол≥тики. «вернемос¤ до факт≥в.

” 1994 роц≥ Ќацбанк в≥дпов≥дно до р≥шень ¬ерховноњ –ади зд≥йснював заходи, спр¤мован≥ на забезпеченн¤ обс¤г≥в плат≥жних засоб≥в дл¤ забезпеченн¤ нормального товарно-грошового об≥гу. «а р≥к њх темпи зростанн¤ становили 6668,3% ≥ дещо перевищили темпи зростанн¤ оптових (656,5%) та споживчих (501,1%) ц≥н. Ќа 1 с≥чн¤ 1995 року гот≥вка поза банками становила невиправдано велику частку в≥д загального обс¤гу грошовоњ маси, а саме 25,1%. ¬насл≥док розбалансованост≥ споживчого ринку т≥льки прот¤гом с≥чн¤-липн¤ перевищенн¤ грошових доход≥в населенн¤ над витратами та заощадженн¤ми с¤гнуло 120 трлн. крб., або склало 11,4% в≥д грошових доход≥в у сум≥ 1054 трлн. крб., а напередодн≥ серпневого п≥дйому курсу долара, це перевищенн¤ дос¤гло майже 52 трлн. крб. ¬с≥ ц≥ обс¤ги залишили сферу оф≥ц≥йного об≥гу ≥ зникли у Ут≥ньов≥йФ економ≥ц≥. ќтже, швидке зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ прискорило ≥нфл¤ц≥ю ¾ накопичена в Ут≥ньов≥йФ економ≥ц≥ (внасл≥док розбалансованост≥ споживчого ринку) гот≥вка реал≥зувала св≥й ≥нфл¤ц≥йний потенц≥ал. ÷е означаЇ, насамперед, що оф≥ц≥йна економ≥ка (та, котра враховуЇтьс¤ статистикою ≥ сплачуЇ податки) перманентно не щздатна запропонувати громад¤нам ”крањни необх≥дн≥ обс¤ги товар≥в ≥ послуг. „ерез те частка грошових доход≥в населенн¤ (в≥д 10 до 20%) пост≥йно зникаЇ в Ут≥ньов≥йФ економ≥ц≥. ÷≥ грош≥ звужукють монетарну базу дл¤ кредитуванн¤ виробництва ≥ дл¤ покращенн¤ взаЇморозрахунк≥в.

” суб¢Їкт≥в господарюванн¤ обс¤г грошовоњ маси вир≥с в≥д 116 на 1 с≥чн¤ ≥ до 204,866 трлн. крб. на 1 жовтн¤ 1994р. (темп 175,9%). ќдночасно обс¤г кредитних вкладень в економ≥ку с¤гнув 387 трлн. крб. ¾ вир≥с у 7 раз≥в. ѕонад 56% кредит≥в комерц≥йних банк≥в надано державним п≥дприЇмствам. ÷е з урахуванн¤м зниженн¤ обс¤г≥в виробництва, ¤ке об¢Їктивно Увив≥льн¤ЇФ грош≥ з об≥гу. ќтже, швидке зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ прискорило ≥нфл¤ц≥ю.

ќб¢Їктивна ц≥на грошей ¾ фундамент об¢Їктивного ц≥ноутворенн¤. ўе в 1994 роц≥ вдалос¤ забезпечити б≥льш посл≥довне просуванн¤ до об¢Їктивноњ ц≥ни грошей визначенн¤ котроњ починаЇтьс¤ з встановленн¤ реальноњ позитивноњ обл≥ковоњ ставки. ¬же з лютого 1994 року њњ значенн¤ з розрахунку на м≥с¤ць перевищило темпи ≥нфл¤ц≥њ (20 ≥ 16%, в≥дпов≥дно).  редитн≥ грош≥ перестали бути засобом накопиченн¤ невипраданих обс¤г≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей та валюти. Ѕлокуванн¤ стимул≥в до накопиченн¤ в≥дкриваЇ шл¤х до заробл¤нн¤ грошей безпосередньо у виробництв≥. ѕозитивна процентна ставка примушуЇ працювати все сусп≥льство.

¬ м≥ру упов≥льненн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ Ќацбанк розпочав зниженн¤ р≥вн¤ обл≥ковоњ ставки: 190% ¾ з липн¤, до 175% ¾ з серпн¤, до 140% ¾ з 15 серпн¤. “обто, за п≥втора м≥с¤ц¤ процентна ставка Ќацбанку була знижена на 100 пункт≥в. ÷е високий темп. јджеж внасл≥док необ¢Їктивност≥ ц≥ноутворенн¤ та нев≥дпов≥дност≥ ц≥н визнаним ринком виробничим витратам в середин≥ року економ≥ка з≥ткнулас¤ з вкрай небезпечним ¤вищем: темпи ≥нфл¤ц≥њ упов≥льнилис¤ ≥ становили всього к≥лька в≥дсотк≥в. ¬ той же самий час деф≥цит ƒержавного бюджету с¤гнув небезпечноњ меж≥. ¬ ц≥лому за трет≥й квартал минулого року споживч≥ ц≥ни зростали з середн≥м темпом 4%, а деф≥цит ƒержавного бюджету склав б≥л¤ 17% валового внутр≥шнього продукту. ƒеф≥цит ƒержавного бюджету нев≥дворотно в≥в до чергового ≥нфл¤ц≥йного сплеку. ўо ≥ в≥дбулос¤ у четвертому квартал≥. “обто, не було економ≥чного фундаменту дл¤ б≥льш результативноњ процентноњ пол≥тики.

Ќе справили суттЇвого впливу на зниженн¤ ц≥ни грошей ≥ кредити ”р¤ду, ¤к≥ надавалис¤ Ѕ≈«ќѕЋј“Ќќ, тобто, Ѕ≈« —ѕЋј“» ѕ–ќ÷≈Ќ“≤¬. ¬они на 1 с≥чн¤ склали в загальному обс¤гу випуску плат≥жних засоб≥в 85,9% (проти 53,8% тор≥к), або 141,5 трлн. крб. ÷е в 9 раз≥в б≥льше в≥д обс¤г≥в ѕЋј“Ќ»’ кредит≥в реф≥нансуванн¤, ¤к≥ продавалис¤ п≥д певний процент. ÷≥ грош≥ не виступають у ¤кост≥ кап≥талу ≥ практично обертаютьс¤ один раз ≥ перетворюютьс¤ у бюджетне дотац≥йне ф≥нансуванн¤ ¾ другий бюджет держави по доходах. —аме ц≥ кредити були одним з найвпливов≥ших чинник≥в ≥нфл¤ц≥њ.

–азом з тим Ќацбанк пост≥йно кредитував розв¢¤занн¤ найб≥льш важливих господарських проблем за ставкою, котра була значно нижчою в≥д оф≥ц≥йно встановленоњ. ” грудн≥ 1993 року в умовах зростанн¤ ц≥н на 90,3% кредити реф≥нансуванн¤ були надан≥ за ставкою ” ѕ≈–≈–ј’”Ќ ” Ќј ћ≤—я÷№ 10,9% ¾ тобто, ” 9 –ј«≤¬ ћ≈ЌЎќё! ” с≥чн≥ 1994 року ≥нфл¤ц≥¤ становила 23,8%, а Ќацбанк реф≥нансував економ≥ку за ставкою 10,5%. ÷≥Їњ пол≥тики дотримувалис¤ прот¤гом усього 1994 року ¾ фактичн≥ середньозважен≥ обл≥ков≥ ставки регулювалис¤ на р≥вн≥, що був у 1,5-2 рази меншим в≥д оф≥ц≥йно встановленого.

1	2

Ќазва: ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥йного процесу в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (1314 прочитано)